Логіка – Жеребкін В. Є. – 10.11. Зв’язок індукції і дедукції

Related posts:

1. Логіка – Жеребкін В. Є. – 10.1. Поняття про індукцію 10.1. Поняття про індукцію Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про клас у цілому. Індукція – це умовивід від часткового до загального. Термін “індукція” походить під латинського слова inductio, що означає “наведення”. Індукція, як і будь-який умовивід, складається із засновків і висновку. Засновки в […]...
2. Логіка – Жеребкін В. Є. – Розділ 10 ІНДУКТИВНІ УМОВИВОДИ 10.1. Поняття про індукцію Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про клас у цілому. Індукція – це умовивід від часткового до загального. Термін “індукція” походить під латинського слова inductio, що означає “наведення”. Індукція, як і будь-який умовивід, складається із засновків і висновку. Засновки в […]...
3. Логіка – Жеребкін В. Є. – 10.4. Повна індукція Повною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх предметів цього класу. Другий приклад. Слідчий, опитавши усіх нічних сторожів колективного господарства “Світанок”, кожен з яких засвідчив, що він не бачив автомобіля, котрий цієї ночі проїздив по двору господарства, зробив узагальнюючий висновок: “Жоден із нічних сторожів господарства “Світанок” цієї […]...
4. Логіка – Жеребкін В. Є. – 10.6. Індукція через простий перелік Індукція через простий перелік – це такий умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не траплялося жодного, який би суперечив узагальненню* Сутність індукції через простий перелік полягає в тому, що зі спостереження повторюваної ознаки в ряді однорідних фактів (предметів, явищ) при відсутності суперечливого цій повторюваності випадку […]...
5. Логіка – Жеребкін В. Є. – Розділ 8 ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ 8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів Дедуктивним (від латинського слова dеduсtіо – виведення) називається умовивід, у якому висновок про окремий предмет класу робиться на підставі класу в цілому. Наприклад: Тут висновок про те, що Петренко уклав угоду, зроблено на підставі загального положення про те, що “Всі договори є угоди”. У дедуктивному умовиводі думка рухається від загального […]...
6. Логіка – Жеребкін В. Є. – 8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів 8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів Дедуктивним (від латинського слова dеduсtіо – виведення) називається умовивід, у якому висновок про окремий предмет класу робиться на підставі класу в цілому. Наприклад: Тут висновок про те, що Петренко уклав угоду, зроблено на підставі загального положення про те, що “Всі договори є угоди”. У дедуктивному умовиводі думка рухається від загального […]...
7. Логіка – Жеребкін В. Є. – 10.9. Наукова індукція Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення, є неповною індукцією, висновку про клас у цілому ми доходимо на підставі знання частини предметів класу. Висновки в цій індукції, як і в індукції через простий перелік, грунтуються на повторюваності фактів за відсутності випадків, що не узгоджуються з узагальненням. Ллє в індукції через відбір фактів до цієї […]...
8. Логіка – Жеребкін В. Є. – 10.5. Неповна індукція Неповною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок виводиться із засновків, котрі не охоплюють усіх предметів класу. У повній індукції засновки вичерпують усі випадки явища, котре вивчається. У неповній індукції загального висновку про клас предметів ми доходимо на основі вивчення тільки якоїсь частини предметів цього класу. Індукція називається неповною саме тому, що клас предметів, про […]...
9. Логіка – Жеребкін В. Є. – 10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення, є неповною індукцією, висновку про клас у цілому ми доходимо на підставі знання частини предметів класу. Висновки в цій індукції, як і в індукції через простий перелік, грунтуються на повторюваності фактів за відсутності випадків, що не узгоджуються з узагальненням. Ллє в індукції через відбір фактів до цієї […]...
10. Логіка – Дуцяк І.3. – 8.3.4. Методи індукції Цей метод подібний до попередніх, однак є дещо складнішим. Насамперед доцільно порівняти конкретні приклади міркувань методом аналогії з прикладом міркувань методом абдукції. Нехай суб’єкт пізнання прагне сформувати припущення про Сонце. Коли він міркує методом аналогії, то міркування має такий вигляд: оскільки Сонце, подібно до вогню від багаття, є джерелом світла й тепла, то, можливо, Сонце […]...
11. Логіка – Жеребкін В. Є. – 10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні Індукція через простий перелік широко використовується у судовому дослідженні. Але тут вона має деякі особливості, зумовлені специфікою пізнання під час розслідування і розгляду кримінальних справ. Ці особливості полягають ось у чому. Підставою для узагальнюючого висновку в індукції через простий перелік е відсутність суперечливого факту. Висновок розглядається доти, доки не трапиться суперечливий випадок. Але як тільки […]...
