Країнознавство – Мальська М. П

Країнознавство – Мальська М. П. – Частина 1

1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення країни 5. Природа країни 6. Розселення населення 7. Народонаселення країни 8. Інфраструктура в країнознавстві 9.

Країнознавство – Мальська М. П. – 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА ЗАВДАННЯ КРАЇНОЗНАВСТВА

1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення країни 5. Природа країни 6. Розселення населення 7. Народонаселення країни 8. Інфраструктура в країнознавстві 9.

Країнознавство – Мальська М. П. – 1.1. Методологічні основи предмета науки

1. Предмет, метод та завдання країнознавства 2. Глобальні просторові структури і країнознавство 3. Територія в країнознавстві 4. Географічне положення країни 5. Природа країни 6. Розселення населення 7. Народонаселення країни 8. Інфраструктура в країнознавстві 9.

Країнознавство – Мальська М. П. – 1.2. Найбільші зарубіжні школи географії і країнознавства

Німецька школа описового державознавства зародилася в німецьких університетах у XVII – XVIII ст. Усі, хто навчалися в університетах повинні були вивчати напам’ять численні відомості про країни і міста, території, населення, господарство, державний устрій, армію,

Країнознавство – Мальська М. П. – 1.3. Наукові принципи країнознавства

Як уже було зазначено, наука – це знання про предмет, методи та еволюцію уявлень про нього. Необхідно зазначити, що науки розрізняються не тільки за предметом, але й інколи за методом. Зростає кількість наукових дисциплін,

Країнознавство – Мальська М. П. – 1.4. Країнознавство в системі географічних і суміжних наук

Для розвитку науки важливою є суспільна потреба в ній. Спробуємо з’ясувати, чи є чи суспільні потреби в країнознавстві. Роль країнознавства в суспільстві визначається насамперед його просвітницьким і світоглядним значенням. Воно допомагає людині перебороти відчуження,

Країнознавство – Мальська М. П. – 2. ГЛОБАЛЬНІ ПРОСТОРОВІ СТРУКТУРИ І КРАЇНОЗНАВСТВО

2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється шляхом налагодження зв’язків між людьми через транснаціональні комунікаційні мережі. Завдяки розвитку та взаємодії безлічі мереж, які

Країнознавство – Мальська М. П. – 2.1. Тенденції глобального розвитку

2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється шляхом налагодження зв’язків між людьми через транснаціональні комунікаційні мережі. Завдяки розвитку та взаємодії безлічі мереж, які

Країнознавство – Мальська М. П. – 2.2. Цивілізаційний підхід

2.1. Тенденції глобального розвитку Докорінних змін зазнає і світовий економічний розвиток. Роздробленість світу, його поділеність на країни поборюється шляхом налагодження зв’язків між людьми через транснаціональні комунікаційні мережі. Завдяки розвитку та взаємодії безлічі мереж, які

Країнознавство – Мальська М. П. – 2.3. Теоретичні проблеми цивілізаційного підходу

Спираючись на цивілізаційний підхід до історичного процесу формування великих культурних регіонів світу, можна виокремити такі основні теоретичні проблеми, як джерела зародження і життя цивілізацій, проблеми розвитку і зникнення цивілізацій. Багато дослідників, у тому числі

Країнознавство – Мальська М. П. – 2.4. Цивілізації світу

Дослідники стверджують, що за всю історію існування людства, а це близько 40 тисяч років, виникли десятки тисяч соціо-культурних утворень, проте небагатьом з них вдалося виробити самостійні форми високої культури, тобто цивілізації. У вчених немає

Країнознавство – Мальська М. П. – 2.5. Геоекономічна структура світу та завдання країнознавства

У країнознавстві дати об’єктивну економіко-географічну оцінку країні можна, лише розуміючи її роль і місце у світовому господарстві. Економісти довели, що світова економічна система має власні (синергетичні) якості, які впливають на соціально-економічний розвиток і територіальну

Країнознавство – Мальська М. П. – 3. ТЕРИТОРІЯ В КРАЇНОЗНАВСТВІ

3.1. Простір, територія в географії Терміни Простір і Територія географи вживають, часто наповнюючи їх однаковим змістом. У Географічному енциклопедичному словнику поняття географічного простору визначається шляхом перенесення терміна “простір” з філософії в географію, але з

