Людина і світ – Юрій М. Ф. – СУЧАСНИЙ ПРАЦІВНИК
Поділ праці і її ускладнення веде до закріплення за індивідом певної професії, що вимагає спеціальних знань і умінь, особливої кваліфікації. На основі виконання однорідних трудових функцій складаються конкретні професії, об’єднані загальною назвою (токар, водій, зоотехнік, лікар, вчитель тощо). Майстерність, умілість, грамотність виконання трудових функцій певної професії називають професіоналізмом. Коли робота зроблена якісно, нерідко говорять, що вона виконана професійно. Якщо людина допускає у своїй справі брак, то говорять про непрофесійну роботу. Професіоналізм – це результат навчання і досвіду роботи.
Науково-технічний прогрес збільшує роль кваліфікованої праці, що вимагає спеціальної професійної підготовки, знань, умінь, навичок для виконання складних робіт. Іншими словами, це складна праця, що відрізняється від некваліфікованої, простої праці. Одна година складної праці прирівнюється до декількох годин праці простої. Кваліфікація працівника підтверджується документом про присвоєний йому розряд, категорію, звання. Той, хто хоче більше заробити, повинен прикласти зусилля для одержання більш високої кваліфікації. Кваліфікованому працівнику легше знайти гарну роботу. Адже кожний хоче віддати дітей хорошому вчителю, піти до хорошого лікаря, пошити одяг в хорошого кравця. Слово “красивий” у життєвому вживанні містить у собі насамперед поняття про професіоналізм, високу кваліфікацію працівника, високу якість продукту праці чи наданих послуг.
Для характеристики трудової діяльності недостатньо уявлення про кваліфікацію. Дуже важливим є і поняття дисципліни. Нормальна трудова діяльність неможлива без добровільного, свідомого дотримання кожним працівником правил поведінки і порядку в колективі, обов’язкових для всіх його членів. Закони про працю і правила внутрішнього трудового розпорядку вимагають продуктивного використання робочого часу, сумлінного виконання своїх обов’язків, високої якості роботи. Виконання цих вимог і є трудовою дисципліною.
Сучасне виробництво вимагає дотримання певного технологічного режиму (способів обробки матеріалу, швидкості, температури, тиску тощо), що забезпечує досягнення мети виробництва, тобто одержання продукту з заданими якісними показниками. Будь-хто знає, що, якщо, наприклад, не відрегулювати силу вогню в плиті, продукт на сковорідці може не зажаритися, а згоріти. Строге виконання технологічних норм називається технологічною дисципліною.
Коли підприємства зв’язані між собою договором, що визначає, наприклад, постачання сировини, напівфабрикатів, деталей, вузлів для виробництва готового продукту, строге дотримання умов договору називають договірною дисципліною. її недотримання викликає порушення трудового ритму підприємства, збої в налагодженій виробничій діяльності багатьох людей.
Виконання правил, норм, договорів, наказів, розпоряджень керівників виробництва називають також ретельністю. Але ретельність неможлива без ініціативи. Справді, одержавши розпорядження, людина повинна подумати, як краще його виконати. Неможливо в правилах, наказах, інструкціях передбачити всі ситуації, що виникають у трудовому процесі. Працівник повинен у конкретних умовах знайти оптимальне рішення, що дозволяє якісно й вчасно виконати дане йому розпорядження. Ініціатива і ретельність взаємозалежні. Бездумний виконавець – поганий працівник. Навпаки, ініціатива – свідчення високого професіоналізму.
Поряд зі спеціальною підготовкою на сучасних виробництвах велике значення має загальна культура працівника, здатність до самостійного вирішення творчих завдань. Культура праці виявляється в її науковій організації.