Логіка – Дуцяк І.3
Роль та значення логіки у підготовці фахівця Для з’ясування ролі та значення логіки у підготовці фахівця треба, насамперед, сформулювати найзагальніші знання про логіку як галузь знань. Логіка – це наука про закони опрацювання знань,
Роль та значення логіки у підготовці фахівця Для з’ясування ролі та значення логіки у підготовці фахівця треба, насамперед, сформулювати найзагальніші знання про логіку як галузь знань. Логіка – це наука про закони опрацювання знань,
Роль та значення логіки у підготовці фахівця Для з’ясування ролі та значення логіки у підготовці фахівця треба, насамперед, сформулювати найзагальніші знання про логіку як галузь знань. Логіка – це наука про закони опрацювання знань,
Коли батьки навчають дитину розмовляти, то насправді йдеться не тільки про вивчення мови. Перед ними стоїть ширше завдання – навчити дитину мовити, розмовляти з собою та іншими, тобто абстрактно мислити. Йдеться про правильне формулювання
Історія логіки Від формування логіки як науки поширене визначення, що її предметом є форми та закони мислення. Водночас таке визначення предмета логіки зазнало критики, яка зростала в міру розвитку логіки та суміжних галузей знань.
Історія логіки Від формування логіки як науки поширене визначення, що її предметом є форми та закони мислення. Водночас таке визначення предмета логіки зазнало критики, яка зростала в міру розвитку логіки та суміжних галузей знань.
Історія логіки Від формування логіки як науки поширене визначення, що її предметом є форми та закони мислення. Водночас таке визначення предмета логіки зазнало критики, яка зростала в міру розвитку логіки та суміжних галузей знань.
Як завершену теоретичну систему, як науку логіку сформував давньогрецький філософ Арістотель. Що таке теоретична система у логіці? Яку теоретичну систему створив Арістотель? Для аналізу процесу виведення знань людиною треба формалізувати мислення, тобто розділити думки
Від часу появи логіки її предметом уважали форми і закони мислення. Таке розуміння предмета логіки виявилося вже в етимології назви: головними значеннями давньогрецького слова були “слово”, “поняття”, “мислення”, “розум”. Отже, зміст цього терміна був
У традиційній логіці вважали, що існують певні закони та правила мислення, які властиві людині від народження, вони певним чином закладені в людському мозку. Тож отримання знань з логіки повинно зводитися до пізнання цих законів
Тема 1. Логічний аналіз складних тверджень ЛЕКЦІЯ 1. Логічні терміни в складних твердженнях 1.1. Прості та складні твердження Для того щоб з’ясувати, що таке твердження, доцільно порівняти його з розповідним реченням, виявивши між ними
Тема 1. Логічний аналіз складних тверджень ЛЕКЦІЯ 1. Логічні терміни в складних твердженнях 1.1. Прості та складні твердження Для того щоб з’ясувати, що таке твердження, доцільно порівняти його з розповідним реченням, виявивши між ними
Тема 1. Логічний аналіз складних тверджень ЛЕКЦІЯ 1. Логічні терміни в складних твердженнях 1.1. Прості та складні твердження Для того щоб з’ясувати, що таке твердження, доцільно порівняти його з розповідним реченням, виявивши між ними
Тема 1. Логічний аналіз складних тверджень ЛЕКЦІЯ 1. Логічні терміни в складних твердженнях 1.1. Прості та складні твердження Для того щоб з’ясувати, що таке твердження, доцільно порівняти його з розповідним реченням, виявивши між ними
Тема 1. Логічний аналіз складних тверджень ЛЕКЦІЯ 1. Логічні терміни в складних твердженнях 1.1. Прості та складні твердження Для того щоб з’ясувати, що таке твердження, доцільно порівняти його з розповідним реченням, виявивши між ними
2.1. Види несумісності знань Є різні види несумісності висловів. Один із видів несумісності – несумісність тверджень (логічна хибність тверджень), тобто суперечність. Перш ніж описати методи виявлення логічно хибних тверджень, треба з’ясувати, що таке логічна
2.1. Види несумісності знань Є різні види несумісності висловів. Один із видів несумісності – несумісність тверджень (логічна хибність тверджень), тобто суперечність. Перш ніж описати методи виявлення логічно хибних тверджень, треба з’ясувати, що таке логічна
