Мале підприємництво: основи теорії і практики – Варналій З. С. – 2.3. Фінансові ресурси малого підприємництва: стан та джерела формування
Створенню умов розвитку малого підприємництва має сприяти вивчення теоретичних та методичних аспектів і особливостей формування й використання його фінансових ресурсів.
Фінанси (від фр. Finance – готівка, дохід) – це система економічних відносин, які складаються між державою, підприємствами і громадянами щодо привласнення частини національного доходу через механізм оподаткування та розподілу його відповідно до виконуваних державою соціально-економічних функцій5.
Фінанси малого підприємництва – це певна сукупність грошових фондів, що забезпечують процес виробництва та відтворювання в рамках цього суб’єкта малого підприємництва, а також сукупність форм і методів формування та використання їх.
Подальший динамічний розвиток малого підприємництва значно сприяє загальноекономічному зростанню. Однак його активність стримується фінансовими бар’єрами. Основним джерелом інвестицій поки що залишаються власні фінансові ресурси суб’єктів малого підприємництва та сімейні позики. Банківські кредити використовуються обмежено через великі процентні ставки, а також через те, що немає гарантій для банків (у вигляді застав або впсоколіквідних активів).
У країнах з ринковою економікою фінанси є головним економічним інструментом втручання у процеси розширеного відтворення, розподілу й перерозподілу сукупного суспільного продукту. Вони є специфічною формою руху виробничих відносин, підсистемою економічного базису. Фінанси як система економічних відносин об’єктивно поділяються на дві сфери: державні фінанси і фінанси підприємств (підприємницьких структур).
Фінанси підприємницьких структур виступають складовою економічних відносин і пов’язані з формуванням, розподілом та використанням грошових доходів та фондів. Вони тісно корелюють із державними фінансами: чим вища продуктивність праці, тим більші розміри продукту, що виробляється фірмою, тим більшу його частину можна залучити до державної скарбниці. І, навпаки, чим більший обсяг прибутку, тим більш значну його частину можна спрямувати до бюджету й на розширення виробництва, тим вищою буде ефективність виробництва і врешті-решт маса самого прибутку6.
Фінанси суб’єктів малого підприємництва мають важливе значення для формування фінансів держави. Виникають різноманітні прямі та зворотні зв’язки між макрорівнем та численними макрорівнями фінансів господарських одиниць. Суб’єкти малого підприємництва сплачують державі та місцевим органам влади податки, у свою чергу, держава надає їм прямі та непрямі субсидії, здійснює непрямі заходи, що сприяють розвитку підприємництва.
У структурі фінансових взаємозв’язків ринкового господарства фінанси підприємницьких структур, зокрема малого підприємництва, відіграють важливу роль, тому що вони обслуговують головну ланку суспільного виробництва, де створюються матеріальні та нематеріальні блага і формується визначальна маса фінансових ресурсів країни. їм властиві, з одного боку, риси, що характеризують економічну природу фінансів у цілому, а з іншого – особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у підприємницьких структурах.
Незважаючи на відмінності у видах діяльності, фінанси суб’єктів малого підприємництва мають однакові принципи організації:
-жорстка централізація фінансових ресурсів, що забезпечує швидку маневреність ними, їхню концентрацію на головних напрямах підприємницької діяльності;
-фінансове планування, що визначає на перспективу всі надходження грошових коштів суб’єктів господарювання та основні напрями використання їх;
-формування фінансових резервів, що забезпечують сталу (стійку) роботу в умовах можливих коливань ринкової кон’юнктури;
-безумовне використання фінансових зобов’язань перед партнерами7.
Початкове формування ресурсів малого підприємництва відбувається під час заснування підприємств, коли утворюється статутний фонд. Його джерелами, залежно від організаційно-правових форм господарювання, є: пайові внески, акціонерний капітал, надходження від асоціацій. Статутний фонд характеризує обсяг грошових коштів (основних і оборотних), інвестованих у процес виробництва, де функціонують основні й оборотні фонди.
У 1994 році вартість основних виробничих фондів малих підприємств становила 14 826,9 млрд. крб., або 5,8 % від загальної вартості виробничих основних засобів, тоді як у 1993 році цей показник досягав лише 2,2 %. Вартість оборотних коштів у запасах товарно-матеріальних цінностей у 1994 році становила 34 547,5 млрд. крб., тобто 4,2 % від загальної вартості оборотних коштів. У 1996 році вартість усіх основних фондів малих підприємств досягла 106 016,6 млрд. крб., у тому числі виробничих основних фондів – 70 640,5 млрд. крб. Оборотні кошти в запасах товарно-матеріальних цінностей на кінець 1995 року становили 144 375,5 млрд. крб.
