Курс фінансів – Кудряшов В. П. – 10.2. Способи приватизації майна державних підприємств
Кожна із груп об’єктів приватизації може бути приватизованою з використанням певних способів (рис. 10.2). Рішення про затвердження способу приватизації об’єкта приймається органом приватизації. Порядок визначення способів приватизації різних груп об’єктів регламентується законодавством України і Державною програмою приватизації, що є чинною на поточний період. При цьому основним принципом, який застосовується при виборі способу приватизації, є урахування його виробничо-технічного і фінансово-майнового стану, частки у відповідному сегменті ринку виробництва, обсягів збуту продукції та аналізу попиту потенційних покупців.
Продаж об’єктів групи А здійснюється такими способами, як:
1) проведення викупу об’єкта;
2) продаж об’єкта за конкурсом;
3) продаж об’єкта на аукціоні.
Викуп є неконкурентним способом приватизації, його застосовують тільки для особливого покупця – товариства покупців, створеного працівниками таких об’єктів. З метою проведення викупу орган приватизації затверджує комісію для проведення оцінювання вартості майна, готує договір купівлі-продажу і акт передачі майна. Після затвердження цих документів органом приватизації і відповідними підписами продавця і покупця, покупець здійснює оплату вартості об’єкта. Після оплати орган приватизації передає майно покупцеві. На основі одержаного у власність майна покупець створює та реєструє підприємство за вибраною ним організаційно-правовою формою.
Продаж об’єкта на аукціоні і за конкурсом вважають конкурентними способами приватизації. При їх проведенні у наявності має бути не менше двох заявок на придбання об’єкта від покупців. Орган приватизації повинен забезпечити належні умови для залучення якомога більше покупців до участі в проведенні продажу об’єкта. За таких умов ціна майна, запропонованого на продаж, як правило, зростає. А це забезпечує збільшення суми надходжень від приватизації до відповідного бюджету. Конкурс використовується для продажу об’єктів, які мають соціально важливе значення для певного регіону. Якщо для участі в аукціоні або конкурсі подав заяву лише один покупець, орган приватизації може прийняти рішення про проведення приватизації об’єкта шляхом викупу цим покупцем.
Рис. 10.2. Способи продажу майна державних підприємств
Продаж об’єктів за конкурсом – це спосіб приватизації, за яким власником об’єкта стає покупець, що запропонував найкращі умови подальшої його експлуатації (некомерційний конкурс) або за незмінних фіксованих умов – найвищу ціну (комерційний конкурс). Для проведення конкурсу орган приватизації вносить об’єкт у список об’єктів, які приватизуються за конкурсом, а також створює комісію для його проведення. Не пізніше, ніж за 30 днів до дати конкурсу має бути опублікована інформація про умови і порядок його проведення. Конкурсна комісія визначає умови і строки проведення конкурсу, зокрема, початкову ціну об’єкта, заходи, спрямовані на охорону навколишнього середовища, зобов’язання покупців та інші умови. Для участі в конкурсі покупець подає до конкурсної комісії заяву за встановленою формою та план приватизації об’єкта. Він повинен містити певні пункти, в тому числі, запропоновану покупцем ціну продажу об’єкта, зобов’язання щодо умов конкурсу, додаткові зобов’язання покупця щодо подальшої експлуатації об’єкта та ін. Для реєстрації як учасника конкурсу покупець має також сплатити реєстраційний внесок, який не може перевищувати величини мінімальної заробітної плати. Крім цього, вноситься застава у сумі 10% від початкової ціни об’єкта.
Продаж об’єктів приватизації за конкурсом здійснюється за наявності не менше двох покупців. Конкурс проводиться у два етапи. На першому етапі оголошується попередній переможець конкурсу. Інформація про його пропозиції доводиться до всіх учасників конкурсу. Через п’ять робочих днів проводиться чергове засідання конкурсної комісії. За наявності додаткових пропозицій покупців, комісія приймає рішення про визначення остаточного переможця. Робочі засідання конкурсної комісії є закритими. Рішення про переможців приймається голосів присутніх членів комісії, а потім оголошуються о на відкритому засіданні за участю всіх покупців.
Після затвердження результатів конкурсу між продавцем і покупцем укладається договір купівлі-продажу майна. Після нотаріального засвідчення договору орган приватизації та новий власник підписують акт передачі об’єкта. Застава має бути повернена учасникам конкурсу, які не стали переможцями у десятиденний термін. Учасник конкурсу, якого визнано переможцем, у разі відмови від підписання договору купівлі-продажу об’єкта має компенсувати органу приватизації вартість робіт, пов’язаних з підготовкою об’єкта до продажу і проведенням конкурсу.
