Людина і світ – Юрій М. Ф. – ЦІННОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Серед учених немає єдності у визначенні місця давньоримської цивілізації в історичному процесі. Одні стверджують, що Рим не мав самостійного значення як цивілізація і був кризою античності. Інші вважають, що Рим особлива цивілізація з власною системою цінностей, що склалися в римській суспільній громаді. Які ж ці цінності? Яке значення мають вони для розуміння пройденого людством шляху?

Систему цінностей древніх римлян визначав патріотизм, уявлення про особливу боговибраність римського народу і самою долею призначених йому перемог. Рим розглядався як вища цінність, а обов’язок громадянина полягав утому, щоб служити йому всіма силами, не жалкуючи життя. Загальна справа значила більше особистої.

Для того, щоб відповідати цим цінностям, громадянин повинен володіти мужністю, стійкістю, чесністю, вірністю, достоїнством, здатністю підкорятися залізній дисципліні на війні, владі закону і звичаям предків у мирний час, вести помірний спосіб життя.

Поширення рабства, що досягло саме в Римі найвищого розвитку, привело до протиставлення раба і вільного громадянина. Останній вважав для себе соромним, якщо його підозрювали в “рабських вадах”(неправда, лестощі) або “рабських заняттях”, що включали на відміну від Греції не тільки ремесло, але і написання п’єс, роботу скульптора і маляра, гру на сцені. Справами, гідними римлянина, особливо вихідця зі знатного аристократичного роду, визнавалися тільки політика, війна, законотворчість.

Найбільш розвинутими елементами римської культури були право і красномовство.

Римське право складалося протягом декількох століть. У ньому була розроблена система правових норм, що регулювали майнові й інші господарські відносини, пов’язані з правом власності, установлені правила забезпечення договірних зобов’язань і відповідальності, дуже досконалі норми успадкування майна. Римські юристи поділяли право на приватне, що відносилося до “користі окремих осіб”, і публічне, яке стосувалося “стану Римської держави”. Саме в Римі з’явилася доктрина, відповідно до якої воля імператора – закон для всіх громадян. В імператорську епоху велике значення одержала законодавча діяльність імператорів: вони видавали едикти, декрети, рескрипти і мандати, що поєднувалися загальною назвою “конституція”.

Мистецтво красномовства розвивалося в античних цивілізаціях у безпосередньому зв’язку з особливостями політичного життя. Володіння ораторським мистецтвом було найважливішим і найбільш діючим способом зміцнення авторитету в суспільстві і завоювання політичного успіху. Римське красномовство досягло свого апогею в працях Цицерона (106-43 р. до н. е.), від якого до нас дійшло більше 50-ти промов, а також твори з теорії риторики (мистецтва красномовства). У творах Цицерона висувався ідеал всебічно освіченого філософа-оратора і державного діяча. Саме Цицерону належить думка про те, що будь-якій сфері діяльності відповідають свої обов’язки, у виконанні яких і полягає моральний сенс життя.

Римські цінності мінялися протягом бурхливої історії цієї цивілізації. Криза, що охопила її наприкінці існування, не могла не зачепити і системи цінностей: усе далі відступало римське суспільство від тих принципів, якими так пишалися жителі Вічного міста. Змінився і склад жителів Рима: у їхньому числі усе більше виявлялося “варварів”. Корупція, зловживання, політичні інтриги, невтримна погоня за наживою, жорстокі і криваві громадянські війни, кар’єризм з опорою на сімейні зв’язки, сваволю, доноси, безмежне раболіпство і лицемірство стали звичайними нормами життя римлян в епоху, що передувала падінню Рима під натиском варварських племен. Однак це не применшує значення самих цінностей, на вірності яким римляни виховували юнацтво.

Завершуючи розмову про древні цивілізації і їхнє значення для сучасності, згадаємо слова Цицерона: “Не знати, що трапилося до твого народження, – значить завжди залишатися дитиною”.

Основні поняття

Поліс. Ринок. Монархія. Римське право. Еллінізм.

Терміни

Автаркія. Натурфілософія.

Питання для самоперевірки

1. Які найважливіші досягнення культури архаїчної Греції?

2. У чому специфіка полісної організації суспільства?

3. Охарактеризуйте полісну систему цінностей.

4. Розкрийте значення цивілізації еллінізму.

5. Які цінності давньоримської цивілізації, на ваш погляд, найбільш значимі і чому?

Завдання

1. Оцініть аргументи, що містяться у висловленні Аристотеля: “У всіх ремеслах… потрібні бувають відповідні для них інструменти… і з цих інструментів одні є неживими, інші – живими… раб же є певною мірою живою власністю…

Якби кожен інструмент міг виконувати властиву йому роботу сам… якби ткацькі човники самі ткали… панам не потрібні були би раби. …Природа влаштувала так, що і фізична організація вільних людей відмінна від фізичної організації рабів: в останніх тіло могутнє, придатне для виконання необхідних фізичних праць, вільні ж люди тримаються прямо і нездатні до виконання подібного роду робіт, зате вони придатні для політичного життя… одні люди за своєю природою вільні, інші – раби, і цим останнім бути рабами і корисно і справедливо”.

2. Зіставте наступні фрагменти джерел, що характеризують демократію як форму політичного устрою. Зробіть необхідні висновки. …Наш державний лад не наслідує чужих установ; ми самі, швидше, служимо зразком для деяких, ніж наслідуємо іншим. Називається цей лад демократичним, тому що він грунтується не на меншості, а на більшості… Стосовно приватних інтересів закони наші представляють рівноправність для усіх, що ж стосується політичного значення, то в нас у державному житті ним користуються переважно перед іншими не через те, що його підтримує та чи інша політична партія, але залежно від його доблесті, що здобуває йому добру славу в тій чи іншій справі: так само скромність звання не служить бідняку перешкодою до діяльності, якщо тільки він може зробити яку-небудь послугу державі” (Фукідід). “Демократія, на мій погляд, здійснюється тоді, коли бідняки, одержавши перемогу, деяких зі своїх супротивників знищать, інших виженуть, а інших зрівняють у цивільних правах і в заміщенні державних посад, що при демократичному ладі відбувається здебільшого за жеребком” (Платон),

3. Проаналізуйте фрагмент із книги Цицерона “Про обов’язки” і зробіть усі можливі висновки з нього. “…Перше завдання в тому, щоб нікому не наносити шкоди, якщо тільки тебе на це не викликали протизаконним, потім у тому, щоб користуватися суспільною власністю як суспільною, а приватною – як своєю. Адже приватної власності не буває від природи. Вона виникає або на підставі давньої окупації, наприклад, якщо люди колись прийшли на вільні землі, або завдяки перемозі, наприклад, якщо землею заволоділи за допомогою війни, або на підставі закону, угоди, умови, жеребкування…

Через це, – так як приватна власність кожного з нас утворюється з того, що від природи було загальним, – нехай кожний володіє тим, що йому дісталося; якщо хто-небудь інший зазіхне на що-небудь з цього, він порушить права людського суспільства”.

Які висновки можна зробити на основі аналізу цього документа? Як співвідносилися між собою ціни на різні продукти?



Людина і світ – Юрій М. Ф. – ЦІННОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