Менеджмент персоналу – Мурашко M. I. – 2.1. Функції управління
2.1. Функції управління
Управління – це процес або форма діяльності, що передбачає керівництво певною групою людей чи орієнтацію її на досягнення мети організації.
Філософія управління базується на принципі – дія визначається кількісними результатами, який передбачає оцінювання працівників за результатами, а не методами їх досягнення.
Організації у своїй діяльності можуть використати:
– адміністративні принципи;
– неформальні взаємозв’язки і взаємодію груп.
Основоположниками адміністративних принципів були А. Файоль та JI. Гулик.
Французький промисловець А. Файоль визначив такі принципи адміністративного управління:
– поділ праці;
– авторитет;
– дисципліна;
– єдність керівництва;
– єдність управління;
– підпорядкування особистих інтересів загальному благу;
– винагорода;
– централізація;
– ієрархія;
– порядок;
– справедливість;
– стабільність персоналу;
– ініціатива;
– дотримання етичних норм.
Ці принципи забезпечують створення схеми структуризації й управління організацією. Взявши їх за основу, А. Гулик розробив такі функції керівника:
1) планування – розробка в загальних рисах того, що слід зробити, а також шляхів досягнення наміченого (мета організації);
2) організація – встановлення формальної структури влади, за допомогою якої структурні підрозділи впорядковуються, визначаються і координуються для досягнення певної мети;
3) управління – безперервне прийняття рішень і втілення їх у конкретних і загальних наказах та вказівках;
4) укомплектування – комплекс функцій із застосуваня та підготовки кадрів, а також створення безпечних умов праці;
5) координація – охоплення всіх важливих обов’язків, які стосуються взаємозв’язків різноманітних сфер діяльності організації;
6) звітна робота – інформування тих, перед ким керівник зобов’язаний звітувати про стан справ, взаємне інформування в стосунках із персоналом;
7) складання бюджету – діяльність, пов’язана із фінансовим плануванням, бухгалтерським обліком та контролем.
Функції керівника відповідно до принципів неформальних взаємозв’язків та взаємодії груп, розроблені Ч. Барнардом, такі:
1) підтримання організаційних зв’язків;
2) забезпечення здійснення індивідуумами основних видів діяльності;
3) формулювання призначення та мети.
За сучасними теоріями вирізняють такі функції управління.
1. Планування:
– самоперевірка – визначення нинішнього стану організації;
– обстеження середовища;
– визначення мети;
– прогнозування можливих ситуацій;
– погодження державних дій і потреб у ресурсах;
– оцінка запропонованих дій;
– перегляд і коригування плану залежно від результатів контролю та зміни обставин;
– спілкування в процесі планування.
2. Організація:
– ототожнення і характеристика виконуваних робіт;
– розподіл роботи відповідно до обов’язків;
– розподіл обов’язків відповідно до посад;
– визначення посадових вимог;
– групування посад у структурі управління;
– розподіл необхідних робіт, визначення звітності та обсягу повноважень;
– перегляд і коригування структури організації залежно від результатів контролю та зміни обставин.
3. Комплектування кадрами:
Визначення потреби в людських ресурсах;
– пошук і відбір кандидатів;
– підготовка і навчання персоналу;
– перегляд і коригування кількості та якості людських ресурсів залежно від результатів контролю та зміни обставин;
– спілкування в процесі комплектування кадрів.
4. Мотивація:
– спілкування з підлеглими і роз’яснення їм мети;
– визначення норм діяльності;
– підготовка підлеглих відповідно до рівня виконавських стандартів;
– справедливе заохочення і покарання працівників;
– створення сприятливого мотиваційного середовища;
– перегляд і коригування методів мотивації залежно від результатів контролю та зміни обставин.
5. Управління фінансами.
6. Контроль:
– встановлення норм;
– контроль результатів і порівняння їх із нормами;
– коригування відхилень;
– перегляд і коригування результатів контролю залежно від зміни обставин;
– спілкування в процесі контролю [46].
“Управляти – це означає:
А) передбачати – вивчати майбутнє і намічати програму дій;
Б) організовувати – будувати подвійний організм підприємства: матеріальний і соціальний;
В) розпоряджатися – приводити в дію персонал підприємства;
Г) погоджувати – пов’язувати й об’єднувати, поєднувати всі дії і зусилля;
Д) контролювати – спостерігати, щоб усе відбувалося відповідно до встановлених правил і розпоряджень” (Анрі Файоль).