Організація фінансових відносин суб’єктів малого підприємництва базується на формуванні й русі фінансових ресурсів цих суб’єктів, ефективному використанні їх. На жаль, вітчизняна економічна наука до цього часу ще не має загальноприйнятої позиції щодо визначення понять “фінанси підприємницьких структур”; “фінансові ресурси”. О. Д. Василик зазначає, що “…фінанси підприємницьких структур – це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються на цілі здійснення виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг в різних галузях економіки”8. За визначенням М. Я. Коробова, “…фінансові ресурси підприємств – це грошові фонди цільового призначення, які формуються у процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту, національного доходу й використовуються у статутних цілях підприємств”9.
На нашу думку, фінансові ресурси підприємницьких структур – це грошові доходи та надходження, що перебувають у розпорядженні суб’єктів господарювання і призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення витрат на розширене відтворення й економічне стимулювання працівників. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних та прирівняних до них коштів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку й надходження грошових коштів від фінансово-банківської системи у порядку перерозподілу.
Таким чином, фінансові ресурси підприємницьких структур можна поділити на три групи відповідно до джерел їхнього формування.
До першої групи слід віднести доходи та надходження, які утворюються за рахунок власних та прирівняних до них коштів. Доходи: прибуток від основної діяльності; прибуток від виконаних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) та інші цільові доходи; прибуток від фінансових операцій; прибуток від будівельно-монтажних робіт, які виконуються господарським способом; інші види доходів. Надходження: амортизаційні відрахування; виручка від майна, що вибуло; непоточні пасиви; цільові надходження (плата за утримання дітей тощо); мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві; пайові та інші внески членів трудового колективу; інші види надходжень.
До другої групи належать кошти, які мобілізуються на фінансовому ринку, а саме: продаж власних акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, а також кредитні інвестиції.
До третьої групи слід віднести надходження коштів від фінансово-банківської системи в порядку перерозподілу. До таких джерел належать: фінансові ресурси, що формуються на пайових засадах; страхове відшкодування ризиків; фінансові ресурси, що надійшли від концернів, асоціацій тощо; дивіденди та проценти за цінні папери інших емітентів; бюджетні субсидії; інші види ресурсів10.
Фінансові ресурси малих підприємств у 1996 році досягли 166 500,2 млрд. крб., у т. ч. балансовий прибуток – 98 664,0 млрд. крб., податок на додану вартість, акцизний збір та інші витрати, що виключаються з виручки від реалізації, – 67 836,2 млрд. крб. У кооперативах фінансові ресурси становили 8 275,4 млрд. крб.: балансовий прибуток – 4 440,4 млрд. крб., податок на додану вартість, акцизний збір та інші витрати, що виключаються з виручки від реалізації, – 3 835,0 млрд. крб. (табл. 2.11).
Таблиця 2.11. Основні показники діяльності малих підприємств та кооперативів у 1993-1995 pp. (млрд. крб.)*
Показник | 1994 р. | 1994 р. | 1995 р. | |||
МСП | Кооп | МСП | КООП | МСП | КООП | |
Кількість діючих підприємств (одиниць) | 75 003,0 | 9 777,0 | 79 827,0 | 5 972,0 | 9 1601,0 | 4 418 |
Виручка (валовий дохід) від реалізації продукції, робіт, послуг | 16 202,4 | 1 946,3 | 128 899,5 | 10 646,0 | 492 609,1 | 29 815,4 |
Податок на додану вартість, акцизний збір та інші витрати, що виключаються з виручки від реалізації | 3 286,3 | 320,7 | 24 966,7 | 1 816,1 | 67 836,2 | 3 835,0 |
Фінансовий результат від позареалізаційних Операцій | 1 158,6 | 52,7 | 6 449,7 | 286,3 | 14 917,2 | 380,0 |
Балансовий прибуток/збиток | 4 219,4 | 392,6 | 31 723,0 | 2 080,0 | 9 8664,0 | 4 440,4 |
Витрати на виробництво реалізованої продукції | 9 855,2 | 1 285,8 | 78 669,5 | 6 884,5 | 338648,9 | 2 1874,2 |
Фінансові ресурси | 7 606,7 | 713,2 | 56 679,7 | 3 896,1 | 166 600,2 | 8 276,4 |
* Розраховано за даними Держкомстату України. Позначення: МСП – малі підприємства; КООП – кооперативи
У 1996 році фінансові ресурси малих підприємств порівняно з попереднім роком збільшились майже на 40 % і досягли 2309,5 млн грн., у тому числі балансового прибутку – 1130,2 млн грн.
