Кримінальне право України – Кузнецов В. В. – 2. Фіктивне підприємництво (ст. 205 КК)

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми, та примітки.

Родовим об’єктом Злочину є сфера господарської діяльності. Безпосередній об’єкт Злочину – встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності. Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами Злочину можуть бути встановлений порядок оподаткування й отримання кредитних ресурсів, добросовісна конкуренція, право власності.

Об’єктивна сторона Злочину (ч. 1 ст. 205 КК) виявляється у вчиненні однієї з двох дій: 1) створення суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми; 2) придбання такого суб’єкта підприємницької діяльності.

Ст. 205 КК встановлює відповідальність за дії, які зовні є цілком легальними. При цьому Фіктивність полягає у відсутності в осіб, які стоять за створеним (придбаним) суб’єктом підприємництва, справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах: виробляти товари, виконувати роботи або надавати послуги.

Створення суб’єкта підприємницької діяльності – це його державна реєстрація, юридичне заснування нової, раніше не існуючої організації, метою якої є отримання прибутку. Придбання суб’єкта підприємницької діяльності – це набуття будь-яким способом права власності на цю юридичну особу як у цілому, так і на визначену його частину, що дозволить здійснювати контроль за ним (наприклад, купівля контрольного пакета акцій акціонерного товариства, заміна власника або складу учасників правління, придбання майна підприємства, що приватизується, тощо).

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення окремих термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 р. № 3 “Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності”.

Злочин є закінченим з моменту державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) або набуття права власності на нього (формальний склад).

Суб’єкт Злочину спеціальний: громадянин України, особа без громадянства, іноземець (як службова особа, так і неслужбова), які з визначеною в цій статті метою вчинили дії, спрямовані на створення (заснування чи реєстрацію) або придбання суб’єкта підприємницької діяльності.

Суб’єктивна сторона Злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

На наявність мети – прикриття незаконної підприємницької діяльності або здійснення її видів, щодо яких є заборона (фіктивного підприємництва),- може вказувати використання викрадених, знайдених, підроблених, позичених паспортів або тих, що належали померлим громадянам, а також документів осіб, які дали згоду зареєструвати юридичну особу на своє ім’я. Використання при цьому підроблених документів або їх підробка мають додатково кваліфікуватися за ст. 358 чи ст. 366 КК (див. п. 17 згаданої вище Постанови).

Під Незаконною діяльністю, для прикриття якої створюється чи придбавається суб’єкт підприємницької діяльності, слід розуміти будь-яку підприємницьку діяльність юридичної особи, що не відповідає установчим документам (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом; ухилення від оподаткування; монополізація ринку товарів і послуг тощо).

Під Забороненою діяльністю розуміють діяльність, яка прямо заборонена законом (наприклад, виробництво і збут наркотичних засобів, зброї, радіоактивних матеріалів тощо).

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 205 КК) є: 1) повторність; 2) заподіяння державі, банкові, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам великої матеріальної шкоди (наприклад, неповернення відсотків за користування кредитом; використання кредиту не за цільовим призначенням; несплата належних сум податків; припинення діяльності придбаного суб’єкта підприємництва тощо).

Згідно з прим. до ст. 205 КК матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у 200 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у 1000 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У разі, коли створений чи придбаний суб’єкт підприємницької діяльності розпочав незаконну діяльність, що містить ознаки ще й іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ст. 205 і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за здійснення незаконної діяльності.

Якщо при створенні чи придбанні такого суб’єкта винна особа мала на меті не тільки прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а й незаконне одержання кредитів і привласнення одержаних коштів чи їх використання не за цільовим призначенням, її дії слід додатково кваліфікувати і як готування до вчинення злочину, передбаченого відповідними частинами ст. 190 чи ст. 222 КК (див. п. 20 Постанови).

Коли такі дії поєднані з наступним фіктивним банкрутством чи доведенням до банкрутства, їх також необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідною частиною ст. 205 та ст. 218 чист. 219 КК.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Кримінальне право України – Кузнецов В. В. – 2. Фіктивне підприємництво (ст. 205 КК)