Культурологія – Шейко В. М. – Тема 1. Культура й цивілізація
Тема 1. Культура й цивілізація
1.1. Цивілізаційний розвиток сучасного світу
Проблема співвідношення культури й цивілізації сьогодні е однією з найбільших у культурології. Більше того, аналіз багатьох сучасних культурних явищ проводиться за допомогою цивілізаційного підходу, який усе частіше стає універсальним інструментарієм культурологічних досліджень.
Культура й цивілізація – тісно пов’язані поняття, що часто вживаються як синоніми. На сьогодні цивілізацію найчастіше розуміють як певний рівень розвитку суспільства (дикість – варварство – цивілізація) або етап у розвиткові суспільства, що передбачає наявність у визначеному соціумі певних цивілізаційних норм. Цивілізовані суспільства, на відміну від варварських, – це суспільства, засновані на якісно нових принципах організації й управління.
У цілому поняття “цивілізація” багатопланове. Сам термін, як і термін “культура”, виходить із римської традиції й семантично пов’язується з громадянським суспільством. Слід назвати, принаймні, такі основні значення цього терміна.
1. Цивілізація – це зовнішній, технічний бік людської діяльності, на противагу культурі – внутрішній, духовній, моральній (І. Кант) складовим людського існування. У цьому разі органіка культури протиставляється мертвому техніцизму цивілізації.
2. Цивілізація – противага варварству, архаїці. У цьому значенні підкреслюється культурно-історична єдність людського суспільства.
8. Цивілізація – локальне соціокультурне утворення. Плюралізм окремих розрізнених цивілізацій суперечить баченню загальнолюдської перспективи як висхідної до християнства
Необхідно зазначити, що у філософській і суспільній думці розрізнення культури й цивілізації все-таки умовне. Так, французькі дослідники надають перевагу терміну “цивілізація” (civilization), а німецькі – терміну “культура” (у значенні “висока культура”) для позначення приблизно тих самих процесів.
Однак більшість дослідників не пов’язують відмінності між культурою й цивілізацією з особливостями національних мов. У сучасному науковому дискурсі вироблені певні ознаки цивілізації, яка розуміється як певна стадія розвитку суспільства, пов’язана з певною культурою. Ці ознаки відрізняють цивілізацію від доцивілізованої стадії розвитку суспільства. Ознаки цивілізації такі:
1. Наявність держави як певної організації, управлінської структури, що координує господарську, військову й деякі інші сфери життєдіяльності всього суспільства.
2. Наявність писемності, яка полегшує роботу багатьох сфер управлінської та господарської діяльності, сприяє збереженню й передачі духовної традиції.
8. Наявність сукупності законів, правових норм, що замінили родові звичаї. Система законів виходить із рівної відповідальності кожного члена цивілізованого суспільства незалежно від його родоплемінної належності. Із часом у цивілізаціях приходять до письмової фіксації зведення законів. Записане право – виразна ознака цивілізованого суспільства. Звичай же – ознака суспільства доцивілізаційного. Відсутність чітких законів і юридичних норм – рудимент родових відносин.
4. Наявність міст як центрів керування, релігійного життя, ремесла й торгівлі. Міста – найважливіша ознака цивілізації.
Б. Певний рівень гуманізму. Навіть у ранніх цивілізаціях (якщо там і не панують уявлення про право кожної людини на життя й гідність) немає людожерства й людських жертвопринесень.
6. Перехід до цивілізаційної стадії в багатьох народів пов’язується з поширенням розвинених релігійних систем, світових релігій, що несуть гуманістичну традицію – буддизму, християнства, ісламу, іудаїзму.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)