Культурологія: українська та зарубіжна культура – Закович М. М
Що вивчає культурологія? Культура стала предметом дослідження з моменту виникнення філософії, однак виокремлення культури як специфічної сфери знання відбулося у добу Нового часу і пов’язане з філософськими концепціями історії Дж. Віко й І. Г.
Що вивчає культурологія? Культура стала предметом дослідження з моменту виникнення філософії, однак виокремлення культури як специфічної сфери знання відбулося у добу Нового часу і пов’язане з філософськими концепціями історії Дж. Віко й І. Г.
Що вивчає культурологія? Культура стала предметом дослідження з моменту виникнення філософії, однак виокремлення культури як специфічної сфери знання відбулося у добу Нового часу і пов’язане з філософськими концепціями історії Дж. Віко й І. Г.
І. Культурологічний підхід до аналізу культури 1. Методологічні засади культурології. 2. Поняття і сутність культури. 3. Основні концепції культури. 4. Морфологія і динаміка культури. 5. Функції культури. 1. Методологічні засади культурології Виникнення і розвиток
І. Культурологічний підхід до аналізу культури 1. Методологічні засади культурології. 2. Поняття і сутність культури. 3. Основні концепції культури. 4. Морфологія і динаміка культури. 5. Функції культури. 1. Методологічні засади культурології Виникнення і розвиток
І. Культурологічний підхід до аналізу культури 1. Методологічні засади культурології. 2. Поняття і сутність культури. 3. Основні концепції культури. 4. Морфологія і динаміка культури. 5. Функції культури. 1. Методологічні засади культурології Виникнення і розвиток
Існує багато визначень культури. Одні під культурою розуміють цінності духовного життя, інші, звужуючи це поняття, відносять до культури лише ідеологію, яка покликана обслуговувати сферу виробництва. Деякі культурологи вважають, що на сьогодні існує понад 500
Вивчення походження, сутності культури мас свою історію. Воно передусім пов’язане з такими галузями знань, як етнографія, мистецтвознавство, історія і філософія, і знайшло свій вияв у різних теоріях культури. Серед них найбільш типовими є еволюціоністська,
Морфологія культури – це розділ культурології, присвячений структурному аналізові культури як соціального феномена, вивченню закономірностей побудови та процесів формоутворення культурних явищ. Для цього використовуються три основних методи пізнання: структурно-функціональний, семантичний та генетичний. Морфологічне вивчення
Вищезгаданий характер культури як суспільно-історичного явища зумовлює її поліфункціональність. Серед її функцій виокремлюють пізнавальну, інформативну, світоглядну, комунікативну, регулятивну, аксіологічну, а також виховну. Важливе місце серед них належить пізнавальній. В чому вона виражається? По-перше, у
1. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства. 2. “Субкультура” та її функції. 3. Мистецтво як засіб творення особистості. 1. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства Упродовж усього періоду існування людської
1. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства. 2. “Субкультура” та її функції. 3. Мистецтво як засіб творення особистості. 1. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства Упродовж усього періоду існування людської
Типи відтворення і культури – теоретико-методологічні поняття, за допомогою яких можна членувати, диференціювати культуру на її, так би мовити, внутрішньому рівні. Коли ж ідеться про її емпіричне осмислення, вчені звертаються до конкретніших понять, які
Спробуємо з огляду па сказало проаналізувати деякі процеси розвитку художньої культури, її основних складників – різних видів і жанрів мистецтва. Мистецтво втілює в собі надзвичайно потужну здатність розвивати людину. І Це у 1890 р.
1. Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. 2. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. 3. Генезис та етапи культурної еволюції. 4. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції. 5. Культура і цивілізація. 6.
1. Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. 2. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. 3. Генезис та етапи культурної еволюції. 4. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції. 5. Культура і цивілізація. 6.
