Масові комунікації – Квіт С. – ПЕРЕДМОВА

Related posts:

1. Масові комунікації – Квіт С. – Теорія масової комунікації Д. Мак-Квейла У численних спробах комплексного підходу до різноманітних теорій масової комунікації привертають увагу праці Д. Мак-Квейла. Цей дослідник розглядає масову комунікацію як певний феномен, а тому веде мову про єдину теорію масової комунікації. Д. Мак-Квейл вказує на важливість медій як соціального інституту, який треба досліджувати і знати особливості функціонування. Мас-медії: – сприяють зростанню і змінам в […]...
2. Масові комунікації – Квіт С. – МАСОВІ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ Що таке комунікація Людина є соціальною істотою, тобто вона не може обходитися без взаємодії з іншими людьми, без знання їхньої думки про себе. Тому здатність до комунікації і потреба в комунікації е чи не найважливішими її сутнісними ознаками. Окрім того, що людина хоче зрозуміти навколишню дійсність, вона прагне до взаєморозуміння і порозуміння з іншими людьми. […]...
3. Масові комунікації – Квіт С. – Медіаекологія / медіакритика / медіаграмотність / медіафілософія Оскільки в Україні відсутні системні дослідження ЗМК, вони відбуваються переважно в режимі повсякденної медіакритики і не мають тривкої концептуальної бази. На цьому тлі суттєво вирізняються праці Б. Потятиника, серед яких насамперед слід згадати його “Патогенний текст” (у співавторстві з М. Лозинським) та “Медіа: ключі до розуміння”. Б. Потятиник, будучи засновником і головним редактором професійного видання […]...
4. Масові комунікації – Квіт С. – Російська гра Позиція Росії завжди буде важливим чинником для формування внутрішньої і зовнішньої політики України, через те що вона є сусідньою державою, а це вимагає взаємоповаги і співпраці на міжнародному рівні. Однак на практиці ми бачимо зовсім інше. Проблеми у відносинах між Україною та Росією мають давні традиції та глибоке коріння. Є всі підстави стверджувати, що Росія […]...
5. Масові комунікації – Квіт С. – Що таке комунікація Що таке комунікація Людина є соціальною істотою, тобто вона не може обходитися без взаємодії з іншими людьми, без знання їхньої думки про себе. Тому здатність до комунікації і потреба в комунікації е чи не найважливішими її сутнісними ознаками. Окрім того, що людина хоче зрозуміти навколишню дійсність, вона прагне до взаєморозуміння і порозуміння з іншими людьми. […]...
6. Масові комунікації – Квіт С. – Незворотність змін в українських медіях Перемога Помаранчевої революції, разом з усіма її масово-комунікаційними здобутками і суто позитивним звучанням, стала чи не найбільш яскравою світовою подією. Проте викликає цікавість не лише зміст цих здобутків, але також питання, наскільки вони є довговічними? Чи можлива реставрація напівколоніального, напів-тоталітарного і наскрізь маргінального режиму, а через це – неминуче згортання свободи слова і свободи медій? […]...
7. Масові комунікації – Квіт С. – Журналістська революція Журналістська революція в Україні стала одним із багатьох і чи не найважливішим наслідком Помаранчевої революції. За “Телекритикою”, вона відбулася 28 жовтня 2004 р. У цей день 41 журналіст 5 центральних телеканалів – “Інтеру”, ІСТV, Нового, “Тонісу” та НТН – повстали, вголос заявивши про політичний тиск на їхні медії та про своє небажання більше виконувати “темники”. […]...
8. Масові комунікації – Квіт С. – Авторитарна стагнація Саме так найкраще характеризується період правління перших двох українських президентів. Ейфорія перших років незалежності не принесла очікуваного оздоровлення масових комунікацій в українському суспільстві. З кожним роком дедалі більше посилювався тиск на медії та журналістів, запроваджувалися нові форми цензури, масова авдиторія розглядалася як об’єкт маніпуляцій. У висновках моніторингу стану свободи слова в Україні у 2002 р., […]...
