Корпоративне управління – Мальська М. П. – РОЗДІЛ 12. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНОГО СЕКТОРУ
12.1. Органи державного регулювання корпоративного сектору
Регулювання діяльності корпоративного сектору здійснюється органами загальної та спеціальної компетенції та відповідними їх нормативними актами.
Органи загальної компетенції – законодавчі органи, які видають нормативні акти, що мають чинність закону і регламентують загальні основи функціонування корпоративного сектора. До них відносяться:
– Цивільний кодекс України;
– Господарський кодекс України;
– Закон “Про господарські товариства”;
– Закон “Про акціонерні товариства”;
– Закон “Про цінні папери та фондовий ринок”;
– Закон “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”
– Закон “Про інститути спільного інвестування”;
– Закон “Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”;
– Закон “Про оподаткування прибутку підприємств” та інші.
Цими нормативними актами регулюється та контролюється господарська діяльність юридичних осіб, визначається порядок ведення звітності (бухгалтерської, статистичної, податкової) за результатами їхньої діяльності.
Оскільки акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю є підприємствами – юридичними особами, то підлягають такій самій нормативній базі, що й інші підприємства. Законодавчо визначені вимоги щодо контролю господарських товариств, зокрема щодо ведення обліку та звітності. Визначено, необхідність здійснення товариством бухгалтерського обліку результатів своєї роботи, ведення статистичної звітності і подає її в установленому обсязі та порядку органам державної статистики. Причому обов’язковою нормою є те, що достовірність та повнота річного балансу і звітності товариства мають бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою).
Перевірки фінансової діяльності товариства, як і інших підприємств, здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями. Причому нормативно визначено, що перевірки не повинні порушувати нормального режиму роботи товариства, хоча на практиці таку норму витримати непросто.
Органи спеціальної компетенції Призначені для забезпечення регулювання та контролю діяльності корпоративних підприємств з урахуванням специфіки цього сектора. До органів спеціальної компетенції відносяться:
– Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
– Фонд державного майна України;
– Антимонопольной комітет у рамках своїх повноважень;
– Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
– Інші уповноважені органи.
Органи спеціальної компетенції з метою регулювання тієї чи іншої сфери корпоративної діяльності видають положення, постанови, розпорядження та інші нормативно-правові акти. Наприклад, положення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку”, чи “Про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про їх емісію”.
Крім вищеназваних державних структур у системі корпоративного регулювання, важливе місце займають саморегулівні організації – добровільні неприбуткові об’єднання професійних учасників фондового ринку на які покладається функція регулювання фондового ринку.
Вони створюються з метою захисту інтересів своїх членів, сприяють організації і розвитку інфраструктури ринку цінних паперів, сумлінної конкуренції між суб’єктами фондового ринку, організують методичну підтримку своїх членів.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може делегувати саморегулівній організації певний перелік повноважень щодо регулювання фондового ринку.
Оскільки саморегулівні організації входять до системи корпоративних відносин, вони підлягають реєстрації Державною комісією цінних паперів та фондового ринку.
Більш детально дана тема вже була розкрита в розділі 6.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)