Кримінальне право України – Кузнецов В. В. – Білет № 7
1. Тлумачення кримінально-правових норм та його види
Тлумачення кримінально-правових норм – це з’ясування та визначення змісту правової норми, тобто волі законодавця, відображеної у прийнятому ним законі. Тлумачення кримінального закону поділяється на види залежно від суб’єкта, способів та обсягів тлумачення. За суб’єктом тлумачення поділяють на: 1) офіційне; 2) судове; 3) док-тринальне. До прийняття Конституції України 1996 р. парламент нашої держави мав право тлумачити чинні закони та їх окремі положення. Таке тлумачення мало назву – Аутентичне. Тепер ВР при прийнятті законів за необхідності дає визначення окремих понять та термінів у примітці до самого закону (окремих його частин). У зв’язку із цим аутентичне тлумачення, під яким прийнято розуміти роз’яснення закону самим законодавцем – ВР України, не застосовується.
Офіційне Тлумачення (іноді його називають легальним) – це тлумачення чинних законів або їх окремих положень Конституційним Судом України. Згідно зі ст. 147 КУ “Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів КУ і дає офіційне тлумачення КУ та законів України”.
Судове Тлумачення кримінального закону відбувається у процесі судового розгляду кримінальних справ. Коли суд будь-якого рівня застосовує по кожній справі певні кримінально-правові норми, з’ясувавши їх зміст та відповідність КУ. У разі невідповідності кримінального закону КУ суд повинен застосувати норму КУ як норму прямої дії. У разі невизначеності питання про те, чи відповідає КУ застосовуваний закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до ВС України, який відповідно до ст. 150 КУ, може порушувати перед КС України питання про відповідність КУ законів та інших нормативно-правових актів. Судове тлумачення кримінального закону здійснювалося і Пленумом ВС України у вигляді його постанов щодо певної категорії кримінальних справ до набрання чинності Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року. На думку М. І. Хавронюка, такі постанови ПВСУ будуть поступово втрачати чинність. У правозастосуванні постанови ПВСУ будуть враховуватися судами без вказівки у відповідних процесуальних документах. Втрата чинності таких документів буде обумовлена прийняттям нових постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ При цьому таке тлумачення не повинно підміняти собою закон, звужувати або розширювати його зміст.
Доктринальне Тлумачення кримінального закону – це наукове тлумачення, яке даються фахівці в галузі права – вчені та практичні працівники – в монографічних роботах, наукових статтях, коментарях тощо. Доктринальне тлумачення не має кримінального права, національній правовій системі); 4) історичне (з’ясування змісту закону в різних аспектах).
Тлумачення кримінального закону за обсягом кола суспільно небезпечних діянь, що охоплюються певною кримінально-правовою нормою, поділяються на: 1) Буквальне (з’ясування змісту кримінально-правової норми у точній відповідності до тексту закону); 2) Поширювальне (надання дії закону ширших меж, ніж це безпосереднє випливає з буквального тлумачення кримінально-правової норми, оскільки певні аспекти цього діяння розуміються контекстуально); 3) Обмежувальне (надання дії закону вужчих меж, ніж це передбачає буквальний зміст певної кримінально-правової норми) обов’язкової сили, евентуально впливає на формування законодавства та кримінально-правової політики в державі, а також і на свідомість правозастосовувачів та ін.
За способами Тлумачення поділяються на: 1) філологічне (аналіз самого тексту); 2) Логічне (з’ясування змісту закону та обсягу його правової регламентації, визначення моменту закінчення злочину тощо); 3) Системне (співставлення змісту відповідного кримінального закону з іншими положеннями даного чи будь-якого іншого закону, визначення юридичної природи цього положення в системі; 4) Історичне (з’ясування умов, причин, які зумовили прийняття законів, вивчення проектів КК та історії розвитку законодавства).
(2 votes, average: 3,50 out of 5)