Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – Розділ 4. УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Визначаються об’єкти витрат й описується система виробничого обліку; описуються застосування системи позамовного калькулювання; описується застосування системи калькулювання по процесах; розподіляються витрати обслуговуючих підрозділів; розраховується й розглядається застосування ставки розподілу накладних витрат; пояснюються переваги заздалегідь установленої ставки розподілу накладних витрат; визначаються й списуються недорозподілені й зайворозподілені накладні витрати; визначається маржинальний дохід; розраховується калькуляція змінних витрат для прийняття управлінських рішень; пояснюються сутність і переваги калькулювання на основі діяльності; розраховується собівартість продукції шляхом калькулювання на основі діяльності.

План

4.1. Класифікація витрат і основні методи їх аналізу.

4.2. Локалізація витрат по видах продукції.

4.3. Методи калькуляції собівартості продукції.

4.4. Резюме.

4.1. Класифікація витрат і основні методи їх аналізу

Управління витратами та калькулювання собівартості продукції – є чи не найважливішими інструментами управління підприємством та розділом управлінського обліку. Саме собівартість виробництва одиниці продукції є основою для прийняття управлінських рішень.

В міру того, як ускладнюються умови господарської діяльності й зростають попити до росту рентабельності продажів, в свою чергу зростає і необхідність обліку витрат на виробництво. Кожне підприємство має чітку уяву про склад витрат на виробництво готової продукції та їх окупність При функціонуванні ринкових механізмів виникає необхідність удосконалення та створення чіткої системи аналізу та контролю витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції.

Процес господарської діяльності – це поєднання трьох “вічних” елементів: цілеспрямованої упредмеченої діяльності людей як робочої сили, предметів праці – сировини, матеріалів та засобів праці – основних засобів. Два останніх елементи є матеріальною основою господарювання – засобами виробництва, створеними раніше затраченою (упредмеченою) працею.

Існує три основних складових витрат в процесі господарювання на підприємстві: витрати – матеріальна складова – вартість використаних виробничих запасів (сировини, матеріалів, робіт, послуг), оплати праці основних виробничих працівників, проведених відрахувань на соціальні заходи, зносу необоротних матеріальних і нематеріальних активів та ін. Витрати господарської діяльності суб’єктів підприємництва складають сукупні витрати живої та упредмеченої праці на виробництво продукції. В такому складі витрати виробництва однаково притаманні всім видам виробництва та надання послуг.

Національний бухгалтерський стандарт П (С) БО 16 “Витрати” визначає витрати підприємства як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Витрати підприємства на рівні виробничих структурних підрозділів виступають у формі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) (рис. 4.1).

Для управління контролерам потрібні не просто витрати, а інформація про їх об’єкти – продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують здійснення витрат, пов’язаних з їх виробництвом (виконанням робіт, наданням послуг).

Рис. 4.1. Схема формування прибутку від операційної діяльності

За вартісною формою продукція (роботи, послуги) підприємства складається з трьох частин: вартості витрачених засобів виробництва; вартості продукту, створеного необхідною працею; вартості продукту, створеного додатковою працею.

Перша частина вартості є результатом минулої, упредмеченої праці, та інші – результатом живої праці. Необхідний продукт – це предмети і послуги, які задовольняють особисті потреби працівників та їх сімей. Додатковий продукт – це продукт, який використовується для покриття суспільних витрат виробничого і культурно-побутового призначення для збільшення національного багатства в інтересах кожного громадянина і всього суспільства.

Виражені в грошовій формі затрати на витрачені засоби виробництва, оплату праці і соціальні заходи становлять собівартість продукції. Іншими словами, собівартість – це сума всіх затрат на створення продукції, виражена у грошовій формі.

Під собівартістю продукції прийнято розуміти можливість кожного підприємства замістити витрачені ним ресурси, щоб безперервно продовжувати виробництво. Економічне значення собівартості полягає в тому, що вона показує величину затрат підприємства на виробництво продукції.

Ефективність господарювання самостійно господарюючого суб’єкту складається в тому, щоб кожне підприємство здійснювало свою діяльність на основі господарського розрахунку, основною вимогою якого є забезпечення високої ефективності виробництва шляхом створення належної матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї праці. Впровадження господарського розрахунку передбачає заміщення витрат доходами та одержання чистого прибутку.

Питання собівартості продукції завжди знаходяться в центрі уваги всіх працівників підприємства на сучасному етапі розвитку економіки.

Собівартість продукції – важливий економічний показник, який у великій мірі характеризує економічну ефективність виробництва. В ньому, мов у дзеркалі, відображаються результати господарської діяльності за той чи інший період. Аналізуючи рівень собівартості одиниці продукції, можна правильно розв’язати питання щодо доцільності вибору об’єктів підприємницької діяльності. Знаючи собівартість продукції, можна визначити рентабельність виробництва за кожним видом економічної діяльності, кожного об’єкта господарювання, розмір прибутків. На основі рівня собівартості одиниці вироблюваної продукції встановлюється рівень цін. Отже, питання собівартості, методи її обчислення мають велике значення. Від уміння правильно обчислювати, аналізувати собівартість продукції у великій мірі залежить рівень ефективності господарської діяльності та розвиток суб’єкта господарювання.