До умов конкурсу відносять, як правило, зобов’язання, яких має дотримуватися покупець. Такими зобов’язаннями є:
– реалізація програм технічного переозброєння виробництва і впровадження прогресивних технологій;
– виконання вимог антимонопольного законодавства;
– збереження та створення протягом визначеного терміну нових робочих місць;
– визначення початкової ціни продажу об’єкта та дотримання строків оплати;
– збереження профілю діяльності, номенклатури або обсягу виробництва продукції;
– виконання встановлених для підприємства мобілізаційних завдань;
– створення безпечних умов праці;
– забезпечення умов утримання об’єктів соціально-культурного призначення;
– здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм чи досягнення найкращих результатів експлуатації об’єкта.
При проведенні комерційного конкурсу у випадках, коли бажаючих купити об’єкт за початковою ціною не виявляється, конкурсна комісія має повноваження зменшувати ціну об’єкта. Згідно з Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” початкова ціна під час проведення конкурсу може бути зменшеною до 50%. Якщо і за такої ціни бажаючих придбати об’єкт не виявляється, він знімається з продажу.
Продаж об’єктів на аукціоні – це спосіб приватизації, за яким власником об’єкта стає покупець, який запропонував під час проведення аукціону найвищу ціну. Для участі в аукціоні покупець подає заяву за встановленою формою. Як і при проведенні конкурсу, покупець має сплатити реєстраційний внесок, а також заставу. Продаж об’єктів на аукціоні проводиться за наявності не менше двох покупців. У випадку одержання заяви тільки від однієї особи, орган приватизації має право прийняти рішення про проведення приватизації об’єкта шляхом викупу одним покупцем.
Організатором аукціону може бути орган приватизації або уповноважена ним юридична особа, яка діє згідно з угодою, укладеною з органом приватизації. Аукціон проводить ведучий (ліцитатор). Ліцитатор описує об’єкт приватизації та умови його продажу, а також оголошує початкову ціну об’єкта. Якщо під час аукціону протягом трьох хвилин після оголошення початкової ціни покупці не виявляють бажання придбати об’єкт, ліцитатор має право знизити ціну, але не більше ніж на 10%. Якщо і після зниження ціни покупці не виявляють бажання придбати об’єкт, торги припиняються.
Підвищення початкової ціни здійснюється шляхом надбавок, запропонованих учасниками аукціону. Після оголошення переможця, ліцитатор і покупець підписують протокол, а далі на його основі укладається договір купівлі-продажу об’єкта. Учасник, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь в аукціоні. Покупець зобов’язаний внести заставу. Застава повертається учасникам аукціону в десятиденний термін після його закінчення.
Приватизація об’єктів групи В і Г здійснюється шляхом продажу ЦМК (на аукціоні або за конкурсом) та продажу акцій ВАТ, створених у процесі приватизації або корпоратизації, на організаційно оформлених ринках цінних паперів. У разі, якщо запропоновані пакети не будуть продані, орган приватизації пропонує їх для викупу акціонерам, які придбали акції ВАТ на пільгових умовах. При цьому, продаж таких пакетів проводиться за грошові кошти і за ціною, що становить половину номінальної вартості акції. У разі відмови акціонерів від придбання зазначених акцій, орган приватизації вносить на загальні збори акціонерів питання про зменшення статутного капіталу та анулювання таких акцій.
Приватизація об’єктів групи Г проводиться шляхом продажу акцій ВАТ з додержанням таких умов.
1. Продажу підлягає контрольний пакет акцій ВАТ (понад 50% акцій). Продаж здійснюється за конкурсом або на відкритих торгах без визначення інвестиційних зобов’язань покупця. Для продажу може пропонуватися блок пакетів акцій підприємств різних груп, якщо це підвищує ефективність впливу промислового інвестора на структурну перебудову відповідного ринку, економіки регіону тощо.
2. Умови конкурсу можуть визначатися зобов’язаннями держави щодо сприяння реструктуризації заборгованості ВАТ та передачі в управління переможцеві конкурсу пакета акцій, закріпленого у державній власності, або його частини.
3. Для учасників конкурсу і відкритих торгів з продажу контрольних пакетів акцій органом приватизації можуть встановлюватись кваліфікаційні вимоги. При цьому покупцем контрольного пакета акцій підприємств інвестиційно привабливих галузей (паливно-енергетичного комплексу, металургійної, нафтохімічної промисловості, радіоелектроніки, авіаційного транспорту, машинобудування) може бути тільки промисловий інвестор.
