Логіка – Мозгова Н. Г
Логіка – Мозгова Н. Г. – ВСТУП
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з логіки. У ньому подаються також необхідні методичні поради та алгоритми формування навичок розв’язання практичних вправ та задач,
Логіка – Мозгова Н. Г. – Мета вивчення логіки
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з логіки. У ньому подаються також необхідні методичні поради та алгоритми формування навичок розв’язання практичних вправ та задач,
Логіка – Мозгова Н. Г. – МОДУЛЬ 1. ПОНЯТТЯ
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з логіки. У ньому подаються також необхідні методичні поради та алгоритми формування навичок розв’язання практичних вправ та задач,
Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 1. Предмет логіки
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з логіки. У ньому подаються також необхідні методичні поради та алгоритми формування навичок розв’язання практичних вправ та задач,
Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Попереднє уявлення про логіку
Логіка (від грец.) – це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та кібернетики, логіка вивчає мислення як засіб пізнання; її предметом є форми
Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Чуттєві форми пізнання
Логіка (від грец.) – це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та кібернетики, логіка вивчає мислення як засіб пізнання; її предметом є форми
Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Особливості абстрактного мислення
Логіка (від грец.) – це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та кібернетики, логіка вивчає мислення як засіб пізнання; її предметом є форми
Логіка – Мозгова Н. Г. – 4. Логічні форми мислення
Основними формами абстрактного (логічного) мислення є поняття, судження, умовивід. Кожна з названих логічних форм буде предметом нашого вивчення в наступних розділах. Зараз ми коротко розглянемо їх з метою висвітлення поняття логічної форми. Окремі предмети
Логіка – Мозгова Н. Г. – 5. Поняття закону правильного мислення
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування. Думка е істинною, якщо вона відповідає дійсності. Думка, яка не відповідає дійсності, є хибною. Так, висловлювання
Логіка – Мозгова Н. Г. – 6. Логіка й мова
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування. Думка е істинною, якщо вона відповідає дійсності. Думка, яка не відповідає дійсності, є хибною. Так, висловлювання
Логіка – Мозгова Н. Г. – 7. Поняття штучної мови
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування. Думка е істинною, якщо вона відповідає дійсності. Думка, яка не відповідає дійсності, є хибною. Так, висловлювання
Логіка – Мозгова Н. Г. – 8. Визначення логіки як науки
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування. Думка е істинною, якщо вона відповідає дійсності. Думка, яка не відповідає дійсності, є хибною. Так, висловлювання
Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 2. Загальна характеристика поняття
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення дійсності. Поняття є однією з основних пізнавальних форм і, при цьому, формою настільки характерною
Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Ознака предмета думки
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення дійсності. Поняття є однією з основних пізнавальних форм і, при цьому, формою настільки характерною
Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Логічні прийоми утворення понять
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення дійсності. Поняття є однією з основних пізнавальних форм і, при цьому, формою настільки характерною
Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Поняття та слово
Поняття є нерозривно пов’язаним з мовною одиницею – словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, “людина”, закон”, “студент”, “злочин проти особи”, “найвища вершина світу” тощо. Слова виступають матеріальним носієм понять, без
Логіка – Мозгова Н. Г. – 4. Зміст та обсяг понять
Поняття є нерозривно пов’язаним з мовною одиницею – словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, “людина”, закон”, “студент”, “злочин проти особи”, “найвища вершина світу” тощо. Слова виступають матеріальним носієм понять, без
Логіка – Мозгова Н. Г. – 5. Обмеження та узагальнення поняття
Поняття є нерозривно пов’язаним з мовною одиницею – словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, “людина”, закон”, “студент”, “злочин проти особи”, “найвища вершина світу” тощо. Слова виступають матеріальним носієм понять, без
Логіка – Мозгова Н. Г. – 6. Види понять за обсягом
Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, “село”, “місто”, “людина”, “закон”, “фонема”, “студент” тощо. Якщо загальне поняття відображає обмежену кількість предметів, то його називають реєструючим загальним
Логіка – Мозгова Н. Г. – 7. Види понять за змістом
Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, “село”, “місто”, “людина”, “закон”, “фонема”, “студент” тощо. Якщо загальне поняття відображає обмежену кількість предметів, то його називають реєструючим загальним
Логіка – Мозгова Н. Г. – 8. Відношення між поняттями
Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, “село”, “місто”, “людина”, “закон”, “фонема”, “студент” тощо. Якщо загальне поняття відображає обмежену кількість предметів, то його називають реєструючим загальним
Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 3. Логічні операції з поняттями
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми “Поняття” і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій (дій) з поняттями належать: обмеження, узагальнення, визначення та поділ понять. Перші дві
Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Визначення поняття
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми “Поняття” і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій (дій) з поняттями належать: обмеження, узагальнення, визначення та поділ понять. Перші дві
Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Види визначень
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми “Поняття” і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій (дій) з поняттями належать: обмеження, узагальнення, визначення та поділ понять. Перші дві
Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Явне визначення
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми “Поняття” і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій (дій) з поняттями належать: обмеження, узагальнення, визначення та поділ понять. Перші дві
Логіка – Мозгова Н. Г. – 4. Правила визначення поняття
Визначення повинно бути не тільки істинним за змістом, але й правильним за своєю структурою. Правильність визначення залежить від дотримання певних логічних вимог до нього або правил визначення поняття. 1, Визначення повинно бути співмірним, тобто
Логіка – Мозгова Н. Г. – 5. Неявні визначення та прийоми, подібні до визначення
Визначення повинно бути не тільки істинним за змістом, але й правильним за своєю структурою. Правильність визначення залежить від дотримання певних логічних вимог до нього або правил визначення поняття. 1, Визначення повинно бути співмірним, тобто
Логіка – Мозгова Н. Г. – 6. Поділ поняття та його види
При вивченні деякого поняття перед нами часто виникає питання про необхідність розкриття його обсягу, тобто розподілу предметів, які містяться в понятті, на окремі групи. Так, для розкриття обсягу поняття “держава” слід виділити його історичні
Логіка – Мозгова Н. Г. – 7. Поділ за видозміною ознаки та його правила
При вивченні деякого поняття перед нами часто виникає питання про необхідність розкриття його обсягу, тобто розподілу предметів, які містяться в понятті, на окремі групи. Так, для розкриття обсягу поняття “держава” слід виділити його історичні
Логіка – Мозгова Н. Г. – МОДУЛЬ 2. СУДЖЕННЯ
Розділ 4. Просте судження Короткий зміст розділу Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною логічною формою мислення є судження. Ця логічна форма виражає відношення між двома і більше поняттями.
Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 4. Просте судження
Розділ 4. Просте судження Короткий зміст розділу Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною логічною формою мислення є судження. Ця логічна форма виражає відношення між двома і більше поняттями.
Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Загальна характеристика судження
Розділ 4. Просте судження Короткий зміст розділу Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною логічною формою мислення є судження. Ця логічна форма виражає відношення між двома і більше поняттями.
Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Судження та речення
Розділ 4. Просте судження Короткий зміст розділу Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною логічною формою мислення є судження. Ця логічна форма виражає відношення між двома і більше поняттями.
Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Прості судження, їх види та структура
Усі судження поділяються на прості та складні. Простим називають судження, яке виражає зв’язок двох і тільки двох понять. Судження, яке складається з двох і більше простих суджень, називається *складним (складеним). Існує три види простих
Логіка – Мозгова Н. Г. – 4. Поділ простих суджень за якістю
Усі судження поділяються на прості та складні. Простим називають судження, яке виражає зв’язок двох і тільки двох понять. Судження, яке складається з двох і більше простих суджень, називається *складним (складеним). Існує три види простих
Логіка – Мозгова Н. Г. – 5. Поділ простих суджень за кількістю
Дещо стверджувати або заперечувати можна стосовно одного предмета, частини предметів та всіх предметів деякої множини предметів. У залежності від цього судження за кількістю поділяються на одиничні, часткові та загальні. Одиничним називають судження, в якому