У собівартості продукції (робіт, послуг) знаходять відображення усі сторони роботи підприємства: рівень організації виробничого процесу, його технічна оснащеність, ступінь ефективності використання необоротних та оборотних активів, продуктивність праці, рівень організації матеріально-технічного постачання.

Собівартість як показник використовують для оцінки рівня господарювання підприємства (за видами та об’єктами діяльності) та його структурних підрозділів:

– контролю за ефективністю витрачання природних, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

– визначення економічної ефективності інвестиційної та Інновацій* ної діяльності, впровадження заходів щодо забезпечення більш ефективного технологічного процесу господарювання;

– розробки і встановлення цін на продукцію (роботи, товари і послуги);

– визначення економічної доцільності та вигідності здійснення підприємницької діяльності за різними об’єктами господарювання. Операційні витрати класифікуються за ознаками (табл. 4.1).

За місцем виникнення витрати на виробництво групуються за цехами, дільницями, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами виробництв.

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на: основне, допоміжне і непромислове господарство.

До основного виробництва належать, цехи, дільниці, що беруть безпосередню участь у виготовленні продукції.

Таблиця 4.1

Класифікація витрат

Допоміжне виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва: виконання робіт по ремонту основних фондів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, транспортними та іншими послугами. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні, енергетичні, транспортні та інші підрозділи.

До непромислового господарства належать: незаводський транспорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові заклади, підсобні сільськогосподарські підприємства та інші структурні підрозділи, які не беруть участі у виробництві товарної продукції.

Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями) чи груп однорідних виробів.

За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції

Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат.

Витрати за статтями калькуляції – це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне і допоміжне виробництво.

За способами перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі та непрямі.

До прямих витрат належать витрати, пов’язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, покупні вироби і напівфабрикати тощо), які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості.

До непрямих витрат належать витрати, пов’язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати), що включають до собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на умовно-змінні та умовно-постійні.

До умовно-змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

До умовно-змінних витрат належать витрати на сировину та матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо і енергію, на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи, а також інші витрати.

Умовно-постійні – це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

До умовно-постійних належать витрати, пов’язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Витрати на виробництво поділяються за календарними періодами на поточні та одноразові.

Поточні, тобто постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.

Одноразові, тобто однократні витрати або витрати, які здійснюються періодично (періодичність більша, ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

Витрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами:

1. матеріальні витрати;

2. витрати на оплату праці,

3. відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

4. інші витрати.

Це групування є єдиним для всієї промисловості.

До елемента “Матеріальні витрати” належать витрати на:

1) сировину та матеріали, що придбаються у сторонніх підприємств і організацій і входять до складу вироблюваної продукції, утворюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг);

2) покупні матеріали, що використовуються в процесі виробництва технологічного процесу і упаковування продукції або інших виробничих та господарських потреб (проведення випробувань, контроль, утримання, ремонт і експлуатацію устаткування, будівель, споруд, інших основних фондів тощо), а також запасні частини для ремонту устаткування; знос інструментів, пристроїв, інвентарю, приладдя, лабораторного обладнання та інших засобів і предметів праці, які не належать до основних виробничих фондів; знос спецодягу, спецвзуття; інші засоби індивідуального захисту, мило та інші миючі засоби, знешкоджуючі засоби, молоко і лікувально-профілактичне харчування;

3) покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, що підлягають монтажу або додатковій обробці на даному підприємстві;

4) роботи і послуги виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не належать до основного виду його діяльності. До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції, обробка сировини та матеріалів, проведення випробувань з метою визначення якості сировини і матеріалів, що споживаються, транспортні послуги сторонніх організацій на перевезення вантажу по території підприємства (переміщення сировини, матеріалів, інструментів, деталей, заготовок, інших видів вантажу з базового (центрального) складу до цехів (відділень) і доставку готової продукції на склади зберігання;

5) витрати, пов’язані з використанням природної сировини, в частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку та геолого-розшуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, та за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, відшкодування у межах нормативу втрат сільськогосподарського виробництва при вилученні угідь для розширення видобутку мінеральної сировини, а також платежі за використання інших природних ресурсів;

6) придбане у сторонніх підприємств і організацій будь-яке паливо, що витрачається з технологічною метою на вироблення всіх видів енергії, опалення виробничих приміщень, транспортні роботи, пов’язані з обслуговуванням виробництва власним транспортом;

7) придбана енергія всіх видів, що витрачається на технологічні, енергетичні, рухові та інші виробничі потреби підприємства. Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також ЇЇ споживання включається до відповідних елементів витрат;

8) втрати внаслідок нестачі матеріальних цінностей у межах норм природного убутку.

Вартість матеріальних ресурсів формується виходячи з цін їх придбання на день оприбуткування (без урахування податку на добавлену вартість, за винятком передбачених законодавчими актами випадків), включаючи націнки і комісійні винагороди постачальницьким та зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж, брокерські послуги, суми мита і митних зборів, витрати на транспортування, зберігання та доставку, що здійснюються сторонніми організаціями.

Витрати, пов’язані з доставкою (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємства, включаються до відповідних елементів витрат на виробництво (витрати на оплату праці, амортизація основних фондів та нематеріальних активів, матеріальні витрати тощо).

