Кредитні спілки в Україні – Дадашев Б. А. – 4.3. Взаємодія кредитних спілок з підприємницькими структурами та населенням в сільській місцевості
У сучасних умовах кредитна спілка – це невід’ємна і особлива складова частина банківської системи ринкового типу. Принципи організації, мета, завдання та функції кредитної спілки відрізняють її від інших інститутів фінансового ринку, зумовлюють особливі відносини між ними.
Інтенсивність та результативність взаємовідносин з кредитними організаціями сьогодні не можуть бути достатніми. Існує кілька причин цього. По-перше, у кредитних спілках і кредитних організаціях різна мета діяльності. Кредитні спілки ставлять за мету задоволення господарських та особистих потреб своїх членів у банківських послугах, а кредитні організації – отримання прибутку. По-друге, кредитні спілки та кредитні організації не дося-гли рівня, при якому можливі взаємовигідні відносини. По-третє, кредитна кооперація як система знаходиться на початковій стадії розвитку.
По мірі розвитку кредитної кооперації буде посилюватися її інтеграція у банківську систему. Чинне законодавство нашої держави, визначаючи правове положення створюваних організацій як юридичних осіб для здійснення різних видів діяльності, поділяє їх на два види щодо основної мети функціонування – комерційні та некомерційні. Правове положення кредитних спілок відносить їх до некомерційних організацій, тому що вони не ставлять за мету отримання прибутку. Це визначає принципи їх організації та діяльності.
Добровільність об’єднання в кредитну спілку задовольняє основні потреби її членів, які не були задоволені ні в процесі здійснення господарської діяльності, ні в інших організаціях. Значення кредитної спілки зростає завдяки можливості задовольнити потреби її членів щодо отримання фінансових ресурсів або збереження тимчасово вільних грошових коштів однією юридичною особою з найменшими втратами часу та зусиль.
Виходячи з цього, мету кредитної спілки можна визначити як задоволення потреб її членів у позикових коштах. Одним з основних елементів затрат на формування позикового фонду слід розглядати витрати кооперативу на забезпечення збереження власних коштів його членів.
Метою спілки, яка створена фізичними особами, можна вважати збереження вкладів та надання позик на споживчі цілі, зокрема на придбання товарів та послуг.
Обов’язковою умовою створення кредитної спілки є ініціатива та зацікавленість окремих груп громадян та юридичних осіб, які проживають або здійснюють свою діяльність в сільській місцевості.
Кооперативна діяльність спрямована не лише на задоволення матеріальних потреб населення, а й на соціальну перебудову села, економічну стабілізацію, відродження демократії, міжнародне співробітництво.
Враховуючи вищевикладене та несистемний за формою і не-збалансований за темпами процес становлення ринкової економіки в Україні, від якого особливо потерпає населення сільських регіонів, необхідно запровадити механізм взаємодії підприємств системи споживчої кооперації з населенням та іншими підприємницькими структурами через створення кредитної спілки для здійснення кредитування господарської діяльності в сільській місцевості (рис. 4.1).
У цих умовах кредитна спілка зможе вносити реальний вклад у вирішення питань розвитку вітчизняного виробництва, створення додаткових робочих місць, формування соціально-побутової інфраструктури в сільській місцевості і тим самим пом’якшити кризовий вплив на зниження життєвого рівня громадян.
Рис. 4.1. Фінансовий механізм залучення коштів кредитної спілки
Члени кредитної спілки мають можливість:
O ефективно розмістити наявні грошові кошти і отримати від даної операції дохід;
O забезпечити фінансування своїх приватних потреб;
O сприяти економічному розвитку виробництва сільськогосподарської продукції та створенню додаткових робочих місць.
Збільшення обігового капіталу дозволить споживчому товариству збільшити обсяг заготівель сільськогосподарської продукції, наповнити магазини товарами, які користуються попитом у населення, і тим самим задовольнити будь-які потреби сільського населення, змінити інфраструктуру села.
