Криміналістика – Волобуєв А. Ф. – 2. Поняття, класифікація техніко-криміналістичних засобів, прийомів, методів; правова регламентація і значення їх застосування в кримінальному судочинстві
Техніко-криміналістичний (криміналістичний) засіб – це будь-які прилади, інструменти, матеріали, речовини, використовувані для збирання і дослідження доказів: фотоапарат, електронно-оптичний перетворювач, штангенциркуль, слідокопіювальна стрічка, магнітний порошок тощо. Сукупність цих засобів становить криміналістичну техніку у вузькому розумінні терміна.
Техніко-криміналістичний прийом слід розуміти як найбільш доцільний, раціональний, ефективний спосіб роботи з техніко-криміналістичними засобами під час збирання, дослідження доказів. Прикладом слугують прийоми виявлення, фіксації, вилучення, забезпечення схоронності слідів тощо. Техніко-криміналістичні прийоми, зазвичай, поєднуються з тактичними прийомами слідчих дій.
Техніко-криміналістичний метод – це підхід до пізнання обставин розслідуваного злочину з використанням теоретичних положень криміналістичної техніки, техніко-криміналістичних засобів і прийомів. Застосовуються техніко-криміналістичні методи під час збирання і дослідження доказів, завдяки чому й пізнаються обставини розслідуваного злочину. Вони нерідко певним чином впливають на обрання тактики слідчих дій, а тому також здебільшого поєднуються з відповідними тактичними прийомами. До техніко-криміналістичних належать методи лабораторного дослідження речових доказів, фотографічні, фіксації ознак зовнішнього вигляду людини (наприклад, суб’єктивного портрета) тощо.
Техніко-криміналістичні засоби, прийоми, методи класифікують за різними підставами (в криміналістичній літературі переважно йдеться про поділ засобів).
За джерелом походження або за виникненням розрізняють такі групи техніко-криміналістичних засобів і методів: 1) розроблені в інших галузях науки й техніки і запозичені криміналістикою для використання без жодних змін: наприклад, оптичні засоби, фото -, відеоапаратура, хімічний метод; 2) розроблені в інших галузях науки й техніки і запозичені криміналістикою, але піддані певним змінам для використання в криміналістиці: наприклад, спеціалізовані фотоапарати, вимірювальні лупи, методи дослідження речових доказів із застосуванням невидимих променів спектра; 3) розроблені в криміналістиці спеціально для збирання і дослідження доказів: наприклад, порівнювальні мікроскопи, магнітні щіточки (пензлі), кулеуловлювачі, метод суб’єктивного портрета.
За призначенням (метою використання) виділяють техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи, призначені для: 1) збирання, попереднього вивчення доказів, фіксації перебігу слідчих дій: наприклад, засоби для роботи зі слідами пальців рук, лупи, фотоапарати, компас; 2) дослідження в лабораторних умовах речових доказів під час криміналістичних експертиз (також доекспертних (попередніх) досліджень): наприклад, мікроскопи, метод і апаратура для оптичної розгортки та фотографування поверхні кулі; 3) ведення криміналістичних обліків (накопичення, обробки, видачі інформації, що має значення для розкриття і розслідування злочинів) – зокрема автоматизовані пошуково-інформаційні системи, створені із застосуванням кібернетичних методів на базі електронно-обчислювальних машин (ЕОМ); 4) профілактики злочинів та створення умов, що сприяють їх розкриттю (засоби охоронної сигналізації, відеокамери для спостереження, хімічні й інші “пастки”, що залишають на злочинцеві додаткові сліди).
Переважно за вказаним критерієм виділяють як основні перші дві групи, одну з яких нерідко називають слідчою технікою, інколи “польовою криміналістикою” (P. C. Бєлкін), а другу експертною, чи лабораторною, технікою. Аналогічним є розподіл на пошукову та експертну техніку (Л. Я. Драпкін, В. М. Карагодін), – відповідно технічні засоби поділяють на вузькоспеціалізовані та багатопрофільні.
Суб’єктами застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів є особи, уповноважені на це: слідчий, дізнавач, спеціаліст, експерт, склад суду, інші.
