Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Відношення еквівалентності між складними висловлюваннями

Серед формул логіки висловлювань є такі, які незалежно від значень істинності їх атомів є завжди істинними. їх називають тотожно істинними формулами або тавтологіями. Прикладом тавтології є відомий вже вам закон виключеного третього – А

Логіка – Мозгова Н. Г. – 4. Особливості імплікації

Серед формул логіки висловлювань є такі, які незалежно від значень істинності їх атомів є завжди істинними. їх називають тотожно істинними формулами або тавтологіями. Прикладом тавтології є відомий вже вам закон виключеного третього – А

Логіка – Мозгова Н. Г. – 5. Відношення логічного слідування

Серед формул логіки висловлювань є такі, які незалежно від значень істинності їх атомів є завжди істинними. їх називають тотожно істинними формулами або тавтологіями. Прикладом тавтології є відомий вже вам закон виключеного третього – А

Логіка – Мозгова Н. Г. – МОДУЛЬ 3. УМОВИВІД

Розділ 7. Безпосередній дедуктивний умовивід Короткий зміст розділу Знання людини про навколишній світ поділяються на безпосередні та опосередковані. Безпосередні знання – це результат прямої дії предметів та явищ на органи чуттів. Більшість знань, якими

Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 7. Безпосередній дедуктивний умовивід

Розділ 7. Безпосередній дедуктивний умовивід Короткий зміст розділу Знання людини про навколишній світ поділяються на безпосередні та опосередковані. Безпосередні знання – це результат прямої дії предметів та явищ на органи чуттів. Більшість знань, якими

Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Поняття умовиводу та його структура

Розділ 7. Безпосередній дедуктивний умовивід Короткий зміст розділу Знання людини про навколишній світ поділяються на безпосередні та опосередковані. Безпосередні знання – це результат прямої дії предметів та явищ на органи чуттів. Більшість знань, якими

Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Види умовиводів

Розділ 7. Безпосередній дедуктивний умовивід Короткий зміст розділу Знання людини про навколишній світ поділяються на безпосередні та опосередковані. Безпосередні знання – це результат прямої дії предметів та явищ на органи чуттів. Більшість знань, якими

Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Правильний та неправильний умовивід

Умовами здобуття істинних висновків в умовиводі є: 1) істинність вихідних висловлювань або засновків; 2) правильність виводу. Поняття істинного висловлювання (судження) розглядалось нами в модулі IV – “Просте судження”. Поняття ж “правильності виводу” пов’язане з

Логіка – Мозгова Н. Г. – 4. Обернення судження

Умовами здобуття істинних висновків в умовиводі є: 1) істинність вихідних висловлювань або засновків; 2) правильність виводу. Поняття істинного висловлювання (судження) розглядалось нами в модулі IV – “Просте судження”. Поняття ж “правильності виводу” пов’язане з

Логіка – Мозгова Н. Г. – 5. Перетворення судження

Перетворення – це логічна операція, в результаті якої судження змінює свою якість, а предикат висновку заперечує предикат засновку. Кількість судження при цьому не змінюється. У залежності від чотирьох типів простих категоричних суджень існують такі

Логіка – Мозгова Н. Г. – 6. Протиставлення предикатові

Перетворення – це логічна операція, в результаті якої судження змінює свою якість, а предикат висновку заперечує предикат засновку. Кількість судження при цьому не змінюється. У залежності від чотирьох типів простих категоричних суджень існують такі

Логіка – Мозгова Н. Г. – 7. Виводи за логічним квадратом

Перетворення – це логічна операція, в результаті якої судження змінює свою якість, а предикат висновку заперечує предикат засновку. Кількість судження при цьому не змінюється. У залежності від чотирьох типів простих категоричних суджень існують такі

Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 8. Простий категоричний силогізм

Короткий зміст розділу До дедуктивних умовиводів належить простий категоричний силогізм (від грецького – міркувати, робити висновок). Це найбільш розповсюджений вид опосередкованих умовиводів. Його називають простим, бо він має два засновки. Силогізм, який складається з

Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Поняття простого категоричного силогізму та його структура