Країнознавство – Мальська М. П. – 3.1. Простір, територія в географії

3.1. Простір, територія в географії Терміни Простір і Територія географи вживають, часто наповнюючи їх однаковим змістом. У Географічному енциклопедичному словнику поняття географічного простору визначається шляхом перенесення терміна “простір” з філософії в географію, але з

Країнознавство – Мальська М. П. – 3.2. Склад території країни

Важливою територіальною одиницею в географії є сучасна держава. Саме в межах державних кордонів територіально поєднані всі структури країни та управління, завдяки чому забезпечується цілісність територіальної організації продуктивних сил і суспільства. Країни можна порівнювати за

Країнознавство – Мальська М. П. – 3.3. Параметри території країни

Особливості території країни визначаються такими основними параметрами, як Розмір, кордони і Конфігурація, кожний з яких по-своєму впливає на людську діяльність на цій території. Розмір території країни – це один з її постійних параметрів, який

Країнознавство – Мальська М. П. – 3.4. Внутрішній поділ країн

Щоб підвищити ефективність управління власною територією, будь-які держави, окрім карликових, здійснюють власний поділ на окремі частини – внутрішні адміністративно-територіальні одиниці: області, штати, провінції, краї, департаменти, губернії, райони, регіони, волості тощо. На їх основі створюються

Країнознавство – Мальська М. П. – 4. ГЕОГРАФІЧНЕПОЛОЖЕН НЯ КРАЇНИ

4.1. Визначення поняття географічного положення Географічне положення держави – це розміщення території, країни відносно інших об’єктів, територій, акваторій, країн. Географічне положення – одна з фундаментальних категорій економічної і соціальної географії. Поняття “географічне положення”, відоме

Країнознавство – Мальська М. П. – 4.1. Визначення поняття географічного положення

4.1. Визначення поняття географічного положення Географічне положення держави – це розміщення території, країни відносно інших об’єктів, територій, акваторій, країн. Географічне положення – одна з фундаментальних категорій економічної і соціальної географії. Поняття “географічне положення”, відоме

Країнознавство – Мальська М. П. – 4.2. Методичні основи вивчення географічного положення країни

Географічне положення – перший пункт плану характеристики країни. Характеризуючи географічне положення країни, необхідно представити той простір, навколишнє середовище, в якому існує держава. Класичний план характеристики географічного положення запропонував засновник вітчизняної економічної географії М. Баранський.

Країнознавство – Мальська М. П. – 4.3. Властивості географічного положення країни

Географічне положення є складною категорією й характеризується взаємовідношенням об’єкта з його зовнішнім середовищем та завжди індивідуалізує географічний об’єкт. У географічному положенні відображається така його ознака, як позиційність. Це наддає кожному географічному об’єкту унікальності. У

Країнознавство – Мальська М. П. – 5. ПРИРОДА КРАЇНИ

5.1. Основні поняття Природні умови і природні ресурси будь-якої країни є, як правило, основною складовою потенціалу, що визначає можливості розвитку країни. Для їх комплексного країнознавчого дослідження застосовується стандартний план характеристики: рельєф, клімат, води, грунти,

Країнознавство – Мальська М. П. – 5.1. Основні поняття

5.1. Основні поняття Природні умови і природні ресурси будь-якої країни є, як правило, основною складовою потенціалу, що визначає можливості розвитку країни. Для їх комплексного країнознавчого дослідження застосовується стандартний план характеристики: рельєф, клімат, води, грунти,

Країнознавство – Мальська М. П. – 5.2. Оцінка природних умов і ресурсів

5.1. Основні поняття Природні умови і природні ресурси будь-якої країни є, як правило, основною складовою потенціалу, що визначає можливості розвитку країни. Для їх комплексного країнознавчого дослідження застосовується стандартний план характеристики: рельєф, клімат, води, грунти,

Країнознавство – Мальська М. П. – 5.3. Методичні основи оцінки природи в країнознавстві

Природа впливає на побут і духовне життя людей, а духовне життя людей, впливає на природу країни. Природа диктує певні параметри розвитку суспільства, а суспільство, розвиваючись, дедалі більше залежить від природи тому, що стикається з

Країнознавство – Мальська М. П. – 5.4. Вивчення ступеня і характеру освоєння природи країни

