Масові комунікації – Квіт С

Масові комунікації – Квіт С. – ПЕРЕДМОВА

Назва цієї книжки може бути продовжена: “Масові комунікації Подолання тоталітаризму”. Вона зосереджується на теоріях і дослідженнях масових комунікацій, а також на тому, яким чином ці процеси відбуваються у сьогоднішній Україні. Центральне місце тут посідає

Масові комунікації – Квіт С. – МАСОВІ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ

Що таке комунікація Людина є соціальною істотою, тобто вона не може обходитися без взаємодії з іншими людьми, без знання їхньої думки про себе. Тому здатність до комунікації і потреба в комунікації е чи не

Масові комунікації – Квіт С. – Що таке комунікація

Що таке комунікація Людина є соціальною істотою, тобто вона не може обходитися без взаємодії з іншими людьми, без знання їхньої думки про себе. Тому здатність до комунікації і потреба в комунікації е чи не

Масові комунікації – Квіт С. – Ключові поняття масових комунікацій

Слід розрізняти поняття масових комунікацій, масової інформації та засобів масової комунікації (ЗМК). Масові комунікації вирізняє насамперед застосування ЗМК, або мас-медіа. За Ч. Райтом, масова комунікація спрямована на великі та гетерогенні авдиторії, анонімні щодо самого

Масові комунікації – Квіт С. – Інтелектуальні рамки досліджень

Перед тим як перейти до аналізу вивчення масових комунікацій, нам слід звернути особливу увагу на термін “журналістикознавство” , який побутує в Україні. Він належить до найбільш комічних інтелектуальних продуктів горбачовської “перебудови”. Оскільки різні українські

Масові комунікації – Квіт С. – Соціологічний сегмент

Без соціологічної науки неможливо собі уявити сучасні медіа-студії, передусім із погляду вивчення медіа-впливів. Д. Пері підкреслює, що дослідження масової комунікації зумовлюються нагальними потребами суспільства. Тобто вони мають виразну соціальну заангажованість і передбачають відгуки на

Масові комунікації – Квіт С. – Джерела для медіадосліджень в Україні

За відсутності постійного оновлення соціологічних даних про медіа-галузь дослідники українських медіа іноді можуть спиратися на опосередковані джерела, вивчаючи які можна діставати певний фактологічний матеріал. Такими джерелами можуть бути різноманітні огляди та моніторинги медій, головним

Масові комунікації – Квіт С. – Медіаекологія / медіакритика / медіаграмотність / медіафілософія

Оскільки в Україні відсутні системні дослідження ЗМК, вони відбуваються переважно в режимі повсякденної медіакритики і не мають тривкої концептуальної бази. На цьому тлі суттєво вирізняються праці Б. Потятиника, серед яких насамперед слід згадати його

Масові комунікації – Квіт С. – ТЕОРІЇ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Історія вивчення масових комунікацій Існують різні версії історії досліджень масових комунікацій. Ми представимо її за логікою Дж. Брайанта і С. Томпсона. Ці автори пов’язують вивчення масових комунікацій зі стурбованістю суспільства впливами медій, яка проявлялася

Масові комунікації – Квіт С. – Історія вивчення масових комунікацій

Історія вивчення масових комунікацій Існують різні версії історії досліджень масових комунікацій. Ми представимо її за логікою Дж. Брайанта і С. Томпсона. Ці автори пов’язують вивчення масових комунікацій зі стурбованістю суспільства впливами медій, яка проявлялася

Масові комунікації – Квіт С. – Теорія масової комунікації Д. Мак-Квейла

У численних спробах комплексного підходу до різноманітних теорій масової комунікації привертають увагу праці Д. Мак-Квейла. Цей дослідник розглядає масову комунікацію як певний феномен, а тому веде мову про єдину теорію масової комунікації. Д. Мак-Квейл

Масові комунікації – Квіт С. – Основні теорії

Будь-яка теорія, зазначає Н. Пікора, має містити такі елементи: припущення, пояснення, здатність до узагальнення та передбачення. Теорія повинна давати відповідь на головне запитання “чому?” Вона тлумачить весь феномен, включно з тим, що відбувається з

Масові комунікації – Квіт С. – Візуальна комунікація

Представляючи теорію візуальної комунікації, А. Бергер спирається на модель Г. Лассвелла. Він розглядає взаємозв’язок між твором мистецтва, авдиторією, якій він адресований, засобами, що передають образ, автором твору і суспільством. А. Бергер називає ці складові

Масові комунікації – Квіт С. – Вивчення теорій масових комунікацій

Цей курс розрахований на глибоке розуміння студентами процесів масових комунікацій. Тому він спирається не лише на лекційне засвоєння матеріалу і використання підручників, а насамперед на самостійне опрацювання першоджерел. Рівень освіти – бакалаврський, магістерський чи

Масові комунікації – Квіт С. – МЕДІАРЕФОРМИ: ПОДОЛАННЯ ТОТАЛІТАРИЗМУ

Український контекст Розвиток масових комунікацій сучасної України слід розглядати у контексті вирішення проблеми подолання тоталітаризму. Це завдання зовсім не означає того, начебто Україна його подолала і ми тільки підсумовуємо, яким чином це було зроблено.

