Контрольно-ревізійна діяльність – Живко 3.Б. – Розгляд і затвердження результатів інвентаризації
За виявленими недостачами і надлишками цінностей, а також за сумарними різницями від їх пересортування матеріально відповідальні особи зобов’язані письмово дати вичерпне пояснення про наявні розходження. Висновки, пропозиції і рішення комісії оформляють протоколом, який підписують усі члени інвентаризаційної комісії.
На основі поданих пояснень і матеріалів інвентаризації керівник підприємства визначає характер виявлених недостач, надлишків і втрат та відповідно до чинного законодавства визначає порядок зарахування пересортувань (покриття недостач одних сортів цінностей надлишками інших). Взаємне зарахування нестач надлишками продукції в результаті пересортування можливе за відсутності зловживань у виняткових випадках за цінностями однієї назви за один і той самий період, що перевіряється, і в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи. Поняття однорідних цінностей визначають спеціалісти відповідно до товарного словника.
Вартість недостачі цінностей після списання природних втрат та покриття недостач надлишками за однойменними видами цінностей відшкодовують коштом винних осіб.
Недостачі цінностей понад норму природних втрат, а також втрати від їх псування відносять на рахунок 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків” і стягують з винних осіб. За наявності фактів недостач і втрат (з урахуванням втрати від пересортування), які с наслідком зловживань, керівник підприємства зобов’язаний усунути від роботи винних осіб і надіслати матеріали на них до судово-слідчих органів та подати цивільний позов не пізніш як через п ять днів після виявлення нестач чи псування цінностей.
Виявлені надлишки після заліку пересортування мають бути відображені на відповідних рахунках обліку цінностей і результатів діяльності. За незначні нестачі, які виникли через недбалість матеріально відповідальних осіб, за відсутності ознак зловживань керівник підприємства притягає винних осіб до дисциплінарної відповідальності й утримує з них у встановленому порядку вартість цінностей, яких не вистачає, за встановленими цінами. Якщо виявлені недостачі цінностей утворилися внаслідок неправильного визначення їх якості під час приймання чи відпуску або значного перевищення визначених природних втрат над фактично виявленими втратами, то інвентаризаційна комісія зобов’язана детально перевірити умови зберігання цінностей та розрахунки і розглянути питання про відповідальність осіб, дії яких спричинили втрату цінностей.
Недостачі цінностей, у відшкодуванні яких відмовлено судом, безнадійних до стягнення, а також недостачі, що виникли внаслідок стихійного лиха, списують з балансу в порядку, передбаченому чинним законодавством (Закон України “Про бухгалтерський облік”).
Перевірка правильності відображення результатів інвентаризації цінностей у бухгалтерському обліку
(Рис. 1.6). Розглянувши матеріали інвентаризації цінностей і затвердивши їх у встановленому порядку разом із поясненнями матеріально відповідальних осіб (за наявності недостач або надлишків) інвентаризаційна комісія передає ці матеріали до бухгалтерії, де відображають результати інвентаризації, а саме:
O втрати під час зберігання цінностей у межах норм природних втрат;
O втрати від пересортування внаслідок перекриття недостач цінностей;
O втрати від псування, бракування і крадіжок;
O сумарні недостачі і надлишки від перекриття пересортувань;
O недостачі понад норму природних втрат.
Рис. 1.6. Перевірка правильності відображення результатів інвентаризації цінностей у бухгалтерському обліку.
Списання втрат цінностей під час їх зберіганні у межах норм природних втрат відображають на дебеті рахунка 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” і кредиті рахунків 201 “Сировина і матеріали”, 203 “Паливо”, 26 “Готова продукція”, 281 “Товари на складах” тощо. Різницю між закупівельною вартістю та вартістю продажу цінностей зараховують на дебет, відповідного рахунка. Щомісячні нарахування сум на кредиті рахунка 474 “Забезпечення інших майбутніх витрат і платежів” відображують на дебеті відповідних рахунків, на яких обліковують витрати.
Недостачу продукції понад норми втрат відображують в обліку на дебеті рахунка 375 “Розрахунки з відшкодування завданого збитку” (відповідний особовий рахунок залежно від розміру і характеру недостачі) і кредиті рахунка 947 “Недостачі і втрати від псування цінностей”.
Недостачі цінностей понад затверджені норми природних втрат, прийняті у встановленому порядку за рахунок підприємства, втрати від їх псування, коли конкретних винуватців не визначено, вважаються понаднормативними втратами і списуються відповідно до чинного законодавства.
Аналогічно визначають такі самі розходження між фактичними даними і даними бухгалтерського обліку, що виникли внаслідок пересортування цих цінностей. У бухгалтерському обліку пересортування відображують на дебеті і кредиті відповідних рахунків, на яких обліковують цінності: на дебеті у картці (книзі) аналітичного обліку відносять цінності, за якими виявлено надлишки, а на кредит – цінності, за якими виявлено недостачі.
Суму недостач, що утворилися внаслідок пересортування, відносять на дебет рахунка 978 “Недостачі і втрати від псування цінностей” і на кредит відповідних рахунків обліку цінностей.
Особливо ретельній перевірці підлягають акти на списання втрат цінностей, оскільки такі списання часто пов’язані з моментом проведення інвентаризації. Для виявлення таких фактів роблять щоденну балансову ув’язку записів надходження і вибуття цінностей, порівнюють дати їх надходження з датами складання актів.
Фінансово-господарський контроль як єдине ціле охоплює не тільки матеріальне виробництво, але й невиробничу сферу. Отже, фінансово-господарський контроль – це творчий процес дослідження, спостереження, перевірки виробничої і невиробничої фінансової діяльності, які здійснюються відповідними суб’єктами управління, що наділені певними функціями контролю, з метою виявлення відхилень від установлених параметрів цієї діяльності, запобігання негативним явищам і тенденціям та усунення їх. Важливим методом контролю є інвентаризація, під час якої перевіряють не тільки кількісні та сумарні показники обліку матеріальних цінностей, а й умови їх зберігання на об’єктах контролю та організацію складського обліку на складах, у коморах тощо.
Інвентаризація – не тільки одна зі складових методу бухгалтерського обліку, а й важливий метод ревізії, засіб перевірки збереження цінностей на об’єктах підприємства. Хоч поняття “інвентаризація” має конкретний зміст, що означає перевірку фактичної наявності цінностей, грошових коштів і зіставлення цієї наявності зданими бухгалтерського обліку, все ж її функції не завжди є однозначними.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)