6.1. Трансформація в духовному житті суспільства в епоху Відродження. Спроба реанімації язичницького світогляду й античної культурної спадщини Ренесанс – одна з найскладніших і найцікавіших епох в історії людства. Будучи продуктом розвитку західноєвропейської цивілізації, Ренесанс

Основну культурну течію Ренесансу, що стала багато в чому його візитною карткою, зазвичай називають гуманізмом. Етимологічно “гуманізм” бере початок з лат. humus – грунт, земля. Термін “гуманізм” вже давно усталений в науці. Водночас він

7.1. Особливості епохи Просвітництва. Просвітництво як тип культури Добою Просвітництва зазвичай називають ХУШ ст. Попереднє, XVII ст., відкрило нову культурно-історичну епоху, яка змінила основні світоглядні установки європейської людини. Перемога англійської буржуазної революції середини XVII

Найінтенсивніше у класичних формах просвітницький рух виявився у Франції. Основні передумови французького Просвітництва пов’язані насамперед із кризою абсолютизму й розхитуванням феодалізму, станової системи. Діяльність французьких просвітителів привела до бурхливого розвитку буржуазних відносин, а наприкінці

Своєрідне сприйняття понять і взаємин ідей культури в контексті просвітницьких підходів явив Г. С. Сковорода. Його творчість фактично починала часи Просвітництва в українській культурі. У цілому ідеї Г. С. Сковороди, що ввібрали в себе

У другій половині XVIII ст. у Західній Європі відбулися суттєві соціально-економічні й духовні зміни, зумовлені як діяльністю просвітителів, так і неухильним рухом Заходу до нового суспільства, заснованого на вірі в розум, прогрес, творчі можливості

Г. В. Ф. Гегель є найвидатнішим представником німецької класичної філософії. Гегель народився в 1770 р. у Штутгарті в сім’ї впливового чиновника невеликої німецької держави – герцогства Вюртемберг. З 1788 по 1793 р. Гегель вивчав

Марксистське вчення створювалося протягом приблизно одного десятиліття – з кінця 30-х до кінця 40-х років XIX ст. Карл Маркс був видатним соціологом та економістом, однак проблеми філософського й культурологічного змісту займають досить вагоме місце

В осмислення сутності культури та закономірностей її розвитку важливий внесок був зроблений і представниками релігійно-ідеалістичного напряму російської суспільної й філософської думки. Погляди практично всіх російських ідеалістів беруть свій початок у німецькій ідеалістичній філософії. Особливий

Проблема “Схід – Захід” вирішується B. C. Соловйовим своєрідно. Свою працю “Росія і всесвітня церква” мислитель присвячує проблемі взаємовідносин західного і східного християнства, а також проблемі створення нової релігії, що включає в себе всі

У сучасному гуманітарному знанні значно посилився інтерес до феномену постмодерної культури: філософи, культурологи, літературознавці висувають власні версії “постмодерністського типу культури”. Однак нині єдиного уявлення про постмодернізм немає – ведуться бурхливі дискусії щодо його часових

Кризові явища в культурі XX ст. привернули пильну увагу й філософа, теоретика культури Ж. Бодріяра. На його думку, криза охопила всі сфери духовної й практичної діяльності людини – економіку, політику, виробництво, релігію, психологію, мистецтво.

Цікаве осмислення культури постмодернізму наявне в працях найяскравішого представника постмодерну Умберто Еко. Уперше проблематика постмодерністського мистецтва була порушена ним у виступі на ХП Міжнародному філософському конгресі в 1958 p., хоч сам термін “постмодернізм” він

Тема 1. Культура й цивілізація 1.1. Цивілізаційний розвиток сучасного світу Проблема співвідношення культури й цивілізації сьогодні е однією з найбільших у культурології. Більше того, аналіз багатьох сучасних культурних явищ проводиться за допомогою цивілізаційного підходу,

Тема 1. Культура й цивілізація 1.1. Цивілізаційний розвиток сучасного світу Проблема співвідношення культури й цивілізації сьогодні е однією з найбільших у культурології. Більше того, аналіз багатьох сучасних культурних явищ проводиться за допомогою цивілізаційного підходу,

Поняття “культура” часто інтерпретується як синонім до поняття “цивілізація”. При цьому цивілізацію розуміють як сукупність матеріальних і духовних досягнень суспільства в його історичному розвитку або лише матеріальну культуру. Так, знаменитий англійський етнограф Є. Тайлор

Російський філософ М. Я. Данилевський висунув ідею “культурно-історичних типів” (цивілізацій). Вони перебувають у безперервній боротьбі один з одним і з навколишнім середовищем. Кожна цивілізація проходить у своєму розвитку періоди змужніння, старіння й загибелі. Данилевський

Науковий дискурс із проблем цивілізації та культури відбувається на тлі термінологічної невизначеності, для уникнення якої необхідно простежити еволюцію методологічних підходів та дефініцій “цивілізація” і “культура” в історичному контексті, з’ясувати їх значення в сучасному науково-навчальному

Спробою систематизації уявлень про соціокультурний розвиток людства, яка була б суголосна історичним реаліям, та створення методологічних засад теорії цивілізаційного процесу є праця вітчизняного дослідника Ю. В. Павленка”Історія світової цивілізації”, а також його докторська дисертація

3.1. Ігрова концепція культури Й. Хейзінги Ігрова культура вперше цілісно була сформульована голландським істориком Йоханом Хейзінгою (1872-1945) у праці “Homo ludens”. Стаття з історії культури” (1938). Дослідник виходив з ідей І. Канта, Ф. Шиллера

4.1. Природа й функціональність релігії Категорія культури, як відомо, – одна із найширших у понятійному полі гуманітарного знання. Найчастіше культуру розуміють як створений людиною штучний світ “другої природи”, на відміну від природної природи, яка

4.1. Природа й функціональність релігії Категорія культури, як відомо, – одна із найширших у понятійному полі гуманітарного знання. Найчастіше культуру розуміють як створений людиною штучний світ “другої природи”, на відміну від природної природи, яка

Ми знаємо, що періодично в історії під тиском незаперечних доказів у трагедіях і муках людських доль реконструювалися теїстичні моделі світу. Добре відомо, що найбільші творці космологічних концепцій неусвідомлено або цілеспрямовано використовували у своїх працях

5.1. Визначення й генеза понять “менталітет”, “ментальність” Поняття “менталітет”, “ментальність” широко використовуються в сучасній культурологічній літературі. Увійшло це поняття не лише до складу наукової термінології, але й у розмовне мовлення. Цей термін походить від

У членів первісного суспільства була своя ментальність – “примітивна”. Вирішальний внесок в оформлення поняття “примітивна ментальність” вніс уже згадуваний французький дослідник Л. Леві-Брюль. Учений порівняв первісну ментальність та сучасну, порушивши таким чином питання, чи