Нижче описано метод виявлення логічно хибних тверджень у послідовності пов’язаних тверджень, тобто таких, які містять однакові прості твердження-складники. Наприклад, твердження Якщо в мережі є напруга і нема розриву, то електроприлад працює; У мережі є
Інструменти. Алгоритм виявлення суперечності у послідовності пов’язаних тверджень Для виявлення, чи є аналізоване складне твердження суперечливим, треба послідовно виконати такі дії: 1. Записуємо складне твердження у символьному вигляді. 2. Перед ним (у тому ж
Інструменти. Алгоритм виявлення суперечності у послідовності пов’язаних тверджень Для виявлення, чи є аналізоване складне твердження суперечливим, треба послідовно виконати такі дії: 1. Записуємо складне твердження у символьному вигляді. 2. Перед ним (у тому ж
Інструменти. Алгоритм виявлення суперечності у послідовності пов’язаних тверджень Для виявлення, чи є аналізоване складне твердження суперечливим, треба послідовно виконати такі дії: 1. Записуємо складне твердження у символьному вигляді. 2. Перед ним (у тому ж
3.1. Виведення знань та його види. Алгоритм виявлення правил виведення Отримання одних знань з інших поділяють на два види – виведення і доведення. Виведення відрізняється від доведення тим, що в цьому разі висновок не
3.1. Виведення знань та його види. Алгоритм виявлення правил виведення Отримання одних знань з інших поділяють на два види – виведення і доведення. Виведення відрізняється від доведення тим, що в цьому разі висновок не
1. Записуємо засновки у символьному вигляді. 2. Кожен зі засновків фіксуємо як фактично істинний. 3. Будуємо таблицю істинності того з засновків, який містить два прості твердження-складники. 4. У таблиці істинності викреслюємо ті рядки, в
1. Записуємо засновки у символьному вигляді. 2. Кожен зі засновків фіксуємо як фактично істинний. 3. Будуємо таблицю істинності того з засновків, який містить два прості твердження-складники. 4. У таблиці істинності викреслюємо ті рядки, в
За алгоритмом, описаним у попередньому параграфі, можна побудувати всі можливі правила для кожного з логічних термінів. Ці правила (за спостереженнями автора) самостійно формулюють уже діти середнього шкільного віку, а мислять, несвідомо їх використовуючи, мабуть,
За алгоритмом, описаним у попередньому параграфі, можна побудувати всі можливі правила для кожного з логічних термінів. Ці правила (за спостереженнями автора) самостійно формулюють уже діти середнього шкільного віку, а мислять, несвідомо їх використовуючи, мабуть,
За алгоритмом, описаним у попередньому параграфі, можна побудувати всі можливі правила для кожного з логічних термінів. Ці правила (за спостереженнями автора) самостійно формулюють уже діти середнього шкільного віку, а мислять, несвідомо їх використовуючи, мабуть,
За алгоритмом, описаним у попередньому параграфі, можна побудувати всі можливі правила для кожного з логічних термінів. Ці правила (за спостереженнями автора) самостійно формулюють уже діти середнього шкільного віку, а мислять, несвідомо їх використовуючи, мабуть,
За алгоритмом, описаним у попередньому параграфі, можна побудувати всі можливі правила для кожного з логічних термінів. Ці правила (за спостереженнями автора) самостійно формулюють уже діти середнього шкільного віку, а мислять, несвідомо їх використовуючи, мабуть,
За алгоритмом, описаним у попередньому параграфі, можна побудувати всі можливі правила для кожного з логічних термінів. Ці правила (за спостереженнями автора) самостійно формулюють уже діти середнього шкільного віку, а мислять, несвідомо їх використовуючи, мабуть,
За алгоритмом, описаним у попередньому параграфі, можна побудувати всі можливі правила для кожного з логічних термінів. Ці правила (за спостереженнями автора) самостійно формулюють уже діти середнього шкільного віку, а мислять, несвідомо їх використовуючи, мабуть,
За алгоритмом, описаним у попередньому параграфі, можна побудувати всі можливі правила для кожного з логічних термінів. Ці правила (за спостереженнями автора) самостійно формулюють уже діти середнього шкільного віку, а мислять, несвідомо їх використовуючи, мабуть,
