Менеджмент персоналу – Мурашко M. I. – Звільнення у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі
Якщо працівник за станом здоров’я або внаслідок недостатньої кваліфікації не може виконувати доручену йому роботу, власник або уповноважений ним орган зобов’язані вжити заходів для переведення працівника з його згоди на іншу роботу з урахуванням його кваліфікації або відповідно до медичного висновку. Якщо працівник відмовляється від такого переведення, власник або уповноважений ним орган має право при одержанні згоди від профспілкового органу звільнити його у зв’язку з невідповідністю виконуваній роботі.
На цих самих підставах може бути розірвано трудовий договір з керівництвом підприємства, установи, організації або підрозділу у зв’язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі (Постанова пленуму Верховного Суду України від 06.11.92).
Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціаторами звільнення.
Щодо робітників, то їхню невідповідність виконуваній роботі може бути підтверджено такими фактами, як систематичне невиконання норм виробітку, порушення технологічної дисципліни та ін. Щодо керівних працівників, спеціалістів і службовців, то фактами їхньої невідповідності займаній посаді можуть бути: невчасне і неякісне виконання службових обов’язків, прийняття помилкових рішень, брак достатніх знань, наявність рішення атестаційної комісії тощо.
Не може бути визнано законним звільнення на викладених вище підставах тільки через те, що немає фахової освіти (диплома), якщо згідно з чинним законодавством його наявність не є обов’язковою умовою виконання роботи відповідно до трудового договору. Однак коли згідно із законодавством виконання певної роботи допускається після надання у визначеному порядку спеціального права (водії автомобільного й електротранспорту та ін.), позбавлення цього права може бути підставою для звільнення працівника з мотивів невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі.
Забороняється звільняти на цій підставі (недосвідченість у роботі) молодь, уперше прийняту на виробництво, а також молодих спеціалістів, направлених на роботу після закінчення відповідних навчальних закладів.
Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров’я може бути підставою для звільнення не при тимчасовій, а при повній або частковій втраті працездатності. Рішення має грунтуватися на висновку JITEK або МСБК. Звільнення на цій підставі можливе в такому разі:
– в інтересах охорони здоров’я працівника, якщо продовження роботи створює загрозу для його здоров’я або життя;
– якщо за станом здоров’я працівник не може належним чином виконувати трудові обов’язки і потребує надання більш легкої роботи відповідно до медичного висновку;
– якщо виконання ним обов’язків створює небезпеку для членів трудового колективу або громадян, яких він обслуговує, і він не згодний перейти на іншу роботу.
Звільнення працівника можливе тільки за умови одержання попередньої згоди від профспілкового органу.
При розірванні трудового договору на підставах, передбачених п. 2 ст. 40 КЗпП України, працівникові має бути виплачено вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку.
Звільнення у зв’язку із систематичним невиконанням трудових обов’язків
Для звільнення працівника у зв’язку із систематичним невиконанням необхідна наявність таких умов:
– протиправність його дій;
– його провина;
– систематичний характер порушень.
Відмова працівника від виконання роботи, що не входить до кола його обов’язків (крім випадків виробничої необхідності або простою), не є порушенням трудової дисципліни. Тому такі дії не дають підстав для його звільнення за п. З ст. 40 КЗпП України.
До порушень трудової дисципліни, пов’язаних із невиконанням з вини працівника обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, належать:
– відсутність працівника на роботі без поважних причин більше 3 годин протягом робочого дня;
– відмова або ухилення без поважних причин від обов’язкового медичного огляду;
– відмова працівника від проходження в робочий час спеціального навчання і складання екзаменів з охорони праці й техніки безпеки, правил експлуатації устаткування, якщо це є обов’язковою умовою допуску його до роботи.
На передбачених п. З ст. 40 КЗпП України підставах працівника може бути звільнено тільки за проступок на роботі, зроблений після накладення на нього дисциплінарного або суспільного стягнення.
При цьому враховуються ті міри дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної чинності за давністю або не зняті достроково, а також ті суспільні стягнення, які накладалися на працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до колективного договору або статуту організації і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
Працівник, звільнений за систематичне невиконання (без поважних причин) трудових обов’язків, втрачає стаж безперервної роботи.
Для звільнення працівника на цій підставі необхідна згода профспілкового органу (ч. 1 ст. 43 КЗпП України).
(2 votes, average: 4,50 out of 5)