Застосування засобів, прийомів і методів криміналістичної техніки як види діяльності належать до галузей певних спеціальних знань. Відповідно до сучасної юридичної доктрини, спеціальні знання – це незагальновідомі знання у галузях науки, техніки, ремесла і мистецтва, які не мають масового поширення і якими володіє обмежене коло фахівців. У широкому сенсі фахівець – це особа, яка має спеціальні знання і може набувати різного процесуального статусу, тобто може брати участь у кримінальному процесі як спеціаліст, і як експерт.
Слідчий, дізнавач, прокурор, оперативні працівники, склад суду, інші працівники правоохоронних органів – це процесуальні особи, які проводять досудове і судове розслідування за кримінальною справою і повинні мати певні спеціальні знання та навички для якісного виконання покладених на них процесуальних функцій. Означені суб’єкти можуть застосовувати власні спеціальні знання, якщо іншого не зазначено в законі або немає об’єктивної необхідності в їх використанні за допомогою залучення фахівців. При цьому категорія об’єктивної необхідності повинна грунтуватися на критерії раціонального використання спеціальних знань фахівців для проведення якісної роботи з джерелами інформації про злочинну подію.
Із суб’єктами пов’язані сфери застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів: 1) досудове розслідування; 2) оперативно-розшукові заходи; 3) експертні та попередні (доекспертні) дослідження; 4) судовий розгляд кримінальних справ; 5) ведення криміналістичних обліків; 6) заходи профілактики злочинів та створення умов, що сприяють їх розкриттю.
Застосування техніко-криміналістичних засобів, а отже пов’язаних із ними прийомів, методів, для розв’язання завдань кримінального судочинства регламентовано КПК України (передбачено прямо чи випливає з його норм) та іншими законами. Існують також відомчі нормативно-правові акти, якими регульовано порядок застосування техніко-криміналістичних засобів. Відповідні приписи слугують правовими підставами для використання криміналістичної техніки. Зокрема, застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів: у стадії досудового розслідування під час слідчих дій передбачене ст. ст. 79, 82, 86, 85і, 85а, 114 КПК України та іншими, що регулюють процесуальний порядок провадження конкретних слідчих дій; у стадії судового розгляду відбувається на основі норм КПК України, якими регламентоване провадження під час судового слідства судових дій, спрямованих на дослідження доказів і одержання нових фактичних даних (гл. 26 КПК України), та передбачене ст. 87і КПК України; у перебігу експертних досліджень – зі ст. 75 КПК України; під час оперативно-розшукових заходів випливає зі ст. ст. 66, 103 КПК України та передбачене Законами України “Про оперативно-розшукову діяльність” (ст. 8 п. 9,11), “Про міліцію” (ст. 11 п. 10, 12); для ведення криміналістичних обліків, профілактики злочинів передбачено зазначеними Законами (відповідно до ст. 8 п. 17 і ст. 11 п. 11,13,12). Застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів, методів згідно з вимогами КПК України, визнається процесуально-правовою формою.
Застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів має відповідати певним умовам (принципам). Такими в криміналістичній літературі переважно вважають: 1) законність; 2) етичність, тобто відповідність нормам суспільної моралі; 3) науковість (наукову обгрунтованість, достовірність, відтворюваність, точність і надійність отриманих результатів); 4) безпечність (що стосується як безпосередньо засобів і методів, розміщення апаратури, так і кваліфікації суб’єктів застосування, насамперед слідчих, дізнавачів, оперативних працівників, прокурорів, спеціалістів, експертів); 5) забезпечення цілісності, незмінюваності досліджуваних об’єктів, використання передусім, таких засобів, прийомів, методів, які не спричинять їх руйнування (за винятком експерта); 6) ефективність – досягнення найефективніших результатів у якомога більш стислий термін.
Законність як умова (принцип) застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів означає наступні, по-перше, наявність правових підстав для цього; по-друге, неприпустимість порушення прав, законних інтересів громадян; по-третє, обов’язковість відповідно до вимог КПК України чи інших нормативно-правових актів відбиття факту, порядку, умов і результатів застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів у протоколах слідчих і судових дій (судового засідання), протоколах, складених уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, висновку експерта, інших службових документах (за необхідності).
