Корпоративне управління – Ігнатьєва І. А. – 8.1. Поняття та концептуальні засади корпоративного контролю. Форми та типологія корпоративного контролю
8.1. Поняття та концептуальні засади корпоративного контролю. Форми та типологія корпоративного контролю
Корпоративний контроль – специфічна форма контролю в корпораціях, який охоплює не лише внутрішні управлінські взаємовідносини, а й зовнішні. Корпоративний контроль неможливо трактувати у вузькому значенні, його слід розглядати з позицій діалектичного розвитку різних точок зору і у взаємозв’язку з іншими управлінськими функціями.
Корпоративний контроль може базуватися як на матеріальних засадах (власності – володінні певним пакетом акцій, фінансових ресурсах), так і на нематеріальних засадах (владі, інтелекті та робочій силі). Причому найвпливовіші учасники корпоративних взаємовідносин зазвичай мають як матеріальні, так і нематеріальні права для здійснення корпоративного контролю.
Тому за джерелами корпоративного контролю можна виділяти чотири типи контролю, а саме:
– контроль, що випливає із володіння правом власності;
– контроль, що випливає із володіння правом на користування власністю;
– контроль, що випливає із володіння владою;
– контроль, що випливає із володіння можливістю здійснення влади.
Важливо зазначити, що акціонери, кредитори, громадськість, державні органи не управляють АТ у загальноприйнятому сенсі (виробництвом, збутом, персоналом), а впливають на нього переважно за рахунок тих елементів, що є об’єктами їхніх інтересів. Функції управління планування, організацію, мотивацію, контроль та координацію здійснюють менеджери. Термін “контроль” як функція управління має інший смисловий відтінок, аніж цей же термін, який визначає взаємовідносини АТ та його акціонерів. Як функція управління, контроль – це управлінська діяльність, завдання якої полягає в кількісній та якісній оцінці та обліку результатів роботи організації. В цьому контексті контроль встановлює міру відповідності (факту плану чи нормі), тобто має інформаційний, оціночний аспект.
Контроль, що здійснюється за господарським товариством власниками, керівництвом та державними органами, має на меті надання надійної інформації зацікавленим особам.
До суб’єктів корпоративного контролю належать:
– органи державної влади;
– громадськість (суспільство в цілому, територіальна громада);
– учасники за розміром пакету акцій;
– збори власників;
– збори засновників;
– наглядова рада;
– менеджери, працівники підрозділів;
– ревізійна комісія;
– служба внутрішнього аудиту.
До об’єктів контролю відносяться:
– контроль за виконанням найважливіших бізнес-процесів і бюджетів;
– контроль за виконанням норм статуту й інших важливих корпоративних нормативних актів (положень і регламентів);
– контроль за рухом найбільш ліквідних активів, що не відносяться до розряду сировини, матеріалів і готової продукції (цінні папери, об’єкти нерухомості і т. п.);
– контроль за угодами і ключовими кадровими рішеннями;
– контроль за виконанням рішень загальних зборів акціонерів, ради директорів, а також найважливіших рішень правління і наказів по компанії. [5]
Система корпоративного контролю – сукупність видів контролю фінансово-господарської діяльності підприємств з боку власників. Контроль за діяльністю підприємств здійснюється як ззовні, так і з середини.
Зовнішній контроль поділяється на зовнішній нагляд (з боку зовнішніх інвесторів та державних органів корпоративного контролю) та зовнішній аудит.
До завдань зовнішнього нагляду належать:
– забезпечення надійності та раціональності господарських операцій,
– досягнення оптимальної пропорційності капіталів,
– резервування коштів, достатніх для управління комерційними ризиками.
Основна мета нагляду – мінімізація ризику фінансових втрат власників і кредиторів, а також підтримка надійності підприємства.
Зовнішній аудит з’ясовує: дотримання правил бухгалтерського обліку та звітності з операцій, що здійснює корпоративне підприємство; стан внутрішнього контролю в умовах корпоративного підприємства та його оцінку; дотримання корпоративним підприємством положень законодавчих та нормативних актів України; виконання економічних завдань, встановлених рішенням загальних зборів власників.
Внутрішній контроль корпоративного підприємства здійснюють: а) спостережна рада; б) ревізійна комісія; в) правління (рада директорів); г) функціональні підрозділи; д) служба внутрішнього аудиту.