Культурологія – Шейко В. М

Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів, у першу чергу – від культури. При цьому в будь-яку історичну

Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів, у першу чергу – від культури. При цьому в будь-яку історичну

Культура містить матеріальні, духовні, художні різновиди людської діяльності, процеси цієї діяльності, її продукти, вияв її в самій людині. Американські вчені А. Крьобер і К. Клакхон підрахували, що до середини XX ст. у науці було

(Розроблений Ф. де Соссюром, Р. Бортом, Ч. Пірсом, Ю. Лотманом, Б. Успенським та ін.,) Семіотика – наукова дисципліна, що вивчає знаки й знакові системи. Для вивчення культури становлять інтерес різні напрями семіотики – лінгвістичний

(Розроблений Ф. де Соссюром, Р. Бортом, Ч. Пірсом, Ю. Лотманом, Б. Успенським та ін.,) Семіотика – наукова дисципліна, що вивчає знаки й знакові системи. Для вивчення культури становлять інтерес різні напрями семіотики – лінгвістичний

Ідея різниці культур і необхідність усестороннього розгляду як окремих культур, так і культури в цілому, як певної цілісної системи, уможливили створення нової дисципліни – культурології. Нині культурологія перебуває в стадії свого становлення. Є різні

Трудова теорія походження культури Найдокладніше діяльнісний підхід до культури розроблений у марксистській традиції. Марксизм вбачає відмінність людини від тварини насамперед у здатності до цілеспрямованої й доцільної діяльності. Передбачається, що походження соціального й культурного безпосередньо

Трудова теорія походження культури Найдокладніше діяльнісний підхід до культури розроблений у марксистській традиції. Марксизм вбачає відмінність людини від тварини насамперед у здатності до цілеспрямованої й доцільної діяльності. Передбачається, що походження соціального й культурного безпосередньо

Екзистенціальна теорія походження культури розроблена К. Ясперсом у праці “Зміст і призначення історії”. Він вважав, що, культуру можна датувати осьовим часом. Вона у формі мистецтва, філософії, релігії стала для людини способом подолання трагізму буття,

Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела – гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов висновку, що основою культури є гра як природна здатність. На думку Й. Хейзінги, якщо

2.1. Міфологія в культурі архаїчних суспільств Міф, ритуал і магія – найважливіші елементи архаїчної культури. Первісна свідомість і дія архаїчної людини значною мірою були ритуальними й міфологічними. Магія, міф і ритуал тісно пов’язані між

Магія (від грец. mageia – чарівництво) – одна з форм первісної свідомості, первісної релігії, заснована на тому, що багато незрозумілих явищ приписуються дії магічних сил. Магія виявляється, виражається в сукупності обрядів, які повинні впливати

Епос, як культурний феномен, виникає на межі між міфом і літературою. Міф пов’язаний “з патріархатом, який висунув на перший план героїчну особистість у вигляді чоловічого індивідуума”1. Вивільнюваний індивідуум уже починав розуміти переваги автономного існування

3.1. “Еллінство” і “варварство” Культура античної Греції (самоназва греків – елліни) була самобутньою й унікальною. Греки чітко розуміли особливості своєї цивілізації, її відмінність від культур сусідніх і віддалених народів. Цінності античної полісної демократії, пов’язані

Техне (від грец. techne – мистецтво, майстерність, уміння) – одна з базових характеристик грецької культури. Це широке поняття, що охоплює майже всі сфери людського існування. Майстерне виробництво чого-небудь у грецькій традиції розумілося як “техне”.

Катарсис (грец. catarsis) – очищення, піднесення, оздоровлення, відділення гіршого від кращого. Є три основні значення цього терміна: 1) релігійне; 2) медичне; 3) естетичне. Катарсис у релігійному значенні – це обряд очищення. У грецькій мові

Архетип циклічності, властивий античній думці в цілому, певним чином розкривається у філософії історії й культури Платона (427-347 рр. до н. е.). Філософсько-історична модель Платона – це синтез міфологічної традиції, відображеної в праці Гесіода “Труди

4.1. “Культура” і “природа” Поняття “культура”, як відомо, походить із римської античності та позначає процес людської життєдіяльності. Причому ця людська життєдіяльність принципово відрізняється від біологічних форм життя. Перше значення слова “культура” – це оброблення,

4.1. “Культура” і “природа” Поняття “культура”, як відомо, походить із римської античності та позначає процес людської життєдіяльності. Причому ця людська життєдіяльність принципово відрізняється від біологічних форм життя. Перше значення слова “культура” – це оброблення,

Головне завдання філософії, як писав Сенека, – донести до людей почуття гуманності, спільності, єднання, навчити їх жити згідно з природою, що наділяла людину кращими чеснотами. Філософія робить людей вільними, дозволяє піднятися над їхнім соціальним

У давньоримській культурі оригінальне поєднувалося із запозиченим. Запозичене перетворювалося, змішувалося з оригінальним і в результаті виникла єдина, цільна давньоримська культура. Необхідно з’ясувати, синкретичною була ця єдність чи органічною. Це питання тісно пов’язане з питанням

5.1. Креаційна модель походження світу, людини й культури в Біблії Біблія – основне джерело середньовічних уявлень про світ і про місце в ньому людини. Для християнського світобачення, яке панувало в епоху Середньовіччя, центральною ідеєю

Грецька свідомість демонструвала прихильність ідеї чіткої впорядкованості навколишнього світу, універсального характеру космічного закону, божественного розуму – Логосу, що пронизує й регулює Всесвіт. Картина світу була для греків цілісною, кінцевою, замкненою, наочно доступною для огляду,

Основу августинівської філософії культури становить ідея існування двох громад, двох держав, або “двох градів” – божественного (civitas Dei) і земного (civitas terrena). До першого належать усі вірні Богові істоти, добрі ангели, істинні християни й

У період Середньовіччя християнство пронизувало всі сфери суспільства і насамперед його духовне життя. У цих умовах головною ознакою духовної культури є її релігійність. Християнство – не просто релігія, воно є фундаментальною світоглядною основою свідомості,