До вартості матеріальних ресурсів включаються також витрати підприємства на придбання пакувальних матеріалів і тари (крім дерев’яної та картонної), одержаної від постачальника матеріальних ресурсів, за винятком вартості цієї тари за ціною її можливого використання у тих випадках, коли ціни на них встановлюються окремо від ціни на матеріальні ресурси.

У разі включення вартості тари, прийнятої від постачальника разом з матеріальними ресурсами, до ціни ресурсів із загальної суми витрат на їх придбання вираховується вартість тари за ціною можливого використання чи реалізації з урахуванням витрат на придбання матеріалів для її ремонту.

З витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи – це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниження виходу продукції), або зовсім не використовуються за прямим призначенням. До зворотних відходів не належать:

– залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

– попутна продукція, що одержується одночасно з цільовим (основним) продуктом в єдиному технологічному процесі.

До елемента “Витрати на оплату праці” належать:

1) витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятою підприємством системою оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат,

2) доплати, передбачені законодавством про працю, за невідпрацьований на виробництві (неявочний) час: оплата щорічних відпусток (компенсація за невикористану відпустку), крім оплати у частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, оплата праці працівників, яким не виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи; оплата перерв працюючим матерям для годування дитини; оплата часу, пов’язаного з проходженням обов’язкових медичних оглядів, виконанням державних обов’язків, винагорода за передбачену законодавством вислугу років, інші виплати. Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву;

3) витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів;

Виплати працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовці кадрів;

– оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації робітників;

– витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів;

– витрати, пов’язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімальної ставки) робітника першого розряду і витратами цих навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і спецодягом);

– оплата відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, що надається відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата їх проїзду до місця навчання і назад, передбачених законодавством;

4) виплати громадянам за виконання робіт, послуг, згідно з договорами цивільно-правового характеру;

5) виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку.

В окремих галузях народного господарства до витрат на оплату праці (відповідно до законодавства) належать:

– вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування, витрати на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємства житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовно житла, комунальних послуг тощо);

– вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв’язку з продажем їх за зниженими цінами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила та інших миючих засобів, знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією). Витрати на оплату праці поділяються на основну та додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці) норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – ця винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До елемента “Відрахування на соціальні заходи” належать:

1) відрахування на державне (обов’язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов’язкове медичне страхування;

2) відрахування на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування;

3) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення;

4) та інші.

Відрахування на обов’язкове соціальне страхування, обов’язкове пенсійне страхування та до Фонду сприяння зайнятості населення здійснюється за встановленими законодавством нормами від загального розміру витрат на оплату праці згідно із законодавством.

Відрахування на обов’язкове соціальне страхування і обов’язкове пенсійне страхування не нараховується на доходи громадян від володіння корпоративними правами (отриманими дивідендами).

Відрахування на додаткове пенсійне страхування та обов’язкове медичне страхування з віднесенням до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється згідно з порядком, визначеним законодавством.

До елемента “Амортизацій основних фондів та нематеріальних активів” належать:

1) витрати на повне відновлення основних фондів та капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини. До активної частини основних виробничих фондів належать машини та обладнання, транспортні засоби. Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних виробничих фондів (але не більше, ніж у два рази проти встановлених законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо таке рішення не є причиною підвищення цін і тарифів на продукцію (роботи, послуги), що випускається. Не допускається прийняття рішення про прискорену амортизацію орендованих основних фондів без згоди орендодавця;

2) амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності) нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря належить сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди;

3) амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним включно на повне відновлення орендованої частки основних фондів;

4) витрати орендаря на капітальний ремонт орендованих будівель (приміщень) не житлового призначення належать на собівартість продукції (робіт, послуг) щомісяця рівними частками протягом строку дії договору оренди;

5) амортизаційні відрахування від вартості основних фондів (приміщень), що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або використовуються підприємствами самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з підприємством у трудових відносинах;

6) витрати, пов’язані із зносом нематеріальних активів, у сумі амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи із їх первинної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємства.

До елемента “Інші витрати” належать:

1) витрати, пов’язані з управлінням виробництвом; службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством, оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов’язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням і реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури управління приватизованим підприємством, а також передбачених законодавством обов’язкових аудиторських перевірок; оплата робіт із сертифікації продукції:

– оплата послуг інших підприємств щодо управління виробництвом, зберіганням і реалізацією продукції (робіт, послуг), якщо штатним розписом підприємства не передбачено відповідні функціональні служби;

– оплата, за використання та обслуговування технічних засобів управління: обчислювальних центрів, вузлів зв’язку, засобів сигналізації;

– оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності підприємства;

– сплата збору за реєстрацію підприємства в органах державного управління, передбаченого законодавством;

2) витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємства за діючими тарифами на відповідний вид транспорту, або віднесену за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства), витрати на перевезення працівників інвалідів 1 і 2 груп до місця роботи і назад незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту загального користування;

3) додаткові витрати, пов’язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад та від місця проживання у вахтовому селищі до місця роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання вахтового, селища, які не компенсуються платою працівників за користування житлом і комунальними послугами;