Культурна еволюція – Це еволюція поведінки і здібностей людини. Щоб зрозуміти специфіку розвитку людства, оцінити його можливості, необхідно збагнути особливості як біологічної, так і культурної еволюції. Біологічна еволюція, будучи саморозвитком органічних форм – що
Для того, щоб краще зрозуміти сутність культурної еволюції як процесу формування поведінки людини, звернемось до її генезису. У тваринному світі с також позагенстичиий спосіб передавання досвіду від однієї особини до іншої. Наприклад, досліди з
Всі засоби, про які йшлося вище, зберігали наявні соціальні відносини і духовний світ людей. Обмеженість їх була в тому, що кожен із цих засобів мав вузьке поле застосування у соціальному житті (знаряддя праці –
В теорії культури поняття “цивілізація” дуже зблизилося з поняттям культури. Нам важливо визначити сутність цих понять. Як зазначалося вище, поняття “цивілізація” було введено у науку як назва певного етапу в культурній еволюції людства, що
Етап цивілізації має свої культурно-історичні епохи. Критерій виділення культурно-історичних епох може бути різним, залежно від позиції ти інтересів дослідника. Раніше в радянській науці переважав формаційний підхід. Він базувався па розумінні культури як сукупності матеріальних
І. Первісна культура 1. Світосприймання первісної людини. 2. Міфологічна свідомість: єдність об’єкта і суб’єкта, предмета і знака. 3. Міфи як “педагогіка людського роду”. 4. Прислів’я, приказки, загадки. Зародки мистецтва. 1. Світосприймання первісної людини Характер
І. Первісна культура 1. Світосприймання первісної людини. 2. Міфологічна свідомість: єдність об’єкта і суб’єкта, предмета і знака. 3. Міфи як “педагогіка людського роду”. 4. Прислів’я, приказки, загадки. Зародки мистецтва. 1. Світосприймання первісної людини Характер
І. Первісна культура 1. Світосприймання первісної людини. 2. Міфологічна свідомість: єдність об’єкта і суб’єкта, предмета і знака. 3. Міфи як “педагогіка людського роду”. 4. Прислів’я, приказки, загадки. Зародки мистецтва. 1. Світосприймання первісної людини Характер
Віра в одухотворення всієї природи досягає найвищої точки в міфах. Вони – природний результат розумової роботи первісних людей, спрямованої па розкриття у пай дрібніших деталях навколишнього світу, проявів особистого життя і волі. Для примітивних
Кожний нерозважливий намір або дія може образити дерево, ріку, гору. І тому життя давніх людей було сповненим всіляких табу, адже порушення їх могло викликати незліченні біди. Символічні дії багатьох магічних обрядів несуть у собі
Велику виховну роль у первісному суспільстві відігравали прислів’я і приказки. У них довге життя. Ми, наприклад, вживаємо ті самі або майже ті самі рештки прадідівської мудрості, які зафіксовані у літературі середніх віків. Ллє пові
1. Художня культура Передньої Азії. 2. Культура Стародавнього Єгипту 1. Художня культура Передньої Азії Стародавнім Сходом прийнято вважати давні класові суспільства па великому терені Азії й Африки. Вони охоплюють долину Нілу, Месопотамію (Межиріччя), тобто
1. Художня культура Передньої Азії. 2. Культура Стародавнього Єгипту 1. Художня культура Передньої Азії Стародавнім Сходом прийнято вважати давні класові суспільства па великому терені Азії й Африки. Вони охоплюють долину Нілу, Месопотамію (Межиріччя), тобто
Шість тисячоліть тому в родючій долині Нілу виникли державні утворення, об’єднані у кінці 4 – на початку 3 тис. до н. е. в централізовану деспотію. Збережені пережитки первісного ладу, деспотичність влади фараонів, що обмежила
1. Проблема переходу від хаосу до гармонії. 2. Доісторична Греція і класична Еллада. 3. Культ краси та освіченості. 4. Давньогрецька архітектура і пластичне мистецтво. 5. Специфіка й витоки римського генія. 1. Проблема переходу від
1. Проблема переходу від хаосу до гармонії. 2. Доісторична Греція і класична Еллада. 3. Культ краси та освіченості. 4. Давньогрецька архітектура і пластичне мистецтво. 5. Специфіка й витоки римського генія. 1. Проблема переходу від
Величезну роль у розвитку давньогрецької культури відіграла крито-мікенська спадщина. Цей світ, що пішов у небуття (можливо, внаслідок виверження вулкану або землетрусу), був у культурному відношенні сполучною лапкою між Стародавнім Сходом (насамперед Єгиптом) і власне
