Людина і світ – Юрій М. Ф. – НАРОД – СУБ’ЄКТ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ

Хто творить історію: народ чи великі особистості? Хто належить до еліти? Суспільні об’єднання: який їх вплив на історичний процес? Що таке альтернативи суспільного розвитку?

Вивчаючи історію, ви розглянули шлях людства протягом тисячоріч. Інакше кажучи, ви вивчали історичний процес. Саме слово “процес” означає хід якого-небудь явища, послідовну зміну станів у його розвитку. Що ж таке історичний процес?

Основу, “живу тканину” історичного процесу складають події, тобто ті чи інші минулі або минаючі явища, факти суспільного життя. Саме в історичних подіях утілюється діяльність людей, їхні економічні, соціальні, політичні, культурні зв’язки і відносини.

Кожна історична подія володіє специфічними, тільки їй властивими рисами, і з’ясування цих рис дає можливість повніше, яскравіше уявити ту чи іншу подію і разом з тим збагачує наші знання про історичний процес у цілому.

Отже, історичний процес – це послідовна низка змінюваних одна одну подій, у яких проявилася діяльність багатьох поколінь людей. Усі, хто здійснює цю діяльність, є суб’єктами історичного процесу: індивіди, різні соціальні спільності, їхні організації, великі особистості.

Існує в науці й обмежувальне розуміння суб’єкта історичного процесу. Не заперечуючи того, що історія є результатом діяльності всіх індивідів і їх спільностей, ряд учених думають, що до рівня суб’єкта історичного процесу піднімаються тільки ті і тоді; хто і коли усвідомлює своє місце в суспільстві, керується у своїй діяльності суспільно значимими цілями і бере участь у боротьбі за їхнє здійснення. При цьому відзначається: загальна тенденція полягає в тому, що у свідому історичну творчість утягуються все більш широкі маси людей.

НАРОД – СУБ’ЄКТ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ

Слово “народ” має кілька значень, у даному випадку ми позначаємо ним усі верстви населення, які беруть участь у вирішенні завдань суспільного розвитку.

Положення про роль народу як суб’єкта історичного процесу вчені трактують по-різному. У марксистській традиції прийнято вважати, що народні маси, до яких відносяться, в першу чергу, трудящі, є найбільш значним суб’єктом історичного процесу, творцем історії, її вирішальною силою. Роль народних мас найбільш яскраво виявляється:

– у діяльності зі створення матеріальних цінностей, у розвитку

Продуктивних сил;

– у діяльності, спрямованій на створення культурних цінностей;

– у різних сферах суспільно-політичного життя, зокрема в боротьбі за

Ствердження і практичну реалізацію невідчужуваних прав людини, за поліпшення життя людей;

– у діяльності щодо захисту своєї Вітчизни;

– у діяльності, спрямованій на встановлення і закріплення добросусідських

Відносин між народами, на зміцнення загального миру на планеті, у боротьбі за утвердження загальнолюдських цінностей. Частина дослідників інакше підходять до характеристики ролі народних мас як суб’єктів історичного процесу, ставлять в основу склад соціальних сил, що прагнуть до удосконалення суспільних відносин. Вони вважають, що поняття “народ” має неоднакове значення у різні історичні епохи, що формула “народ-творець історії” означає широку спільність, яка з’єднує тільки ті верстви і класи, що зацікавлені в поступальному розвитку суспільства. За допомогою поняття “народ”, на їхню думку, відокремлюються прогресивні сили суспільства від реакційних. Народ – це насамперед трудящі, вони завжди складають його основну масу. Разом з тим, поняття “народ” охоплює і ті верстви, які, не будучи трудящими, на даному ступені історичного розвитку виражають інтереси поступального руху. Як приклад, наводять звичайно буржуазію, яка у ХУІІ-ХІХ ст. очолювала антифеодальні революції.

У деяких філософських працях підкреслюється відмінність між поняттями “народ” і “маса”. Так, російський філософ М. О. Бердяєв писав: “Маса” юрба є “воно”, а не “ми”. “Ми” припускає існування “я” і “ти”. У масі, у юрбі “я” надягає маску, нав’язану йому цією масою і її несвідомими інстинктами й емоціями “. Він відзначав: ” Маси живуть переважно інтересами економіки, і це позначається фатальним чином на всій культурі, яка робиться непотрібною розкішшю”.

За висловом іспанського філософа X. Ортеги-і-Гассета, масою є безліч людей без особливих достоїнств.

Німецький філософ К. Ясперс підкреслював, що масу варто відрізняти від народу. Народ структурований, усвідомлює себе в життєвих засадах, у своєму мисленні, традиціях. Маса, навпаки, не структурована, не має самосвідомості, вона позбавлена яких-небудь відмітних властивостей, традицій, грунту, вона порожня. “Люди в масі, – писав К. Ясперс,- легко можуть утратити розум, віддатися запаморочливій можливості стати просто іншими, піти за ловцем щурів, який скине їх у пекельні безодні. Можуть скластися такі умови, у яких безглузді маси будуть взаємодіяти з тиранами, що маніпулюють ними”.

Отже, погляди мислителів на роль народу в історії істотно розрізняються (Згадайте, що ви довідалися про роль народу з курсу історії. Подумайте, яка з наведених точок зору точніше відбиває роль народних мас в історії. Можливо, у вас склалася своя особлива точка зору з цього питання? Як ви могли б її обгрунтувати? Наведіть приклади, коли дії вплинули на хід події).

Для нормальної життєдіяльності народу важлива і наявність особливих верств, яких називають елітою. Це порівняно невелике число осіб, які займають провідне становище в політичному, економічному, культурному житті суспільства, найбільш кваліфіковані фахівці. Передбачається, що ці люди мають інтелектуальну і моральну перевагу над масами, найвище почуття відповідальності. Чи завжди так буває? На думку ряду філософів, еліти відіграють особливу роль в управлінні суспільством, у розвитку культури (Подумайте, якими якостями повинні володіти люди, що керують різними сферами життя суспільства: економічною, політичною, військовою тощо).

Багато хто з тих, хто вважає вирішальною силою в історії народні маси, визнають разом з тим і велику роль політичних і культурних еліт.



Людина і світ – Юрій М. Ф. – НАРОД – СУБ’ЄКТ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