Логіка – Дуцяк І.3. – Інструменти. Алгоритм виявлення правильності силогізму методом Джона Венна

Правильність силогізмів можна визначити за допомогою графічних методів, один з яких полягає у порівнянні діаграм Ейлера для засновків і для висновку. Цей метод значно простіший (не треба пам’ятати жодних правил). Крім того, він є

Логіка – Дуцяк І.3. – 6.3. Табличний метод виконання силогістичних виводів

Алгоритм виявлення однозначних висновків у силогістичних виводах табличним методом Як приклад виявлення правила виведення табличним методом проаналізуємо пошук висновку для наведених нижче засновків: Наведені засновки запишемо в символьному вигляді так: Побудуємо таблицю значень для

Логіка – Дуцяк І.3. – 6.4. Загальні умови істинності висновків

Алгоритм виявлення однозначних висновків у силогістичних виводах табличним методом Як приклад виявлення правила виведення табличним методом проаналізуємо пошук висновку для наведених нижче засновків: Наведені засновки запишемо в символьному вигляді так: Побудуємо таблицю значень для

Логіка – Дуцяк І.3. – Тема 3. Логічний аналіз систематизації

ЛЕКЦІЯ 7. Методи систематизації 7.1. Загальні уявлення про систематизацію Систематизація – це дія (послідовність дій), унаслідок виконання яких певна множина незв’язаних елементів перетворюється у множину елементів, між якими є зв’язки. Елемент – це не

Логіка – Дуцяк І.3. – ЛЕКЦІЯ 7. Методи систематизації

ЛЕКЦІЯ 7. Методи систематизації 7.1. Загальні уявлення про систематизацію Систематизація – це дія (послідовність дій), унаслідок виконання яких певна множина незв’язаних елементів перетворюється у множину елементів, між якими є зв’язки. Елемент – це не

Логіка – Дуцяк І.3. – 7.1. Загальні уявлення про систематизацію

ЛЕКЦІЯ 7. Методи систематизації 7.1. Загальні уявлення про систематизацію Систематизація – це дія (послідовність дій), унаслідок виконання яких певна множина незв’язаних елементів перетворюється у множину елементів, між якими є зв’язки. Елемент – це не

Логіка – Дуцяк І.3. – 7.2. Класифікування як формування ієрархії відношень обсягів імен

ЛЕКЦІЯ 7. Методи систематизації 7.1. Загальні уявлення про систематизацію Систематизація – це дія (послідовність дій), унаслідок виконання яких певна множина незв’язаних елементів перетворюється у множину елементів, між якими є зв’язки. Елемент – це не

Логіка – Дуцяк І.3. – 7.3. Створення класифікаторів

Класифікації е основою класифікаторів. У процесі життєдіяльності людина часто змушена вирішувати завдання пошуку, відбору якихось елементів з певної множини. Для підвищення ефективності пошуку елементів певної множини призначені класифікатори. Щоб створити класифікатор, потрібно створити класифікацію,

Логіка – Дуцяк І.3. – Тема 4. Імовірнісні твердження

ЛЕКЦІЯ 8. Методи формування припущень 8.1. Припущення як вид тверджень. Види припущень Припущення – це твердження, яке суб’єкт мовлення подає не як істинне, а як таке, що може бути істинне. Отже, формування припущень відрізняється

Логіка – Дуцяк І.3. – ЛЕКЦІЯ 8. Методи формування припущень

ЛЕКЦІЯ 8. Методи формування припущень 8.1. Припущення як вид тверджень. Види припущень Припущення – це твердження, яке суб’єкт мовлення подає не як істинне, а як таке, що може бути істинне. Отже, формування припущень відрізняється

Логіка – Дуцяк І.3. – 8.1. Припущення як вид тверджень. Види припущень

ЛЕКЦІЯ 8. Методи формування припущень 8.1. Припущення як вид тверджень. Види припущень Припущення – це твердження, яке суб’єкт мовлення подає не як істинне, а як таке, що може бути істинне. Отже, формування припущень відрізняється

Логіка – Дуцяк І.3. – 8.2. Припущення як множина дедуктивних висновків

У деяких випадках унаслідок дедуктивного виведення отримують один висновок, однак трапляється, коли в разі дедукції отримують множину можливих висновків, яка містить більше одного елемента. Проаналізуємо, наприклад, таку послідовність тверджень, унаслідок узгодження знань у якій