Масові комунікації – Квіт С. – Український контекст

Український контекст Розвиток масових комунікацій сучасної України слід розглядати у контексті вирішення проблеми подолання тоталітаризму. Це завдання зовсім не означає того, начебто Україна його подолала і ми тільки підсумовуємо, яким чином це було зроблено.

Масові комунікації – Квіт С. – Авторитарна стагнація

Саме так найкраще характеризується період правління перших двох українських президентів. Ейфорія перших років незалежності не принесла очікуваного оздоровлення масових комунікацій в українському суспільстві. З кожним роком дедалі більше посилювався тиск на медії та журналістів,

Масові комунікації – Квіт С. – Російська гра

Позиція Росії завжди буде важливим чинником для формування внутрішньої і зовнішньої політики України, через те що вона є сусідньою державою, а це вимагає взаємоповаги і співпраці на міжнародному рівні. Однак на практиці ми бачимо

Масові комунікації – Квіт С. – Помаранчева революція

Помаранчева революція змінила обличчя українського суспільства, вплинула на всі сфери громадсько-політичного, культурного та економічного життя держави. Вона стала епохальною подією української історії. Це не був чийсь хитромудрий план чи змова. Вона відбувалася не в

Масові комунікації – Квіт С. – Журналістська революція

Журналістська революція в Україні стала одним із багатьох і чи не найважливішим наслідком Помаранчевої революції. За “Телекритикою”, вона відбулася 28 жовтня 2004 р. У цей день 41 журналіст 5 центральних телеканалів – “Інтеру”, ІСТV,

Масові комунікації – Квіт С. – МАНІФЕСТ УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ З ПРИВОДУ ПОЛІТИЧНОЇ ЦЕНЗУРИ

Ми, журналісти України, усвідомлюючи унікальне значення правдивого слова для розвитку і зміцнення нашої Батьківщини, усвідомлюючи особисту відповідальність журналіста за чесне інформування суспільства, даючи собі звіт, що страх завадить деяким нашим колегам підписатися під цим

Масові комунікації – Квіт С. – ЗАЯВА УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ

Ми, журналісти України, усвідомлюючи унікальне значення правдивого слова для розвитку і зміцнення нашої Батьківщини, усвідомлюючи особисту відповідальність журналіста за чесне інформування суспільства, даючи собі звіт, що страх завадить деяким нашим колегам підписатися під цим

Масові комунікації – Квіт С. – Брудні виборчі технології та медії

Для того щоб одержати повне уявлення про загрозу українській державності через спробу викривлення масових комунікацій наприкінці 2004 р., потрібно звернутися до спеціальних досліджень маніпуляцій масовою свідомістю. Коли політичний режим в Україні відчув загрозу власному

Масові комунікації – Квіт С. – Незворотність змін в українських медіях

Перемога Помаранчевої революції, разом з усіма її масово-комунікаційними здобутками і суто позитивним звучанням, стала чи не найбільш яскравою світовою подією. Проте викликає цікавість не лише зміст цих здобутків, але також питання, наскільки вони є

Масові комунікації – Квіт С. – ПРОФЕСІЯ ЖУРНАЛІСТА

Універсалізм професії журналіста Що сталося нового? Саме з цього запитання, на думку французького журналіста М. Вуароля, розпочинається журналістика. Все своє життя журналіст проводить у пошуках відповіді на нього. Німецький фахівець В. фон Ларош вважає,

Масові комунікації – Квіт С. – Універсалізм професії журналіста

Універсалізм професії журналіста Що сталося нового? Саме з цього запитання, на думку французького журналіста М. Вуароля, розпочинається журналістика. Все своє життя журналіст проводить у пошуках відповіді на нього. Німецький фахівець В. фон Ларош вважає,

Масові комунікації – Квіт С. – Професійні стандарти

Появою професійних стандартів сучасної журналістики ми багато в чому завдячуємо Бі-Бі-Сі, яка першою стала працювати на засадах публічного мовлення. Тобто метою цієї Корпорації є не досягнення прибутку, не вплив на масову свідомість, а задоволення

Масові комунікації – Квіт С. – Журналістське розслідування

Існують різні погляди на журналістське розслідування. Так, голова департаменту телебачення і радіомовлення Лідського університету Д. Стемпер (Велика Британія) звертає увагу на те, що британська традиція ставиться до будь-якої журналістської діяльності як до розслідування. У