Короткий зміст розділу До дедуктивних умовиводів належить простий категоричний силогізм (від грецького – міркувати, робити висновок). Це найбільш розповсюджений вид опосередкованих умовиводів. Його називають простим, бо він має два засновки. Силогізм, який складається з

Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Правила термінів силогізму

З істинних засновків не завжди можна отримати істинні висновки. Для його істинності необхідно ще дотримання загальних правил категоричного силогізму. Існують сім загальних правил силогізму: три З них відносяться до термінів і чотири – до

Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Правила засновків силогізму

З істинних засновків не завжди можна отримати істинні висновки. Для його істинності необхідно ще дотримання загальних правил категоричного силогізму. Існують сім загальних правил силогізму: три З них відносяться до термінів і чотири – до

Логіка – Мозгова Н. Г. – 4. Фігури та модуси силогізму

З істинних засновків не завжди можна отримати істинні висновки. Для його істинності необхідно ще дотримання загальних правил категоричного силогізму. Існують сім загальних правил силогізму: три З них відносяться до термінів і чотири – до

Логіка – Мозгова Н. Г. – 5. Особливі правила фігур силогізму

Оскільки середній термін силогізму (М) займає в кожній з чотирьох фігур різне місце, то кожна фігура має свої особливі правила, які виводяться з загальних правил силогізму. Правила І-шої фігури. 1. Більший засновок є загальним

Логіка – Мозгова Н. Г. – 6. Категоричний силогізм з виділяючим судженням

Оскільки середній термін силогізму (М) займає в кожній з чотирьох фігур різне місце, то кожна фігура має свої особливі правила, які виводяться з загальних правил силогізму. Правила І-шої фігури. 1. Більший засновок є загальним

Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 9. Виводи логіки висловлювань

Короткий зміст розділу Умовиводи здійснюються не тільки з простих, але й зі складних суджень. Доволі широко використовуються виводи, засновками яких є умовні та розділові (диз’юнктивні) висловлювання. Такі висловлювання поєднуються в різних комбінаціях одне з

Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Поняття про виводи логіки висловлювань

Короткий зміст розділу Умовиводи здійснюються не тільки з простих, але й зі складних суджень. Доволі широко використовуються виводи, засновками яких є умовні та розділові (диз’юнктивні) висловлювання. Такі висловлювання поєднуються в різних комбінаціях одне з

Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Умовно-категоричні виводи

Короткий зміст розділу Умовиводи здійснюються не тільки з простих, але й зі складних суджень. Доволі широко використовуються виводи, засновками яких є умовні та розділові (диз’юнктивні) висловлювання. Такі висловлювання поєднуються в різних комбінаціях одне з

Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Розділово-категоричні виводи

А) Суто розділові. Суто розділовим умовиводом с вивід, в якому всі засновки та висновки с розділовими (диз’юнктивними) висловлюваннями. Наприклад: Порівнянні поняття бувають сумісними (А) та несумісними (В). Несумісні поняття бувають співпідпорядкованими (В,), або протилежними

Логіка – Мозгова Н. Г. – 4. Умовно-розділові виводи

А) Суто розділові. Суто розділовим умовиводом с вивід, в якому всі засновки та висновки с розділовими (диз’юнктивними) висловлюваннями. Наприклад: Порівнянні поняття бувають сумісними (А) та несумісними (В). Несумісні поняття бувають співпідпорядкованими (В,), або протилежними

Логіка – Мозгова Н. Г. – 5. Скорочені силогізми

Силогізм, в якому явно виражені всі його складові – обоє засновків та висновок – у практиці мислення майже не використовується. Частіше використовується силогізм, в якому відсутній один із засновків або висновок. Силогізм з опущеним

Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 10. Індуктивний умовивід

Короткий зміст розділу Пізнання в будь-якій галузі науки чи практичної діяльності починається з емпіричного пізнання – аналізу чуттєвих сприйняттів якостей та властивостей окремих предметів та явищ. У процесі споглядання однотипних природних та суспільних явищ

Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Загальна характеристика індуктивного виводу

Короткий зміст розділу Пізнання в будь-якій галузі науки чи практичної діяльності починається з емпіричного пізнання – аналізу чуттєвих сприйняттів якостей та властивостей окремих предметів та явищ. У процесі споглядання однотипних природних та суспільних явищ

Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Повна індукція

Короткий зміст розділу Пізнання в будь-якій галузі науки чи практичної діяльності починається з емпіричного пізнання – аналізу чуттєвих сприйняттів якостей та властивостей окремих предметів та явищ. У процесі споглядання однотипних природних та суспільних явищ

Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Неповна індукція

Короткий зміст розділу Пізнання в будь-якій галузі науки чи практичної діяльності починається з емпіричного пізнання – аналізу чуттєвих сприйняттів якостей та властивостей окремих предметів та явищ. У процесі споглядання однотипних природних та суспільних явищ

Логіка – Мозгова Н. Г. – 4. Популярна індукція

Популярною індукцією називають узагальнення, в якому через перелік встановлюють повторюваність ознаки у деяких предметів класу, на підставі чого роблять проблематичний висновок про її приналежність усьому класу явищ. Практична діяльність людей часто вказує на стійку

Логіка – Мозгова Н. Г. – 5. Наукова індукція

Популярною індукцією називають узагальнення, в якому через перелік встановлюють повторюваність ознаки у деяких предметів класу, на підставі чого роблять проблематичний висновок про її приналежність усьому класу явищ. Практична діяльність людей часто вказує на стійку

Логіка – Мозгова Н. Г. – 6. Методи наукової індукції

1) Метод єдиної схожості. Застосування цього методу пов’язане з аналізом декількох випадків, коли після кожного з них з’являється певний наслідок, причина якого є невідомою. Помітно відрізняючись одне від одного, кожен випадок містить при цьому

Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 11. Доведення та спростування

Короткий зміст розділу Особливістю наукового пізнання є те, що нові результати визнаються істинними і включаються в основи окремої науки, якщо вони пройшли логічну перевірку на обгрунтованість і вважаються доведеними. Ці вимоги стосуються й інших

Логіка – Мозгова Н. Г. – Короткий зміст розділу

Короткий зміст розділу Особливістю наукового пізнання є те, що нові результати визнаються істинними і включаються в основи окремої науки, якщо вони пройшли логічну перевірку на обгрунтованість і вважаються доведеними. Ці вимоги стосуються й інших

Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Поняття та структура доведення

Короткий зміст розділу Особливістю наукового пізнання є те, що нові результати визнаються істинними і включаються в основи окремої науки, якщо вони пройшли логічну перевірку на обгрунтованість і вважаються доведеними. Ці вимоги стосуються й інших

Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Правила формально-логічного доведення

Короткий зміст розділу Особливістю наукового пізнання є те, що нові результати визнаються істинними і включаються в основи окремої науки, якщо вони пройшли логічну перевірку на обгрунтованість і вважаються доведеними. Ці вимоги стосуються й інших

Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Пряме доведення

Залежно від способу обгрунтування істинності тези доведення поділяють на прямі та непрямі. *Прямим називають доведення, в якому істинність тези обгрунтовується, виходячи безпосередньо з аргументів. Застосування правил логічного слідування дає можливість із вихідних формул, які

Логіка – Мозгова Н. Г. – 4. Непряме доведення

Залежно від способу обгрунтування істинності тези доведення поділяють на прямі та непрямі. *Прямим називають доведення, в якому істинність тези обгрунтовується, виходячи безпосередньо з аргументів. Застосування правил логічного слідування дає можливість із вихідних формул, які

Логіка – Мозгова Н. Г. – 5. Поняття спростування та його види

*Спростуванням називають логічну операцію встановлення хибності або необгрунтованості раніше висунутої тези. При обговоренні теоретичних чи практичних питань часто відстоюються різні погляди, пропонуються різні варіанти рішень. Обговорення набуває в цьому випадку характеру дискусії. За числом

Логіка – Мозгова Н. Г. – 6. Правила змістовного доведення

Якщо доведення являє собою змістовне розміркування, то для його правильності необхідно дотримуватися певних правил, які стосуються тези, аргументів та демонстрації. 1) Правила відносно тези. A) Теза повинна бути логічно визначеною, чіткою та зрозумілою. Виходячи