Єднальним (кон’юнктивним) судженням називається судження, суб’єкту якого належать усі перелічені предикати. Єднальні судження утворюються із простих за допомогою сполучника “і”. Позначається цей сполучник знаком л. Приклади кон’юнктивних суджень: “Ухвала суду має бути законною і

Єднальним (кон’юнктивним) судженням називається судження, суб’єкту якого належать усі перелічені предикати. Єднальні судження утворюються із простих за допомогою сполучника “і”. Позначається цей сполучник знаком л. Приклади кон’юнктивних суджень: “Ухвала суду має бути законною і

6.1. Загальна характеристика основних законів логіки Мислення людини відбувається не хаотично, а підлягає певним логічним законам. Під законом логіки розуміють внутрішній, необхідний, суттєвий зв’язок між думками. Основними законами формальної логіки є закон тотожності закон

Закон суперечності твердить: два протилежні висловлювання не є одночасно істинними; у крайньому разі одне з них неодмінно хибне. Наприклад, не можуть бути одночасно істинними судження: “Петренко є співучасником даного злочину”, “Петренко не є співучасником

Закон виключеного третього формується так: із двох суперечних суджень про один і той же предмет, в один і той же час і в одному й тому ж відношенні одне неодмінно істинне, друге хибне, третього

7.1. Загальна характеристика умовиводів Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження, котре містить у собі нове знання. Наприклад, коли з двох суджень: 1) “Кожен обвинувачуваний має

Як уже зазначалося, у логіці під безпосередніми умовиводами розуміють такі умовиводи, у котрих висновок робиться всього з одного засновку. Так, якщо висловимо судження “Будь-який злочин є правопорушення” і з нього зробимо висновок про те,

8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів Дедуктивним (від латинського слова dеduсtіо – виведення) називається умовивід, у якому висновок про окремий предмет класу робиться на підставі класу в цілому. Наприклад: Тут висновок про те, що Петренко

Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями. Наприклад: Категоричний силогізм складається із трьох суджень: двох засновків і висновку. Засновки і висновок, у свою чергу, складаються із понять. Ці

А. Поняття про фігури силогізму Категоричний силогізм має різні види, котрі набули назви фігур силогізму. Фігурами силогізму називаються форми силогізму, що відрізняються одна від одної розташуванням середнього терміна в засновках. Існує чотири фігури силогізму.

Нам уже відомо, що розрізняють два види виділяючих суджень: 1) судження з виділяючим суб’єктом і 2) судження з виділяючим предикатом. У категоричних силогізмах, у котрих більшим засновком є судження з виділяючим суб’єктом, перепиняють дію

Засновки в категоричному силогізмі можуть бути не тільки достовірними, а й імовірними. Наприклад: В умовиводах із імовірним засновком висновок може бути тільки імовірним. Силогізми, побудовані з імовірних засновків, відіграють значну роль у судовому дослідженні.

(продовження) 9.1. Умовно-категоричний силогізм Умовним силогізмом називається силогізм, у якому один або обидва засновки є умовними судженнями. Розрізняють два види умовних силогізмів: умовно-категоричний силогізм і чисто умовний силогізм. Умовно-категоричним силогізмом називається силогізм, у якому

Особливість еквівалентних умовних суджень полягає в тім, що в них зв’язок між основою й наслідком однозначний: основі відповідає такий і тільки такий наслідок, а наслідок може бути тільки і тільки даний основі. Тому в

Злочинна подія як об’єкт пізнання постає завжди у вигляді певної сукупності пов’язаних між собою фактів. Тому, щоб розкрити злочин, установити істину у справі, необхідно перш за все виявити і зібрати факти, перевірити їх та

Умовно роз подільним силогізмом або лематичним силогізмом називається силогізм, у котрому більший засновок є судженням умовним, а менший – розподільним. За кількістю наслідків, що встановлюються в більшому засновку умовно-розподільного силогізму, існують дилеми, трилеми, полілеми.

Складним силогізмом, або полісилогізмом, називається умовивід, який складається з одного або двох силогізмів. Полісилогізм – це ланцюг силогізмів. Будується він таким чином, що висновок попереднього силогізму (просилогізму) стає засновком наступного силогізму (епісилогізму) і т.

10.1. Поняття про індукцію Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про клас у цілому. Індукція – це умовивід від часткового до загального. Термін

Індукцію не можна розглядати як умовивід тільки про клас предметів. Нерідко у процесі пізнання узагальнюючий висновок висловлюється не про клас предметів, а про одив одиничний предмет па основі знання окремих його властивостей, ознак. За

Повною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх предметів цього класу. Другий приклад. Слідчий, опитавши усіх нічних сторожів колективного господарства “Світанок”, кожен з яких засвідчив, що

Індукція через простий перелік – це такий умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не траплялося жодного, який би суперечив узагальненню* Сутність індукції через простий

Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення, є неповною індукцією, висновку про клас у цілому ми доходимо на підставі знання частини предметів класу. Висновки в цій індукції, як і в індукції через простий

Причинний зв’язок явищ Предмети і явища навколишнього світу перебувають у зв’язку і взаємозумовленості. Однією з форм загального зв’язку є причинний зв’язок. Під причинним зв’язком розуміють такий зв’язок двох або більше явищ, коли одне з

Цей метод полягає ось у чому. Припустімо, ми підшукуємо причину якогось явища а. Із спостереження нам відомо, що явище а мас місце за обставин АВС. Обставина ABC є складною, вона е сукупністю різних частин

Метод єдиної різниці – це умовивід про причину явища, яке грунтується на порівнянні випадку, коли явище, котре вивчається, настає із випадком, коли це явище не настає. Якщо випадок, у котрому досліджуване явище настає і