12. Логіка – Жеребкін В. Є. – Розділ 13 ГІПОТЕЗА 13.1. Поняття гіпотези і її структура Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення. Термін “гіпотеза” уживається з подвійним значенням. Під гіпотезою розуміють і саме припущення, котре пояснює спостережуване явище, і спосіб мислення в цілому, який включає висування припущення, його розвиток і доведення. […]...
13. Логіка – Жеребкін В. Є. – 13.1. Поняття гіпотези і її структура 13.1. Поняття гіпотези і її структура Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення. Термін “гіпотеза” уживається з подвійним значенням. Під гіпотезою розуміють і саме припущення, котре пояснює спостережуване явище, і спосіб мислення в цілому, який включає висування припущення, його розвиток і доведення. […]...
14. Логіка – Жеребкін В. Є. – 10.2. Індукція в судовому пізнанні Індукцію не можна розглядати як умовивід тільки про клас предметів. Нерідко у процесі пізнання узагальнюючий висновок висловлюється не про клас предметів, а про одив одиничний предмет па основі знання окремих його властивостей, ознак. За логічною структурою такі індуктивні умовиводи не відрізняються від індукції про клас предметів. Тільки засновки в них перелічують не окремі екземпляри класу, […]...
15. Логіка – Жеребкін В. Є. – 1.7. Логіка формальна й діалектична Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін “діалектична логіка” був уведений в науку німецьким філософом, об’єктивним ідеалістом Г. Гегелем (1770- 1831), який уперше на ідеалістичній основі виклав основні закони і принципи діалектичної логіки як учення про загальний розвиток абсолютного духу. Діалектична логіка – вищий ступінь у […]...
16. Логіка – Жеребкін В. Є. – 1.6. Логіка як наука Формальна логіка є наука про закони й форми правильної побудови думки. Формальна логіка вивчає закони і правила, яким підлягає мислення людини в процесі пізнання нею істини. До завдань формальної логіки не входять дослідження того, чому наше мислення набуває форми понять, суджень, умовиводів, як складалися ці логічні форми у процесі становлення людини і її мислення, що […]...
17. Логіка – Жеребкін В. Є. – 9.5. Розподільно-категоричний силогізм Розподільно-категоричним силогізмом називається такий умовивід, у котрому більший засновок є судженням розподільним, а менший – категоричним. Існує два модуси розподільно-категоричного силогізму: 1) модус ствердно-заперечний (modus ponen do tollеns) і 2) модус заперечно-ствердний (modus tollen do ponens). 1. Модус ствердно-заперечний – це такий розподільно-категоричний силогізм, в якому у меншому засновку стверджується належність суб’єкту одного предиката із […]...
18. Логіка – Мозгова Н. Г. – 6. Методи наукової індукції 1) Метод єдиної схожості. Застосування цього методу пов’язане з аналізом декількох випадків, коли після кожного з них з’являється певний наслідок, причина якого є невідомою. Помітно відрізняючись одне від одного, кожен випадок містить при цьому одну схожу обставину. Цей метод називають також методом виділення схожого в відмінному. Схема міркування при цьому така: 1. ABC викликає Ь. […]...
19. Логіка – Жеребкін В. Є. – 1.8. Значення логіки для судового пізнання Математична логіка Розрізняють логіку формальну й діалектичну. Засновником традиційної формальної логіки є, як відомо, Аристотель. Термін “діалектична логіка” був уведений в науку німецьким філософом, об’єктивним ідеалістом Г. Гегелем (1770- 1831), який уперше на ідеалістичній основі виклав основні закони і принципи діалектичної логіки як учення про загальний розвиток абсолютного духу. Діалектична логіка – вищий ступінь у […]...
20. Логіка – Жеребкін В. Є. – 12.1. Поняття доведення 12.1. Поняття доведення Будь-яке судження, висловлено про що-небудь, є або істинним або хибним. Тому воно може бути взяте за істину тільки після того, як ми переконаємося у його істинності. В істинності деяких положень можна переконатися шляхом безпосереднього зіставлення їх із дійсністю, за допомогою органів чуттів, у процесі практичної діяльності. Так, щоб установити і перевірити істинність […]...
21. Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 10. Індуктивний умовивід Короткий зміст розділу Пізнання в будь-якій галузі науки чи практичної діяльності починається з емпіричного пізнання – аналізу чуттєвих сприйняттів якостей та властивостей окремих предметів та явищ. У процесі споглядання однотипних природних та суспільних явищ дослідник зосереджує увагу на повторюваності певних властивостей у схожих обставинах. Стійка повторюваність наводить на думку про те, що вона не є […]...