4) платежі з обов’язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством;

5) витрати на сплату процентів за фінансовими кредитами, одержаними для придбання основних фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну кредитування, а також для сплати процентів за товарні і комерційні кредити; витрати, пов’язані зі сплатою процентів за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг), нараховуються щомісяця в розмірі, передбаченому договором, і відображаються у складі собівартості продукції (робіт, послуг) в тому періоді, за який їх нараховано;

6) витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов’язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфних послуг та інших витрат, пов’язаних з грошовим обігом;

7) витрати на виготовлення і придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов’язані з емісією цінних паперів;

8) витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виробленої продукції, але не більше двох відсотків вартості цієї продукції;

9) витрати на реалізацію продукції:

– на відшкодування складських вантажно-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхувальних витрат постачальників, що включаються до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

– на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких входить до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

– на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів,

– на рекламу і перепродажну підготовку товарів. До витрат підприємства на рекламу належить витрати на: розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, Проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок, тощо);

– розробку і виготовлення ескізів, етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки,

– рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світлову, комп’ютерну та іншу зовнішню рекламу;

– придбання, виготовлення, копіювання;

– дублювання і демонстрацію рекламних кіно-, відео – і діафільмів;

– виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентарю);

– зберігання та експедирування рекламних матеріалів, оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажів; включаючи відрядження працівників підприємства на виставку продукції підприємства і вартість її зразків, що передані безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям відповідно до контрактів і угод безоплатно і не підлягають поверненню;

– уцінку продукції, що повністю або частково втратила первинну якість за час експонування у вітринах;

– проведення інших рекламних заходів, пов’язаних з діяльністю підприємства;

– на відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках, вартості безоплатно переданих зразків і моделей, на представницькі витрати (організацію прийомів, конференцій та інших офіційних заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу) у розмірі до 2 % від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) за оподатковуваний період та в цілому за рік;

10) нарахування на заробітну плату і авторські винагороди творчих працівників, що перераховуються до фондів творчих спілок України відповідно до законодавства;

11) податки, за винятком передбачених підпунктом ЗЛ.2 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, збори та інші обов’язкові платежі, передбачені законодавством, включаючи відрахування на будівництво, реконструкції, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, які створюються за рахунок відрахувань від внесків до Державного інноваційного фонду, Державного фонду сприяння конверсії, а також збори та інші обов’язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України та декретами Кабінету Міністрів України;

12) втрати внаслідок технічного неминучого браку, витрати на операції із скляною тарою, виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків;

13) сплата консеційних платежів за використання природних копалин;

14) витрати на оприлюднення річного звіту;

15) платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів;

16) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами. Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення не житлового призначення включається до собівартості продукції (робіт, послуг) у розмірі, визначеному угодами сторін, а комунальної власності – не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими органами державної виконавчої влади;

17) витрати, пов’язані з набором робочої сили, передбачені законодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищий навчальний заклад, вартості проїзду до місця роботи, а також оплачуваної відпустки, яка надається їм перед початком роботи Суб’єкт господарювання повинен використовувати ресурси якомога ефективніше, щоб задовольнити найбільше потреб учасників господарської діяльності.

Основним принципом формування витрат є відповідність їх доходам. Для визначення фінансового результату порівнюють доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження активів.

Витрати підприємства формуються в процесі використання ресурсів при здійсненні певної його діяльності. Вони мають різну цільову спрямованість, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на операційні, фінансові, інвестиційні та надзвичайні витрати, а також податок на прибуток і дивіденди.

В процесі господарської діяльності формуються витрати підприємства в цілому та його структурних підрозділів. Витрати підприємства в цілому визначаються як сума зменшення вартості активів або зменшення власного капіталу (збиток). Джерелом покриття витрат підприємства є його доходи, які збільшують вартість активів на суму витрат, здійснених для отримання цих доходів, і суму одержаного чистого прибутку.

В табл. 4.2 наводиться приклад розрахунку собівартості реалізованої продукції на ВАТ “Підприємство Хлібозавод”.

Таблиця 4.2.

Розрахунок виробничої собівартості реалізованої продукції на прикладі ВАТ “Підприємство Хлібозавод”

