Курс фінансів – Кудряшов В. П. – 11.3. Державні гарантії та умови їх надання

В умовах переходу до ринкової економіки особливе місце в процесі кредитування підприємств і установ займають державні гарантії. Гарантія надається з метою забезпечення надійності повернення кредитів. У ситуації, коли позичальник неспроможний виконати передбачені платежі, гарант зобов’язаний провести необхідні розрахунки за власні кошти. У разі, коли гарантом є держава, обсяги кредитування підприємств і установ значно зростають.

Державна гарантія – це зобов’язання держави (в особі уряду) повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у разі невиконання позичальником зобов’язань за одержаними позиками. Гарантії надаються органам місцевої влади (АР Крим, місцевим громадам та ін.) та суб’єктам підприємницької діяльності. Надання державних гарантій за кредитами суттєво зменшує кредитний ризик, що супроводжується зниженням процентних ставок за кредитами. Але поряд з цим, механізм надання державних гарантій має бути виваженим, оскільки неповернення позичальником позик призводить до витрачання коштів державного бюджету. Формою надання державних гарантій є поручительство – зобов’язання виконати передбачені платежі в разі невиконання їх позичальником (частково або в повному обсязі).

Надані державою гарантії можуть бути внутрішніми та зовнішніми. Внутрішні гарантії – це гарантії уряду перед резидентами країни. Зовнішні гаранти – перед нерезидентами. У разі невиконання боржником своїх кредитних зобов’язань гарантія уряду, по суті, перетворюється на дотацію підприємства. За наявності гарантій нерезидентам такі дотації надаються у ВКВ, що зумовлює зростання державного зовнішнього боргу. До того ж, внаслідок функціонування бюрократичного механізму надання державних гарантій, далеко не завжди вони використовуються з метою фінансування найбільш перспективних проектів. Схему надання державних гарантій відображено на рис. 11.6.

Прийняття рішення про надання державних гарантій в Україні передбачає проведення експертизи проектів, яку здійснює Кабінет Міністрів України, зокрема, для експертного оцінювання залучають Національне агентство реконструкції і розвитку, Валютно-кредитну раду, Міністерство економіки, Фонд державного майна України, Міністерство фінансів, Міністерство зовнішніх економічних зв’язків. Остаточне рішення про надання державних гарантій затверджується постановою Кабінету Міністрів України. З метою забезпечення виконання державних гарантій уряд визначає банка-агента.

Гарантії за іноземними кредитами надаються Центральним банком країни. Так, Національний банк України може бути гарантом кредитів, що надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками та міжнародними фінансовими організаціями. Гарантії надаються під заставу Державного валютного фонду та іншого державного майна. У випадках, коли погашення кредиту передбачено здійснювати за рахунок бюджетних коштів, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності має одержати гарантійний лист від КМУ. На основі одержаного листа НБУ здійснює резервування валютних коштів уряду, що приймаються як застава під гарантію банка. НБУ веде облік наданих гарантій, забезпечує зарахування валютних коштів на рахунки банка, здійснює оперативне управління валютними коштами, що використовуються як застава, та забезпечує (в разі виникнення відповідних умов) оплату заборгованості перед іноземними кредиторами.

Курс фінансів   Кудряшов В. П.   11.3. Державні гарантії та умови їх надання

Рис. 11.6. Схема надання державних гарантій підприємствам

За розрахунками експертів з 1992 до 2000 р. Уряд України сплатив іноземним кредиторам за боргами підприємств близько 1 млрд дол. США. Була також заборгованість резидентів перед державним бюджетом з гарантій за кредитами на суму до 1 млрд грн. Ці кошти повинні бути повернуті державі. При цьому враховуються такі зобов’язання позичальників: погашення суми заборгованості; виплата пені; оплата комісійних платежів уряду (для іноземних кредитів); сплата відсотків Мінфіну за одержані позики; повернення відсотків за користування кредитами МБРР.

Урядом прийнято декілька способів повернення коштів державного бюджету, виплачених внаслідок надання державних гарантій за кредитами (рис. 11.7). До них, зокрема, належать:

1) реструктуризація заборгованості;

2) примусове відшкодування витрат держави за гарантійними зобов’язаннями:

А) стягнення заборгованості за рахунок продажу майна боржника (через арбітражний суд);

Б) порушення справи про банкрутство позичальника;

3) оформлення заборгованості перед державним бюджетом векселями і продаж їх на біржовому фондовому ринку.

