Криміналістика: питання і відповіді – Кофанов А. В. – 4. Методи криміналістичної техніки
Основу криміналістичного методу складають технічні засоби (знаряддя праці) і об’єктивні закономірності науки і техніки, на основі яких сконструйовані різні прилади і пристрої для проведення різних видів практичної діяльності слідчого, працівника органу дізнання, судового експерта.
Методи отримання криміналістичної інформації поділяються на два великі класи:
– методи виявлення, фіксації і вилучення джерел криміналістичної інформації, що застосовуються слідчим і органом дізнання (методи “польової” криміналістики);
– методи отримання криміналістичної інформації спеціалістом, помічником слідчого і експертом (лабораторні, експертні або науково-дослідницькі).
В експертній практиці розроблена класифікація методів криміналістичних досліджень, в якій за основу поділу вибрано вид судової експертизи: почеркознавчі, авторознавчі, трасологічні, судово-балістичні, дактилоскопічні тощо.
До методів виявлення, фіксації і попереднього дослідження речових джерел інформації відносять:
– органолептичні (на основі органів чуття – зір, слух, нюх, дотик);
– вимірювання (органолептичні (високий, низький, середній, великий, вище за середній, нижче від середнього тощо) та інструментальні – порівняння об’єкта зі стандартною метричною мірою (м, см, кг, г, см2 тощо)). Інструментальні методи поділяються на: контактні, безконтактні і комбіновані. Контактні методи полягають в приведенні вимірювального засобу в контакт з вимірюваним об’єктом і порівнянні його з одиницею виміру. Суть процедури безконтактного вимірювання полягає в порівнянні одиниці виміру (масштабу) з оптичним зображенням вимірюваного об’єкта. Суть процедури комбінованого метода вимірювання зводиться до того, що спочатку контактним або безконтактним шляхом вимірюють об’єкт, а потім справжні його розміри визначають без контакту.
– фотографічні методи (оперативні, вимірювальні, контрастуючі, сигналетичні, кольоророздільні, стереоскопічні, макро – та мікро зйомки, зйомки у невидимій ділянці спектру тощо).
До методів дослідження речових доказів та інших джерел інформації експертом і спеціалістом у лабораторних умовах відносять: 1) фізичні методи:
– мікроскопічні (використовуються засоби, які розширюють сприйняття людини – можливість роздільно сприймати дрібні об’єкти);
– вимірювальні (використовують як найпростіші (лінійка, рулетка, мікрометри, штангенциркулі, кутомірні пристрої тощо), так і складні прилади (теодоліти, вимірювальні мікроскопи, спектрографи, вимірювальні хроматографи, спектрометри тощо));
– дослідження в ультрафіолетових променях (відбиті промені та ультрафіолетова люмінесценція);
– дослідження в інфрачервоних променях (відбиті промені та інфрачервона люмінесценція);
– дослідження у рентгенівських променях (мають здатність проникнення крізь об’єкти органічного та біологічного походження та використовуються для пошуку тайників у стінах, виявлення схованок зброї, вибухових пристроїв у валізах, поштових відправленнях, контейнерах, в аеропортах при догляді багажу);
– люмінесцентний аналіз (використовується властивість об’єктів матеріального світу світитися при опроміненні УФ – та ІЧ-променями);
2) хімічні методи: полярографічні; хроматографічні; спектральні (для встановлення складу, походження, однорідності або різнорідності речовин та предметів матеріального світу);
3) біологічні: ботанічні; спорово-пилкові; іхтіологічні; орнітологічні; вірусологічні; генної інженерії; гістологічні; ембріологічні.