Кредит і банківська справа – Вовчак О. Д. – 9.6. Нормативи інвестування

З метою забезпечення контролю за інвестиційною діяльністю банків, а саме – за прямими інвестиціями, Національний банк України встановлює нормативи інвестування: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11); норматив загальної суми інвестування (Н12).

Прямі інвестиції банків – це внесення банками власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.

Банки мають право Здійснювати прямі інвестицій (за рахунок власних коштів і від власного імені) лише на підставі письмового дозволу Національного банку України, що надається згідно з правилами, установленими ним відповідними нормативно-правовими актами.

Банки мають право здійснити інвестиції без письмового дозволу НБУ, якщо:

– інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5 % регулятивного капіталу банку;

– юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг;

– регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам, установленим Інструкцією про регулювання діяльності банків та вимогам для інвестицій, установленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, статутом яких передбачено повну відповідальність його власників.

До розрахунку нормативів інвестування не включають суми акцій та інших цінних паперів, придбаних банком:

– у зв’язку з реалізацією права заставодержателя та за умови, що банк не утримує їх більше одного року;

– з метою створення фінансової холдингової групи, за умови, що емітентом придбаних акцій є інший банк;

– у результаті андерайтингу, за умови, що придбані цінні папери перебувають у власності банку не більше одного року;

– за рахунок та від імені своїх клієнтів.

Про невключения відповідних сум до розрахунку нормативів інвестування банки зобов’язані повідомляти НБУ одночасно з поданням форм звітності щодо розрахунку цих економічних нормативів.

Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) встановлюється для обмеження ризику, пов’язаного з операціями вкладання коштів банку до статутних капіталів установ, що може призвести до втрати капіталу банку.

Цей норматив визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) окремо за кожною установою (KІ), до регулятивного капіталу банку (РК):

Н11 = KІ установи/РК + І (ц. п. + ст. ф.) – 100 %.

До коштів, що інвестуються, включаються:

– акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені установою;

– вкладення в асоційовані та дочірні установи.

При обчисленні цього нормативу в знаменнику до суми регулятивного капіталу банку додаються суми:

1) вкладень у цінні папери в торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені банками;

2) вкладень у статутні капітали установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал.

Оптимальне значення нормативу Н11 не має перевищувати 15 %.

Норматив загальної суми інвестування (Н12) встановлюється для обмеження ризику, пов’язаного з операціями вкладання (прямого чи опосередкованого) коштів банку до статутних капіталів будь-яких юридичних осіб, що може призвести до втрати капіталу банку.

Цей норматив характеризує використання капіталу банку для придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи.

Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи (KІ ю. особи), до регулятивного капіталу банку (РК):

Н12 = КІ ю. особи/РК + І (ц. п. + ст. ф.) · 100 %.

До коштів, що інвестуються, включають:

– акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі й у портфелі банку на продаж та інвестиції, що випущені банками та фінансовими установами й іншими емітентами;

– вкладення в асоційовані та дочірні компанії.

При обчисленні цього нормативу в знаменнику до суми регулятивного капіталу банку додають суми вкладень у цінні папери у торговому портфелі та в портфелі банку на продаж, що випущені банками, і вкладень у статутні капітали установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал.

Оптимальне значення нормативу Н12 не має перевищувати 60 %.

Характеристика нормативів загальної відкритої валютної позиції подана в темі 10.

Питання для самоперевірки

1. Розкрийте сутність та форми регулювання банківської діяльності.

2. У чому суть банківського нагляду?

3. Назвіть економічні нормативи, які застосовуються при регулюванні банківської діяльності.

4. Зазначте суть, призначення та порядок визначення регулятивного капіталу банку.

5. Які складові елементи основного та додаткового капіталу банку?

6. Назвіть нормативи капіталу банку та окресліть механізм їх розрахунку.

7. Охарактеризуйте економічні нормативи ліквідності банку та порядок їх розрахунку.

8. Яке призначення нормативів кредитного ризику та нормативів інвестування?

9. Розкрийте механізм розрахунку нормативів кредитного ризику та нормативів інвестування.

10. Назвіть групи банків за рівнем достатності капіталу.

Теми рефератів

1. Принципи регулювання банківської діяльності в Україні.

2. Форми регулювання банківської діяльності.

3. Організація банківського нагляду в Україні.

4. Зміст та порядок здійснення контролю за дотриманням банками економічних нормативів та вимог щодо регулятивного капіталу банків.

Тестові завдання

1. Яка кількість обов’язкових нормативів встановлена НБУ для банків:

А) 12;

Б) 13;

В) 10;

Г) 16.

2. Економічні нормативи поділяють на нормативи:

А) капіталу, нормативи інвестування, нормативи ліквідності, нормативи кредитного ризику;

Б) ліквідності, нормативи збалансованості, нормативи регулювання;

В) адекватності, нормативи стабільності, нормативи інвестування, нормативи ліквідності;

Г) ліквідності, нормативи адекватності, нормативи інвестування.

