Маркетингова цінова політика – Окландер М. А. – 9.2. Ціни в будівництві

Продукція будівництва має техніко-економічні особливості, які впливають на процес ціноутворення і обумовлюють його специфіку. Можна виділити наступні характерні риси будівельної продукції:

O значні капітальні витрати на зведення об’єктів будівництва;

O тривалий термін виробничого циклу процесу будівництва;

O різноманіття об’єктів будівництва;

O індивідуальний характер продукції будівництва від унікальних до типових об’єктів;

O локальна закріпленість об’єктів будівництва на ділянці землі;

O залежність величини витрат на будівництво від місцевих умов;

O участь у формуванні ціни на будівельну продукцію трьох сторін: замовника (інвестора), проектувальника і підрядника.

По кожному об’єкту будівництва складається проект, який служить основою для розрахунку кошторису. У результаті розрахунків отримують кошторисну вартість будівництва (будівельних і монтажних робіт).

Кошторисна вартість будівництва включає:

– прямі витрати;

– накладні витрати;

– кошторисний прибуток.

Найбільшу питому вагу в структурі кошторисної вартості займають прямі витрати, які визначаються на базі обсягу будівельних робіт, передбачених за кошторисом, а також кошторисних норм і розцінок.

Прямі витрати в будівництві включають такі статті.

1) Матеріали, які включають: оплату постачальникам вартості матеріалів за відпускними цінами; витрати з доставки матеріалів на склад будівництва; націнку посередницьких організацій; витрати на тару; витрати на спецодяг; заготівельно-складські витрати.

2) Основна заробітна плата робітників, яка включає оплату праці робітників, які безпосередньо зайняті на будівельно-монтажних роботах.

3) Відрахування на соціальні потреби на базі основної заробітної плати.

4) Експлуатація будівельних машин і механізмів. Сюди відносять: доставку будівельних машин і механізмів на будівельний майданчик, а також їх переміщення з одного об’єкта на інший; монтаж і демонтаж будівельних машин і механізмів; видатки на поточний ремонт; амортизацію; витрати на пально-мастильні матеріали; витрати на електроенергію.

Накладні витрати пов’язані з необхідністю створення умов для організації будівництва. Норми накладних витрат встановлюються за видами робіт (будівельні, монтажні, спеціальні) у відсотках до кошторисних прямих витрат.

Їх можна розділити на чотири великі групи.

1. Адміністративно-господарські витрати:

O на оплату праці адміністративно-управлінського та господарського персоналу;

O відрахування на соціальні потреби та податки;

O на всі види зв’язку;

O на утримання й експлуатацію обчислювальної техніки;

O на утримання та експлуатацію будівель, споруд та приміщень, що використовуються адміністративно-управлінським та господарським персоналом;

O на поточний ремонт основних засобів;

O на відрядження;

O на утримання і експлуатацію службового легкового автотранспорту;

O на придбання канцтоварів, паперу тощо.

2. Витрати на обслуговування працівників будівництва:

O по підвищенню кваліфікації;

O забезпечення санітарно-гігієнічних та побутових умов;

O на охорону праці та техніку безпеки.

3. Витрати на організацію робіт на будівельних майданчиках:

O на ремонт інструменту та інвентарю;

O з ремонту, розбирання тимчасових споруд;

O утримання сторожової і пожежної охорони тощо.

4. Інші накладні витрати:

O відсотки по кредитах банків;

O на рекламу;

O податки тощо.

Прямі витрати і накладні витрати в сумі складають кошторисну собівартість будівельних робіт. Розрізняють кошторисну, планову та фактичну собівартість продукції будівництва.

Кошторисна собівартість визначає величину витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт, врахованих у кошторисної вартості. Розраховується на основі норм витрат усіх видів ресурсів і є меншою кошторисної вартості на величину кошторисного прибутку.

Планова собівартість відрізняється від кошторисної собівартості на величину планового завдання по її зниженню, тобто на величину економії кошторисної собівартості.

Фактична собівартість відображає фактичні витрати на виконання будівельно-монтажних робіт на підставі даних бухгалтерського обліку та непродуктивні витрати, не передбачені кошторисом (простої, штрафи та ін.). Порівняння фактичної собівартості з плановою дозволяє зробити висновок про виконання будівельною організацією завдань по зниженню собівартості.

Кошторисний прибуток є нормативним прибутком, який враховують в ціні на продукцію будівництва. Норма планових накопичень встановлюється у відсотках до кошторисної собівартості будівництва.

Базисний рівень вартості будівництва визначається на основі кошторисних цін. Відповідно до чинного законодавства, формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування та нормативів розрахунку вартості об’єктів будівництва, які зводяться на кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ і організацій, здійснюється Державним комітетом з будівництва та архітектури.

Державний комітет з будівництва та архітектури регулює ціноутворення на будівельному ринку на підставі Правил визначення вартості будівництва (ДБН 2000), дотримання яких є обов’язковим тільки при складанні кошторисів на об’єкти, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів та коштів держпідприємств. У всіх інших випадках ДБН 2000 носять рекомендаційний характер.

Згідно ДБН 2000, система ціноутворення в будівництві складається з кошторисних нормативів, правил визначення вартості будівництва і складання інвесторської кошторисної документації.

Кошторисні нормативи – це комплекс кошторисних норм, об’єднаних в окремі збірники, що призначені для визначення вартості будівництва.

Інвесторська кошторисна документація – це сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок та відомостей ресурсів, складених на стадії розробки проектної документації.

Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Нормативними показниками є ресурсні елементи кошторисної норми. На підставі цих норм і поточних цін на матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Розрахунково визначаються наступні статті вартості будівництва:

O накладні витрати;

O кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд;

O пристосування й використання існуючих або новозбудованих будівель і споруд стаціонарного типу;

O додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період;

O інші витрати замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, пов’язані із здійсненням будівництва;

O витрати на утримання служби замовника і авторський нагляд;

O витрати на підготовку експлуатаційних кадрів;

O витрати на проектні та пошукові роботи;

O кошторисний прибуток;

O кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.

Прибуток визначається, виходячи з умов виконання робіт, складності будівництва, рівня трудових витрат, економічних і фінансових умов, гостроти ринкової конкуренції та інших чинників.

У Правилах визначення вартості будівництва визначені також види договірних цін і особливості їх формування. ДБН 2000, визначає договірну ціну, як вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація згодна виконати об’єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Договірні ціни будівництва можуть бути твердими, динамічними або періодичними. При цьому, в основі всіх видів договірних цін, що застосовуються в будівництві, лежить кошторисна вартість будівництва.

Тверді договірні ціни, як правило, встановлюються для будівництва тривалістю до 1,5 років. Такі ціни встановлюються незмінними на термін будівництва і не уточнюються, за винятком випадків, якщо:

O замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, які викликають зміну обсягів робіт та вартісних показників;

O у процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлені помилки, які не могли бути виявлені на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;

O виникають форс-мажорні обставини, які не можуть бути передбачені сторонами при укладенні договору.

Динамічні договірні ціни є відкритими і можуть уточнюватися протягом терміну будівництва, але не частіше 1 разу на рік. При цьому уточнюється вартість матеріально-технічних ресурсів. Питома вага прибутку та коштів на покриття ризиків, визначена на початок будівництва, не уточнюється. Зарплата уточнюється тільки у випадку, якщо кошти на ризик не покривають витрат, пов’язаних із зростанням цін на зазначені ресурси (у разі досягнення рівня інфляції понад 10% на рік). Динамічні договірні ціни уточнюються також і у випадках, передбачених для уточнення твердих договірних цін.

Періодичні договірні ціни встановлюються відкритими і містять елементи як динамічних, так і твердих договірних цін. На певний період встановлюється тверда договірна ціна, а потім ціна є динамічною.

9.3. Транспорті тарифи

Транспортні тарифи включають собівартість перевезення та прибуток, який є пропорційним собівартості перевезення.

При визначенні транспортних тарифів за базу приймається собівартість перевезення, в якій значну питому вагу займає амортизація основних фондів. Також собівартість перевезення залежить від розміру вантажу і пасажиро потоку, структури пасажиро потоку, дальності перевезення.

Так як процес перевезення складається з початкових, рухомих і кінцевих операцій, то витрати на перевезення діляться на дві частини:

– витрати з початково-кінцевих операцій (не пов’язані з дальністю перевезень, тобто залишаються постійними на 1т вантажу);

– витрати з рухомих операціях (змінюються прямо пропорційно зміні відстані).

До витрат з початково-кінцевих операцій відносяться наступні витрати:

O витрати на утримання рухомого складу під час стоянки;

O витрати на підготовку рухомого складу до навантаження-роз-вантаження.

До витрат з рухомих операцій відносяться наступні витрати:

O витрати на утримання шляхів сполучення, зв’язку, сигналізації;

O витрати на утримання рухомого складу в дорозі.

Витрати з рухомих операцій визначаються за наступною формулою:

Маркетингова цінова політика   Окландер М. А.   9.2. Ціни в будівництві

Окрім перевезень вантажів, транспортні підприємства виконують навантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання, зважування вантажів. Ціни на такі роботи називаються додатковими зборами.

Тарифна система транспорту складається із сукупності транспортних тарифів, додаткових зборів, знижок і штрафів за невідповідність фактичного рівня використання транспортних засобів нормативним, а також правил застосування тарифів.

Транспортні тарифи диференціюються за видами вантажів, видами відправлень, класом обслуговування. Транспортні тарифи можуть бути:

– загальними і виключними;

– табличними і схемними.

Загальні тарифи – це тарифи, за якими визначається плата за перевезення основної маси вантажів.

Виключні тарифи – це тарифи, за якими визначається плата за перевезення певних видів вантажів по певним напрямкам.

Табличні тарифи – це тарифи, за якими визначається плата за перевезення вантажів між визначеними пунктами. Вони встановлюються у вигляді фіксованої плати за 1т вантажу і на усі відстані перевезень та є найбільш простими у використанні, проте визначити їх для всіх пунктів і вантажів неможливо.

Схемні тарифи – це тарифи, за якими визначається плата за перевезення вантажів шляхом перемноження ставок за тонну і кілометр на відстань перевезення з додаванням ставки за початково-кінцеві операції.

При перерахунку транспортних тарифів використовується індекс зміни тарифів.

Для вантажних перевезень індекс зміни тарифів розраховується за наступною формулою:

Маркетингова цінова політика   Окландер М. А.   9.2. Ціни в будівництві

Для пасажирських перевезень індекс зміни тарифів розраховується за наступною формулою:

Маркетингова цінова політика   Окландер М. А.   9.2. Ціни в будівництві

Транспортні тарифи є різновидом фіксованих цін і періодично переглядаються Кабінетом Міністрів України.

Контрольні питання

1. Якими методами може здійснюватися калькулювання собівартості промислової продукції?

2. За якою формулою розраховується ціна промислової продукції?

3. Які елементи включає кошторисна вартість будівництва?

4. Які статті включають прямі витрати в будівництві?

5. Які статті включають накладні витрати в будівництві?

6. Які елементи ціни в будівництві є нормативними, а які розраховуються?

7. Назвіть види договірних цін в будівництві.

8. Назвіть види витрат на перевезення?

9. Наведіть види транспортних тарифів і за якою формулою вони перераховуються?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Маркетингова цінова політика – Окландер М. А. – 9.2. Ціни в будівництві