9. Масові комунікації – Квіт С. – Джерела для медіадосліджень в Україні За відсутності постійного оновлення соціологічних даних про медіа-галузь дослідники українських медіа іноді можуть спиратися на опосередковані джерела, вивчаючи які можна діставати певний фактологічний матеріал. Такими джерелами можуть бути різноманітні огляди та моніторинги медій, головним чином новин, що їх здійснюють громадські організації (Академія української преси, Інститут масової інформації, Комітет “Рівність можливостей”, Асоціація “Спільний простір”). Окремі медіадослідження […]...
10. Масові комунікації – Квіт С. – Ключові поняття масових комунікацій Слід розрізняти поняття масових комунікацій, масової інформації та засобів масової комунікації (ЗМК). Масові комунікації вирізняє насамперед застосування ЗМК, або мас-медіа. За Ч. Райтом, масова комунікація спрямована на великі та гетерогенні авдиторії, анонімні щодо самого комунікатора. Повідомлення передаються публічно, з метою досягнути якомога більшої авдиторії швидко та, як правило, одночасно. Зазвичай ці повідомлення швидкоплинні. Для В. […]...
11. Масові комунікації – Квіт С. – ТЕОРІЇ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ Історія вивчення масових комунікацій Існують різні версії історії досліджень масових комунікацій. Ми представимо її за логікою Дж. Брайанта і С. Томпсона. Ці автори пов’язують вивчення масових комунікацій зі стурбованістю суспільства впливами медій, яка проявлялася по-різному. Перша реакція – цензура. Відразу після винайдення друкарства владні еліти європейських країн почали запроваджувати цензурні заборони, намагаючись не допускати публікацію […]...
12. Масові комунікації – Квіт С. – Помаранчева революція Помаранчева революція змінила обличчя українського суспільства, вплинула на всі сфери громадсько-політичного, культурного та економічного життя держави. Вона стала епохальною подією української історії. Це не був чийсь хитромудрий план чи змова. Вона відбувалася не в контексті якоїсь певної політики, яка була запереченням іншої політики. Помаранчева революція виходила з об’єктивних потреб нації і мала всеохопний характер. Тут […]...
13. Масові комунікації – Квіт С. – Брудні виборчі технології та медії Для того щоб одержати повне уявлення про загрозу українській державності через спробу викривлення масових комунікацій наприкінці 2004 р., потрібно звернутися до спеціальних досліджень маніпуляцій масовою свідомістю. Коли політичний режим в Україні відчув загрозу власному існуванню, він був готовий до тоталітарного путчу. Про серйозність намірів влади свідчить системність та великі масштаби застосування т. зв. брудних виборчих […]...
14. Масові комунікації – Квіт С. – Інтелектуальні рамки досліджень Перед тим як перейти до аналізу вивчення масових комунікацій, нам слід звернути особливу увагу на термін “журналістикознавство” , який побутує в Україні. Він належить до найбільш комічних інтелектуальних продуктів горбачовської “перебудови”. Оскільки різні українські дослідники пропонують навдивовижу відмінні визначення, доцільніше буде звернутися до словника В. Підлубияка, який підсумовує майже всі варіанти, що побутують. Відтак, журналістикознавство […]...
15. Масові комунікації – Квіт С. – Журналістська та медіаосвіта Початки журналістської освіти пов’язані з Дж. Пулітцером, ім’ям якого названа престижна премія. Він організував 1912 р. у Колумбійському університеті першу журналістську школу. Пишучи про українські традиції, В. Здоровега свідчить, що від 1920-х рр. перші кадри партійних журналістів готувалися на базі Комуністичного інституту ім. Артема та Комуністичного інституту журналістики у Харкові. Після Другої світової війни журналістська […]...
16. Масові комунікації – Квіт С. – Історія вивчення масових комунікацій Історія вивчення масових комунікацій Існують різні версії історії досліджень масових комунікацій. Ми представимо її за логікою Дж. Брайанта і С. Томпсона. Ці автори пов’язують вивчення масових комунікацій зі стурбованістю суспільства впливами медій, яка проявлялася по-різному. Перша реакція – цензура. Відразу після винайдення друкарства владні еліти європейських країн почали запроваджувати цензурні заборони, намагаючись не допускати публікацію […]...