Якщо розглянути роль фінансів малого підприємництва в народному господарстві, зокрема за балансовим прибутком, то видно, що питома вага балансового прибутку малих підприємств у 1996 році в торгівлі та громадському харчуванні становить 44,1 %, у побутовому обслуговуванні населення – 40,3 %, в постачанні та збуті – 19,7 %, в будівництві – 16,4 %. У цілому балансовий прибуток малих підприємств становить лише 7,8 % від загального балансового прибутку галузей народного господарства. У 1997 році балансовий прибуток малих підприємств значно зріс. Разом з тим, частка фінансових ресурсів малих підприємств у валовому внутрішньому продукті щороку скорочується. Так, у 1993 році цей показник становив 5,1 %, у 1994 році – 4,7 %, у 1995 році – 3,1 %, у 1996 році – 2,9 %. Скорочується також частка фінансових ресурсів малих підприємств у загальних фінансових ресурсах держави. Якщо в 1994 році цей показник становив 5,8 %, то в 1995 році – 4,4 %, у 1996 році – близько 4 %.
Така динаміка співвідношення цих показників надзвичайно деструктивно впливає на розвиток суб’єктів малого підприємництва, спричинює механічне руйнування фінансових пропорцій, що сформувалися між господарськими суб’єктами в попередній період, загострює фінансову кризу, зокрема кризу платежів, а також призводить до подальшої тінізації економіки.
Розглянемо деякі показники фінансово-економічної діяльності суб’єктів малого підприємництва, зокрема малих підприємств. Для визначення фінансово-економічної ефективності діяльності малих підприємств обчислимо два показники: продуктивність праці та рентабельність. Насамперед розглянемо продуктивність праці, яка визначається за формулою
Де ПП – продуктивність пращ; П6 – прибуток балансовий; ЧП – чисельність працівників (середньооблікова).
Тоді продуктивність праці на малих підприємствах у 1995 році становила 94,6 млн крб. на одного чоловіка. У народному господарстві продуктивність праці становила, відповідно, 78,2 млн крб./чол. Таким чином, продуктивність праці у суб’єктів малого підприємництва на 20 % вища, ніж у народному господарстві.
Розглянемо інший показник фінансово-економічної ефективності діяльності малих підприємств – рівень рентабельності як співвідношення прибутку та собівартості. Цей показник останнім часом дещо знижується. Так, у 1993 р. він становив 42,8 %, у 1994 р. – 40,3 %, у 1995 р. – 29,1 %. Проте він майже у 1,5 раза вищий, ніж у середньому по народному господарству, який у 1993 р. був 36,8 %, у 1994 р. – 25,6 %, у 1995 р. – 20,0 %; значно менший цей показник у промисловості: 1993 р. – 35,6 %, 1994 р. – 24,7 %, 1995 р. – 16,6 % (табл. 2.12).
У ринкових відносинах суб’єкти малого підприємництва мусять грамотно оцінювати фінансовий стан свого підприємства, фінансову ситуацію в народному господарстві країни в цілому. Інакше вони не зможуть прийняти правильних управлінських рішень у цій сфері, і їхні шанси на успіх у конкурентній ринковій боротьбі залишатимуться мінімальними.
Таблиця 2.12. Рентабельність малих підприємств та галузей народного господарства*
Показники | 1991 р. | 1993 р. | 1994 р. | 1995 р. |
Балансовий прибуток МП, млрд. крб. | 1,7 | 4 219,4 | 31 723,4 | 98 664,0 |
Витрати на виробництво реалізованої продукції МП, млрд. крб. | 7,5 | 9 855,2 | 78 669,5 | 338 649,0 |
Рівень рентабельності МП, % | 23,2 | 42,8 | 40,3 | 29,1 |
Рівень рентабельності галузей народного господарства (прибуток від реалізації продукції до собівартості реалізованої продукції), % | 36,8 | 25,6 | 20,0 | |
Рівень рентабельності промислових галузей, % | 21,1 | 35,6 | 24,7 | 16,6 |
* Розраховано за даними Держкомстату України.
Неймовірно важкий тягар оподаткування, обмеженість матеріально-фінансових та кредитних ресурсів або ситуації, коли їх немає зовсім, спонукають багатьох суб’єктів малого підприємництва піти в тіньову економіку.
Основними напрямами державної політики щодо ефективного використання фінансів на найближчу перспективу, на нашу думку, мають бути: створення відповідної нормативно-правової бази, яка б забезпечувала ефективний розвиток підприємницької діяльності, сприяла ефективному формуванню та використанню фінансів малого підприємництва; розвиток мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій; удосконалення механізмів оподаткування, кредитування та страхування малого підприємництва; забезпечення умов для розвитку перспективних форм фінансування малого підприємництва (лізинг, франчайзинг та інші); розробка та впровадження механізму стимулювання комерційних банків, які б надавали пільгові кредити малим підприємствам, що здійснюють свою діяльність у пріоритетних напрямах; удосконалення та спрощення системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств”.
Реалізація цих та інших заходів сприятиме розвитку малого підприємництва, прискоренню процесу формування та ефективного використання фінансових ресурсів цього сектору економіки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)