Зокрема, в протоколі слідчої дії має бути зазначено: про повідомлення, якщо це передбачено КПК України, всіх учасників дії до її початку, що будуть застосовані певні техніко-криміналістичні засоби (прийоми, методи), – наприклад, таку вимогу містить ст. 852 КПК України; факт застосування та ким, назва і технічні характеристики (параметри) використаних техніко-криміналістичних засобів, умови застосування, для чого використовувалися і що за їх допомогою виконано, отримані результати, спосіб оформлення додатків до протоколу (ст. ст. 82, 85 ч. 4, 65 ч. 2 КПК України), виготовлення або вилучення за допомогою застосованих засобів (прийомів, методів). Зазначене, а також належне оформлення додатків для забезпечення схоронності, унеможливлення фальсифікації забезпечує доказове значення отриманих унаслідок застосування техніко-криміналістичних засобів (прийомів, методів) результатів. Вилучені об’єкти, їх частини, моделі, копії слідів-відображень, визнані речовими доказами (моделі, копії – похідними речовими доказами), упаковують, опечатують, на упаковці робиться пояснювальний напис, що посвідчується підписами слідчого і понятих, а інколи й інших учасників дії. Фотознімки зосереджуються у фототаблицях, що, як і плани, схеми, повинні містити заголовки, пояснювальні тексти (роз’яснення умовних позначень), підписи слідчого, інших учасників дій (за певних обставин), понятих (якщо вони були присутні під час виготовлення, наприклад, схеми). Матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапису оформлюються згідно з вимогами ст. ст. 85і, 852 КПК України. Відповідно до ст. 82 КПК України нарівні з протоколами слідчих і судових дій джерелами доказів вважають носіїв інформації, на яких із використанням технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.
На цей час проблемно-дискусійним питанням є застосування в кримінальному судочинстві цифрової фотозйомки, цифрового відеозапису тощо. Відповідно до наведених норм КПК України, факт і процес застосування будь-яких технічних засобів мають бути відбиті в протоколі слідчої дії. З метою впровадження в процес результатів застосування означених цифрових засобів доцільно дотримуватися певних рекомендацій. Після застосування цифрової фото -, відеотехніки, зокрема під час проведення слідчої дії, слідчий, по-перше, має продемонструвати всім учасникам слідчої дії факт копіювання зображення з цифрового носія на компакт-диск; по-друге, продемонструвати зображення на компакт-диску і за відсутності зауважень опечатати цей диск і долучити до матеріалів кримінальної справи. У випадку фотозйомки він повинен спочатку роздрукувати фотозображення, потому здійснивши означені маніпуляції з диском. Такі дії унеможливлять маніпуляції із зображенням та гарантуватимуть об’єктивність розслідування.
Отже, застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів, методів забезпечує збирання і дослідження доказів (доказової інформації). Отримані дані використовуються для побудови версій, планування розслідування злочинів; вони уможливлюють швидке і повне розкриття злочинних діянь, доведення винуватості осіб, які їх учинили, встановлення інших обставин, що становлять предмет доказування в кримінальній справі (ст. ст. 64, 23 КПК України), а відтак якісне виконання завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України. У цьому полягає значення криміналістичної техніки для розслідування злочинів, судового розгляду кримінальних справ, установлення в них істини. Завдяки застосуванню криміналістичної техніки загалом підвищується ефективність боротьби зі злочинністю.
До того ж положення цього розділу науки криміналістики можуть використовуватися і використовуються ініціативно або на підставі нормативно-правових актів у інших сферах юридичної діяльності. Зокрема, в цивільному, господарському судочинстві під час роботи з доказами можуть застосовуватися техніко-криміналістичні засоби. Згідно зі ст. 6 Закону України “Про адвокатуру”, адвокат у процесі здійснення професійної діяльності має право застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства. Інколи виникає необхідність у використанні нескладних техніко-криміналістичних засобів (наприклад, збільшувальних) нотаріусами, юрисконсультами. Безперечно, це сприяє більш ефективній професійній діяльності правознавців.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)