17. Масові комунікації – Квіт С. – Вивчення теорій масових комунікацій Цей курс розрахований на глибоке розуміння студентами процесів масових комунікацій. Тому він спирається не лише на лекційне засвоєння матеріалу і використання підручників, а насамперед на самостійне опрацювання першоджерел. Рівень освіти – бакалаврський, магістерський чи докторський – безпосередньо залежить від кількості засвоєних дослідницьких текстів. Усі тексти, які викладач подає у своїй програмі, мають продискутовуватися в авдиторії. […]...
18. Масові комунікації – Квіт С. – Український контекст Український контекст Розвиток масових комунікацій сучасної України слід розглядати у контексті вирішення проблеми подолання тоталітаризму. Це завдання зовсім не означає того, начебто Україна його подолала і ми тільки підсумовуємо, яким чином це було зроблено. Насправді остаточне подолання тоталітаризму в принципі неможливе, оскільки він проявляє себе скрізь, де тільки суспільство втрачає пильність або здатність опиратися його […]...
19. Масові комунікації – Квіт С. – МЕДІАРЕФОРМИ: ПОДОЛАННЯ ТОТАЛІТАРИЗМУ Український контекст Розвиток масових комунікацій сучасної України слід розглядати у контексті вирішення проблеми подолання тоталітаризму. Це завдання зовсім не означає того, начебто Україна його подолала і ми тільки підсумовуємо, яким чином це було зроблено. Насправді остаточне подолання тоталітаризму в принципі неможливе, оскільки він проявляє себе скрізь, де тільки суспільство втрачає пильність або здатність опиратися його […]...
20. Масові комунікації – Квіт С. – НОВІ МЕДІЇ Усі спроби осмислення та переосмислення ролі т. зв. нових медій у системі масових, чи вже глобальних, комунікацій мають суттєву ваду – вони застарівають швидше, ніж розвивається цей феномен. Однак можна спробувати визначити деякі питомі риси, які дають нам змогу говорити про нові медії як про щось принципово відмінне від попереднього досвіду. Спочатку з’ясуємо, що ми […]...
21. Масові комунікації – Квіт С. – Public relations, спім, маніпуляції Оскільки за останнє десятиліття Україна перетворилася на справжній полігон для т. зв. брудних технологій, у реалізацію яких були масово втягнуті українські журналісти, потрібно з’ясувати місце і співвідношення понять. Незважаючи на те, що до навчальних журналістських програм входять предмети з галузі Public Relations (PR), ця професія має зовсім інше призначення, ніж професія журналіста. Не тому, що […]...
22. Масові комунікації – Квіт С. – ЗАЯВА УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ Ми, журналісти України, усвідомлюючи унікальне значення правдивого слова для розвитку і зміцнення нашої Батьківщини, усвідомлюючи особисту відповідальність журналіста за чесне інформування суспільства, даючи собі звіт, що страх завадить деяким нашим колегам підписатися під цим маніфестом, проголошуємо: 1) В Україні існує політична цензура, засобами якої е цензурування за вказівкою або згодою влади програм на телебаченні і […]...
23. Масові комунікації – Квіт С. – Основні теорії Будь-яка теорія, зазначає Н. Пікора, має містити такі елементи: припущення, пояснення, здатність до узагальнення та передбачення. Теорія повинна давати відповідь на головне запитання “чому?” Вона тлумачить весь феномен, включно з тим, що відбувається з ним і довкола нього. Теорія спирається на досвід (спостереження) і потім продукує знання (пояснення). У процесі дослідження певна концептуальна модель складається […]...
24. Масові комунікації – Квіт С. – Професійні стандарти Появою професійних стандартів сучасної журналістики ми багато в чому завдячуємо Бі-Бі-Сі, яка першою стала працювати на засадах публічного мовлення. Тобто метою цієї Корпорації є не досягнення прибутку, не вплив на масову свідомість, а задоволення тих потреб, які має загальнонаціональна авдиторія. Незалежно від того, в яких медіях працюють журналісти і яку політику ведуть їхні редакції, професійні […]...