Стаття витрат	Січень	На 1 тн	Лютий	На 1 тн
Хлібобулочні	Кондитерські	Усього	Булочні	Кондитерські	Усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Вироблено (кг)	394369	2136	396505	381096	2264	383360
Вироблено без ПДВ (грн.)	616418,00	19590,00	636008	593177,00	20382,00	618559
Сировина і матеріали	336813,00	12573,00	349386,00	881,164	321940,00	12653	334593,00	872,791
– борошно	282718,00	340,00	283058,00	713,883	271148,00	410,00	271558,00	708.363
Вищий гатунок	85281	249	85530,00	215,710	88427	268	88695,00	231362
1 гатунок	151725	91	151816,00	382,885	124683	142	124825,00	325,608
2 гатунок	19282	19282,00	48,630	31533	31533,00	82,254
Житнє	26430	26430,00	66,657	26505	26505,00	69,139
– інша основна сировина (включаючи воду)	41322	11883	53205,00	134,185	39220	11760	50980,00	132,982
– транспортно – заготівельні витрат (1 votes, average: 5,00 out of 5) Related posts: Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – Розділ 8. КОНТРОЛІНГ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ПРИКЛАДІ ВАТ “ПІДПРИЄМСТВО ХЛІБОЗАВОД” 8.1. Формування та розвиток аграрного ринку на Україні Ситуація в аграрному секторі економіки, що склалася у різні за наслідками виробництва сільськогосподарської продукції 2002 і 2003 pp., виявила некомплектність ринкових перетворень у цій сфері. Реформування відносин власності, створення приватних господарських структур ринкового типу позитивно позначилися на стані галузі: починаючи з 2000 р. почало нарощуватися виробництво сільськогосподарської […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 8.7.7. Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства Розглядаючи діяльність підприємства за 2003-2005 pp., перш за все, потрібно проаналізувати основні техніко-економічні показники, для того, щоб знати реальну картину розвитку підприємства та його подальші перспективи. У науковій роботі будуть розглянуті наступні показники: – Собівартість реалізованої продукції – дані про собівартість реалізованої продукції взято зі Звіту про фінансові результати діяльності підприємства за 2003,2004,2005 pp., наведені […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 8.7.2. Історія створення підприємства 8.7.1. Характеристика підприємства ВАТ “Підприємство хлібозавод” ВАТ “Підприємство хлібозавод” (далі – ВАТ) належить відразу до двох галузей харчової промисловості: хлібопекарської та кондитерської. Однак, більшу питому вагу у структурі виробленої продукції підприємства займає хлібобулочна продукція. 8.7.2. Історія створення підприємства Відкрите акціонерне товариство “Підприємство хлібозавод” засновано відповідно до рішення регіонального Фонду державного майна України від 6 серпня […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 8.7.1. Характеристика підприємства ВАТ “Підприємство хлібозавод” 8.7.1. Характеристика підприємства ВАТ “Підприємство хлібозавод” ВАТ “Підприємство хлібозавод” (далі – ВАТ) належить відразу до двох галузей харчової промисловості: хлібопекарської та кондитерської. Однак, більшу питому вагу у структурі виробленої продукції підприємства займає хлібобулочна продукція. 8.7.2. Історія створення підприємства Відкрите акціонерне товариство “Підприємство хлібозавод” засновано відповідно до рішення регіонального Фонду державного майна України від 6 серпня […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 6.8. Безбюджетне управління підприємством Підприємство може досягти конкурентної переваги за рахунок відмови від використання бюджетування, калькулювання собівартості продукції, систем показників та іншого, що вважалося раніш украй необхідним для керування підприємством. На даний час фігурує результативний і ефективний спосіб керування підприємством, при якому немає необхідності розробляти і використовувати систему бюджетів підприємства. Унаслідок можливості управління без бюджету зникає необхідність і в […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 4.4. Резюме Собівартість виробництва одиниці продукції є основою для прийняття управлінських рішень. Існує три основних складових витрат в процесі господарювання на підприємстві: витрати – матеріальна складова – вартість використаних виробничих запасів (сировини, матеріалів, робіт, послуг), оплати праці основних виробничих працівників, проведених відрахувань на соціальні заходи, зносу необоротних матеріальних і нематеріальних активів та ін. Витрати господарської діяльності суб’єктів […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – Розділ 5. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ АНАЛІЗУ БЕЗЗБИТКОВОСТІ І ЦІЛЬОВОГО ПЛАНУВАННЯ ПРИБУТКУ Визначається точка беззбитковості; визначається обсяг діяльності, необхідний для одержання бажаного прибутку; визначається прибуток при певному обсязі діяльності; будується графік беззбитковості, взаємозв’язку “об’єм, прибуток і маржинальний доходу наводиться методика складання бізнес-плану підприємства на основі аналізу беззбитковості підприємства та цільового планування прибутку. План 5.1. Початкові допущення аналізу беззбитковості. 5.2. Розрахунок і аналіз точки беззбитковості. 5.3. Робочий формат […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 8.7.6. Переваги та недоліки підприємства з точки зору ринкової конкуренції Головними покупцями ВАТ “Підприємство хлібозавод” є Міськво, будинок-інтернат, комбінат шкільного харчування, ПП “Таран”, лікарня та ін. Вони постійно купують хлібобулочні та кондитерські вироби. Основними постачальниками є ТОВ “Зерно торг – 2004”, яке постачає на підприємство борошно вищого гатунку, маргарин, масло рослинне, ДП “Птахофабрика Лозуватська” постачає хлібозаводу яйця, ВАТ “Криворізький промкомбінат” забезпечує маслом вершковим, ТОВ “Свес” […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 2.5.2. Стратегічний фінансовий контролінг Фінансові проблеми, які виникають у суб’єктів господарювання, досить часто зумовлені відсутністю у керівництва чітких стратегічних цілей розвитку, довгострокових фінансових планів та нерозумінням місії суб’єкта господарювання. Як наслідок, у підприємства виникають складнощі з визначенням потреби в капіталі та інших видах ресурсів, потужності не завантажені, кошти заморожуються в неліквідних запасах, стає наявною дебіторська заборгованість, окремі сектори діяльності […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – Розділ 6. БЮДЖЕТУВАННЯ, ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ Пояснюється мета бюджетування й роль бухгалтера-аналітика в цьому процесі; складаються операційні й фінансові бюджети й пояснюється взаємозв’язок між ними; обгрунтовується необхідність бюджетного контролю; розглядається, у чому складається керування по відхиленнях; підготовляється гнучкий бюджет І розглядається використання його для аналізу відхилень; оцінюється ефективність І результативність діяльності на основі аналізу відхилень. План 6.1. Основи планування. 