Криміналістика – Волобуєв А. Ф. – 2. Загальна характеристика засобів, методів (способів, прийомів), видів криміналістичних фотографії та відеозапису
Засобами криміналістичної фотографії та відеозапису вважають апарати, приладдя, матеріали, використовувані підчас фото -, відеозйомки. До засобів криміналістичної фотографії та відеозапису належить фотознімальна апаратура (фотоапарати, кінокамери, відеокамери, насадки на об’єктиви) та лабораторне устаткування (фотозбільшувачі, копіювальні фотостанки, кадрувальні та копіювальні рамки, фоторізаки, глянцювальні апарати), тобто саме ті засоби, із використанням яких на фотознімках можуть відображатись їх ознаки.
Як складову засобів криміналістичної фотографії та відеозапису доцільно виділити категорію фотоматеріалів. До таких належать світлочутливі матеріали (фото – та кіноплівки, фотопластинки, фотопапір) і фотореактиви (проявники, фіксажі, віражі, відбілювачі та ін.).
Метод криміналістичної фотографії та відеозапису розуміють як сукупність правил і рекомендацій щодо вибору фотографічних і відеографічних засобів, умов зйомки, оброблення матеріалів для одержання знімків, кадрів фільму цільового призначення.
Методи криміналістичної фотографії поділяють на види – фіксуючі та дослідницькі.
Фіксуючі – полягають у фіксації, відображенні обстановки, перебігу результатів слідчої дії (оперативно-розшукових заходів, експертизи), у відображенні матеріальних об’єктів та їх ознак, що сприймаються неозброєним оком.
Виокремлюють такі види фіксуючих методів.
1. Панорамний (спосіб лінійної – горизонтальної чи вертикальної панорами, спосіб кругової панорами – для великої території).
За загальним правилом, лінійну панораму застосовують для фіксації об’єктів, розташованих близько, а кругову – для об’єктів, віддалених від місця фотозйомки. Панорамний метод дозволяє зафіксувати ділянки місцевості, будівлі, інші об’єкти, які мають значну довжину або висоту, і зображення яких при заданому масштабі не вміщується в одному кадрі.
2. Вимірювальний (спосіб масштабний чи з масштабною лінійкою, метрична зйомка, великомасштабний спосіб). Вимірювальний метод дозволяє на знімку встановити розміри зображених об’єктів, а також відстань між таким об’єктами.
3. Упізнавальний (сигналітичний, прикметофіксуючий) – погрудне фотографування заарештованих і засуджених для криміналістичного обліку, можливого розшуку, упізнання й використання в процесі ідентифікації. Також упізнавальний метод застосовується для фотографування невпізнаних трупів із метою обліку та встановлення особи померлого. Традиційно виготовляють три знімки у 1/7 від натуральної величини: правий профіль, анфас, лівий напівпрофіль. У повний комплект входить також і четвертий знімок – вид спереду в повний ріст. Труп доцільно фотографувати у фас, обидва профілі, а також у % повороту обличчя з відкритими очима (В. Ю. Шепітько).
4. Репродукційний (виготовлення копій) застосовується для зйомки плоскінних об’єктів: документів, рукописів, планів, схем та ін. Для такої зйомки можуть застосовуватися репродукційні установки “Уларус”, УРУ “Беларусь СБ-2” та ін.
5. Стереоскопічний дозволяє зорово сприймати об’єкт на фотозображенні у трьох вимірах, фіксувати й досліджувати просторові якості об’ємних об’єктів. Для означеної зйомки використовують спеціальні фотоапарати (зокрема “Спутник”), стереоскопічні насадки або спеціальні стереоскопічні планшети, в яких закріплюють звичайні фотоапарати.
6. Зйомка зі змінними об’єктивами (довгофокусними і широко-кутовими) застосовується у випадках, коли основний об’єктив фотоапарата не забезпечує отримання зображення потрібного масштабу (Є. П. Іщенко, В. О. Образцов). Змінна оптика застосовується в тих випадках, коли неможливо наблизитися до віддаленого об’єкта або неможливо відійти від близько розташованого об’єкта, але необхідно отримати зображення певного масштабу.
7. Макрофотозйомка – великомасштабна зйомка невеликих об’єктів (стріляних куль, слідів пальців рук та ін.) у натуральну величину або з безпосереднім збільшенням без мікроскопу. Для такої зйомки застосовують подовжувальні кільця та макроприставки, що забезпечують збільшення 3:1.
Дослідницькі методи криміналістичної фотографії полягають у виявленні під час спеціального дослідження невидимих, малопомітних у звичайних умовах спостереження, об’єктів, ознак. До таких методів належать.
