Логіка – Жеребкін В. Є

Термін “Логіка” походить від грецького слова “логос”, яке перекладається на українську мову як “слово”, “мисль”, “поняття”, “розум”, “закономірність”. Уперше термін “логіка” ввів у науку давньогрецький філософ Демокріт (бл. 460- 370 рр. до н. е.)”

Мислення нерозривно пов’язане з мовою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно. Мислення у власному розумінні слова без мови неможливе. Абстрактне мислення – це мовне, словесне мислення. Мова – необхідна умова виникнення думки і

Розрізняють істинність і правильність мислення. Ці поняття не тотожні, а тому їх не можна сплутувати. Поняття “істинність” відноситься до змісту думки, а поняття “правильність” – до форми думки, її будови. За конкретним змістом думка

Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін “діалектична логіка” був уведений в науку німецьким філософом, об’єктивним ідеалістом Г. Гегелем (1770- 1831), який уперше на ідеалістичній

2.1. Загальна характеристика поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Із цього визначення випливає, по-перше, що поняття – цс уявний образ предмета, його відображення, а не сам

Поняття й слово – не одне й те саме. Поняття є категорія мислення, слово – категорія мови. І як думка перебуває в нерозривному зв’язку з мовою, так і поняття органічно пов’язане зі словом. Слово

У кримінальному праві поряд з терміном “зміст поняття” існує специфічне поняття “склад злочину”. Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин, наприклад, про крадіжку, вбивство, спекуляцію і т. ін., то говорять не про зміст

Поняття діляться на види за змістом і обсягом. За обсягом розрізняють поняття одиничні, загальні й нульові. Одиничним називається поняття, обсяг якого складається з одного предмета. Прикладами одиничних понять є такі: “Харків”, “Велика Вітчизняна війна”

У процесі пізнання і практики досить часто доводиться з’ясовувати відношення між тим чи іншим поняттями. Знання відношення між поняттями дає змогу не змішувати одні поняття з другими, вбачати у поняттях як спільне, так і

Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття “студент” і “відмінник” перехрещуються, оскільки частина обсягу поняття “студент” входить до обсягу поняття “відмінник”, а частина поняття “відмінник” входить до обсягу

Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття “студент” і “відмінник” перехрещуються, оскільки частина обсягу поняття “студент” входить до обсягу поняття “відмінник”, а частина поняття “відмінник” входить до обсягу

Операції над поняттями – це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять розглядається як клас, із яким проводяться ці операції, то останні й називаються операціями з класами. Унаслідок цих операцій

3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст цього поняття; кваліфікуючи скоєне як шпигунство, суд має знати склад

3.1. Сутність визначення Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Розмірковуючи, наприклад, про право, слід знати зміст цього поняття; кваліфікуючи скоєне як шпигунство, суд має знати склад

Генетичне визначення (від грецької “генезис”, що означає “походження”) – це таке визначення, в якому зміст поняття розкривається за допомогою вказівки на спосіб виникнення предмета. Описуючи походження предмета, ми перелічуємо його істотні ознаки і, таким

Щоб визначення було правильним, необхідно дотримуватися таких правил: 1. Визначення має бути сумірним, тобто обсяг визначуваного має дорівнювати обсягу визначаючого (А = Вс), Порушення цього правила викликає подвійні помилки: визначення може бути або надто

Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг. Наприклад, вивчаючи державу, ми цікавимось не лише тим, що таке держава, які її ознаки, а й тим, які

Розрізняють такі види поділу: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Простий поділ. Простий поділ, або поділ за видотвірною ознакою, – це такий поділ, коли обсяг поділяється за якоюсь основою на

4.1. Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад: “Право є надбудова”; “Злочин є діяння суспільно небезпечне”; “Крадіжка здійснюється тільки навмисне” і т. д.

Кожне судження граматично завжди виражається у формі речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його матеріальною оболонкою. Проте не всяке речення виражає судження. Характерні особливості судження полягають у ствердженні

Прості судження, залежно від того, що вони відображають – властивість чи відношення, поділяються на атрибутивні судження та судження із відношенням. Атрибутивним судженням називається таке судження, у якому стверджується або заперечується належність предмету визначеної властивості

Як наголошувалося раніше, суб’єкт і предикат судження називаються термінами. Кожен термін у судженні розподілений або не розподілений. Знання правил розподіленості термінів у судженнях необхідне при аналізі умовиводів. 1. Якщо термін судження повністю включається до

Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву “пропозиційна функція або функція висловлювання”. Пропорційною функцією називається такий граматичний вислів, який має форму стверджувального судження, в котрому відоме тільки те, що стверджується про предмет

Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву “пропозиційна функція або функція висловлювання”. Пропорційною функцією називається такий граматичний вислів, який має форму стверджувального судження, в котрому відоме тільки те, що стверджується про предмет

Складним судженням називається таке судження, яке складається з кількох простих суджень. Так, судження “Крадіжка є злочин” є простим, у ньому наявний один суб’єкт (“крадіжка”) і один предикат (“злочин”). Судження ж “Присуд має бути законним