Країнознавство – Мальська М. П. – 9.4. Особливості типології в країнознавстві
Одним з найбільших недоліків країнознавства є недостатнє застосування типологічних підходів. Типологія – це вершина описового підходу, досить суттєвий крок до синтезу загального й особливого.
Недостатнє використання типології можна пояснити тим, що в країнознавстві працюють люди з переважно емпіричним складом мислення. Типізації, до яких вони вдаються, здебільшого не стосуються країни загалом. Типологічні поняття недостатньо використовуються і як інструменти пізнання.
Типологія – це узагальнення, в процесі якого виробляється класифікаційний погляд на світ. Можна виокремити три переваги типології країн:
– зменшення кількості досліджуваних об’єктів;
– увиразнення індивідуальних ознак на фоні типологічних;
– можливість виявлення загальних закономірностей розвитку.
Отже, типологічний підхід дає змогу побачити життя країни в усій його багатогранності й водночас виявити особливості загального процесу.
Крім загальнонаукових типологія в країнознавстві виконує й конкретні завдання, зокрема завдання типології країн, яка звичайно здійснюється на підставі формаційних ознак. Країна в таких типологіях розглядається як “точка”, тобто територія без внутрішніх географічних відмінностей. Загалом у географії типології і класифікації “точкових” об’єктів (міст, промислових і транспортних вузлів) розроблені набагато краще, ніж “територіальних”. Територіальна структура “точкових” об’єктів не має вирішального значення для типології (наприклад, для функціональної типології міст).
“Територіальні” об’єкти – від районів до цілих країн – є абсолютно різними, кожен з них – це складна мозаїка територіально-суспільних ознак, особливостей населення, природи, господарства, історії і культури. Оскільки йдеться про типологію не “точок”, а “просторів”, важливою є група ознак, які характеризують внутрішню територіальну структуру району чи країни, тобто взаємопереплетення в них територіальних структур різних галузей і сфер діяльності людини, центра і периферії, особливостей системи розселення, взаємозв’язків міст і сільської місцевості тощо.
Така типологія повинна враховувати складну систему зв’язків як вертикальних (наприклад, особливості ієрархії міст), так і горизонтальних, тобто територіальну інтегрованість країни. Отже, актуальною є проблема типології країн за характерними ознаками їхніх територіальних структур.
Загалом в основу типології можуть бути покладені ознаки територіальної концентрації, диференціації, інтеграції і композиції. Дедалі більшу роль у країнознавстві відіграє класифікація – поділ множин на підмножини, особливо при вивченні каркасних структур, які мають горизонтальну (а не вертикальну) будову. При цьому встановлюються не родинно-видові зв’язки, а функціональні – у вигляді точок, ліній і ареалів у взаємозв’язку.
Типологія групує країни світу, відображає підсумки їх соціально-економічного розвитку, зумовленого різними і неоднаковими темпами розвитку суспільства. Типологію країн світу можна проводити за різними ознаками. Критеріями типології можуть бути: географічне положення, форма правління, адміністративно-територіальний устрій, розміри території, чисельність населення, величина і структура природно-ресурсного потенціалу, ВНП на душу населення тощо.
За ступенем розвитку суспільства виділяються доіндустріаль-ні, індустріальні та постіндустріальні країни. За способом ведення економіки виділяють країни з ринковою економікою, з перехідною економікою та плановою централізованою економікою. Згідно з класифікацією ООН, країни світу об’єднуються у такі типи: розвинені країни; країни, що розвиваються; залежні території.
Згідно з традиційним підходом до типології країн світу, який враховує рівень і характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві, країни світу поділяються на чотири типи: економічно високорозвинені країни; країни, що йдуть шляхом ринкових перетворень; країни планової економіки; країни, що розвиваються. У кожному типі виділяються декілька підтипів країн.
Контрольні запитання і завдання
1. Чим повне порівняння відрізняється від неповного?
2. Перелічіть і поясніть формально-логічні правила порівняння.
3. У чому полягає значення порівняльного методу в країнознавстві? Наведіть власні приклади.
4. У чому полягає метод районів-аналогів у країнознавстві?
5. Чим характерний час розвитку району відрізняється від абсолютного?
6. Які відмітні ознаки географічних порівнянь у просторі, часі і просторово-часовому порівняннях?
7. Що таке основа класифікації (типології)?
8. Розкрийте зміст двох логічних підходів до класифікації.
9. Охарактеризуйте формально-логічні правила класифікації. Наведіть приклади застосування цих правил при виконанні країнознавчих завдань.
10. Назвіть проблеми комплексних кількісних класифікацій.
11. Розкрийте роль типологічних підходів у комплексному країнознавстві.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)