Країнознавство – Мальська М. П. – 1.4. Країнознавство в системі географічних і суміжних наук
Для розвитку науки важливою є суспільна потреба в ній. Спробуємо з’ясувати, чи є чи суспільні потреби в країнознавстві.
Роль країнознавства в суспільстві визначається насамперед його просвітницьким і світоглядним значенням. Воно допомагає людині перебороти відчуження, приймає участь у створенні географічної картини світу, виробляючи “візитні картки” країн і районів.
Важливою функцією країнознавства є інформаційна. Вона полягає у збиранні, збереженні і наданні можливостей використання відомостей про географію країни і її районів.
Знання, звичайно, коштує дорого, але незнання обходиться набагато дорожче. Комплексні характеристики країн і районів можуть бути використані в територіальних проектах, в управлінні соціально-економічним розвитком. Особливо актуальним є створення мережі автоматизованих географічних інформаційних систем (ГІС) як комплексу найрізноманітніших, але взаємопов’язаних джерел інформації про природні, економічні, соціальні, політичні і культурологічні явища і процеси як по країні загалом, так і по окремих її районах.
Країнознавчі роботи використовуються для обгрунтування і здійснення регіональної політики, регіональних цільових програм, районного планування і т. д. Комплексний країнознавчий підхід дозволяє виявити географічну своєрідність території, що є надзвичайно важливим для районних планувань [Машбиц, 1998].
Значну роль країнознавство може відігравати в сфері зовнішніх економічних і політичних зв’язків, сприяючи підвищенню рівня їхньої компетентності й ефективності шляхом формування географічної культури влади, підприємців і дипломатів. Це особливо важливо в процесі інтеграції країни в систему світового господарства.
Рекреаційне країнознавство сприяє внутрішньому і міжнародному туризму, виступаючи основою наукового обгрунтування туристично-рекреаційного освоєння районів країни, створення повноцінних путівників, оптимізації туристичних маршрутів.
Країнознавство є складовою частиною географії як навчальної дисципліни в середній школі й у багатьох спеціальностей у вузах.
У своєму розвитку країнознавство базується на багатьох географічних дисциплінах і суміжних науках, одночасно і впливаючи на них.
У системі географічних наук воно відіграє консолідуючу роль, зберігаючи цілісність географії.
Комплексне географічне країнознавство збагачує і негеографіч-ні науки, особливо такі як економіку, соціологію, культурологію, які усе частіше звертаються до оригінальних синтетичних країнознавчих матеріалів, поглиблюючи свої висновки просторовими варіаціями досліджуваних процесів.
У своїх працях про країнознавство М. М. Баранський відзначав, що ні фізична, ні економічна географія окремо не можуть дати навіть будь-якого цілісного уявлення про вигляд країни чи району, не говорячи вже про вирішення якого-небудь конкретного практичного питання. Комплексні географічні характеристики не можуть обмежуватися природою і господарством, а повинні охоплювати і історію, і культуру, і побут, і політику [Баранский, 1980].
Контрольні запитання
1. Що таке об’єкт науки?
2. Розкрийте поняття науки як складної сукупності нормативних систем.
3. Що вивчає країнознавство як наука?
4. Що є об’єктом вивчення країнознавства?
5. Визначте предмет країнознавства.
6. Що означає системна універсальність предмету країнознавства?
7. Що може виступати конкретними об’єктами дослідження країнознавства?
8. Чим відрізняються екстенсивні та інтенсивні періоди в науці?
9. В чому полягає основне питання будь-якої науки?
10. Охарактеризуйте основні зарубіжні школи країнознавства.
11. Перелічіть та охарактеризуйте наукові принципи країнознавства.
12. Охарактеризуйте основні закономірності країнознавства.
13. Чому невпинно вростає кількість країн на політичній карті світу?
14. Назвіть головні причини розпаду імперій.
15. Опишіть місце країнознавства в системі географічних наук.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)