Досліджуючи країну і район, важливо з’ясувати, як довго тривало господарське освоєння і використання природних умов і ресурсів, тобто ступінь втручання людини в природу. Для дослідження Територіальної структури природних ресурсів країни важливими є такі критерії:

Країнознавство – Мальська М. П. – 5.5. Рельєф

Досліджуючи країну і район, важливо з’ясувати, як довго тривало господарське освоєння і використання природних умов і ресурсів, тобто ступінь втручання людини в природу. Для дослідження Територіальної структури природних ресурсів країни важливими є такі критерії:

Країнознавство – Мальська М. П. – 5.6. Клімат

Характеристику клімату доцільно розпочинати із з’ясування основних закономірностей і понять клімату, послідовно аналізуючи основні елементи, явища і показники, які їх характеризують. Насамперед варто звернути увагу на те, у яких кліматичних поясах розташована країна і

Країнознавство – Мальська М. П. – 5.7. Води Світового океану і суходолу

Розпочинати характеристику вод доцільно з опису вод Світового океану, які омивають країну: морів, океанів, заток чи проток. Вона повинна включати їхню назву, місце розташування відносно території країни і відносно території океану (окраїнні, внутрішні чи

Країнознавство – Мальська М. П. – 5.8. Природні зони, рослинний і тваринний світ

У свідомості більшості людей образ природи країни тісно пов’язаний з певним типом рослинності чи з характерними (особливими) для даної території тваринами. Щоб скласти країнознавчу характеристику достатньо розглянути географію Природних зон суші (природні зони в

Країнознавство – Мальська М. П. – 6. РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ

6.1. Поняття розселення. Види поселень Розселення населення – це результат процесів розподілу і перерозподілу населення по території країни у формі мережі і системи населених пунктів. При цьому розселення оцінюється: – як елемент інтегральної територіальної

Країнознавство – Мальська М. П. – 6.1. Поняття розселення. Види поселень

6.1. Поняття розселення. Види поселень Розселення населення – це результат процесів розподілу і перерозподілу населення по території країни у формі мережі і системи населених пунктів. При цьому розселення оцінюється: – як елемент інтегральної територіальної

Країнознавство – Мальська М. П. – 6.2. Методи дослідження мережі розселення країни

Одним з основних методів дослідження мережі розселення країни є дослідження фіксованого на визначений момент часу розподілу населених пунктів по території. Населений пункт (поселення) – це геопросторово цілісна і компактна концентрація населення разом із засобами

Країнознавство – Мальська М. П. – 6.3 Методи аналізу територіальної організації систем розселення країни

У країнознавчих дослідженнях міське і сільське розселення необхідно розглядати у взаємозв’язку. Міста, як відомо, формують територіальну структуру господарства країни і визначають територіальну організацію суспільства загалом. У виділенні основних територіальних систем і структур країни провідну

Країнознавство – Мальська М. П. – 6.4. Опорний каркас розселення країни

Сукупність міських поселень країни (регіону), особливо великих і середніх, разом з лініями комунікацій між ними утворює опорний каркас міського розселення. Ідею опорного каркаса території висловив М. Баранський. На його думку, в економічній географії основний

Країнознавство – Мальська М. П. – 7. НАРОДОНАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ

7.1. Методика дослідження населення країни Народонаселення – термін, утворений поєднанням двох близьких, але не тотожних за змістом слів-понять: народ і населення, які можна назвати компонентами народонаселення. Розглянемо поняття Населення, оскільки воно більш адекватне поняттю

Країнознавство – Мальська М. П. – 7.1. Методика дослідження населення країни

7.1. Методика дослідження населення країни Народонаселення – термін, утворений поєднанням двох близьких, але не тотожних за змістом слів-понять: народ і населення, які можна назвати компонентами народонаселення. Розглянемо поняття Населення, оскільки воно більш адекватне поняттю

Країнознавство – Мальська М. П. – 7.2. Основні поняття

Населення – спільнота людей, яка сформувалася протягом тривалого історичного періоду та безперервно відновлюється; люди, які живуть у країні чи державі загалом або в межах будь-якої їхньої частини. Населення (у країнознавстві) – жителі (не обов’язково