4. До договору купівлі-продажу контрольного пакета акцій входить положення щодо прав покупця на придбання пакета акцій, закріпленого в державній власності у разі прийняття рішення про його продаж.
5. Особи, які придбали акції об’єкта групи Г на пільгових умовах, за власним бажанням можуть передати ФДМУ акції для їх продажу разом з контрольним пакетом акцій.
6. Для підвищення ефективності функціонування фондового ринку ФДМУ пропонує до продажу через організаторів торгівлі цінними паперами пакети акцій об’єктів групи Г у розмірі до 5% статутного фонду.
Продаж акцій на відкритих торгах проводиться за процедурою тендерів або гарантованого розміщення акцій за участю радників. Тендер – спосіб продажу пакета акцій ВАТ за участю радника, згідно з яким переможцем визнається учасник за підсумками тендерних пропозицій. Тендерна пропозиція – це пакет документів, який претендент подає раднику з метою придбання запропонованого на торгах пакета акцій. Претендентом може бути фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент).
Радником може бути юридична особа (або група юридичних осіб), яка надає послуги з підготовки та проведення відкритих торгів (тендерів). Гарантоване розміщення акцій – це спосіб продажу акцій ВАТ, згідно з яким радник здійснює розміщення акцій за умов оплати мінімальної встановленої договором ціни пакета або попереднього фінансування частини очікуваної ринкової вартості пакета акцій. При цьому акції одержує покупець, який запропонував найвищу ціну.
Приватизація об’єктів групи Д проводиться такими способами, як:
1) продаж на аукціоні, за конкурсом;
2) продаж під розбирання;
3) продаж за наявності одного покупця із забезпеченням ним умов приватизації об’єкта;
4) внесення об’єкта незавершеного будівництва до статутного фонду товариства (як внесок держави) з подальшою приватизацією такого внеску.
Продаж об’єкта на аукціоні може бути проведений і на зразок голландського аукціону. Це продаж за методом зниження ціни лота. У разі відсутності заяв на придбання об’єктів групи Д, орган приватизації може прийняти рішення про продаж об’єкта під розбирання. Це – самостійний спосіб приватизації, який також може бути використаний без попередніх пропозицій для продажу іншими способами. Ціна об’єкта при цьому визначається експертним шляхом. У разі відсутності заяв на приватизацію об’єкта незавершеного будівництва під розбирання, орган приватизації вилучає об’єкт зі списку приватизації і повертає його органу, який здійснював управління об’єктом.
Приватизація об’єктів групи Е здійснюється в порядку, що визначається ФДМУ за погодженням з Антимонопольним комітетом України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Оцінювання вартості об’єктів здійснюється експертним шляхом. Приватизації об’єктів групи Б може передувати передприватизаційна підготовка. Під час такої підготовки визначаються наявність та розмір державних часток (паїв), а також склад засновників (учасників) підприємства. В першу чергу орган приватизації пропонує купити частку держави у статутному капіталі іншим учасникам товариства. У разі відсутності згоди учасників на викуп, приватизація об’єкта проводиться шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом та іншими конкурентними способами.
Проведення приватизації об’єктів групи Ж передбачає врахування багатьох факторів. У випадку, якщо об’єкт утримується підприємством більш ніж п’ять років за рахунок власних коштів, таке підприємство має право на першочерговий викуп об’єкта. При цьому, ціна об’єкта визначається експертним шляхом. Якщо об’єкт групи Ж розташований у сільській місцевості, процес приватизації набуває певних особливостей. У разі відсутності заяв на його приватизацію, орган приватизації може передати об’єкт підприємству безоплатно за умов збереження його функціонального призначення. У разі відсутності заяв на приватизацію об’єктів соціальної сфери протягом 30 календарних днів, орган приватизації приймає рішення про повторний продаж таких об’єктів на аукціоні або за конкурсом. При цьому за погодженням з органами, уповноваженими на управління об’єктом, можуть бути змінені умови продажу, включаючи зміну початкової ціни. З метою збереження профілю діяльності об’єктів групи Ж, їх продаж здійснюється переважно за некомерційним конкурсом. Якщо після повторного аукціону або конкурсу не надійшло заяв на приватизацію об’єкта, орган приватизації приймає рішення про продаж індивідуально визначеного майна такого об’єкта.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)