Величезну роль у світогляді стародавніх греків і римлян відіграла міфологія. За допомогою міфів антична людина пояснювала походження світу, причинність усіх речей і явищ, долю й зумовленість подій. Навіть філософська думка використовувала міфологічну художню мову
Величезну роль у світогляді стародавніх греків і римлян відіграла міфологія. За допомогою міфів антична людина пояснювала походження світу, причинність усіх речей і явищ, долю й зумовленість подій. Навіть філософська думка використовувала міфологічну художню мову
У сучасній цивілізації наука відіграє особливу роль. Технологічний прогрес XX ст., що в розвинених країнах Заходу і Сходу зумовив підвищення якості життя, заснований насамперед на застосуванні наукових досягнень. Наука здійснює революцію не лише у
У сучасній цивілізації наука відіграє особливу роль. Технологічний прогрес XX ст., що в розвинених країнах Заходу і Сходу зумовив підвищення якості життя, заснований насамперед на застосуванні наукових досягнень. Наука здійснює революцію не лише у
Техногенна цивілізація, яку часто позначають розпливчатим терміном “західна цивілізація” (зважаючи на регіон її виникнення) – це особливий тип соціального розвитку й особливий тип цивілізації, ознаки якої певною мірою протилежні характеристикам традиційних суспільств. Коли техногенна
У системі цінностей техногенної цивілізації особливий статус має наукова раціональність, а також науково-технічний погляд на світ, тому що пізнання світу є умовою для його перетворення. Воно створює впевненість у тому, що людина здатна, пізнавши
Масова культура є одним із найяскравіших виявів соціокультурного буття сучасних розвинених суспільств. Водночас вона залишається порівняно малоусвідомленим феноменом з погляду загальної теорії духовної культури. Цікаві теоретичні основи дослідження соціальних функцій культури (у тому числі
Масова культура є одним із найяскравіших виявів соціокультурного буття сучасних розвинених суспільств. Водночас вона залишається порівняно малоусвідомленим феноменом з погляду загальної теорії духовної культури. Цікаві теоретичні основи дослідження соціальних функцій культури (у тому числі
Водночас необхідно враховувати, що до ХУЛІ-XIX ст. жодна з позначених соціальних субкультур чи їх механічна сума (у масштабі одного етносу або держави) не може бути названа національною культурою держави. На той час ще не
Серед основних виявів і напрямів масової культури нашого часу можна виділити: – індустрію “субкультури дитинства” (художні твори для дітей, іграшки і промислові ігри, товари специфічного дитячого вжитку, дитячі клуби, воєнізовані та інші організації, технології
8.1. Філософія історії та культури З. Фрейда Вчення 3. Фрейда вже на перших стадіях свого розвитку вийшло далеко за межі медицини. Через декілька років після викладення Фрейдом основних ідей психоаналізу навколо нього організувався невеликий
8.1. Філософія історії та культури З. Фрейда Вчення 3. Фрейда вже на перших стадіях свого розвитку вийшло далеко за межі медицини. Через декілька років після викладення Фрейдом основних ідей психоаналізу навколо нього організувався невеликий
Проблема розвитку культури тісно переплітається в спадщині Фрейда з висвітленням питань походження та суті релігії. Він намагався з погляду психоаналізу пояснити релігійні вірування, обряди, обгрунтувати роль релігії в розвитку загальнолюдської культури та життєдіяльності людини.
За своїм задумом та найближчою метою фрейдизм орієнтований на вивчення та лікування психіки індивідів, але він із самого початку містив тенденцію до пояснення суспільної свідомості в її сучасному та минулому. “Заборони”, що, як вважав
Одним із поширених і впливових напрямів у сучасній історико-філософській та культурологічній думці є неофрейдизм, який у різних варіантах та модифікаціях відтворює ідеї психоаналітичного вчення Зігмунда Фрейда. Неофрейдизм – це напрям у психології, що виник
Одним із поширених і впливових напрямів у сучасній історико-філософській та культурологічній думці є неофрейдизм, який у різних варіантах та модифікаціях відтворює ідеї психоаналітичного вчення Зігмунда Фрейда. Неофрейдизм – це напрям у психології, що виник
Концептуальний підхід Альфреда Адлера (1870-1937) до досліджень закономірностей суспільного розвитку з позицій соціально-культурних “прагнень” характерний не тільки для таких новаторів, як К. Юнг, але і для багатьох послідовників 3. Фрейда, зокрема О. Ранка1, а
Інший учень З. Фрейда, що виступив проти поглядів свого вчителя і був одним з основоположників становлення неофрейдизму, – Отто Ранк (1884-1939)2. У теорії характеру Ранка центральне місце має концепція волі. Воля розглядається як основне
Після еміграції в США в 1932 р. Карен Хорні (1885-1952) виявила, що причина невротичних конфліктів у пацієнтів у Новому Світі суттєво відрізнялася від того, що вона спостерігала в пацієнтів Німеччини й Австрії. Осмислення цих
Американський неофрейдист, соціальний психолог і соціолог Еріх Фромм (1900-1980) виступив проти біологізації та еротизації несвідомого і піддав критиці теорію Фрейда про антагонізм між сутністю людини та культури. Фромм багато зробив для розвитку філософії, психології,
9.1. Взаємозалежність і діалог культур Технічний прогрес протягом декількох останніх десятиліть змінив наш світ. Одночасно він (прогрес) драматично вплинув на характер економічних і політичних процесів у світі так само, як і на шляхи розвитку
9.1. Взаємозалежність і діалог культур Технічний прогрес протягом декількох останніх десятиліть змінив наш світ. Одночасно він (прогрес) драматично вплинув на характер економічних і політичних процесів у світі так само, як і на шляхи розвитку
Основною одиницею виміру історії є етнос. Він може бути малим або великим. Елементом структури етносу є субетнос, який спочатку може забезпечувати утворення етносу. Окремі етноси не живуть ізольовано один від одного, вони утворюють немовби
Яким чином на нашій невеликій планеті можуть співіснувати настільки різні культури, де все взаємозалежне, – це велика загадка. Зрозуміло, що кожна культура має самостійно розвиватися, шануючи свої корені й традиції, але водночас еволюціонувати у
Розглядаючи феномен культурогенезу в попередніх підрозділах, ми обмежувалися переважно акцентуванням уваги дослідників на тих онтологічних підставах, що дають можливість об’єктивізувати оцінковий підхід до цього феномену через встановлення його координації з логічними механізмами самоорганізації буття
Розглядаючи феномен культурогенезу в попередніх підрозділах, ми обмежувалися переважно акцентуванням уваги дослідників на тих онтологічних підставах, що дають можливість об’єктивізувати оцінковий підхід до цього феномену через встановлення його координації з логічними механізмами самоорганізації буття
Здійснюючи історико-теоретичний огляд культурогенезу, можна помітити, що в перебігу останнього були різні епохи: як спокою (як зовнішнього, відносного, з претензією на вічне, завершене), так і епохи великих змін, потрясінь, переворотів, революцій, що пронизували глибини
1. Августин Блаженный. О граде Божьем / Августин Блаженный. – Минск : Харвест; М.: ACT, 2000. – 1296 с. 2. Аверинцев С. С. София – Логос : словарь / С. С. Аверинцев. – К.:
Принципи марксизму, як відомо, виражали функціональний погляд на культуру. Звертаючись до проблеми культури, вітчизняний марксизм базувався насамперед на тому, що неможливо розділити власне культурну проблематику й необхідність революційного перетворення людини і суспільства. Поступово, вже