Культурологія – Шейко В. М. – 5.5. Середньовічна ментальність

Величезну роль у світогляді стародавніх греків і римлян відіграла міфологія. За допомогою міфів антична людина пояснювала походження світу, причинність усіх речей і явищ, долю й зумовленість подій. Навіть філософська думка використовувала міфологічну художню мову

Культурологія – Шейко В. М. – 5.6. Ментальність і психологія

Величезну роль у світогляді стародавніх греків і римлян відіграла міфологія. За допомогою міфів антична людина пояснювала походження світу, причинність усіх речей і явищ, долю й зумовленість подій. Навіть філософська думка використовувала міфологічну художню мову

Культурологія – Шейко В. М. – Тема 6. Культура й наука. Особливості наукового пізнання та його роль в сучасній цивілізації

У сучасній цивілізації наука відіграє особливу роль. Технологічний прогрес XX ст., що в розвинених країнах Заходу і Сходу зумовив підвищення якості життя, заснований насамперед на застосуванні наукових досягнень. Наука здійснює революцію не лише у

Культурологія – Шейко В. М. – 6.1. Типи культурно-цивілізаційного розвитку

У сучасній цивілізації наука відіграє особливу роль. Технологічний прогрес XX ст., що в розвинених країнах Заходу і Сходу зумовив підвищення якості життя, заснований насамперед на застосуванні наукових досягнень. Наука здійснює революцію не лише у

Культурологія – Шейко В. М. – 6.2. Особливості модернізаційно-техногенного типу культури

Техногенна цивілізація, яку часто позначають розпливчатим терміном “західна цивілізація” (зважаючи на регіон її виникнення) – це особливий тип соціального розвитку й особливий тип цивілізації, ознаки якої певною мірою протилежні характеристикам традиційних суспільств. Коли техногенна

Культурологія – Шейко В. М. – 6.3. Наука в суспільстві техногенного типу

У системі цінностей техногенної цивілізації особливий статус має наукова раціональність, а також науково-технічний погляд на світ, тому що пізнання світу є умовою для його перетворення. Воно створює впевненість у тому, що людина здатна, пізнавши

Культурологія – Шейко В. М. – Тема 7. Масова культура як феномен глобально-цивілізаційних процесів

Масова культура є одним із найяскравіших виявів соціокультурного буття сучасних розвинених суспільств. Водночас вона залишається порівняно малоусвідомленим феноменом з погляду загальної теорії духовної культури. Цікаві теоретичні основи дослідження соціальних функцій культури (у тому числі

Культурологія – Шейко В. М. – 7.1. Субкультури та їхні соціальні функції

Масова культура є одним із найяскравіших виявів соціокультурного буття сучасних розвинених суспільств. Водночас вона залишається порівняно малоусвідомленим феноменом з погляду загальної теорії духовної культури. Цікаві теоретичні основи дослідження соціальних функцій культури (у тому числі

Культурологія – Шейко В. М. – 7.2. Національна і масова культури. Зміст культури

Водночас необхідно враховувати, що до ХУЛІ-XIX ст. жодна з позначених соціальних субкультур чи їх механічна сума (у масштабі одного етносу або держави) не може бути названа національною культурою держави. На той час ще не

Культурологія – Шейко В. М. – 7.3. Основні тенденції сучасної масової культури

Серед основних виявів і напрямів масової культури нашого часу можна виділити: – індустрію “субкультури дитинства” (художні твори для дітей, іграшки і промислові ігри, товари специфічного дитячого вжитку, дитячі клуби, воєнізовані та інші організації, технології

Культурологія – Шейко В. М. – Тема 8. Формування історико-культурологічних засад психоаналізу

8.1. Філософія історії та культури З. Фрейда Вчення 3. Фрейда вже на перших стадіях свого розвитку вийшло далеко за межі медицини. Через декілька років після викладення Фрейдом основних ідей психоаналізу навколо нього організувався невеликий

Культурологія – Шейко В. М. – 8.1. Філософія історії та культури З. Фрейда

8.1. Філософія історії та культури З. Фрейда Вчення 3. Фрейда вже на перших стадіях свого розвитку вийшло далеко за межі медицини. Через декілька років після викладення Фрейдом основних ідей психоаналізу навколо нього організувався невеликий

Культурологія – Шейко В. М. – 8.2. Релігієзнавча концепція З. Фрейда

Проблема розвитку культури тісно переплітається в спадщині Фрейда з висвітленням питань походження та суті релігії. Він намагався з погляду психоаналізу пояснити релігійні вірування, обряди, обгрунтувати роль релігії в розвитку загальнолюдської культури та життєдіяльності людини.