Масові комунікації – Квіт С. – Правова культура

Необхідність виховання правової культури не означає, що кожен журналіст повинен здобути юридичну освіту. Хоч ті випадки, коли він має ту чи іншу спеціальну освіту, завжди на користь справі. Слід пам’ятати, що, відстоюючи інтереси своєї

Масові комунікації – Квіт С. – Журналістська етика та саморегуляція

Важливу роль у правовому регулюванні журналістської діяльності на Заході відіграють різноманітні професійні кодекси та громадські організації. їхня дієвість також є свідченням розвиненої політичної та правової культури. Наприклад, регламентуючи професійну поведінку журналіста, Хартія французьких журналістів

Масові комунікації – Квіт С. – Соціологічна грамотність

Окрім того, що методи соціологічної науки лежать в основі вивчення медій та масової комунікації, журналіст повинен уміти користуватися тими результатами досліджень, які пропонують масовій авдиторії різноманітні соціологічні інституції. Ці вміння набувають особливого значення у

Масові комунікації – Квіт С. – Public relations, спім, маніпуляції

Оскільки за останнє десятиліття Україна перетворилася на справжній полігон для т. зв. брудних технологій, у реалізацію яких були масово втягнуті українські журналісти, потрібно з’ясувати місце і співвідношення понять. Незважаючи на те, що до навчальних

Масові комунікації – Квіт С. – Журналістська та медіаосвіта

Початки журналістської освіти пов’язані з Дж. Пулітцером, ім’ям якого названа престижна премія. Він організував 1912 р. у Колумбійському університеті першу журналістську школу. Пишучи про українські традиції, В. Здоровега свідчить, що від 1920-х рр. перші

Масові комунікації – Квіт С. – СПЕЦИФІЧНІ ПРЕДСТАВЛЕННЯ

Важливе місце в роботі журналіста посідають т. зв. специфічні представлення, що торкаються різного роду дражливих проблем, висвітлюючи які журналіст наражається на небезпеку бути звинуваченим у порушенні етичних принципів або в образі кого-небудь самою лише

Масові комунікації – Квіт С. – ГРОМАДСЬКЕ МОВЛЕННЯ

Проект громадського мовлення в Україні належить до тих, які не були реалізовані після Помаранчевої революції. Дискусії на цю тему тривають, лунають політичні звинувачення, але причина одна – ті сили, які приходять до влади в

Масові комунікації – Квіт С. – НОВІ МЕДІЇ

Усі спроби осмислення та переосмислення ролі т. зв. нових медій у системі масових, чи вже глобальних, комунікацій мають суттєву ваду – вони застарівають швидше, ніж розвивається цей феномен. Однак можна спробувати визначити деякі питомі

Масові комунікації – Квіт С. – ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ПОРОЗУМІННЯ

Pro і contra Термін “глобалізація” з’явився зовсім недавно. Ю. Остергамель та Н. Петерсон зазначають, що спочатку його вживали у своїх працях лише економісти. З 1990-х рр. він поширюється на всі сфери життя для характеристики

Масові комунікації – Квіт С. – Pro і contra

Pro і contra Термін “глобалізація” з’явився зовсім недавно. Ю. Остергамель та Н. Петерсон зазначають, що спочатку його вживали у своїх працях лише економісти. З 1990-х рр. він поширюється на всі сфери життя для характеристики

Масові комунікації – Квіт С. – Глобалізація та медії

Розгляд медійної проблематики у контексті глобалізації також наштовхує нас на проблему дисбалансу між “тими, хто має” і “тими, хто не має”, який, за свідченням О. Зернецької, є вражаючим. Тоді як до перших належить 25

Масові комунікації – Квіт С. – Анти – та альтерглобалізм

Критичне ставлення до процесу глобалізації поділяється на два підходи: антиглобалізм та альтер – (чи альтернативний) глобалізм. З погляду антиглобалістів, ми живемо у світі, де найбільшу цінність становлять принципи державного суверенітету. Глобалізація заперечується як певний

Масові комунікації – Квіт С. – Масова комунікація глобального суспільства

Схарактеризувавши теперішній світ як “глобальне село”, М. Мак-Люен не лише вказав на певні якісні зміни. Відтепер динаміка як така стала однією із сутнісних ознак сучасності. Маси втрачають само ідентифікацію – суспільство дедалі більше набуває

Масові комунікації – Квіт С. – Глобальне порозуміння

Незважаючи на інтенсивність інтелектуальних дискусій та продукування різних теорій, покликаних якимось чином пояснити і внормувати глобальні трансформації сучасного світу, нам дедалі важче долати власні сумніви у можливості створення такого світового ладу, який був би