Маркетинг підприємства – Балабанова Л. В. – 9.2. Організаційна культура служби маркетингу
Організаційна культура відіграє важливу роль у визначенні і реалізації корпоративної політики підприємств.
Організаційна культура являє собою сукупність відмітних цінностей, переконань, традицій, звичаїв і стереотипів, прийнятих у підприємстві стосовно здійснення спільної діяльності, що впливають на поведінку працівників.
Організаційна культура може бути сфокусована на обслуговуванні високого рівня, на зниженні витрат з метою встановлення більш нижчих цін, на високоякісному сервісі, на використанні символіки тощо.
Символіка, що використовується, – ефективний засіб комунікації з працівниками, що визначає їхню символічну поведінку. Існує три рівні організаційної культури:
– поверхневий рівень (артефакти і етикет);
– глибокий рівень (поведінки і дії);
– ядро.
Поверхневий рівень корпоративної культури охоплює такі елементи, як: мова, одяг, форма привітання, фізичне розміщення (відкриті або закриті приміщення).
Глибокий рівень корпоративної культури – це стійкі зразки і стереотипи поведінки, включаючи методи прийняття рішень, організацію командної роботи, ставлення до проблем.
Ядро – основа корпоративної культури, охоплює: мораль, переконання, цінності.
Організаційну культуру потрібно розглядати як один з найважливіших інструментів виконання поставлених завдань.
У забезпеченні результативності діяльності служби маркетингу важливу роль відіграє створення відповідних умов роботи.
Створення умов для ефективної роботи служб маркетингу передбачає:
– організацію робочих місць, зокрема, автоматизованих;
– надання необхідної інформації;
– обладнання засобами обчислювальної техніки;
– створення комунікаційних систем;
– підключення до комп’ютерних мереж (локальних та Інтернету);
– формування програмного забезпечення.
Організація ефективної взаємодії маркетингових служб з іншими підрозділами підприємства. Для забезпечення досягнення цілей усі функції підприємства повинні бути узгоджені. У підприємстві в умовах маркетингової орієнтації кожна функція має бути орієнтована на задоволення клієнта. Тому всім підрозділам необхідно працювати спільно, щоб задовольнити потреби та очікування клієнтів. Віце-президент з маркетингу повинен, по-перше, координувати внутрішню маркетингову діяльність підприємства і, по-друге, координувати маркетинг та інші функції – фінанси, виробництво тощо.
Одна з можливих організаційних форм здійснення взаємодії полягає в участі працівників маркетингових служб у встановленні цілей, стратегій, у розробці стратегічних і тактичних планів розвитку підприємства, узгодженні з ними планів діяльності інших підрозділів, покладання на них роботи з координації всієї діяльності підприємства з метою забезпечення ринкової орієнтації.
Крім того, можна створювати в підприємстві раду з маркетингу, що включає керівників провідних служб і підрозділів підприємства, які спільно вирішуватимуть проблеми із забезпечення задоволення запитів покупців.
Організація ефективної взаємодії служби маркетингу та інших підрозділів здійснюється за допомогою використання моделі “4с”.
На рисунку 9.8 представлено складові моделі “4с”.
Перша “с” – соратники, тобто співробітники-однодумці, що підтримують організаційну культуру, які взяли на озброєння концепцію маркетингу і які володіють здібностями до роботи в різних ролях: лідер, генератор ідей, виконавець, комунікатор, ерудит та ін.
Друга “с” – сприяння в реалізації ідеї, місії за допомогою конкретних обгрунтованих програм (планів).
Соратники (однодумці) | Сприяння (дієвість) |
Стратегія | Стимули |
Рис. 9.8. Модель “4с” – модель ефективної організації маркетингу*
Третя “с” – стратегія, яка узагальнює модель дій, що дозволяє забезпечити зв’язок між сьогоднішнім і завтрашнім днем.
Четверта “с” – стимули – заходи спонукального характеру, які забезпечують можливість досягнення встановлених цілей.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)