За алгоритмом, описаним у попередньому параграфі, можна побудувати всі можливі правила для кожного з логічних термінів. Ці правила (за спостереженнями автора) самостійно формулюють уже діти середнього шкільного віку, а мислять, несвідомо їх використовуючи, мабуть,
За алгоритмом, описаним у попередньому параграфі, можна побудувати всі можливі правила для кожного з логічних термінів. Ці правила (за спостереженнями автора) самостійно формулюють уже діти середнього шкільного віку, а мислять, несвідомо їх використовуючи, мабуть,
ЛЕКЦІЯ 4. Елементи та структура простих тверджень 4.1. Імена. їхні види та властивості Для фіксування знань достатньо двох типів знаків. До них належать імена (цьому терміну відповідає термін психології “поняття”*) та логічні терміни. Ім’я
ЛЕКЦІЯ 4. Елементи та структура простих тверджень 4.1. Імена. їхні види та властивості Для фіксування знань достатньо двох типів знаків. До них належать імена (цьому терміну відповідає термін психології “поняття”*) та логічні терміни. Ім’я
ЛЕКЦІЯ 4. Елементи та структура простих тверджень 4.1. Імена. їхні види та властивості Для фіксування знань достатньо двох типів знаків. До них належать імена (цьому терміну відповідає термін психології “поняття”*) та логічні терміни. Ім’я
Залежно від того, чи мають обсяги імен спільні елементи, між іменами виникають різні відношення (цим відношенням відповідає математичний апарат відношення множин) (рис. 4.3). Якщо імена не мають спільних елементів, то таке відношення називають несумісністю.
Залежно від того, чи мають обсяги імен спільні елементи, між іменами виникають різні відношення (цим відношенням відповідає математичний апарат відношення множин) (рис. 4.3). Якщо імена не мають спільних елементів, то таке відношення називають несумісністю.
Просте твердження – це елементарна послідовність знаків, якою зафіксоване знання. Розповідні речення, мовлені різними мовами, але такі, що мають однаковий зміст, а також речення-синоніми виражають одне й те саме твердження. Отже, у цьому разі
5.1. Види простих тверджень Змістом значної частини тверджень є встановлення відношення між обсягами імен (імена, які містяться в твердженнях, тобто суб’єкт і предикат твердження, називатимемо термінами твердження). Наприклад, словами “Усі… і тільки…” у твердженні
5.1. Види простих тверджень Змістом значної частини тверджень є встановлення відношення між обсягами імен (імена, які містяться в твердженнях, тобто суб’єкт і предикат твердження, називатимемо термінами твердження). Наприклад, словами “Усі… і тільки…” у твердженні
Безпосередніми називають виводи, які містять один засновок. Далі йдеться про виводи, можливість виконання яких зумовлена тим чи іншим відношенням між обсягами імен, зафіксованих засновком. Суть безпосередніх виводів полягає в такому. На підставі знання про
Безпосередніми називають виводи, які містять один засновок. Далі йдеться про виводи, можливість виконання яких зумовлена тим чи іншим відношенням між обсягами імен, зафіксованих засновком. Суть безпосередніх виводів полягає в такому. На підставі знання про
Нехай задано вислів: Жоден трикутник не є чотирикутником. Що можна з нього вивести про чотирикутники? 1. Виявляють, яке відношення між обсягами імен зафіксоване аналізованим висловом (висловом, узятим для аналізу, зафіксовано несумісність обсягів імен). 2.
6.1. Силогістичні виводи на підставі традиційної силогістики Опосередкованими називають виводи, в яких висновок отримують з більш ніж одного засновку. В буквальному сенсі – це виводи, які, на відміну від безпосередніх виводів, містять, крім одного
6.1. Силогістичні виводи на підставі традиційної силогістики Опосередкованими називають виводи, в яких висновок отримують з більш ніж одного засновку. В буквальному сенсі – це виводи, які, на відміну від безпосередніх виводів, містять, крім одного
Правильність силогізмів можна визначити за допомогою графічних методів, один з яких полягає у порівнянні діаграм Ейлера для засновків і для висновку. Цей метод значно простіший (не треба пам’ятати жодних правил). Крім того, він є
Правильність силогізмів можна визначити за допомогою графічних методів, один з яких полягає у порівнянні діаграм Ейлера для засновків і для висновку. Цей метод значно простіший (не треба пам’ятати жодних правил). Крім того, він є