Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – Розділ 2. ВИДИ КОНТРОЛІНГУ. СУТНІСТЬ ОПЕРАТИВНОГО ІСТРАТЕПЧНОГО КОНТРОЛІНГУ І ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
Розглядаються методологічні аспекти оперативного контролінгу; соціально-психологічні фактори, що мають місце при організації контролінгу, система нормативного регулювання контролінгу, основи організації оперативного контролінгу на підприємствах з різним масштабом діяльності; місце контролінгу в системі міжнародних норм і стандартів; структура Інструментарію контролінгу; етапи впровадження контролінгу; сутність кожного з етапів впровадження контролінгу; підходи до вивчення цілей і пріоритетів розвитку підприємства; особливості формування системи координації й контролю за процесом досягнення кінцевих результатів діяльності підприємства; сутність і концептуальні основи стратегічного контролінгу; основні напрямки, що характеризують систему стратегічного контролінгу; мета й об’єкти стратегічного контролінгу; критерії оцінки вибору альтернатив прийняття стратегічних рішень; роль І місце аналізу в системі стратегічного контролінгу. Сутність, необхідність та основні завдання фінансового контролінгу. Зміст та функції фінансового контролінгу. Стратегічний та оперативний фінансовий контролінг. Монетарні та немонетарні фінансові цілі.
План
2.1. Концепція оперативного і стратегічного контролінгу.
2.2. Стратегічний контролінг.
2.3. Оперативний контролінг.
2.4. Взаємозв’язок стратегічного і оперативного контролінгу.
2.5. Фінансовий контролінг.
2.5.1. Сутність, необхідність та задачі фінансового контролінгу.
2.5.2. Стратегічний фінансовий контролінг.
2.5.3. Оперативний фінансовий контролінг.
2.6. Резюме.
2.1. Концепція оперативного і стратегічного контролінгу
Концепція контролінгу є постійно змінною системою, що на теперішній час остаточно не сформувалася, знаходячись у стадії формування і пошуку. Особливість системи контролінгу полягає в тому, що він адаптується до підприємства, до його структури, місії, системо обліку, управління, потенційно упроваджуючись в них з метою їх удосконалення. Значну роль у вдосконаленні системи контролінгу відіграли новітні тенденції економічного і політичного розвитку в останні десятиріччя.
Останнім часом все частіше висловлюється думка, що “контролінг – система управління досягненням кінцевих результатів діяльності підприємства”.
Наведемо концепцію контролінгу у вигляді схеми нарис. 2.1.
Контролінг дозволяє встановити контроль за досягненням як стратегічної (довгострокової), так і оперативної (тактичної, поточної) мети підприємства. На фоні цього і формуються два напрями контролінгу:
– стратегічний контролінг;
– оперативний контролінг.
Новітній менеджмент розділяє мету підприємства на дві групи: оперативні (короткострокові) і стратегічні (довгострокові, перспективні). Таким чином, система контролінгу включає два основних аспекти (підсистеми): стратегічний і оперативний. Порівняльна характеристика даних видів контролінгу представлена в табл. 2.1.
Рис. 2.1. Концепція контролінгу за Ханом
Таблиця 2.1
Порівняльна характеристика оперативного і стратегічного контролінгу
Ознака | Оперативний | Стратегічний |
Орієнтація | В основному внутрішнє середовище підприємства | Зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства |
Мета | Забезпечення прибутковості І ліквідності підприємства шляхом виявлення причинно-наслідкових зв’язків при зіставленні виручки від реалізації і витрат | Забезпечення виживає. Проведення антикризової політики, недопущення виникнення банкрутства. Спрямованість на потенціал успіху |
Задачі | – Керівництво при плануванні і розробці бюджетів (поточне І оперативне планування) – Визначення вузьких і пошук слабих місць для тактичного управління – Визначення всієї сукупності підконтрольних показників відповідно до встановленої поточної мети – Порівняння планових і фактичних показників підконтрольних результатів і витрат з метою виявлення причин, винуватців і наслідків відхилень – Аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів – Мотивація і створення систем – Інформації для ухвалення поточних управлінських рішень | – Участь у встановленні кількісної і якісної мети підприємства – Відповідальність за стратегічне планування – Розробка альтернативних стратегій – Визначення критеріїв зовнішніх і внутрішніх умов, що лежать в основі стратегічних планів – Визначення вузьких і пошук слабих місць – Визначення основних підконтрольних показників відповідно до встановленої стратегічної мети – Порівняння планових і фактичних значень Підконтрольних показників з метою виявлення причин, винуватців і наслідків даних відхилень – Аналіз впливу відхилень на виконання стратегічних планів – Аналіз економічної ефективності (особливо інновацій і інвестицій) |
Сутність оперативного контролінгу полягає у формуванні засобів і методів ефективного управління поточною метою підприємства, яка може бути визначена як прибутковість і ліквідність.
Сутність стратегічного контролінгу полягає в забезпеченні виживання підприємства, його орієнтації на потенціал успіху, який може бути охарактеризований як шанси і ризики.
На практиці завжди існує тісний взаємозв’язок між оперативним і стратегічним контролінгом. При стратегічній постановці питання завжди домінує питання оперативної здійсненності або навпаки – оперативні проблеми прибутковості можуть бути не побаченими при зневазі стратегічної постановки питання. Цей взаємозв’язок завжди носить фундаментальний характер.
Отже, основне призначення контролінгу полягає в орієнтації системи управління підприємством на досягнення поставленої мети. Контролінг при цьому є складною конструкцією, об’єднуючи в собі різні елементи функцій управління і використовуючи їх в рішенні задач оперативного і стратегічного характеру. Внаслідок цього, контролінг забезпечує синтетичний, цілісний погляд на діяльність перед прийняттям у минулому, теперішньому часі і майбутньому, комплексний підхід до виявлення і вирішення проблем, що встають перед підприємством.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)