Людина і світ – Юрій М. Ф. – НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА
Національна політика, будучи складовою частиною політичної діяльності держави, покликана регулювати міжнаціональні відносини в різних сферах життя суспільства.
Цілі і напрями національної політики залежать від загальної спрямованості політики держави. Ми вже говорили про політику розпалювання національної ненависті і геноциду, проведеної фашистськими державами. На протилежних принципах будується національна політика в демократичному суспільстві. У її основі – поважне ставлення до людей усіх націй, формування толерантності, тобто терпимості до іншого, несхожого, установка на співробітництво і зближення націй. Головною цінністю визнається життя людини, її права і свободи незалежно від національної приналежності.
Національна політика покликана створити найбільш сприятливі умови для вільного розвитку всіх народів і кожної людини окремо. Зміст гуманістичної, демократичної національної політики – максимально погоджувати інтереси різних народів, реалізовувати їх з позицій поваги кожного народу, кожної людини. Важливе завдання національної політики – попереджати можливі конфлікти на національному грунті.
Для нашої багатонаціональної країни проведення продуманої демократичної національної політики – дуже важливе завдання. Справи в цій галузі треба вести так, щоб, з одного боку, забезпечити розвиток культурної самобутності кожного народу, з іншого боку – зберігати історично сформовану цілісність нашої держави.
Основним документом, що визначає національну політику в нашій країні, є Конституція України.
Основними принципами державної національної політики в Україні відповідно до Конституції г:
– рівність прав і свобод людини та громадянина незалежно від його раси, національності, мови, ставлення до релігії, приналежності до соціальних груп і громадських об’єднань;
– заборона будь-яких форм обмеження прав громадян за ознаками соціальної, расової, національної, мовної чи релігійної приналежності;
– збереження історично сформованої цілісності України;
– гарантія прав корінних нечисленних народів відповідно до Конституції України, загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права і міжнародних договорів Української держави;
– право кожного громадянина визначати свою національну приналежність без будь-якого примусу;
– сприяння розвитку національних культур і мов народів України;
– своєчасне і мирне вирішення протиріч і конфліктів;
– заборона діяльності, спрямованої на підрив безпеки держави, провокації соціальної, расової, національної і релігійної ворожнечі;
– захист прав і інтересів громадян України за її межами, підтримка співвітчизників, що проживають у закордонних країнах, у збереженні і розвитку рідної мови, культури і національних традицій, у зміцненні їхніх зв’язків з Батьківщиною, відповідно до норм міжнародного права.
Послідовна реалізація цих принципів відповідає інтересам усіх народів, що проживають в Україні, усього суспільства.
Основні поняття
Етнос. Нація. Національна самосвідомість. Національна політика. Націоналізм.
Терміни
Геноцид. Толерантність.
Запитання для самоперевірки
1.3 чим, на думку вчених, пов’язаний розвиток різних історичних форм спільності людей?
2. Що характерно для нації як найбільш розвинутої форми спільності людей?
3. Розкрийте функції історичної пам’яті і національної самосвідомості у формуванні і об’єднанні нації.
4. Охарактеризуйте основні риси міжнаціональної інтеграції, типові для нашої сучасності. Поясніть, чим обумовлюється цей процес.
5. Які найбільш типові причини міжнаціональних конфліктів?
6. Чому націоналізм оцінюється в науці неоднозначно? У чому небезпека націоналізму?
7. Що таке геноцид? Наведіть відомі вам приклади геноциду.
8. Чому наука стверджує, що жоден народ не гарантований від проявів націоналізму і шовінізму?
9. У чому суть гуманістичного підходу до етнічних проблем у сучасному світі?
10. Порівняйте цілі і сутність антигуманної та демократичної національної політики.
Завдання
1. У світі сьогодні усе більш стверджується гуманістична моральна вимога ставитися до людей інших національностей як до рівних, делікатно, терпимо, шанобливо.
Як ви розумієте зміст цієї моральної вимоги? Поясніть на конкретних прикладах.
2. Відомому американському фізику Робертові Оппенгей – меру в комісії з розслідування антиамериканської діяльності – було задане питання. Що ви ставите вище – лояльність (вірність, симпатія, терпимість) стосовно батьківщини чи лояльність стосовно людства?”.
Учений відповів: “Лояльність стосовно людства”. Така відповідь знищила його кар’єру: Оппенгей мера назавжди відсторонили від секретної роботи. Як ви оцінюєте позицію вченого? Свою думку аргументуйте. Що ви особисто сказали б, якщо вам довелося б відповідати на подібне запитання?
3. Обміркуйте два вислови, наведені нижче. Перший належить німецькому мислителю Г. Лессінгу (1729-1781): “Я цілком переконаний, що жоден народ у світі не обдарований якою-небудь здатністю переважно перед іншими”.
Російський фізіолог І. М. Сєченов (1829-1905) відзначав, що основні риси розумової діяльності людини і її здібностей відчувати не залежать ні від раси, ні від географічного становища. “Тільки при цьому стає зрозумілим усвідомлення морального і розумового споріднення між усіма людьми земної кулі, до яких би рас вони не належали”.
Як, на вашу думку, може впливати національність людини на її діяльність, ставлення до праці, вибір професії, на оволодіння культурою?
4. Спробуйте всебічно, із наведенням відомих вам прикладів охарактеризувати сутність національної свідомості, її роль у людській діяльності. Проаналізуйте слова М. Бердяєва: “Справжня національна свідомість може бути лише творчою, вона звернена вперед, а не назад”.
5. Один сучасний учений, характеризуючи націоналізм, застосував такий образний вислів: “Націоналізм – це мінне поле між націями”. Розкрийте зміст цього образу.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)