6.2. Програмування. […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 5.1. Початкові допущення Визначається точка беззбитковості; визначається обсяг діяльності, необхідний для одержання бажаного прибутку; визначається прибуток при певному обсязі діяльності; будується графік беззбитковості, взаємозв’язку “об’єм, прибуток і маржинальний доходу наводиться методика складання бізнес-плану підприємства на основі аналізу беззбитковості підприємства та цільового планування прибутку. План 5.1. Початкові допущення аналізу беззбитковості. 5.2. Розрахунок і аналіз точки беззбитковості. 5.3. Робочий формат […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – Розділ 7. УПРАВЛІНЬСЬКІ РІШЕННЯ В КОНТРОЛІНГУ Застосовується диференціальний аналіз релевантних даних для прийняття управлінських рішень; визначається, чи варто приймати спеціальне замовлення; обгрунтовуються рішення про розширення або скорочення сегмента; здійснюється аналіз рішень, типу “Виробляти або купувати?”; складається оптимальна виробнича програма в умовах обмежених ресурсів; застосовується лінійне програмування для визначення оптимальної комбінації виробів; розраховується ціна продукції або послуг із застосуванням різних методів ціноутворення; […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 2.2. Стратегічний контролінг Стратегічний контролінг – це найважливіша складова контролінгу, управляюча зовнішнім середовищем, стратегічними чинниками успіху, альтернативними стратегіями, стратегічною метою. Стратегічний контролінг направлений на реалізацію довгострокових стратегій і програм. Ціль стратегічного контролінгу – це своєчасне встановлення причин відхилення в цілях внесення поправок в стратегію фірми до виникнення оперативних недоліків. В економічній літературі велика увага приділяється питанням спрямованості дії […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 2.3. Оперативний контролінг Оперативний контролінг припускає створення і підтримку рівня ефективності системою досягнення поточної локальної мети фірми, управління ефективністю підприємства. Оперативний контролінг має свої особливості в системі контролінгу. По-перше, він орієнтований на оперативне (поточне) планування. По-друге, оперативний контролінг є основою успіху стратегічного контролінгу і стратегічного планування. Загальне уявлення про оперативний контролінг можна представити на основі спеціальної схеми регулювання […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – Розділ 1. СУТНІСТЬ КОНТРОЛІНГУ. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ЙОГО СТАНОВЛЕННЯ. МІСЦЕ СЛУЖБИ КОНТРОЛІНГУ В СТРУКТУРІ ПІДПРИЄМСТВА Розглядаються поняття, мета та задачі контролінгу; передумови формування контролінгу; причини появи контролінгу на сучасних українських підприємствах; визначення контролінгу, його ціль, завдання й функції, специфічні функції контролінгу; види Інформації для управління підприємством, інструментарій контролінгу, місце і роль контролінгу в управлінні підприємством; взаємозв’язок контролінгу з функціями керування; Існуючі види (типи) організаційних структур, їхня характеристика; місце служби контролінгу […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – Розділ 3. УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК ЯК ОСНОВА КОНТРОЛІНГУ. ЗАДАЧІ І МЕТОДИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ Пояснюється роль і місце управлінського обліку в системі сучасного менеджменту; розглядається взаємозв’язок і відмінності фінансового, управлінського й виробничого обліку; класифікуються витрати за різними ознаками і використанням отриманих знань для складання фінансової звітності, прийняття рішень і контролю за їхнім виконанням; пояснюється роль і завдання професійних організацій бухгалтерів-аналітиків у забезпеченні функціонування й удосконалювання управлінського обліку; описуються підходи […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 2.6. Резюме Контролінг – система управління досягненням кінцевих результатів діяльності підприємства. Контролінг дозволяє встановити контроль за досягненням як стратегічної (довгострокової), так і оперативної (тактичної, поточної) мети підприємства. На фоні цього і формуються два напрями контролінгу: стратегічний контролінг; оперативний контролінг. Сутність оперативного контролінгу полягає у формуванні засобів і методів ефективного управління поточною метою підприємства, яка може бути визначена […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 5.2. Розрахунок і аналіз точки беззбитковості Визначається точка беззбитковості; визначається обсяг діяльності, необхідний для одержання бажаного прибутку; визначається прибуток при певному обсязі діяльності; будується графік беззбитковості, взаємозв’язку “об’єм, прибуток і маржинальний доходу наводиться методика складання бізнес-плану підприємства на основі аналізу беззбитковості підприємства та цільового планування прибутку. План 5.1. Початкові допущення аналізу беззбитковості. 5.2. Розрахунок і аналіз точки беззбитковості. 