Фізично і морально досконала людина, в якій воєдино злилися доброчесність і пропорційна краса тіла, – – такою є модель особистості вільного грека. Ритм тіла виховувався атлетикою, ритм душі – “музикою”, що для грека означало
Мистецтво архаїки заклало основи художньої системи наступного періоду – грецької класики. В архітектурі грецької класики розвивався той самий тип храму-периптера, переважно доричного ордера. Але він став стрункішим, гармонійнішим, пропорції його набули більшої логіки і
І все-таки у Римі вплив естетичного риторизму стримувався одвічно римською традицією практичної діловитості. Протиставлення естетиків-греків і практиків-римлян проходить через усю літературу. Горацій у “Науці поезії” висміює дар красномовства, незважаючи на те, що Рим шанував
1. Домінування християнської теології у свідомості. 2. Мистецтво: вираження духовного буття світу й людини. 3. Архітектура і мистецтво Візантії V-VIII ст. 4. Романська культура: літургія та карнавал. 5. Готичний стиль і схоластика. 1. Домінування
1. Домінування християнської теології у свідомості. 2. Мистецтво: вираження духовного буття світу й людини. 3. Архітектура і мистецтво Візантії V-VIII ст. 4. Романська культура: літургія та карнавал. 5. Готичний стиль і схоластика. 1. Домінування
Церква у середні віки була найсильнішою соціальною організацією, яка визначала вигідну їй культурну політику. Як же виглядало її ставлення до мистецтва? Тексти найвищих авторитетів християнської теології сповнені обвинувачень проти фальшивої принадливості земних радощів, які
Під тиском варварів впала у 476 р. лише Західна Римська імперія. А Східна – Візантія, названа так за ім’ям давньогрецької колонії, па місці якої був заснований Константинополь, продовжувала ще існувати в могутності і славі,
У 410 р. Рим був розгромлений вестготами. Вони захопили Піренейський півострів, більша частина якого невдовзі була завойована арабами. У 493 р. в Італії заснували своє королівство остготи, зробивши центром Равенну. У 555 р. остготське
Домінуючими в духовній атмосфері середньовіччя все ж лишалися релігійне світовідчуття і богословські інтелектуальні шукання, що спричинило виникнення схоластики. Схоластична методологія, яка багато в чому сприяла зверненню західноєвропейських богословів до вчення Платопа та Арістотеля, склалась
1. Народження гуманізму. 2. Нова концепція людської особистості і нова модель освіти. 3. Мистецтво європейського ренесансу. 4. Північне Відродження. 5. Криза гуманістичних ідеалів. 1. Народження гуманізму Відродження поділяється па три етапи: друга половина XIII
1. Народження гуманізму. 2. Нова концепція людської особистості і нова модель освіти. 3. Мистецтво європейського ренесансу. 4. Північне Відродження. 5. Криза гуманістичних ідеалів. 1. Народження гуманізму Відродження поділяється па три етапи: друга половина XIII
Нова концепція людської особистості, сформульована гуманістами, була результатом не тільки духовного руху. Вона відображала реальний процес виокремлення особистості із станової обмеженості і ремісничої рутини, який відбувався разом з розкладом феодального способу виробництва. Новий ідеал
Треченто зв’язується з ім’ям живописця Джотто ді Бопдоне (1267-1337 рр.). З робіт Джотто найкраще збереглися фрески капели дсль Арена у ІІадуї. 38 сцен з життя Христа і Марії Джотто зв’язав в єдине ціле, створивши
Паростки нового мистецтва па півночі Європи, зокрема в Нідерландах, спостерігаються у книжковій мініатюрі, котра, здавалося б, найбільш пов’язана із середньовічними традиціями. У живопису воно починається з братів Япа та Губерта вап Ейків, які створили
Кризу ренесансної гуманістичної ідеї найповніше висловив третій великий майстер Високого Відродження – Мікеланджсло Буопароті (Міксланьйоло ді Лодовіко ді Ліонардо ді Буопарото Сі молі, 1475- 1564 рр.). Мікеланджсло перевершив усіх художників Високого Ренесансу насиченістю своїх
1. Реформація і контрреформація та їх наслідок у культурі. 2. Італійська барокова школа. 3.”Золоте століття” іспанського живопису: теми, герої, жанри. 4. Фламандське і голландське мистецтво XVII ст. як два полюси світовідчуття доби. 1. Реформація
1. Реформація і контрреформація та їх наслідок у культурі. 2. Італійська барокова школа. 3.”Золоте століття” іспанського живопису: теми, герої, жанри. 4. Фламандське і голландське мистецтво XVII ст. як два полюси світовідчуття доби. 1. Реформація