25. Масові комунікації – Квіт С. – Правова культура Необхідність виховання правової культури не означає, що кожен журналіст повинен здобути юридичну освіту. Хоч ті випадки, коли він має ту чи іншу спеціальну освіту, завжди на користь справі. Слід пам’ятати, що, відстоюючи інтереси своєї авдиторії, журналіст так чи інакше зачіпає інтереси якихось приватних осіб чи організацій. Тому він має виконувати професійні обов’язки, не порушуючи чинного […]...
26. Масові комунікації – Квіт С. – СПЕЦИФІЧНІ ПРЕДСТАВЛЕННЯ Важливе місце в роботі журналіста посідають т. зв. специфічні представлення, що торкаються різного роду дражливих проблем, висвітлюючи які журналіст наражається на небезпеку бути звинуваченим у порушенні етичних принципів або в образі кого-небудь самою лише неоковирною згадкою. Це, зокрема, стосується зображення у медіях різного роду меншин, тобто тих соціальних та національних груп, які перебувають у кількісній […]...
27. Масові комунікації – Квіт С. – ГРОМАДСЬКЕ МОВЛЕННЯ Проект громадського мовлення в Україні належить до тих, які не були реалізовані після Помаранчевої революції. Дискусії на цю тему тривають, лунають політичні звинувачення, але причина одна – ті сили, які приходять до влади в сучасній Україні, а в разі зміни ситуації також їхні опоненти, не можуть відмовитися від погляду на медії як на певний ресурс […]...
28. Масові комунікації – Квіт С. – МАНІФЕСТ УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ З ПРИВОДУ ПОЛІТИЧНОЇ ЦЕНЗУРИ Ми, журналісти України, усвідомлюючи унікальне значення правдивого слова для розвитку і зміцнення нашої Батьківщини, усвідомлюючи особисту відповідальність журналіста за чесне інформування суспільства, даючи собі звіт, що страх завадить деяким нашим колегам підписатися під цим маніфестом, проголошуємо: 1) В Україні існує політична цензура, засобами якої е цензурування за вказівкою або згодою влади програм на телебаченні і […]...
29. Масові комунікації – Квіт С. – Глобалізація та медії Розгляд медійної проблематики у контексті глобалізації також наштовхує нас на проблему дисбалансу між “тими, хто має” і “тими, хто не має”, який, за свідченням О. Зернецької, є вражаючим. Тоді як до перших належить 25 % населення планети, до других – 75 %. “Ті, хто мають”, споживають 80 % світової енергії та мають 86 % світової […]...
30. Масові комунікації – Квіт С. – Анти – та альтерглобалізм Критичне ставлення до процесу глобалізації поділяється на два підходи: антиглобалізм та альтер – (чи альтернативний) глобалізм. З погляду антиглобалістів, ми живемо у світі, де найбільшу цінність становлять принципи державного суверенітету. Глобалізація заперечується як певний “фальшивий універсалізм” – наслідок гегемонії окремих держав, яка у свою чергу призводить до втрати міжнародного плюралізму. Тоді як альтерглобалізм приймає головні […]...
31. Масові комунікації – Квіт С. – Масова комунікація глобального суспільства Схарактеризувавши теперішній світ як “глобальне село”, М. Мак-Люен не лише вказав на певні якісні зміни. Відтепер динаміка як така стала однією із сутнісних ознак сучасності. Маси втрачають само ідентифікацію – суспільство дедалі більше набуває мережного характеру, про що пише М. Кастелз. Він розмежовує поняття “інформаційного” та “інформаціонального” суспільства згідно з аналогічними підтекстами для інформаційної / […]...
32. Масові комунікації – Квіт С. – ПРОФЕСІЯ ЖУРНАЛІСТА Універсалізм професії журналіста Що сталося нового? Саме з цього запитання, на думку французького журналіста М. Вуароля, розпочинається журналістика. Все своє життя журналіст проводить у пошуках відповіді на нього. Німецький фахівець В. фон Ларош вважає, що журналістом може називати себе той, хто має таке бажання. А. Москаленко надавав перевагу романтичним означенням: у журналістів одна група крові; […]...