3. Регулятивний капітал призначений для:

А) регулювання негативних наслідків та перерозподілу збитків, а також для нормування обов’язкових резервів банків;

Б) регулювання кореспондентських відносин та встановлення резервів на покриття ризиків при активних банківських операціях;

В) покриття негативних наслідків різноманітних ризиків та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості та стабільності діяльності банку;

Г) покриття збитків від діяльності банку.

4. Основний капітал банку – це:

А) незмінний капітал, який не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки;

Б) капітал, який поділяється, може передаватися, перерозподілятися і по* винен повністю покривати поточні збитки;

В) операційний капітал, який покриває збитки поточного року та минулих періодів;

Г) незмінний капітал, який не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен покривати збитки минулих періодів.

5. Регулятивний капітал складається з:

А) капіталу 1-го рівня;

Б) капіталів 1-го та 2-го рівнів;

В) капіталів 1-го, 2-го та 3-го рівнів;

Г) капіталів 1-го, 2-го, 3-го та 4-го рівнів.

6. Якщо кошти залучені банком строком на 5 років, то сума субордннова-ного боргу, що враховується до капіталу банку в кінці кожного року, зменшується на:

А) 25 %; 6)15%;

В) 20 %;

Г) 10 %.

7. Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу діє для банків, які працюють:

А) на території однієї області, банків, які діють на території всієї України, банків, які діють на територіях деяких країн;

Б) у певних районах області, банків, які діють на територіях декількох областей, банків, які діють на територіях деяких країн;

В) на території всієї України, банків, які діють на території однієї області, місцевих кооперативних банків;

Г) на територіях деяких країн, банків, які діють на території однієї області, місцевих кооперативних банків.

8. Регулятивний капітал складається з;

А) основного, додаткового, резервного капіталів;

Б) основного, додаткового, субординованого капіталів;

В) основного, додаткового капіталів;

Г) основного, додаткового, статутного капіталів.

9. Для розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу активи банку поділяють за такими ступенями ризику:

А) 10 %, 25 %, 60 %, 75 %, 100 %;

Б) 0 %, 5 %, 20 %, 50 %, 100 %;

В) 0 %, 10 %, 20 %, 50 %, 100 %;

Г) 0 %, 10 %, 50 %, 80 %, 100 %.

10. Скільки груп нормативів встановлено НБУ для регулювання діяльності банків:

А) 3;

Б) 5;

В) в;

Г) 4.

11. Яка кількість нормативів входить у групу нормативів кредитного ризику:

А) 2;

Б) 3;

В) 4;

Г) 5.

12. Яка кількість нормативів входить у групу нормативів ліквідності банку:

А) 2;

Б) 3;

В) 4;

Г) 5.

13. Яка кількість нормативів входить у групу нормативів капіталу банку:

А) 2;

Б)8;

В) 4;

Г) 5.

14. Яка кількість нормативів входить в групу нормативів інвестування:

А) 2;

Б) 3;

В) 4;

Г)5.

15. За рівнем достатності капіталу (згідно зі значеннями HI, Н2, НЗ) банки поділяють на:

А) 6 груп;

Б) 3 групи;

В) 6 груп;

Г) 4 групи.

16. За рівнем достатності капіталу банки класифікують на такі групи:

А) добре капіталізовані, достатньо капіталізовані, недокапіталізовані, значно недокапіталізовані, критично недокапіталізовані;

Б) добре капіталізовані, достатньо капіталізовані, недокапіталізовані, погано капіталізовані;

В) відмінно капіталізовані, достатньо капіталізовані, недокапіталізовані, погано капіталізовані, критично недокапіталізовані;

Г) добре капіталізовані, достатньо капіталізовані, недокапіталізовані, критично недокапіталізовані.

17. Ліквідність банку – це здатність банку забезпечити своєчасне:

А) виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками та сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань банку;

Б) виконання своїх грошових зобов’язань та покриття збитків своєї діяльності;

В) повернення всіх наданих кредитів та одержати прибуток;

Г) виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками сплати за залученими депозитними коштами та строками виконання зобов’язань банку.

18. Банківське регулювання – це система:

А) дій, за допомогою яких банк забезпечує стабільність і надійність банківської системи;

Б) заходів, за допомогою яких центральний банк забезпечує стабільне безпечне функціонування банків та запобігає дестабілізуючим процесам у банківському секторі;

В) ефективної діяльності банків та підтримання необхідного рівня стандартизації та професіоналізму в банківській сфері;

Г) роботи банків, за умов якої досягається мета одержання прибутку.

19. НБУ здійснює державне регулювання діяльності банків у таких формах:

А) адміністративне та індикативне регулювання;

Б) банківське та державне регулювання;

В) індикативне та економічне регулювання;

Г) адміністративне та економічне регулювання.