5.3. Робочий формат […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 6.4. Загальний бюджет Загальний бюджет с скоординованим (по всіх підрозділах або функціях) планом роботи для організації в цілому. Він складається з двох основних бюджетів: оперативного і фінансового. Зупинимося на кожному з них. Основні складові загального бюджету представлені на схемі (див. с. 92). Далі ми розглянемо їх детально. Оперативний бюджет. Цей бюджет також називається поточним, періодичним бюджетом. Він показує […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 7.5. Резюме Власники організації переслідують мету отримання максимальних прибутків або, точніше, збільшення багатства утримувачів акцій. Висунення такої мети аргументують по-різному. Перш ніж ухвалити правильне рішення, необхідно визначити мету або керуючий напрям, які допоможуть ухвалюючим рішенням оцінити перевагу одного варіанту дій перед іншим. Другий етап циклу ухвалення рішення полягає в пошуку ряду можливих курсів (варіантів) дій, направлених на […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 7.2. Приклади ухвалення управлінських рішень Класифікація витрат на змінні і постійні привела до виникнення методу прямого віднесення витрат на собівартість товару, що випускається. Цей метод – дуже важливе і ефективне знаряддя в руках керівництва організації, особливо при плануванні і контролі прибутковості її роботи і встановленні цін на ту, що випускається: продукцію. Він заснований на принципі маржинального прибутку, який визначається як […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 6.9. Резюме Планування разом з контролем є однією з найважливіших функцій управління і е процесом визначення дій, які повинні бути виконані в майбутньому. В прибутково орієнтованих організаціях кожний основний продукт або виробнича лінія – це програма. Програмами також можуть бути науково-дослідні роботи, поліпшення існуючих продуктів або технологічних процесів, пошук нових конкурентоздатних продуктів і т. п. В одних […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 6. 7. Управлінський контроль Як вже наголошувалося, підготовка бюджету продаж – відправна точка у всьому процесі складання загального бюджету. Об’єм продаж і його товарна структура зумовлюють рівень і загальний характер діяльності організації. Майже у всіх організацій бюджет продаж є найскладнішим етапом в процесі планування. Це зв’язано з тим, що об’єм продаж і, отже, виручка від них визначається не стільки […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 6.6. Труднощі планування об’єму продаж Як вже наголошувалося, підготовка бюджету продаж – відправна точка у всьому процесі складання загального бюджету. Об’єм продаж і його товарна структура зумовлюють рівень і загальний характер діяльності організації. Майже у всіх організацій бюджет продаж є найскладнішим етапом в процесі планування. Це зв’язано з тим, що об’єм продаж і, отже, виручка від них визначається не стільки […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 6.7.1. Сфера управлінського контролю Як вже наголошувалося, підготовка бюджету продаж – відправна точка у всьому процесі складання загального бюджету. Об’єм продаж і його товарна структура зумовлюють рівень і загальний характер діяльності організації. Майже у всіх організацій бюджет продаж є найскладнішим етапом в процесі планування. Це зв’язано з тим, що об’єм продаж і, отже, виручка від них визначається не стільки […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 4.3. Методи калькуляції собівартості продукції Класифікація витрат на прямі і непрямі використовується при розгляді питання про факт віднесення витрат на певний вид продукції або на певний підрозділ (цех) підприємства. Відповідно до цієї класифікації витрати підрозділяються на: – прямі; – непрямі. Принциповою відмінністю між прямими і непрямими витратами є те, що прямі витрати безпосередньо пов’язані з виробництвом і реалізацією конкретного виду […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 2.5.3. Оперативний фінансовий контролінг Базовими складовими оперативного фінансового контролінгу є система річних бюджетів і бюджетний контроль. У разі необхідності бюджети можуть складатися з розподілом за кварталами, місяцями, декадами і навіть днями. Головною метою оперативного фінансового контролінгу є організація системи управління досягненням поточних (короткострокових) фінансових цілей підприємства. Такі цілі можуть знаходити свій вираз у показниках виручки від реалізації, прибутку, постійних […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 4.2. Локалізація витрат за видами продукції Класифікація витрат на прямі і непрямі використовується при розгляді питання про факт віднесення витрат на певний вид продукції або на певний підрозділ (цех) підприємства. Відповідно до цієї класифікації витрати підрозділяються на: – прямі; – непрямі. Принциповою відмінністю між прямими і непрямими витратами є те, що прямі витрати безпосередньо пов’язані з виробництвом і реалізацією конкретного виду […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 2.5. Фінансовий контролінг 2.5.1. Сутність, необхідність та задачі фінансового контролінгу Під фінансовим контролінгом прийнято розуміти функціональну систему планування, контролю, аналізу відхилень, координації, внутрішнього консалтингу та загального інформаційного забезпечення керівництва підприємством. Служби фінансового контролінгу на підприємстві безпосередньо не приймають рішення, а здійснюють їх підготовку, функціональну та інформаційну підтримку і контроль за реалізацією. Інформаційне забезпечення менеджменту повинно здійснюватись у зрозумілій […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – ВСТУП “Особи, покликані вирішувати управлінські задачі, діють на базі індивідуальної функції корисності, володіючи обмеженими пізнаннями”. Юрген Вебер Функціонування підприємства в умовах ринкової економіки актуалізує проблему раціонального витрачання ресурсів, докорінного поліпшення управління витратами для забезпечення конкурентоспроможності продукції. Контролінг пронизує всі сектори життєдіяльності підприємства, і, для досягнення результату, усі сектори повинні