33. Масові комунікації – Квіт С. – Візуальна комунікація Представляючи теорію візуальної комунікації, А. Бергер спирається на модель Г. Лассвелла. Він розглядає взаємозв’язок між твором мистецтва, авдиторією, якій він адресований, засобами, що передають образ, автором твору і суспільством. А. Бергер називає ці складові ключовими моментами у процесі комунікації. Нагадаємо, що модель Г. Лассвелла пояснює комунікацію як процес, у якому хтось комусь щось повідомляє, використовуючи […]...
34. Масові комунікації – Квіт С. – Універсалізм професії журналіста Універсалізм професії журналіста Що сталося нового? Саме з цього запитання, на думку французького журналіста М. Вуароля, розпочинається журналістика. Все своє життя журналіст проводить у пошуках відповіді на нього. Німецький фахівець В. фон Ларош вважає, що журналістом може називати себе той, хто має таке бажання. А. Москаленко надавав перевагу романтичним означенням: у журналістів одна група крові; […]...
35. Масові комунікації – Квіт С. – Глобальне порозуміння Незважаючи на інтенсивність інтелектуальних дискусій та продукування різних теорій, покликаних якимось чином пояснити і внормувати глобальні трансформації сучасного світу, нам дедалі важче долати власні сумніви у можливості створення такого світового ладу, який був би справедливим і водночас прийнятним для всього світового співтовариства. Тому ми намагаємося звернутися до філософії як “любові до мудрості”, спроможності підтримувати розмову […]...
36. Масові комунікації – Квіт С. – Соціологічний сегмент Без соціологічної науки неможливо собі уявити сучасні медіа-студії, передусім із погляду вивчення медіа-впливів. Д. Пері підкреслює, що дослідження масової комунікації зумовлюються нагальними потребами суспільства. Тобто вони мають виразну соціальну заангажованість і передбачають відгуки на стурбованість суспільства масово-комунікаційною проблематикою, медіа-освіту та поведінку масової авдиторії. Із цього погляду медіа-дослідження є відгалуженням соціологічних студій. Р. Віммер і Дж. […]...
37. Масові комунікації – Квіт С. – Pro і contra Pro і contra Термін “глобалізація” з’явився зовсім недавно. Ю. Остергамель та Н. Петерсон зазначають, що спочатку його вживали у своїх працях лише економісти. З 1990-х рр. він поширюється на всі сфери життя для характеристики сучасного світу. Подібно як у 1950-х рр. вели мову про “атомну добу”, у 1960-1970-х – про “індустріальне суспільство”, а 1980-ті були […]...
38. Масові комунікації – Квіт С. – Соціологічна грамотність Окрім того, що методи соціологічної науки лежать в основі вивчення медій та масової комунікації, журналіст повинен уміти користуватися тими результатами досліджень, які пропонують масовій авдиторії різноманітні соціологічні інституції. Ці вміння набувають особливого значення у посттоталітарних умовах, коли соціологи часто втягуються у процеси маніпулювання громадською думкою. В Україні розгорнулася гостра дискусія з приводу професійної відповідальності соціологів […]...
39. Масові комунікації – Квіт С. – Журналістська етика та саморегуляція Важливу роль у правовому регулюванні журналістської діяльності на Заході відіграють різноманітні професійні кодекси та громадські організації. їхня дієвість також є свідченням розвиненої політичної та правової культури. Наприклад, регламентуючи професійну поведінку журналіста, Хартія французьких журналістів стверджує, що він не повинен видавати себе за представника іншої професії, використовувати незаконні способи отримати інформацію, зрадити довіру будь-кого, отримувати гроші […]...
40. Масові комунікації – Квіт С. – ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ПОРОЗУМІННЯ Pro і contra Термін “глобалізація” з’явився зовсім недавно. Ю. Остергамель та Н. Петерсон зазначають, що спочатку його вживали у своїх працях лише економісти. З 1990-х рр. він поширюється на всі сфери життя для характеристики сучасного світу. Подібно як у 1950-х рр. вели мову про “атомну добу”, у 1960-1970-х – про “індустріальне суспільство”, а 1980-ті були […]...