22. Логіка – Жеребкін В. Є. – 13.4. Висування версій Процес побудови версії розпочинається із виявленням і закріплення фактів, що відносяться до злочинної події та особи, котра її вчинила. Щоб висунути версію з кримінальної справи, необхідно мати певний мінімум фактів, пов’язаних зі злочином. Факти, на підставі котрих слідчий чи інша особа, яка проводить розслідування, висуває версії, здобуває різним шляхом, а саме: оглядаючи місце події, допитуючи […]...
23. Логіка – Жеребкін В. Є. – Розділ 12 ДОВЕДЕННЯ І СПРОСТУВАННЯ 12.1. Поняття доведення Будь-яке судження, висловлено про що-небудь, є або істинним або хибним. Тому воно може бути взяте за істину тільки після того, як ми переконаємося у його істинності. В істинності деяких положень можна переконатися шляхом безпосереднього зіставлення їх із дійсністю, за допомогою органів чуттів, у процесі практичної діяльності. Так, щоб установити і перевірити істинність […]...
24. Логіка – Жеребкін В. Є. – 11.2. Аналогія в судовому пізнанні Умовивід за аналогією використовується у судовому дослідженні досить широко. Слід, проте, мати на увазі, що аналогія застосовується не на всіх етапах судового пізнання, а тільки па початку судового дослідження, на стадії попереднього розслідування кримінальних і цивільних справ. На стадії ж розгляду справ у суді аналогія не застосовується. Оскільки аналогія дає висновки тільки ймовірні, проблематичні, а […]...
25. Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Повна індукція Короткий зміст розділу Пізнання в будь-якій галузі науки чи практичної діяльності починається з емпіричного пізнання – аналізу чуттєвих сприйняттів якостей та властивостей окремих предметів та явищ. У процесі споглядання однотипних природних та суспільних явищ дослідник зосереджує увагу на повторюваності певних властивостей у схожих обставинах. Стійка повторюваність наводить на думку про те, що вона не є […]...
26. Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Неповна індукція Короткий зміст розділу Пізнання в будь-якій галузі науки чи практичної діяльності починається з емпіричного пізнання – аналізу чуттєвих сприйняттів якостей та властивостей окремих предметів та явищ. У процесі споглядання однотипних природних та суспільних явищ дослідник зосереджує увагу на повторюваності певних властивостей у схожих обставинах. Стійка повторюваність наводить на думку про те, що вона не є […]...
27. Логіка – Жеребкін В. Є. – 7.1. Загальна характеристика умовиводів 7.1. Загальна характеристика умовиводів Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження, котре містить у собі нове знання. Наприклад, коли з двох суджень: 1) “Кожен обвинувачуваний має право на захист” і 2) “Петренко – обвинувачуваний” виводиться третє судження “Петренко має право на захист”, ми робимо умовивід. Термін “умовивід” […]...
28. Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Загальна характеристика індуктивного виводу Короткий зміст розділу Пізнання в будь-якій галузі науки чи практичної діяльності починається з емпіричного пізнання – аналізу чуттєвих сприйняттів якостей та властивостей окремих предметів та явищ. У процесі споглядання однотипних природних та суспільних явищ дослідник зосереджує увагу на повторюваності певних властивостей у схожих обставинах. Стійка повторюваність наводить на думку про те, що вона не є […]...
29. Логіка – Жеребкін В. Є. – Розділ 7 УМОВИВІД. БЕЗПОСЕРЕДНІ УМОВИВОДИ 7.1. Загальна характеристика умовиводів Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження, котре містить у собі нове знання. Наприклад, коли з двох суджень: 1) “Кожен обвинувачуваний має право на захист” і 2) “Петренко – обвинувачуваний” виводиться третє судження “Петренко має право на захист”, ми робимо умовивід. Термін “умовивід” […]...
30. Логіка – Жеребкін В. Є. – 12.2. Логічне доведення і судовий доказ 12.1. Поняття доведення Будь-яке судження, висловлено про що-небудь, є або істинним або хибним. Тому воно може бути взяте за істину тільки після того, як ми переконаємося у його істинності. В істинності деяких положень можна переконатися шляхом безпосереднього зіставлення їх із дійсністю, за допомогою органів чуттів, у процесі практичної діяльності. Так, щоб установити і перевірити істинність […]...
31. Логіка – Жеребкін В. Є. – 1.1. Поняття мислення Термін “Логіка” походить від грецького слова “логос”, яке перекладається на українську мову як “слово”, “мисль”, “поняття”, “розум”, “закономірність”. Уперше термін “логіка” ввів у науку давньогрецький філософ Демокріт (бл. 460- 370 рр. до н. е.)” назвавши свою працю “Про логічне, або про правила”. Зазначений термін має кілька значень. Його можна застосувати як до матеріальної дійсності, так […]...