Культурологія – Шейко В. М. – 8.3. Культурологічна концепція З. Фрейда

За своїм задумом та найближчою метою фрейдизм орієнтований на вивчення та лікування психіки індивідів, але він із самого початку містив тенденцію до пояснення суспільної свідомості в її сучасному та минулому. “Заборони”, що, як вважав

Культурологія – Шейко В. М. – 8.4 Неофрейдизм і культура

Одним із поширених і впливових напрямів у сучасній історико-філософській та культурологічній думці є неофрейдизм, який у різних варіантах та модифікаціях відтворює ідеї психоаналітичного вчення Зігмунда Фрейда. Неофрейдизм – це напрям у психології, що виник

Культурологія – Шейко В. М. – 8.5. Теоретичні “архетипи” К. Г. Юнга

Одним із поширених і впливових напрямів у сучасній історико-філософській та культурологічній думці є неофрейдизм, який у різних варіантах та модифікаціях відтворює ідеї психоаналітичного вчення Зігмунда Фрейда. Неофрейдизм – це напрям у психології, що виник

Культурологія – Шейко В. М. – 8.6. Концепція соціально-культурних “прагнень” А. Адлера

Концептуальний підхід Альфреда Адлера (1870-1937) до досліджень закономірностей суспільного розвитку з позицій соціально-культурних “прагнень” характерний не тільки для таких новаторів, як К. Юнг, але і для багатьох послідовників 3. Фрейда, зокрема О. Ранка1, а

Культурологія – Шейко В. М. – 8.7. Отто Ранк і неофрейдизм

Інший учень З. Фрейда, що виступив проти поглядів свого вчителя і був одним з основоположників становлення неофрейдизму, – Отто Ранк (1884-1939)2. У теорії характеру Ранка центральне місце має концепція волі. Воля розглядається як основне

Культурологія – Шейко В. М. – 8.8. Психолого-культурологічні постулати К. Хорні та Г. С. Саллівена

Після еміграції в США в 1932 р. Карен Хорні (1885-1952) виявила, що причина невротичних конфліктів у пацієнтів у Новому Світі суттєво відрізнялася від того, що вона спостерігала в пацієнтів Німеччини й Австрії. Осмислення цих

Культурологія – Шейко В. М. – 8.9. Погляди Е. Фромма на сутність людини і культури

Американський неофрейдист, соціальний психолог і соціолог Еріх Фромм (1900-1980) виступив проти біологізації та еротизації несвідомого і піддав критиці теорію Фрейда про антагонізм між сутністю людини та культури. Фромм багато зробив для розвитку філософії, психології,

Культурологія – Шейко В. М. – Тема 9. Континуум культур

9.1. Взаємозалежність і діалог культур Технічний прогрес протягом декількох останніх десятиліть змінив наш світ. Одночасно він (прогрес) драматично вплинув на характер економічних і політичних процесів у світі так само, як і на шляхи розвитку

Культурологія – Шейко В. М. – 9.1. Взаємозалежність і діалог культур

9.1. Взаємозалежність і діалог культур Технічний прогрес протягом декількох останніх десятиліть змінив наш світ. Одночасно він (прогрес) драматично вплинув на характер економічних і політичних процесів у світі так само, як і на шляхи розвитку

Культурологія – Шейко В. М. – 9.2. Концепція поліетносфери. Теорія Л. Гумільова

Основною одиницею виміру історії є етнос. Він може бути малим або великим. Елементом структури етносу є субетнос, який спочатку може забезпечувати утворення етносу. Окремі етноси не живуть ізольовано один від одного, вони утворюють немовби

Культурологія – Шейко В. М. – 9.3. Проблеми співіснування суперкультур

Яким чином на нашій невеликій планеті можуть співіснувати настільки різні культури, де все взаємозалежне, – це велика загадка. Зрозуміло, що кожна культура має самостійно розвиватися, шануючи свої корені й традиції, але водночас еволюціонувати у

Культурологія – Шейко В. М. – 9.4. Фактори та проблеми подолання глобальної кризи сучасної культури

Розглядаючи феномен культурогенезу в попередніх підрозділах, ми обмежувалися переважно акцентуванням уваги дослідників на тих онтологічних підставах, що дають можливість об’єктивізувати оцінковий підхід до цього феномену через встановлення його координації з логічними механізмами самоорганізації буття

Культурологія – Шейко В. М. – Висновки до модуля II

Розглядаючи феномен культурогенезу в попередніх підрозділах, ми обмежувалися переважно акцентуванням уваги дослідників на тих онтологічних підставах, що дають можливість об’єктивізувати оцінковий підхід до цього феномену через встановлення його координації з логічними механізмами самоорганізації буття

Культурологія – Шейко В. М. – Висновки. Історико-теоретична реконструкція контексту розвитку культурології

Здійснюючи історико-теоретичний огляд культурогенезу, можна помітити, що в перебігу останнього були різні епохи: як спокою (як зовнішнього, відносного, з претензією на вічне, завершене), так і епохи великих змін, потрясінь, переворотів, революцій, що пронизували глибини

Культурологія – Шейко В. М. – Список використаної літератури

1. Августин Блаженный. О граде Божьем / Августин Блаженный. – Минск : Харвест; М.: ACT, 2000. – 1296 с. 2. Аверинцев С. С. София – Логос : словарь / С. С. Аверинцев. – К.:

Культурологія – Шейко В. М. – 9.2. Розвиток марксистських уявлень про культуру в теоретичній спадщині В. І. Леніна. Ленінська концепція “двох культур”. Культурна політика комуністичної партії в радянський період: наслідки впровадження в життя концепції “двох культур”

Принципи марксизму, як відомо, виражали функціональний погляд на культуру. Звертаючись до проблеми культури, вітчизняний марксизм базувався насамперед на тому, що неможливо розділити власне культурну проблематику й необхідність революційного перетворення людини і суспільства. Поступово, вже