Кредитна спілка працює в інтересах своїх членів. Вона достовірно знає своїх позичальників і тому в основному укладаються договори поруки за оформлений кредит, який тут же, за бажанням позичальника, видається готівкою або ж проводяться безготівкові розрахунки.
Водночас у зв’язку з платіжною кризою багатьох підприємств, дефіцитом власного оборотного капіталу особливу увагу слід приділяти факторинговим операціям.
Факторинг – це різновид кредитно-фінансової операції, який забезпечує не тільки оборотність вартості, але й такі важливі зовнішні умови, як забезпечення підприємств необхідними ресурсами, надання виробникам інформації про стан і структуру попиту на їхню продукцію.
Основною послугою при факторингу є фінансування кредитною спілкою поставок товарів з відстрочкою платежу. Крім того, спілка здійснює контроль за своєчасністю оплати та облік дебіторської заборгованості. Другою послугою при факторингу є страхування ризиків, пов’язаних з постачанням товарів, зокрема ризику неотримання своєчасного платежу від покупця. Третя послуга – адміністративне управління дебіторською заборгованістю, яке передбачає контроль за своєчасною оплатою поставок покупцями.
В умовах функціонування кредитної спілки з’являються великі можливості для забезпечення підприємств товарно-матеріальними цінностями, які необхідні для проведення фінансово-господарської діяльності. При цьому з боку членів кредитної спілки відбувається контроль за здійсненням тієї чи іншої господарської операції, адже в умовах факторингової угоди постачальник поступається спілці правом отримання платежів від платників за поставлені товари чи надані послуги.
Кредитна спілка у день отримання платіжних вимог оплачує їх постачальникові, а сама завершує розрахунки з покупцями. Механізм здійснення кредитною спілкою факторингових операцій поданий на рис. 4.2.
Рис. 4.2. Схема здійснення кредитною спілкою факторингових операцій
Кредитна спілка, членами якої є населення, що проживає на даній території, працює в одному з підприємств та користується послугами цих підприємств залежно від потреб. Отже, члени кредитної спілки мають можливість визначити важливість і необхідність тієї чи іншої угоди, дати дозвіл на її здійснення і тільки після цього приступити до укладання факторингової угоди. Для підприємств дуже важливим є те, що надходження виторгу від реалізації продукції за виконані послуги не залежить від платоспроможності платників, терміну оборотності коштів у розрахунках та інших чинників.
Фінансування при факторингу має ряд переваг, серед яких слід в першу чергу зазначити такі:
O комплексну систему довготермінового фінансування організацій;
O автоматичне збільшення фінансування по мірі росту обсягу реалізації;
O відсутність обмежень по платежах від постачальників товарів.
Постачальник також має вигоди в умовах використання факторингу, а саме:
O отримання додаткового прибутку за рахунок збільшення обсягів реалізації в результаті отримання необхідного оборотного капіталу від спілки;
O економія коштів на операціях, пов’язаних з отриманням банківського кредиту.
Фінансування в межах факторингу звільняє постачальника від проблеми дефіциту власного обігового капіталу, а покупцю надає можливість гарантовано отримувати від постачальника відстрочку платежу на термін, достатній для товарообігу.
Враховуючи вищевказане, можна зробити висновок про те, що єдиний спосіб поповнення власних обігових коштів для підприємств – участь у створенні кредитних спілок та використання їх фінансового потенціалу для забезпечення фінансово-господарської діяльності.
Таке співтовариство має свої переваги, зокрема можливість швидко оформляти позики, застосовувати диференційовані ставки за користування позикою, можливість відстрочувати терміни погашення при необхідності.
Кредитну спілку можна вважати фінансовим посередником, який забезпечує фінансовий і соціальний захист своїх членів через залучення їхніх особистих заощаджень для взаємного кредитування. Завдяки запропонованим заходам, які пов’язані з організацією функціонування кредитних спілок в сільській місцевості, покращаться показники, що характеризують рівень життя населення, а саме: внутрішній валовий продукт на душу населення; реальні доходи населення; рівень оплати праці; межу бідності; соціальне розташування населення.
Щ Література: 1, 2, 3, 4, 6, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)