32. Логіка – Жеребкін В. Є. – 13.2. Види гіпотез Гіпотеза може пояснити або явище (подію) в цілому, або якийсь окремий бік явища, одну його властивість, один зв’язок. Тому розрізняють гіпотези загальні й часткові. Загальна гіпотеза – це припущення, котре пояснює причину явища або групи явищ у цілому. Часткова гіпотеза – припущення, яке пояснює якийсь окремий бік чи окрему властивість явища чи події. Так, гіпотеза […]...
33. Логіка – Жеребкін В. Є. – 13.3. Версія в судовому дослідженні Гіпотеза може пояснити або явище (подію) в цілому, або якийсь окремий бік явища, одну його властивість, один зв’язок. Тому розрізняють гіпотези загальні й часткові. Загальна гіпотеза – це припущення, котре пояснює причину явища або групи явищ у цілому. Часткова гіпотеза – припущення, яке пояснює якийсь окремий бік чи окрему властивість явища чи події. Так, гіпотеза […]...
34. Логіка – Жеребкін В. Є. – 10.3. Спостереження та експеримент Індукція пов’язана зі спостереженням і експериментом. Перш ніж робити узагальнюючий висновок про якийсь клас предметів, необхідно знати окремі предмети цього класу. Методами вивчення окремих предметів, часткових випадків, фактів є спостереження і експеримент. Спостереження – це вивчення у тому вигляді, в якому вони відбуваються та існують насправді. Під час спостереження предмети вивчаються в їх природному стані. […]...
35. Логіка – Жеребкін В. Є. – Розділ 1 ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ Термін “Логіка” походить від грецького слова “логос”, яке перекладається на українську мову як “слово”, “мисль”, “поняття”, “розум”, “закономірність”. Уперше термін “логіка” ввів у науку давньогрецький філософ Демокріт (бл. 460- 370 рр. до н. е.)” назвавши свою працю “Про логічне, або про правила”. Зазначений термін має кілька значень. Його можна застосувати як до матеріальної дійсності, так […]...
36. Логіка – Жеребкін В. Є. – 8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості Нами розглянуті категоричні силогізми, засновками яких є судження дійсності й необхідності. Але в практиці мислення, і зокрема в судовому дослідженні, нерідко доводиться будувати умовиводи із суджень можливості. До таких умовиводів вдаються, наприклад, під час проведення слідчого експерименту, за допомогою якого установлюється можливість або неможливість того чи іншого факту, явища. Якщо слідчим експериментом буде установлено, що […]...
37. Логіка – Жеребкін В. Є. – Причинний зв’язок явищ Причинний зв’язок явищ Предмети і явища навколишнього світу перебувають у зв’язку і взаємозумовленості. Однією з форм загального зв’язку є причинний зв’язок. Під причинним зв’язком розуміють такий зв’язок двох або більше явищ, коли одне з них неодмінно народжує інше. Явище, котре викликає інше явище, називається причиною. А явище, народжене причиною, називається наслідком. Наприклад, під час нагрівання […]...
38. Логіка – Жеребкін В. Є. – Аргументи Будь-яке доведення складається із трьох частин: тези, аргументів (основи) і демонстрації (форми доказу). Тезою доказу називається положення, істинність якого треба довести. Аргументом (основою) називаються ті судження, які наводяться для доведення тези. Демонстрацією (формою доказу) називається спосіб логічного зв’язку тези з основою. Теза доказу Будь-який доказ припускає наявність доводжуваного положення (тези). Якщо відсутня теза, то й […]...
39. Логіка – Жеребкін В. Є. – 6.6. Значення законів логіки для судового дослідження Вимоги основних законів мають настільки важливе значення для судового пізнання, юридичної практики, дотримання законності, що вони спеціально закріплені у процесуальних законах і, отже, з вимог логічних перетворені у вимоги юридичні. Логічні закони у сфері юридичного пізнання набувають форми правових норм. Це є однією з важливих умов, які забезпечують логічність судового дослідження, логічну сторону пізнання істини […]...
40. Логіка – Жеребкін В. Є. – 8.5. Фігури і модуси категоричного силогізму А. Поняття про фігури силогізму Категоричний силогізм має різні види, котрі набули назви фігур силогізму. Фігурами силогізму називаються форми силогізму, що відрізняються одна від одної розташуванням середнього терміна в засновках. Існує чотири фігури силогізму. У першій фігурі середній термін займає місце суб’єкта у більшому засновку і предиката – в меншому. Схема першої фігури: М-Р S-M […]...