Криміналістика: питання і відповіді – Кофанов А. В. – 5. Нові види експертних досліджень
До злочинів, що посягають на об’єкти інтелектуальної власності, належать злочини у сфері порушення авторських та суміжних прав, спрямовані проти такого виду власності як інтелектуальна. Конституцією України захищаються всі види власності, тому захист інтелектуальної власності є теж актуальним. Потрібні реальні механізми її захисту, розроблення методик розслідування злочинів вказаної категорії і системи типових експертиз, що спираються на відповідні їм спеціальні знання.
Захист прав на об’єкти інтелектуальної власності здійснюється різними юридичними науками: адміністративним, кримінальним, цивільним правом та криміналістикою.
Під час захисту прав авторів відіграє роль спеціальний орган виконавчої влади – установа у сфері інтелектуальної власності, що забезпечує реалізацію державної політики охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, передбачених законом, виконує відповідні функції.
Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України розробив перелік видів судових експертиз, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, з якими пов’язані види експертних спеціальностей, з присвоєнням кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур та громадянам відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 11 липня 2002 р.:
– дослідження об’єктів авторського права;
– дослідження об’єктів суміжних прав;
– дослідження, пов’язані з охороною права на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
– дослідження, пов’язані з охороною права на промислові зразки;
– дослідження, пов’язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
– дослідження, пов’язані з охороною права на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, визначення походження товарів;
– дослідження, пов’язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
– дослідження, пов’язані з охороною прав на конфіденційну інформацію;
– економічні дослідження, пов’язані з використанням прав на об’єкти інтелектуальної власності (наказ Міністерства юстиції України “Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів” від 11 липня 2002 р.). У Міністерстві юстиції України створені експертно-кваліфікаційні комісії для атестації судових експертів. Розроблений перелік питань, що ставляться перед вказаними видами експертиз.
Розвиток високих технологій на початку 90-х років призвів до появи комп’ютерної злочинності, створення Судової комп’ютернотехнічної експертизи Або експертизи інформаційних технологій. У теоретичному плані сформульовані предмет, об’єкт і завдання цієї експертизи.
Предметом судової комп’ютерно-технічної експертизи (СКТЕ) є “факти і обставини, що встановлюються на основі дослідження закономірностей розробки і експлуатації комп’ютерних засобів, що забезпечують реалізацію інформаційних процесів, які зафіксовані в матеріалах кримінальної, цивільної або адміністративної справи”.
Об’єктом СКТЕ є комп’ютерні засоби; апаратні, програмні та інформаційні об’єкти. СКТЕ вирішує завдання ідентифікаційного і діагностичного характеру. У кожному її підвиді сформульовані специфічні завдання.
Запропонована Класифікація підвидів СКТЕ:
– апаратно-комп’ютерна;
– програмно-комп’ютерна;
– інформаційно-комп’ютерна;
– комп’ютерно-мережева телематична експертиза.
Усі вказані види експертиз найчастіше проводяться комплексно, тому що при вирішенні завдань потрібні знання з різних наукових галузей (технічної експертизи документів, товарознавчої, відеофоно-графічної, авторознавчої тощо).
У межах судово-біологічної експертизи на основі інтеграції знань про якості потожирової речовини і методів дослідження запропонований новий вид – експертиза речовин потожирових слідів людини ДНК.
Наукові основи цього напряму сформувалися на синтезі даних і методів біології, біохімії і фізіології людини.
У стані формування перебуває Мистецтвознавча експертиза. Досліджуються такі об’єкти:
– твори скульптури, живопису, монети, ювелірні вироби, предмети декоративно-прикладного мистецтва;
– друковані художні твори, журнали тощо;
– предмети релігійного культу;
– відео-, кіноматеріали, фотознімки.
Експерти, досліджуючи вказані об’єкти, вирішують:
– ідентифікаційне завдання: чи є автором цього твору хтось із відомих митців (хто саме);
– діагностичні завдання: чи є історичною, художньою чи музейною цінністю предмети, надані на експертизу; чи не підлягали ікони реставрації чи переробці (якої саме); яке призначення і правильна назва предмета; час і місце виконання представленого предмета; чи є поданий предмет оригіналом чи копією; яка техніка написання ікони, картини; яка вартість предмета з урахуванням його історичної, наукової і культурної цінності. Формується одорологічна експертиза, яку на підставі вчення про криміналістичну одорологію пропонують проводити комісією експертів у складі трьох осіб, розподіляючи їх функції таким чином: перший експерт-одоролог повинен мати вищу біохімічну (можливо біологічну чи хімічну) і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку з основ одорології, володіти методикою спеціальної підготовки собак-детекторів (голова комісії); другий експерт-одоролог повинен мати вищу біохімічну (можливо біологічну чи хімічну) і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку з основ одорології, володіти методикою спеціальної підготовки собак-детекторів, мати підготовку з проведення відеозапису експертиз одорологічного дослідження (член комісії); третій експерт-кінолог повинен мати вищу ветеринарну освіту і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку кінолога, мати допуск і володіти методикою підготовки собак-детекторів за курсом загальної слухняності (член комісії).
(2 votes, average: 3,00 out of 5)