Країнознавство – Мальська М. П. – 7.3. Методика вивчення народів

Територію кожної країни населяють маси людей, багато в чому подібні між собою і, водночас, між ними є багато розбіжностей у мові, релігії, традиціях, особливостях матеріальної і духовної культури, зовнішніх антропологічних ознаках. Досить великі і

Країнознавство – Мальська М. П. – 7.4. Расовий склад населення

Територію кожної країни населяють маси людей, багато в чому подібні між собою і, водночас, між ними є багато розбіжностей у мові, релігії, традиціях, особливостях матеріальної і духовної культури, зовнішніх антропологічних ознаках. Досить великі і

Країнознавство – Мальська М. П. – 7.5. Етнічний і мовний склад населення

Сучасний етнічний склад населення нашої планети – результат тривалого історичного процесу. Етнос (з давньогрецької – Народ) – це історично сформована стійка спільнота людей, які мають власну мову, культуру, розуміння своєї єдності і відмінності від

Країнознавство – Мальська М. П. – 8. ІНФРАСТРУКТУРА В КРАЇНОЗНАВСТВІ

8.1. Економічна сутність і зміст інфраструктури Основним критерієм виокремлення галузей і видів діяльності з їх сукупності, яка називається Інфраструктурою, слугує її функціональна роль у процесі суспільного виробництва. Через функції проявляються також сутність і внутрішня

Країнознавство – Мальська М. П. – 8.1. Економічна сутність і зміст інфраструктури

8.1. Економічна сутність і зміст інфраструктури Основним критерієм виокремлення галузей і видів діяльності з їх сукупності, яка називається Інфраструктурою, слугує її функціональна роль у процесі суспільного виробництва. Через функції проявляються також сутність і внутрішня

Країнознавство – Мальська М. П. – 8.2. Підходи до вивчення інфраструктури в країнознавстві

Складність географічного аналізу полягає в тому, що в територіальному розрізі інфраструктура – це поняття ієрархічне. Мова може йти про інфраструктуру міжнародну, внутрішньодержавну, міжрайонну, внутрішньорайонну (міжвузлову) і локальну (вузлову, внутрішньоміську). Часто виділяють сільську інфраструктуру чи

Країнознавство – Мальська М. П. – 9. ПОРІВНЯННЯ І ТИПОЛОГІЯ В КРАЇНОЗНАВСТВІ

9.1. Сутність і основні правила наукового порівняння Порівняльний підхід – одна з фундаментальних форм пізнавального процесу. Його покладено в основу багатьох методів як за-гальнонауковий підхід. Він використовується, зокрема, як базовий при класифікації, генералізації, оцінюванні

Країнознавство – Мальська М. П. – 9.1. Сутність і основні правила наукового порівняння

9.1. Сутність і основні правила наукового порівняння Порівняльний підхід – одна з фундаментальних форм пізнавального процесу. Його покладено в основу багатьох методів як за-гальнонауковий підхід. Він використовується, зокрема, як базовий при класифікації, генералізації, оцінюванні

Країнознавство – Мальська М. П. – 9.2. Порівняльний метод у країнознавстві

Одним з найбільш розроблених напрямів порівняльно-географічних досліджень є Метод географічних аналогів, запозичений з праць вчених-аграрників. У конкретних дослідженнях з географії сільського господарства цей метод одержав назву Методу ландшафтно-географічних аналогів, він застосовується для обгрунтування раціонального

Країнознавство – Мальська М. П. – 9.3. Сутність і правила класифікації та типології країн світу

Класифікація і типологія – два споріднених поняття. Латинське “classic” перекладається як “розряд”, а грецьке “typos” – як “зразок”,відбиток. У географії термін “тип” позначає генералізовані ознаки сукупності територіальних об’єктів. Межі (відмінності) між класифікацією і типологією

Країнознавство – Мальська М. П. – 9.4. Особливості типології в країнознавстві

Одним з найбільших недоліків країнознавства є недостатнє застосування типологічних підходів. Типологія – це вершина описового підходу, досить суттєвий крок до синтезу загального й особливого. Недостатнє використання типології можна пояснити тим, що в країнознавстві працюють

Країнознавство – Мальська М. П. – 10. ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

10.1. Держава і країна. Форми правління та адміністративно-територіального устрою Політична карта світу є географічною картою, яка відображає розміщення країн (держав) на нашій планеті. Політичні карти поділяються на загальні (оглядові) і спеціальні. Загальні передають особливості