Людина і світ – Юрій М. Ф. – ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Кожен індивід належить до якої-небудь спільності. Говорячи про учасників історичного процесу, ми звертаємося до таких спільностей, як соціальні групи. Англійський філософ Т. Гоббс (1588-1679) першим дав чітке визначення групи: “Під групою людей я маю на увазі відоме число людей, об’єднаних загальним інтересом або загальною справою”. Інтереси можуть розрізнятися за сферою своєї спрямованості: державні, політичні, економічні, духовні; можуть бути реальними і уявними; можуть носити прогресивний, регресивний чи консервативний характер. Конкретні, інтереси є основою об’єднання людей, вони мобілізують їхні загальні дії.

Історично складаються відносно стійкі і довгостроково існуючі групи людей. Вам знайомі класи (раби – рабовласники, феодали – селяни тощо), племена, народності, нації, стани, групи, виділені за релігійною (протестанти, католики тощо), віковою (молодь, люди похилого віку тощо), професійною (шахтарі, вчителі тощо), територіальною (жителі якої-небудь області) ознаками. Загальні інтереси кожної з груп визначаються становищем її членів у виробництві, суспільному, релігійному житті тощо. У різні періоди історії ми бачимо ті чи інші групи як активних учасників подій (згадайте повстання рабів, боротьбу “третього стану” проти монархії, національно-визвольні рухи, релігійні війни, шахтарські страйки й інші факти, що свідчать про активну роль різних груп суспільства в розвитку історичних подій).

Нерідко діяльність соціальних груп пов’язують з поняттям “соціальний характер”. Що ж таке соціальний характер? Це, на думку Е. Фромма, сукупність рис, істотне ядро структури характеру більшості членів групи, що склалося в результаті накопиченого ними досвіду, а також умов життя, загальних для даної групи. Різні спільності мають свій особливий соціальний характер, на його основі розвиваються і набувають сили певні ідеї та способи дій.

Для захисту своїх інтересів соціальні групи створюють громадські організації, куди входять найбільш активні члени групи (згадайте середньовічні гільдії, політичні клуби в період Французької революції). У Новий час виникли професійні союзи найманих робітників. їх завданням був захист економічних інтересів трудящих перед капіталістами. Поряд з робочими союзами формуються і підприємницькі організації, покликані координувати дії підприємців. Виникли також сільськогосподарські організації, що виражали інтереси землевласників. Не слід забувати і про таку впливову організацію, як церква.

У сучасній Україні, наприклад, створюються жіночі, ветеранські, молодіжні, дитячі організації, організації інвалідів, творчі союзи, наукові, технічні суспільства, спортивні, фізкультурно-спортивні об’єднання.

Для боротьби за владу в Новий час створюються політичні партії. Для суспільних об’єднань характерна добровільність вступу і виходу з них, рівноправність членів, самостійність і самоврядування.

Таким чином, під суспільними об’єднаннями розуміються формування громадян, засновані на добровільній участі, спільності поглядів і інтересів, самоврядуванні, такі, що переслідують цілі спільної реалізації своїх прав і інтересів.

(З курсу історії і практики суспільного життя ви знаєте, що такі об’єднання відіграють активну роль у розвитку суспільства, помітно впливають на політичний процес. Подумайте, які приклади можуть проілюструвати це твердження.)

ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Поняття історична особистість звичайно відображає зв’язок діяльності політичного керівника з великими історичними подіями, на хід яких він накладає свій індивідуальний відбиток. Діяльність історичних особистостей може бути оцінена з урахуванням особливостей того періоду, коли вона жила, її морального вибору, моральності її вчинків. Оцінка може бути негативною або позитивною, але найчастіше вона буває багатозначною, враховуючою позитивні і негативні сторони діяльності тієї чи іншої особистості.

Науці відоме і поняття “видатна особистість”, що характеризує діяльність людей, які стали уособленням корінних прогресивних перетворень. “Велика людина, – писав М. Грушевський, – велика тим, що в неї є особливості, які роблять її найбільш здатною для служіння великим суспільним потребам свого часу… Велика людина є саме зачинателем, тому що вона бачить дальше від інших і хоче сильніше від інших. Вона вирішує наукові завдання, поставлені на чергу попереднім ходом розумового розвитку суспільства; вона вказує на нові суспільні потреби, створені попереднім розвитком суспільних відносин; вона бере на себе ініціативу задоволення цих потреб.



Людина і світ – Юрій М. Ф. – ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