Менеджмент – Рульєв В. А. – Розділ 1. Основні поняття, сутність та види менеджменту
1.1. Сутність менеджменту
З переходом економіки України до ринкових відносин словосполучення “управління організацією” стало широко вживатися як “менеджмент організації”. Сьогодні вони часто використовуються як ідентичні, що підтверджуються у наукових працях зарубіжних і вітчизняних авторів.
Менеджмент – це самостійний вид професійної діяльності, направлений на досягнення визначених цілей шляхом раціонального використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів з обов’язковим застосуванням економічних методів управління. [4,с.10]
Менеджмент – це управління в ринкових умовах, яке передбачає:
Орієнтацію підприємства (організації, фірми) на попит та вимоги ринку, запити конкретних споживачів і організацію виробництва тих видів продукції, які користуються попитом;
Прагнення до підвищення ефективності виробництва і досягненню оптимальних результатів з меншими витратами;
Господарська самостійність, яка забезпечує свободу прийняття рішень тим особам, які несуть відповідальність за кінцеві результати діяльності організації та їх підрозділів;
Постійне коригування цілей і задач в залежності від стану і вимог ринку;
Виявлення кінцевого результату діяльності організації визначається на ринку в процесі обміну;
Використання сучасної інформаційної бази і обчислювальної техніки для багатоваріантних розрахунків при прийнятті оптимальних рішень.
Але термін “менеджмент” не є в повній мірі є аналогом терміну “управління”. Термін “управління” значно ширший і застосовується до різних видів людської діяльності (наприклад, управління автомобілем), сфер діяльності (управління живою і неживою природою, управління державою), органів управління (підрозділів управління в різних формах власності, підприємствах та їх об’єднаннях).
Термін “менеджмент” застосовується лише до управління соціально-економічними процесами на рівні організації (підприємства, фірми), діючої в ринкових умовах.
Менеджмент як самостійний вид професійної діяльності передбачає, що менеджер незалежний від власності організації, в який він працює (може мати акції, а може працювати по контракту). Менеджмент забезпечує зв’язок та єдність виробничого процесу і об’єднує всіх спеціалістів, які працюють під керівництвом менеджера [4,с.11].
Зростаючи вимоги до управління організаціями АПК зумовлені збільшенням їх розмірів (великі агрохолдінги, які обробляють велику кількість площ), складністю інноваційно-інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, необхідністю підвищення конкурентоспроможності продукції у зв’язку із вступом України до СОТ. Під господарською діяльністю відносно менеджменту розуміють роботу організацій в різних галузях економіки, якщо вона направлена на здобуття прибутку як кінцевого результату в залежності від їх конкретних цілей. Таким чином, “менеджмент” застосовується тільки до тих категорій організацій, які мають на меті досягнення прибутку і діють на ринку як самостійні економічні суб’єкти (виробничі організації, банки, страхові установи, туристичні агентства, транспортні компанії).
Зміст господарської діяльності включає: впровадження результатів науково-дослідних робіт; забезпечення виробництва усіма необхідними ресурсами для виконання технологічного процесу; розробки нових технологій та їх удосконалення; забезпечення необхідного рівня якості продукції; проведення комерційних операцій, товаропросування та здійснення всіх видів розрахунків, технічне обслуговування; матеріально-технічне та фінансове забезпечення; підбір персоналу.
Ефективна господарська діяльність організації вимагає удосконалення стилю роботи, який грунтується на постійному пошуку нових можливостей, умінні залучати й використовувати для вирішення поставлених завдань ресурси із різних джерел. Зміни у змісті господарської діяльності організації пов’язані у першу чергу зі змінами в характері власності і появою багаточисельних індивідуальних та колективних власників.
Економічний механізм менеджменту об’єктивно обумовлений вимогами ринку і залежить від результатів управлінської та господарської діяльності організації. Він складається з трьох частин: внутрішньо-фірмового управління, управління виробництвом, управління персоналом (табл. 1.1 – 1.3) [22,с.19-20].
Таблиця 1.1
Функція | Принцип | Економічний метод |
Маркетинг | Централізація | Комерційний інтерес |
Планування | Децентралізація | Внутрішньофірмовий розрахунок |
Організація | Сполучення централізації та децентралізації | Ціни та механізм ціноутворення |
Контроль | Орієнтація на довгострокові цілі розвитку | |
Мотивація | Демократизація управління |
Таблиця 1.2
Управління виробництвом
Інноваційний менеджмент | Регулювання і забезпечення процесу виробництва | Забезпечення збуту | Організаційна структура управління виробництвом |
Проведення науково-дослідних і конструкторських робіт | Планування процесу виробництва, розробки асортиментної політики | Розробка збутової політики | Функціональна |
Науково-технічна палітра | Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції | Матрична | |
Виробництво нових видів продукції | Технологічне забезпечення | Вибір каналів і методів збуту | Лінійно-функціональна |
Організація науково-технічної діяльності | Забезпечення виробництва усіма видами ресурсів. Підвищення ефективності виробництва | Організація збуту | Програмно-цільове управління Програмно-цільове навчання |
Таблиця 1.3
Управління персоналом
Кадрова політика | Оплата і стимулювання праці | Групове управління, взаємовідносини в колективі | Соціально-психологічний аспект в управлінні |
Принципи підбору і розставлення персоналу | Форми оплати праці | Залучення працюючих до управління | Мотивація праці і творча ініціатива |
Умови найму і звільнення | Шляхи підвищення Продуктивності Праці | Робітничі бригади та їх функції | Організаційна культура організації |
Навчання і підвищення кваліфікації | Заохочувальні системи оплати праці | Взаємовідносини в колективі | Вплив управління персоналом на діяльність організації |
Оцінка персоналу і його діяльності | Взаємовідносини з профспілками |