Логіка – Дуцяк І.3. – 8.3. Методи формування недедуктивних припущень

8.3.1. Метод перенесення У разі міркувань методом перенесення припущення про наявність у предмета якихось ознак роблять без жодних підстав. Творення знань відбувається за принципом приписування ознак: “цей об’єкт має такі ознаки, отже, інший об’єкт

Логіка – Дуцяк І.3. – 8.3.1. Метод перенесення

8.3.1. Метод перенесення У разі міркувань методом перенесення припущення про наявність у предмета якихось ознак роблять без жодних підстав. Творення знань відбувається за принципом приписування ознак: “цей об’єкт має такі ознаки, отже, інший об’єкт

Логіка – Дуцяк І.3. – 8.3.2. Метод аналогії (подібності)

8.3.1. Метод перенесення У разі міркувань методом перенесення припущення про наявність у предмета якихось ознак роблять без жодних підстав. Творення знань відбувається за принципом приписування ознак: “цей об’єкт має такі ознаки, отже, інший об’єкт

Логіка – Дуцяк І.3. – 8.3.3. Метод абдукції

Цей метод подібний до попередніх, однак є дещо складнішим. Насамперед доцільно порівняти конкретні приклади міркувань методом аналогії з прикладом міркувань методом абдукції. Нехай суб’єкт пізнання прагне сформувати припущення про Сонце. Коли він міркує методом

Логіка – Дуцяк І.3. – 8.3.4. Методи індукції

Цей метод подібний до попередніх, однак є дещо складнішим. Насамперед доцільно порівняти конкретні приклади міркувань методом аналогії з прикладом міркувань методом абдукції. Нехай суб’єкт пізнання прагне сформувати припущення про Сонце. Коли він міркує методом

Логіка – Дуцяк І.3. – 8.3.5. Комбіновані методи формування припущень

Цей метод подібний до попередніх, однак є дещо складнішим. Насамперед доцільно порівняти конкретні приклади міркувань методом аналогії з прикладом міркувань методом абдукції. Нехай суб’єкт пізнання прагне сформувати припущення про Сонце. Коли він міркує методом

Логіка – Дуцяк І.3. – Розділ 2. Логічний аналіз означень і спонукань

ЛЕКЦІЯ 9. Означення і спонукання як види завершеної думки Окрім тверджень, є також інші види висловів. Подібно до того, як у мовознавстві виділяють розповідні, спонукальні та питальні речення, у логіці також треба виділяти спонукальні

Логіка – Дуцяк І.3. – ЛЕКЦІЯ 9. Означення і спонукання як види завершеної думки

ЛЕКЦІЯ 9. Означення і спонукання як види завершеної думки Окрім тверджень, є також інші види висловів. Подібно до того, як у мовознавстві виділяють розповідні, спонукальні та питальні речення, у логіці також треба виділяти спонукальні

Логіка – Дуцяк І.3. – 9.1. Логіка означень

ЛЕКЦІЯ 9. Означення і спонукання як види завершеної думки Окрім тверджень, є також інші види висловів. Подібно до того, як у мовознавстві виділяють розповідні, спонукальні та питальні речення, у логіці також треба виділяти спонукальні

Логіка – Дуцяк І.3. – 9.2. Логічний аналіз спонукань

9.2.1. Логіка норм. Види і структура норм. Правила міркувань у логіці норм Предметом дослідження логіки норм (за іншою назвою – деонтичної логіки) є формальний аналіз норм. Вислови, якими фіксують норми, подібно до означень і

Логіка – Дуцяк І.3. – 9.2.1. Логіка норм. Види і структура норм. Правила міркувань у логіці норм

9.2.1. Логіка норм. Види і структура норм. Правила міркувань у логіці норм Предметом дослідження логіки норм (за іншою назвою – деонтичної логіки) є формальний аналіз норм. Вислови, якими фіксують норми, подібно до означень і

Логіка – Дуцяк І.3. – 9.2.2. Логіка питань

З розділу про логічний аналіз питань і відповідей, мабуть, треба починати підручник про правила опрацювання інформації і, зокрема, про правила мислення (тобто підручник з логіки). Адже абстрактне мислення, тобто мислення за допомогою знаків, відбувається