Логіка – Мозгова Н. Г. – 6. Виділяюче судження
Дещо стверджувати або заперечувати можна стосовно одного предмета, частини предметів та всіх предметів деякої множини предметів. У залежності від цього судження за кількістю поділяються на одиничні, часткові та загальні. Одиничним називають судження, в якому
Логіка – Мозгова Н. Г. – 7. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю та кількістю
Оскільки кожне судження одночасно має якісну і кількісну характеристику, то буде доцільним об’єднати два попередніх поділи суджень за якістю і кількістю. У результаті цього об’єднання отримаємо такі чотири типи простих суджень: загальностверджувальне А (SР)
Логіка – Мозгова Н. Г. – 8. Розподіленість термінів у категоричних судженнях
Оскільки кожне судження одночасно має якісну і кількісну характеристику, то буде доцільним об’єднати два попередніх поділи суджень за якістю і кількістю. У результаті цього об’єднання отримаємо такі чотири типи простих суджень: загальностверджувальне А (SР)
Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 5. Логічні відношення між категоричними судженнями. основні закони логіки
Короткий зміст розділу Судження відображають зв’язки і відношення між предметами об’єктивної дійсності. Якщо судження правильно відображають предмети дійсності і зв’язки між ними, то відношення між судженнями є відображенням відношень між предметами. У свою чергу
Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Поняття про логічні відношення між простими судженнями
Короткий зміст розділу Судження відображають зв’язки і відношення між предметами об’єктивної дійсності. Якщо судження правильно відображають предмети дійсності і зв’язки між ними, то відношення між судженнями є відображенням відношень між предметами. У свою чергу
Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Відношення еквівалентності
Короткий зміст розділу Судження відображають зв’язки і відношення між предметами об’єктивної дійсності. Якщо судження правильно відображають предмети дійсності і зв’язки між ними, то відношення між судженнями є відображенням відношень між предметами. У свою чергу
Логіка – Мозгова Н. Г. – 3. Закон тотожності
*Закон тотожності як закон правильного мислення є певною формою відображення закону об’єктивної дійсності – визначеності, певної відносної сталості властивостей предметів і явищ. Але його вимоги стосуються тільки думок: він вимагає однозначності думки про деяку
Логіка – Мозгова Н. Г. – 4. Відношення часткової сумісності
*Закон тотожності як закон правильного мислення є певною формою відображення закону об’єктивної дійсності – визначеності, певної відносної сталості властивостей предметів і явищ. Але його вимоги стосуються тільки думок: він вимагає однозначності думки про деяку
Логіка – Мозгова Н. Г. – 5. Відношення підпорядкування
*Закон тотожності як закон правильного мислення є певною формою відображення закону об’єктивної дійсності – визначеності, певної відносної сталості властивостей предметів і явищ. Але його вимоги стосуються тільки думок: він вимагає однозначності думки про деяку
Логіка – Мозгова Н. Г. – 6. Відношення протилежності. Закон суперечності
Нагадаємо, що несумісними є судження, які не бувають одночасно істинними. Першим видом несумісності є протилежність (контрарність). У відношенні протилежності знаходяться загальні судження А(SР) – Е(SР). Відношення протилежності існує при всіх можливих випадках значень їх
Логіка – Мозгова Н. Г. – 7. Відношення суперечності. Закон виключеного третього
Нагадаємо, що несумісними є судження, які не бувають одночасно істинними. Першим видом несумісності є протилежність (контрарність). У відношенні протилежності знаходяться загальні судження А(SР) – Е(SР). Відношення протилежності існує при всіх можливих випадках значень їх
Логіка – Мозгова Н. Г. – Розділ 6. Складне судження
Короткий зміст розділу Складне судження (висловлювання) є об’єктом вивчення розділу логіки, який називають *логікою висловлювань. Логіка висловлювань є важливою частиною сучасної формальної логіки, оскільки саме на цій теорії грунтуються інші складові логіки. 1. Поняття
Логіка – Мозгова Н. Г. – 1. Поняття складного висловлювання
Короткий зміст розділу Складне судження (висловлювання) є об’єктом вивчення розділу логіки, який називають *логікою висловлювань. Логіка висловлювань є важливою частиною сучасної формальної логіки, оскільки саме на цій теорії грунтуються інші складові логіки. 1. Поняття
Логіка – Мозгова Н. Г. – 2. Логічні сполучники та логічні операції
Короткий зміст розділу Складне судження (висловлювання) є об’єктом вивчення розділу логіки, який називають *логікою висловлювань. Логіка висловлювань є важливою частиною сучасної формальної логіки, оскільки саме на цій теорії грунтуються інші складові логіки. 1. Поняття