Маркетинг – Турченюк М. О. – 4.14. Процес вибору упаковки

На вибір упаковки впливає чимало факторів, серед яких можна виділити такі.

1. Упаковка мусить відповідати вимогам національних і міжнаціональних стандартів, щоб мати вигляд конкурентоспроможної на світовому ринку.

2. Створюючи нову упаковку, слід розраховувати абсолютну і відносну ціну.

3. Вибір матеріалів для упаковки (картон, метал, пластик) диктуються транспортуванням, зберіганням, традиціями підприємства.

4. Вибір розміру, форми упаковки залежить від методів і періоду зберігання, зручності використання.

5. Кількість варіантів упаковки для одного і того ж товару визначається можливостями виробника, вимогами каналів збуту, потребами певної групи споживачів.

6. На вибір упаковки впливає необхідність мати на ній місце для розміщення етикетки, яка приваблювала б покупця.

7. Упаковка може бути множинною, коли в ній розміщується кілька одиниць товару.

8. Нарешті, упаковка має відповідати стратегії маркетингової діяльності підприємства.

Невід’ємними атрибутами упаковки є етикетки, бірки, ярлики, тобто засоби маркування. Маркування дає змогу визначити місце виготовлення, вміст, сорт товару, порядок використання, перелік придатності, ціну, назву фірми виробника.

Отже, упаковка повинна відповідати маркетинговій стратегії підприємства.

4.15. Сервісне обслуговування

З товарною політикою підприємства пов’язана діяльність сервісної служби, головна мета якої – підтримувати працездатність випущеного виробу протягом усього періоду його експлуатації. Щоб зайняти належне місце в конкурентній боротьбі, фірма зацікавлена у наданні споживачеві цілого комплексу сервісних послуг.

Розрізняють сервіс перед продажем товару і теля продажу. У свою чергу, сервіс після продажу поділяється на гарантійний ташеля гарантійний. Передпродажний сервіс пов’язаний з вивченням вимог потенційних покупців до запропонованого товару, співробітництва з конструкторами, технологами при розробці нового товару, підготовкою технічної інформації, проведенням монтажу, регулюванням устаткування.

У гарантійний період підприємство надає консультації з питань будівництва, навчає персонал, контролює правильність експлуатації, здійснює профілактичні ремонти.

У післягарантійний період фірма-виробник веде планово-попереджувальний ремонт, капітальний ремонт, постачає запасні частини, модернізує техніку, надає іншу допомогу, сприяючи постійному ефективному збуту товарів. Як правило, післягарантійний сервіс – справа дуже вигідна, оскільки одержуваний прибуток при цьому більший, ніж від продажу самого товару.

Залежно від можливостей, а також бажань замовника існують різні форми сервісного обслуговування. Це насамперед служба сервісу підприємства-виробника; служба сервісу підприємств-постачальників окремих систем, вузлів, комплектуючих; спеціальних сервісні служби, які обслуговують клієнтів на основі договору з підприємствами-виробниками, власна сервісна служба.

Отже, надання сервісних послуг мусить мати цілеспрямований, скоординований характер, аби забезпечувати споживачу найкращі умови в експлуатації товарів тривалого користування.

В усіх випадках на фірму-виробника покладається відповідальність за безперебійну експлуатацію виготовленої продукції.

Структуру сервісної служби становлять центральний апарат і периферійні підрозділи. Функціями генерального апарату є збирання інформації, дослідження ринку, планування виробництва, технічне навчання обслуговуючого апарату.

Периферійний апарат займається станціями технічного обслуговування, сервісними транспортними засобами, пересувними майстернями, складами запасних частин, а також стаціонарними і пересувними класами для навчання персоналу. Тобто з товарною політикою фірми пов’язана діяльність сервісної служби, головною метою якої є підтримка працездатності випущеного товару впродовж періоду його експлуатації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Маркетинг – Турченюк М. О. – 4.14. Процес вибору упаковки