Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 1.3. Служба контролінгу
На підприємстві задачі контролінгу вирішуються конкретними особами – контролерами (з наголосом на другу о). При цьому доцільність аутсорсінгу контролерів не практикується. Таким чином контролер завжди є найманим робітником підприємства, а із зростанням і ускладненням задач і функцій контролінгу, на підприємствах формується служба контролінгу.
Для запровадження служби контролінгу існує два варіанти:
1) формування системи контролінгу у вигляді лінійної функції;
2) створення штатного місця.
Прикладом використання лінійної функції є рис. 1.2:
Лінійна функція означає, що служба контролінгу має такий же статус, як відділ маркетингу, виробничий, управління тощо. В цьому варіанті контролер володіє правом директивних вказівок.
Якщо ж контролінг вводиться як штатна одиниця, то контролер підпорядковується безпосередньому керівництву підприємства та одночасно контролює підрозділи маркетингу: виробничий, збуту, бухгалтерію тощо. Дана позиція отримала більш широке розповсюдження, оскільки більшість фахівців вважає, що контролінг повинен знаходитися на більш високому рівці управління, ніж основні підрозділи. Проілюструємо на рис. 1.3 місце служби контролінгу як штатної одиниці.
Рис. 1.2. Лінійна функція контролінгу
Рис. 1.3. Контролінг як штатна одиниця підприємства
На практиці відомі випадки, коли сам керівник або власник підприємства бере на себе функції контролінгу. Але про це не може йти мова на крупних промислових підприємствах. В невеликих українських фірмах цю функцію часто віддають головному бухгалтеру (бухгалтеру або фінансовому директору). Але на даний час відомі випадки, коли працівники займаються функціями контролерів, але за браком достатнього рівня інформованості не мають про це уяви.
У виробничій практиці зустрічаються три основні варіанти організації служби контролінгу:
– поєднання контролінгу з іншим відділом, наприклад, “Фінанси і контролінг” або “Планування і контролінг”;
– служба контролінгу прямо підпорядковується керівнику фірми і є особливою ієрархією;
– служба контролінгу набуває вигляду самостійного відділу, підпорядкованого лінійній функції управління.
В економічній літературі виділяють два принципи формування служби контролінгу на підприємстві:
– штабний;
– лінійний.
Згідно зі штабною функцією формування служби, посада контролера вводиться в окремих підрозділах підприємства. При цьому кожний контролер підрозділу прямо підзвітний головному контролеру підприємства, а служба контролінгу підприємства працює як штаб – відділ.
Лінійна служба контролінгу підприємства дозволяє делегувати частину повноважень централізованої служби контролінгу деяким підрозділам фірми. При цьому в прямому підзвіті головному контролеру знаходяться контролер по плануванню, контролер по маркетингу, контролер по логістиці, контролер по фундаціях, контролер по зовнішніх операціях.
Одночасно головний контролер координує діяльність децентралізованих служб контролінгу, таких як:
– служба оперативного контролінгу;
– служба стратегічного контролінгу;
– служба кошторисного планування;
– служба контролінгу координації і звітності.
В Німеччині існують консультаційні фірми, що спеціалізуються на контролінгу. Однією з найвідоміших фірм з контролінгового консультування є фірма Пітера Хорвата “Хорват і партнери”. Необхідність впровадження на підприємстві системи контролінгу зумовлена насамперед розумінням керівництва необхідності мати на підприємстві таку службу. На малих підприємствах контролер виконує не тільки функції контролінгу, але і функції управління, або планування, або обліку. На великому підприємстві було б більш ефективнішим запросити позаштатного консультанта з контролінгу. Саме він міг би навчити керівництво і упровадити систему контролінгу.
Коли система контролінгу підприємства починає функціонувати, виникає питання про введення до штатного розкладу відповідно до посади контролера і структури.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)