Починаючи з 1999 р. з метою зменшення навантаження на Державний бюджет в Україні запроваджено зміни щодо умов надання державних гарантій. Згідно з прийнятими правилами державні гарантії можуть бути одержані тільки за умов наявності зустрічних безумовних гарантій банків. Для цього комерційні банки – агенти уряду мають надавати зустрічні гарантії за кредитами, гарантованими державою. За таких умовах договір застави позичальник укладає не з урядом, а з комерційним банком. Тоді банк несе відповідальність за кредитами, гарантованими урядом.

Курс фінансів   Кудряшов В. П.   11.3. Державні гарантії та умови їх надання

Рис. 11.7. Способи повернення коштів державного бюджету за кредитними гарантіями підприємствам

Схемою передбачено, що у разі настання гарантійного випадку податкова адміністрація уповноважена покривати збитки бюджету за рахунок активів банка-агента. В такому разі переважну частину роботи з проведення експертного оцінювання проектів мають виконувати банки. Разом з тим, для вдосконалення механізму надання державних гарантій також передбачено встановити граничний розмір гарантій протягом бюджетного року; проведення оцінювання кредитоспроможності позичальників; визначення аудиторських фірм, що залучаються до проведення експертизи та ін.

Для впорядкування кредитних проектів, що фінансуються за рахунок іноземних кредитів, передбачається застосовувати відповідну систему супроводження кредитів, за допомогою якої можна буде здійснювати контроль: за цільовим використанням кредитів, фінансовим станом позичальника, ефективністю використання іноземного кредиту. Такий контроль проводять банки-агенти КМУ, органи державної податкової служби, митниця, Фонд державного майна України та інші органи державного управління.

Навчальний тренінг

Контрольні запитання

1. Назвіть причини виникнення дефіциту державного бюджету.

2. Що таке циклічний і структурний дефіцит державного бюджету?

3. Дайте характеристику внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування дефіциту державного бюджету.

4. Назвіть способи мобілізації коштів урядом з метою фінансування дефіциту державного бюджету.

5. Що таке державний кредит?

6. Схарактеризуйте форми державного кредиту.

7. Дайте визначення понять “амортизація” та “обслуговування позик”.

8. Які ви знаєте способи проведення амортизації та обслуговування позик?

9. Що таке державні гарантії?

10. Розкрийте порядок надання державних гарантій.

11. Назвіть умови надання гарантій за іноземними кредитами.

12. Дайте характеристику способів повернення коштів, наданих під державні гарантії.

13. Що таке зустрічні безумовні гарантії банків?

14. Які заходи запроваджено з метою впорядкування кредитних проектів під державні гарантії?

Тести

1. Причинами виникнення дефіциту державного бюджету є:

A. Скорочення податкових надходжень та збільшення видатків державного бюджету в періоди спаду.

Б. Збільшення державних запозичень як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

B. Зростання темпів інфляції та обсягів резервних фондів.

2. Способами мобілізації коштів з метою фінансування дефіциту державного бюджету є:

A. Залучення неподаткових надходжень та доходів від операцій з капіталом.

Б. Рефінансування податкової заборгованості та надання податкового кредиту.

B. Одержання кредитів урядом в процесі розміщення державних боргових цінних паперів.

3. Державний кредит – це:

А. Залучення державними органами управління грошових коштів на умовах позики.

Б. Надання державними органами гарантій суб’єктам фінансової діяльності.

В. Використання резервних фондів уряду з метою фінансування витрат.

4. До амортизації позик належать:

A. Залучення та використання позик.

Б. Виплати доходів за одержаними позиками.

B. Погашення основної суми боргу за одержаними позиками.

5. Способи амортизації та обслуговування позик зводяться до:

A. Погашення позик рівними строковими виплатами.

Б. Амортизації позик рівними виплатами процентних платежів.

B. Погашення позик змінними виплатами процентних платежів.

6. Державна гарантія – це:

A. Зобов’язання держави щодо надання кредитів юридичним особам.

Б. Надання гарантій фізичним особам з метою реалізації програм соціального забезпечення.

B. Зобов’язання держави виконати платежі на користь кредитора у разі невиконання позичальником зобов’язань за одержаними позиками.

7. Способами повернення державних коштів, виплачених за державними гарантіями, є:

A. Випуск державними органами векселів та продаж їх на ринку цінних паперів.

Б. Реструктуризація заборгованості та примусове відшкодування витрат.

B. Списання заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності перед державним бюджетом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Курс фінансів – Кудряшов В. П. – 11.3. Державні гарантії та умови їх надання