Логістика – Тридід О. М. – 9.5. Мікрологістична концепція “Оптимізована виробнича технологія”

У США і в інших країнах у 80-ті роки почали широко використовувати систему організації виробництва ОРТ, у якій на якісно новій основі отримали подальший розвиток ідеї, закладені в системах KANBAN і MRP. Система організації виробництва і постачання, яку назвали “Оптпимізованою виробничою технологією” (optimized production technology – ОРТ), розроблена ізраїльськими та американськими фахівцями і відома також як “ізраїльський KANBAN”*107.

*107: {Леншин И А. 7 Смольняков Ю. Й. Логистика: В 2 ч. – Ч. 1. – М.: Машиностроение, 1996. – 246 с.}

Деякі західноєвропейські фахівці вважають, що ОРТ – це фактично комп’ютеризований варіант системи KANBAN із тією істотною різницею, що ОРТ запобігає виникненню вузьких місць у ланцюзі “постачання – виробництво – збут”, а система KANBAN дає змогу ефективно усувати вже наявні вузькі місця.

Основний принцип ОРТ – виявлення у виробництві вузького місця або критичних ресурсів. У їх якості можуть виступати:

– запаси сировини і матеріалів;

– машини й устаткування;

– техпроцеси;

– персонал.

У системі ОРТ в автоматичному режимі вирішується ряд завдань (модулів):

1) формування графіка виробництва на один день, тиждень. Під час формування оптимального графіка виробництва використовується критерій забезпеченості замовлень сировиною і матеріалами, ефективності використання ресурсів, мінімуму обігових коштів у запасах і гнучкості виробництва;

2) формування технологічного маршруту, який обробляється за допомогою програмного модуля, що ідентифікує критичні ресурси. Як наслідок з’являється можливість оцінити інтенсивність використання ресурсів і ступінь їх завантаження та відповідним чином упорядкувати їх;

3) розрахунок завантаження кожного ресурсу та впорядкування цих ресурсів за ступенем їх використання;

4) здійснення пошуку критичних ресурсів у виробничій програмі;

5) оптимізація використання критичних ресурсів у виробничій системі;

6) ранжування використання некритичних ресурсів;

7) пошук і виправлення помилок;

8) друк машинограм “Графік виробництва”, “Потреба в сировині і матеріалах”, “Стан складського запасу” та ін.

Переваги системи ОРТ: 1) збільшення виходу готової продукції; 2) зниження виробничих і транспортних витрат; 3) зменшення обсягів незавершеного виробництва; 4) скорочення виробничого циклу; 5) зниження потреби в складських і виробничих площах; 6) підвищення ритмічності відвантаження виготовленої продукції замовнику.

9.6. Мікрологістична концепція “Худе виробництво”

Логістична концепція “Худе виробництво” (lean production – LP) є розвитком концепції “Точно у термін” і містить такі елементи, як система KANBAN і “Планування потреб/ ресурсів”*108. Останніми роками на багатьох західних фірмах під час організації виробництва і в оперативному менеджменті набула поширення саме ця концепція. Концепція “Худе виробництво” отримала свою назву, тому що потребує значно менше ресурсів, ніж масове виробництво (менше запасів, часу на виробництво одиниці продукції), спричиняє менші втрати через брак і т. ін. Таким чином, ця концепція поєднує переваги масового (великі обсяги виробництва – низька собівартість) і дрібносерійного виробництва (розмаїтість продукції та гнучкість).

*108: {Альбеков А. У., Федъко В. П., Митько OA. Логистика коммерции. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 512 е.; Логистика: Учебник / Под ред. Б. А. Аникина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 367 с.}

Ключовими елементами реалізації логістичних цілей в оперативному менеджменті під час використання цієї концепції є:

– зменшення підготовчо-заключного часу;

– невеликий розмір партій виробленої продукції;

– мала тривалість виробничого періоду;

– контроль якості всіх процесів;

– загальне продуктивне забезпечення (підтримка);

– партнерство з надійними постачальниками;

– еластичні потокові процеси;

– “тягнуча” інформаційна система;

– безперервна готовність технологічного устаткування, висока якість його технічного обслуговування та ремонту;

– відповідна підготовка персоналу середньої та нижчої ланки виробничого і логістичного менеджменту;

– партнерство з надійними постачальниками.

Останнє характеризується такими ознаками-показниками:

– постачальник – це партнер, а не конкурент;

– продавець і покупець матеріальних ресурсів координують свої дії для успіху на ринку;

– продавець має сертифікувати свою продукцію згідно зі світовими стандартами якості;

– покупець не має перевіряти якість вихідних матеріальних ресурсів;

– продавець має прагнути зменшити ціни на свою продукцію за умови стабільних тривалих взаємин із покупцем;

– продавець має кооперуватися з покупцем під час внесення змін у характеристики матеріальних ресурсів або розробки нових продуктів;

– продавець має інтегрувати свої логістичні операції з логістичною стратегією покупця матеріальних ресурсів.

Такий підхід до постачальників, що практично не вимагає вхідного контролю матеріальних ресурсів, робить їх справжніми партнерами у бізнесі і сприяє інтегруванню постачання в логістичну стратегію фірми.

Застосування в системі “Худе виробництво” елементів систем KANBAN і “Планування потреб/ресурсів” дає змогу істотно знизити рівень запасів і працювати практично з мінімальними страховими запасами без складування матеріальних ресурсів, чому сприяє співробітництво з надійними постачальниками.

Переваги застосування системи “Худе виробництво”:

1) зниження рівня запасів (відсутність складів, тільки мінімальні запаси на полицях, усі запаси – на робочих місцях);

2) співробітництво з надійними постачальниками;

3) скорочення логістичних витрат і тривалості виробничого циклу за рахунок усунення зайвих операцій (складування, очікування у виробничому циклі).

Недоліки застосування системи “Худе виробництво”:

1) необхідність у висококваліфікованих менеджерах-логістах;

2) велика залежність безперебійності роботи підприємства від надійності постачальників.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Логістика – Тридід О. М. – 9.5. Мікрологістична концепція “Оптимізована виробнича технологія”