Лідерство та стиль роботи менеджера – Скібіцька Л. І. – 7.2. Лідерство в контексті керованих змін
Традиційно тренінг використовується як засіб освоєння конкретних навичок, розвитку особистих умінь, зокрема індивідуальних навичок лідерства. Якщо ж використати тренінг у контексті організаційного розвитку, то можна залучити його більш широкі стратегічні можливості.
Такий підхід допомагає:
O розвивати лідерство не тільки в межах індивідуальних дій, а й у рамках роботи управлінської команди;
O готувати основи лідерства в діях компанії на ринку (розробляти плани конкурентних дій);
O готувати основи лідерства в рамках оперативного менеджменту (наприклад, розробляти й здійснювати плани розвитку персоналу);
O закладати основи лідерства у взаємодії всередині компанії (готувати конструктивний діалог між менеджментом та інвесторами/власниками);
O проводити керовані організаційні зміни тощо.
Лідерами стають не тільки на керівних постах. Вони є на всіх щаблях організаційних сходів, навіть на нижніх. Експерти бізнес-школи “Wharton” Пенсільванського університету (США) й компанії McKinsey стверджують, що в усіх співробітників компанії, незалежно від їхнього рангу, повинна бути можливість повною мірою виявити свої лідерські якості. Тоді їхнє професійне життя наповниться змістом, а компанія вийде на новий рівень ефективності.
Вважається, що людина стає лідером, тільки зайнявши високий пост.
Саме так найчастіше й буває, хоча, звичайно, не завжди. Лідерів чимало на будь-якому рівні управління організацією, навіть на найнижчому.
Дійсно, експерти Wharton і McKinsey у сфері менеджменту стверджують, що задатки лідерів є в співробітників, які займають найрізноманітніші посади, і дуже важливо, щоб ці якості могли розвиватися.
Тільки тоді як менеджери, так і рядові співробітники будуть із повною віддачею трудитися на благо компанії й одержувати задоволення від роботи, то компанія зможе досягти своєї стратегічної мети і створити умови для формування майбутніх керівників, у тому числі тих, хто займе найвищі пости.
“Проявляти ініціативу можна на будь-якому місці, було б бажання, – стверджує Майкл Юсім, директор Центру лідерства й керування змінами при Wharton і автор численних статей і книг з питань лідерства. Неважливо, хто Ви – рядовий співробітник чи керівник. Якщо Ви посідаєте якусь посаду й у Вас є не тільки певні посадові обов’язки, подумайте, що особисто Ви можете зробити більше того? Чи намагаєтеся Ви зацікавити людей, натхнути їхнім бажанням працювати краще? Чи творчо Ви ставитеся до поставлених перед Вами завдань? Чи сприяє Ваша діяльність зміцненню становища всієї компанії? Кожний, на якому щаблі ієрархічної градації він не перебував, повинен робити все від нього залежне й завжди проявляти ініціативу”.
“Реалізувати свої лідерські якості може будь-який співробітник, вносячи свій внесок у спільну справу, – погоджується Хелен Хендфілд-Джонс, у недавньому минулому консультант McKinsey й одна з авторів дослідження й книги “Битва за талант”. В остаточному підсумку мова йде про те, щоб робити світ досконалішим. Звучить пишномовно, але якщо дивитися на свою діяльність із цього погляду, то виявляється, що це означає таке: розуміти, як Ваш підрозділ або особисто Ви можете працювати більш ефективно й творчо, виходити за рамки прямих обов’язків, згуртовувати навколо себе однодумців, заряджаючи їх енергією”.
Кіт Леслі, партнер лондонського офісу McKinsey, відзначає, що останніми роками багато представників ділових кіл і журналісти, що пишуть про бізнес, надмірно захопилися образом “героїчного” лідера, який наділений небувалими талантами й одноосібно веде свою організацію до нових звершень.
Звичайно, сильні, обдаровані особистості можуть багато чого змінити, але, як правило, успіх компанії приносять саме команди лідерів, а не одинаки.
“Говорячи про велике значення команди лідерів, ми в McKinsey маємо на увазі керівництво на всіх рівнях – вищому, середньому й нижньому, – пояснює К. Лесли. – Ми не розділяємо точки зору, що привести компанію у світле майбутнє може тільки герой-лідер, з двох підстав:
По-перше, Успішними лідерами бувають люди найрізноманітніших типів. Є чимало чудових керівників дуже благополучних компаній, схильних до рефлексії й самоаналізу й у своїй роботі прихильних до фактів і цифр. Люди цього типу домагаються результатів не гірше, ніж широко мислячі, вічно вируючі ідеями екстраверти.
По-друге, Є люди – чудові лідери тільки в якійсь конкретній організації, в іншому місці їх таланти можуть і не виявитися. Дуже часто, перейшовши в нову компанію, вони вже не досягають колишніх успіхів. Уся справа в тому, що все більшу роль відіграє навколишнє середовище. Тому надзвичайно важливо створити в компанії умови для розвитку лідерських якостей співробітників”.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)