1. Контрастуючий (метод фотографічного змінення контрастів) застосовують для визначення розбіжностей у кольорах та їх відтінках. Такий метод дозволяє отримати фотографії з незвичним співвіднесенням яскравості у разі чорно-білої зйомки або кольоро-передавання у випадку кольорової. В експертній практиці контрасти традиційно посилюють із метою виявлення необхідних деталей зображення (наприклад, для виявлення ознак підчистки).
2. Кольороділільний (метод поділу кольорів) метод полягає у збільшенні контрасту шляхом фотографування з використанням різних світлофільтрів. Цей метод застосовують у випадку необхідності підсилити слабковидимий текст, виявити дописування, прочитати текст, залитий барвником. Наприклад, якщо текст написано слабковидимим синім барвником, то фотографують через жовтий світлофільтр, на знімку текст матиме не синій, а чорний, тобто контрастнішій колір (І. В. Гора, В. А. Колесник).
3. Кольоророзпізнавальний – метод фотозйомки із застосуванням світлофільтрів. Світлофільтри, змінюючи спектральний склад світла, що падає на фотоматеріал, дозволяють у градації сірих тонів підкреслити (і тим самим виявити) необхідні кольорові деталі завдяки зменшенню розбіжностей між іншими.
4. Мікрофотографічний метод застосовують для збільшення зображень об’єктів або деталей (мікроструктура, мікрорельєф) об’єктів, не доступних неозброєному оку. Для зйомки використовують звичайний фотоапарат, мікрофотонасадку, мікрофотокамеру.
5. Фотозйомка в невидимих променях спектра (інфрачервоних, ультрафіолетових, рентгенівських, гамма-променях) застосовується для виявлення ознак, які не сприймаються візуально і не відтворюються фотографічними засобами у видимому світлі, зокрема, для прочитання витравлених і залитих текстів.
Вид криміналістичної фотографи та відеозйомки – це сукупність правил і рекомендацій щодо правильного вибору місця, напрямку, відстані, методу (способу, прийому), завдяки чому здійснюється певна систематизація зафіксованого матеріалу і розкриття його змісту від загального до окремого.
Види криміналістичної фотографи:
1) орієнтуючий – застосовується для відображення місця події з прилеглою територією; найчастіше виконується панорамним методом;
2) оглядовий – для фіксації загального вигляду місця події; виконується звичайним, інколи панорамним методом; точку зйомки доцільно обирати так, щоб на знімку були зафіксовані важливі елементи обстановки місця події та їх взаємне розташування;
3) вузловий – необхідний для фіксації найбільш важливих у криміналістичному відношенні об’єктів обстановки місця події: трупів, слідів та ін.;
4) детальний – здійснюється для фіксації окремих слідів та особливостей місця події; також застосовується вимірювальний метод із масштабною лінійкою.
Найбільш поширеним видом зйомки у фіксуючій фотографії є фотографування місця події. Означений вид зйомки має відповідати певним вимогам: 1) порядок фотографування має бути пов’язаним із всією процедурою огляду місця події; 2) фотографування має передувати іншим засобам фіксації; 3) засоби і методи фотографування обираються залежно від ситуації огляду, з метою забезпечення повноти, всебічності й точності відображення; 4) сукупність фотознімків має надавати достатньо повне та ясне уявлення про обстановку злочину, його сліди і деталі; 5) до внесення будь-яких змін до обстановки слід фотографувати загальний вигляд місця події і взаємне розташування об’єктів; 6) окремі сліди і предмети спочатку фотографуються в тому вигляді, в якому вони були виявлені.
Прийоми кіно -, відеозапису.
1. Панорамування буває статичним і динамічним. Статичну панораму знімають плавним поворотом камери навкруги горизонтальної або вертикальної осі. Динамічну панораму знімають, пересуваючи камеру в просторі (для фіксації великих площадин або подовжених об’єктів).
2. Перехід від загального плану до великого, крупного і навпаки (наїзд і від’їзд). Наїзд – плавний перехід від загального плану до середнього і крупного; від’їзд-прийом, зворотний наїзду, традиційно дозволяє підтримувати орієнтацію в обстановці проведення слідчої дії після серії епізодів, відзнятих крупним і детальним планами, або для введення в кадр інших осіб після демонстрації основного персонажу зйомки.
За аналогією до видів криміналістичної фотографії” У криміналістичному відеозаписі використовують такі види планів: загальний план (орієнтуюча і оглядова фіксація місця проведення слідчої дії); середній план (збільшуючи фрагмент зображення загального плану, спрямовує увагу на певний об’єкт, динаміка якого стає вже досить помітною; крупний план (для виокремлення характерних фрагментів об’єкта зйомки; детальний план (для демонстрації на повний кадр специфічних особливостей об’єкта зйомки).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)