Криміналістика – Волобуєв А. Ф. – 5. Значення результатів дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства для розкриття і розслідування злочинів
Складові матеріальної картини місця події – апріорі, об’єкти-носії інформації про злочинну подію й особу злочинця, однак реалізація інформаційно-доказового потенціалу такої інформації найчастіше неможлива без відповідних експертних досліджень. Результати експертних досліджень сприяють плануванню, організації розслідування, встановленню всіх обставин, які підлягають доказуванню (ст. 64, 23 КПК України).
Основною метою проведення балістичної експертизи є дослідження вогнепальної зброї, що є елементом системи обставин, які підлягають установленню. Але експертна практика свідчить, що вогнепальна зброя – це водночас джерело важливої інформації про особу того, хто стріляв (навички стрільби, особливості його зору, професійні ознаки тощо), джерело інформації про механізм учинення злочину тощо. У процесі розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї, найчастіше виникає необхідність за допомогою відповідних експертних досліджень установити факт носіння і збереження вогнепальної зброї та боєприпасів.
Особливе значення для розслідування злочинів має вибухотехнічна експертиза. Проведення вибухотехнічного дослідження, об’єктами якого є вибухові пристрої, вибухові речовини та сліди їхнього застосування, спрямоване на встановлення факту і обставин вибуху, особливостей вибухового механізму, характеру вибухових речовин. На підставі зазначених даних можна дійти висновків щодо вибухотехнічних навичок злочинця, його професійних ознак, можливостей доступу до певних вибухових речовин і вибухових механізмів та ін.
Важливим моментом у оцінюванні висновку експерта з метою одержання інформації про особу злочинця є встановлення факту перевірки експертом протилежної версії. Доцільність такого підходу підтверджена практикою. Наприклад, у висновку експерта було зазначено, що постріл міг бути зроблений власноруч, але експерт, по-перше, не перевірив довжину руки потерпілого, що була незвичайно довгою і виключала необхідність у шнурку; по-друге, не зіставив отвір поранення з положеннями руки і рушниці, яке виключає можливість того, що після пострілу рушниця могла залишитися на ліжку, де її було виявлено, і не впасти на підлогу. Необхідно наголосити на важливості того, що слідчий повинен усвідомлювати сутність висновків експертного дослідження, тому що неправильна оцінка доказового значення висновку експерта може призвести до негативних наслідків, зокрема до засудження невинного.
Підстави для призначення повторної експертизи можуть бути процесуальними (порушення відповідних правових норм під час провадження первинної експертизи) і фактичними (які стосуються саме змісту висновку експерта). До останніх традиційно відносять: необгрунтованість висновку або його помилковість. Установлення зазначених фактичних засад у більшості випадків доцільно доручати відповідному фахівцеві, що має достатній обсяг спеціальних знань як у сфері певної науки, так і щодо методики проведення експертного дослідження та оформлення результатів такого дослідження.
Ініціатором проведення додаткової або повторної експертизи, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 197 КПК України, може бути І обвинувачуваний. У такому випадку доцільно запросити відповідного спеціаліста для надання допомоги щодо ухвалення обгрунтованого рішення за заявленим клопотанням. Наприклад, обвинувачуваний, ознайомившись із висновком експерта-баліста, звернувся із клопотанням про призначення повторної експертизи, тому що під час первинної експертизи експерт не взяв до уваги відсутність у мисливській рушниці спускової скоби і визнав її технічно придатною для стрільби. Спеціаліст рекомендував не призначати повторну балістичну експертизу, а натомість допитати експерта, котрий проводив балістичну експертизу, щодо того, яким чином відсутність спускової скоби може впливати на придатність до стрільби досліджуваної рушниці. Допит цілком підтвердив відсутність потреби в призначенні повторної експертизи.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)