20. Норматив адекватності основного капіталу встановлюється з метою:

А) визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачених збитків, які може зазнати банк у процесі своєї діяльності;

Б) визначення здатності банку забезпечити своєчасне виконання грошових зобов’язань у процесі діяльності;

В) визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов’язань банку;

Г) контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань за рахунок високоліквідних активів.

21. Норматив мінімального розміру кредитного ризику иа одного контрагента встановлюється з метою:

А) обмеження кредитного ризику, що виникає унаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов’язань;

Б) концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов’язаних контрагентів;

В) встановлення обмежень ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку;

Г) встановлення обмежень сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів.

22. Норматив загальної суми інвестування встановлюється для:

А) обмеження ризику, пов’язаного з операціями вкладання коштів банку до статутних капіталів будь-яких юридичних осіб, що може призвести до втрати капіталу банку;

Б) контролю за здатністю банку виконувати прийняті короткострокові зобов’язання;

В) визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачених збитків, які може зазнати банк у процесі своєї діяльності;

Г) обмеження ризику, пов’язаного з операціями вкладання коштів до статутних фондів фінансових установ, що може призвести до втрати капіталу банку.

23. Норматив поточної ліквідності встановлюється для:

А) контролю за здатністю банку виконувати прийняті короткострокові зобов’язання;

Б) забезпечення своєчасного виконання своїх зобов’язань;

В) визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов’язань банку;

Г) усі відповіді правильні.

24. Адміністративне регулювання діяльності банків – це:

А) встановлення прямих заборон та обмежень щодо якісних і кількісних параметрів діяльності банків;

Б) опосередкований вплив на банки, що здійснюється непрямими методами через встановлення нормативних та коригуючих Інструментів впливу на ситуацію в банківській сфері;

В) рекомендації щодо ведення банківської діяльності;

Г) встановлення обов’язкових економічних нормативів діяльності банків.

25. Індикативне регулювання діяльності банків – це:

А) встановлення прямих заборон та обмежень щодо якісних і кількісних параметрів діяльності банків;

Б) опосередкований вплив на банки, що здійснюється непрямими методами через встановлення нормативних і коригуючих інструментів впливу на ситуацію в банківській сфері;

В) рекомендації щодо ведення діяльності;

Г) встановлення обов’язкових економічних нормативів діяльності банків.

26. Основний капітал банку включає:

А) статутний капітал, фактично сплачений і зареєстрований;

Б) розкриті резерви;

В) субординований капітал;

Г) правильна відповідь а) і б).

27. Додатковий капітал банку включає:

А) резерви під стандартну заборгованість інших банків та резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями;

Б) результат переоцінки основних засобів;

В) прибуток поточного року та субординований капітал;

Г) усі відповіді правильні.

28. Субординований капітал – це кошти, залучені від юридичних осіб – резидентів та нерезидентів, як у національній, так і в іноземній валютах:

А) на умовах субординованого боргу;

Б) строком на 3 роки;

В) на умовах випуску акцій;

Г) на умовах внесення в статутний капітал банку.

29. На 1 січня 2007 р. мінімальний розмір регулятивного капіталу банку, який діє на всій території України, становив:

А) 1 млн євро;

Б) 5 млн євро;

В) 8 млн євро;

Г) 10 млн євро.

30. На 1 січня 2007 р. мінімальний розмір регулятивного капіталу для місцевого кооперативного банку становив: а) 2,5 млн євро;

Б) 1,8 млн євро;

В) 1,5 млн євро;

Г) 3,1 млн євро.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІІІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.

2. Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р. № 679-XІV (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.

3. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України № 69, затверджена Постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 р.

4. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні № 368, затверджена Постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р.

5. Адамик В. П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посіб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 278 с.

6. Банківська справа: Навч. посіб. / За ред. проф. P. І. Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 814 с.

7. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. – 2-ге вид., вип. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с

8. Вовчак О. Д., Скаско О. L, Стасів А. М. Банківський нагляд: Навч. посіб. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 480 с

9. Епіфанов А. О., Маслак Я. Г., Сало І. В, Операції комерційних банків: Навч посіб. – Суми: Університетська книга, 2007. – 523 с.

10. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук та ін. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Л.: ЛБІ НБУ, 2001. – 516 с,

11. Петрук О. М. Банківська справа: Навч. посіб. / За ред. д-ра екон. наук, проф. Ф. Ф. Бутинця. – К.: Кондор, 2004. – 461 с.

12. Снігурська Л. 17. Банківські операції і послуги: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2006. – 456 с.

13. Тиркало Р. ЯГ., Щибоволок 3.1. Фінансовий аналіз комерційного банку: основи теорії. Експрес-діагностика, рейтинг: Навч. посіб. – К.: Слобожанщина, 1999. – 236 с.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Кредит і банківська справа – Вовчак О. Д. – 9.6. Нормативи інвестування