Корпоративне управління – Мальська М. П. – 1.2. Суб’єкти та об’єкти корпоративного управління
Корпоративне управління являє собою систему відносин між органами товариства, його акціонерами і будь-якими іншими третіми особами. Відповідно, суб’єктами корпоративних відносин виступають:
1. Емітенти – як правило, це акціонерні товариства;
2. Акціонери, тобто інвестори;
3. Менеджери корпоративного підприємства;
4. Держава в особі органів державної влади і місцевого самоврядування;
5. Кредитори та інші зацікавлені особи, які тим чи іншім способом втягуються в процес функціонування підприємства.
Ключовою особою серед суб’єктів корпоративних відносин є Емітент. Саме емітенти є споживачами інвестицій, які вони отримують шляхом випуску цінних паперів. Таким чином вони об’єднують осіб, які інвестують в цінні папери емітента.
Акціонери Купуючи цінні папери забезпечують в такий спосіб саме існування корпорації і виступають постачальниками “ризикового” капіталу, необхідного для її виникнення, розвитку й зростання. Відповідно, інтереси акціонерів повинні бути основними у процесі діяльності корпоративного підприємства.
Акціонери несуть найвищі ризики:
– неотримання грошової винагороди, якщо діяльність корпорації, з певних причин, не приносить прибутку;
– У випадку банкрутства корпорації отримують матеріальну компенсацію лише після розрахунку за зобов’язаннями перед всіма іншими групами.
Акціонери мають можливість впливати на управління корпорацією трьома шляхами:
Перший – через проведення зборів акціонерів, обрання того чи іншого складу ради директорів і схвалення чи несхвалення діяльності органів управління корпорації.
Другий – шляхом продажу власних акцій, впливаючи тим самим на їх ринковий курс.
Третій – створюючи можливість поглинання корпорації акціонерами, не дружніми до діючих органів управління.
Менеджери Корпорації представлені різними рівнями, згідно ієрархії управління, від найнищого до найвищого. Вони виконують наступні функції:
1. Виконавча. Забезпечення виконання планів та завдань поставлених власниками чи наглядовою радою корпорації.
2. Управлінська. Забезпечення функціонування корпорації в найбільш ефективний спосіб; поточне управління діяльністю корпорації.
3. Аналітична. Дослідження та оцінка зовнішнього і внутрішнього середовища корпорації та розроблення пропозицій щодо її розвитку.
4. Представницька. Ведення діяльності від імені корпорації у зовнішньому середовищі.
5. Посередницька. Забезпечення двостороннього зв’язку між акціонерами та корпорацією.
Органи державної влади та місцевого самоврядування Хоч і не мають безпосереднього стосунку до управління тієї чи іншої корпорації, проте зацікавлені в їх розвитку, стабільній роботі підприємств та залучені інвестицій, що означає надходження капіталу в регіон, збільшення податкових надходжень та інших обов’язкових платежів, створення додаткових робочих місць. Що в свою чергу сприяє соціально-економічному розвитку.
Кредитори Зацікавлені у фінансовій стабільності корпорації, оскільки це означає її можливість виконати взяті на себе зобов’язання.
Об’єктами корпоративного управління В Україні є господарські товариства. Проте не всі господарські товариства попадають під поняття корпоративних. До таких насамперед відносять акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, тобто ті, в яких управління відокремлене від власності.
Загальним об’єктом управління можна вважати корпоративні права, проте вони не можуть існувати без корпорації як цілісного суб’єкта господарювання – юридичної особи.
Об’єктом корпоративного управління є також державне майно, передане в статутні капітали господарських товариств, акції акціонерних товариств, що належать державі.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)