працювати інтегровано. Система повинна застосовуватись одночасно в […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 3.4. Види інформації для управлінського обліку Управлінський облік має на меті забезпечити адміністрацію організації, куди входить досить вузьке коло внутрішніх користувачів, інформацією, необхідною для контролю над виробничою діяльністю організації і ухвалення рішень за наслідками цієї діяльності. До такої інформації, в першу чергу, належать дані про витрати на виробництво, собівартість продукції і окремих її видів, рентабельність, випуск і результати реалізації продукції, робіт […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 1.2. Концепції системи контролінгу В економічній літературі виділяють дві основні концепції контролінгу: німецьку і американську Згідно з німецькою концепцією, центральні задачі контролінгу включають вирішення проблем внутрішнього обліку у всіх формах, як от: – документальної; – планової; контрольної. На відміну від німецької, американська концепція включає ще і задачі фінансового обліку, аналізу і оцінки. Основна відмінність американської концепції від німецької полягає […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 1.1. Контролінг: поняття, мета і задачі Розглядаються поняття, мета та задачі контролінгу; передумови формування контролінгу; причини появи контролінгу на сучасних українських підприємствах; визначення контролінгу, його ціль, завдання й функції, специфічні функції контролінгу; види Інформації для управління підприємством, інструментарій контролінгу, місце і роль контролінгу в управлінні підприємством; взаємозв’язок контролінгу з функціями керування; Існуючі види (типи) організаційних структур, їхня характеристика; місце служби контролінгу […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 7.3. Аналіз “затрати – об’єм – прибуток” к процесі ухвалення рішення Аналіз “витрати – об’єм – прибуток” використовують для визначення впливу, який надають зміни у витратах, ціні товару, об’ємі його виробництва і номенклатурі товарів, що випускаються, на величину одержуваного від реалізації товару прибутку, а також для оцінки зміни одного з цих чинників або декількох чинників разом. На величину прибутку впливають зміни наступних чинників: – продажна ціна […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 7.3.4. Вплив обмеженої дії основних чинників на маржинальний прибуток Аналіз “витрати – об’єм – прибуток” використовують для визначення впливу, який надають зміни у витратах, ціні товару, об’ємі його виробництва і номенклатурі товарів, що випускаються, на величину одержуваного від реалізації товару прибутку, а також для оцінки зміни одного з цих чинників або декількох чинників разом. На величину прибутку впливають зміни наступних чинників: – продажна ціна […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 3.1. Введення в управлінський облік Пояснюється роль і місце управлінського обліку в системі сучасного менеджменту; розглядається взаємозв’язок і відмінності фінансового, управлінського й виробничого обліку; класифікуються витрати за різними ознаками і використанням отриманих знань для складання фінансової звітності, прийняття рішень і контролю за їхнім виконанням; пояснюється роль і завдання професійних організацій бухгалтерів-аналітиків у забезпеченні функціонування й удосконалювання управлінського обліку; описуються підходи […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 1.5. Інструментарій контролінгу 1.5.1. Складові елементи інструментарію контролінгу Задачі контролінгу підприємства зазвичай виконуються за допомогою спеціальних інструментів. Інструментарій контролінгу має свою специфіку і міняється залежно від конкретної концепції служби контролінгу. Можна виділити наступні інструменти контролінгу: – аналіз балансу, результатів, прибутку і збитків; – розрахунок витрат, їх покриття; – звітність; – система планування, інформації, контролю; – система показників; – […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 6.2. Програмування Пояснюється мета бюджетування й роль бухгалтера-аналітика в цьому процесі; складаються операційні й фінансові бюджети й пояснюється взаємозв’язок між ними; обгрунтовується необхідність бюджетного контролю; розглядається, у чому складається керування по відхиленнях; підготовляється гнучкий бюджет І розглядається використання його для аналізу відхилень; оцінюється ефективність І результативність діяльності на основі аналізу відхилень. План 6.1. Основи планування. 6.2. Програмування. […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 4.1. Класифікація витрат і основні методи їх аналізу Визначаються об’єкти витрат й описується система виробничого обліку; описуються застосування системи позамовного калькулювання; описується застосування системи калькулювання по процесах; розподіляються витрати обслуговуючих підрозділів; розраховується й розглядається застосування ставки розподілу накладних витрат; пояснюються переваги заздалегідь установленої ставки розподілу накладних витрат; визначаються й списуються недорозподілені й зайворозподілені накладні витрати; визначається маржинальний дохід; розраховується калькуляція змінних витрат для […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 7.3.1. Ухвалення рішення про припинення або продовження роботи з групою товарів Аналіз “витрати – об’єм – прибуток” використовують для визначення впливу, який надають зміни у витратах, ціні товару, об’ємі його виробництва і номенклатурі товарів, що випускаються, на величину одержуваного від реалізації товару прибутку, а також для оцінки зміни одного з цих чинників або декількох чинників разом. На величину прибутку впливають зміни наступних чинників: – продажна ціна […]... Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – Розділ 4. УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА « Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 3.6. Резюме Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 4.1. Класифікація витрат і основні методи їх аналізу »