Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 1.1. Контролінг: поняття, мета і задачі

Розглядаються поняття, мета та задачі контролінгу; передумови формування контролінгу; причини появи контролінгу на сучасних українських підприємствах; визначення контролінгу, його ціль, завдання й функції, специфічні функції контролінгу; види Інформації для управління підприємством, інструментарій контролінгу, місце і роль контролінгу в управлінні підприємством; взаємозв’язок контролінгу з функціями керування; Існуючі види (типи) організаційних структур, їхня характеристика; місце служби контролінгу в організаційній структурі підприємства.

План

1.1. Контролінг: поняття, мета і задачі.

1.2. Концепції системи контролінгу.

1.3. Служба контролінгу.

1.4. Керівники і фахівці служби контролінгу.

1.5. Інструментарій контролінгу.

1.5.1. Складові елементи інструментарію контролінгу.

1.5.2. Аналіз методів збільшення прибутку.

1.5.3. Ефективність методу мозкового штурму як інструмент контролінгу.

1.1. Контролінг: поняття, мета і задачі

Терміну “контролінг” походить від англійського дієслова to control. В перекладі це дієслово має декілька значень, у тому числі в економічному аспекті означає “управління” і “спостереження”. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що контролінг покликаний вирішувати комплекс задач, пов’язаних із спостереженням, плануванням і управлінням.

В сучасній економічній літературі приводиться достатньо багато різноманітних дефініцій контролінгу.

Контролінг – керівна концепція ефективного управління фірмою і забезпечення її довгострокового існування.

В. Майер

Контролінг – система управління.

Б. Майер, Р. Манн

Контролінг – функція в підтримку менеджменту.

Р. Герсне

Контролінг – управління прибутком. Контролінг – функція, організована в підтримку керівництву.

П. Хорват

Таким чином, контролінг не можна ототожнювати з функцією контролю, оскільки остання виконує лише незначну приватну функцію контролінгу.

Контролінг виконує найважливу функцію підтримки системи менеджменту і займається:

1) плануванням і постановкою мети (глобальних і локальних стратегій);

2) збором, аналізом внутрішньої і зовнішньої інформації;

3) цілеспрямованим управлінням, координацією і контролем.

Контролінг повинен створювати систему ефективного управління фірмою, направлену на поступовий, ефективний, економічний і рентабельний її розвиток.

Останніми роками посилюється акцент на визначенні контролінгу як системи інформаційного забезпечення для системи ефективного менеджменту фірми.

Така різноманітність підходів пояснюється історичними, економічними і національними особливостями розвитку систем контролінгу.

На сьогодні не виникає суперечок і сумнівів, що контролінг – найважливіша функція управління і підтримки управління.

Формування національної концепції контролінгу неможливе без досвіду світової спільноти. Джерела контролінгу закладені в період формування державного управління в середні віки.

Так, при дворі англійського короля вже в XV ст. існувала посада з назвою countollor. До обов’язків цієї відповідальної особи входили документування і контроль грошових і товарних потоків. Зазвичай, це не зовсім відповідає сучасному розумінню контролінгу.

На підприємствах контролінг став зароджуватися в США в кінці XIX ст. В економічній літературі зафіксовано, що з 1880 р. посада контролера введена в компанії Atchison, а в 1892 р. – в компанії General Electric. У зв’язку з цим можна констатувати, що контролінг як система на підприємстві народжений в кінці XIX ст. Проте, перші пагони контролінгу залишалися непоміченими довгий час і отримали свій розвиток тільки з 20-х pp. XX ст. Як констатує сучасна економічна історія, слово “контролінг” і посада “контролер” на підприємствах США залишалися невідомими аж до великої депресії.

Можна відзначати на сьогодні, що головною причиною народження і формування контролінгу як системи є промислове зростання в США в кінці XIX-початку XX ст., яке викликало ускладнення процесів обліку, планування, контролю і управління.

Ускладнення економічної системи управління привело до того, що ряд специфічних функцій (фінансовий контроль, аналіз та ін.) був переданий у ведення спеціалізованих служб контролінгу.

Аналіз економічної історії дозволяє зробити висновок про те, ЩО у вирішальній мірі на розвиток системи контролінгу зробила вплив світова економічна криза.

Саме в цей період – великої депресії – керівництво багатьох компаній прийшло до розуміння необхідності формування системи внутрішнього планування, обліку і контролю.

В перший період розвитку контролінгу контролери виконували функції ведення обліку і ревізії господарських операцій і договорів, що вже відбулися. Надалі розуміння широких можливостей контролінгу, функції цієї служби ускладнювалися і розширювалися, міняючи орієнтацію на сучасні аспекти управління компанією і її майбутній розвиток. У зв’язку з цим функції контролера все більше пов’язували з питаннями планування і контролю. Поступово значення і статус контролера став рівним статусу скарбника.

Особливу роль в розвитку системи контролінгу зіграв Controllers Institute America, створений в 1931 р. (в 1962 p. він був перейменований в Financial Executive Institute (FEI)). Це професійна організація контролерів США, яка проводила і проводить велику роботу по систематизації задач контролінгу, класифікація яких приведена нижче.

Задачі контролера по класифікації Фінансово-адміністративного інституту (1962 р.):

1. Планування

Контролінг став розповсюджуватися в 50-х pp. в багатьох країнах Європи. Особливий підхід сформувався до контролінгу в Німеччині. При цьому цілий ряд функцій і задач, які виконували раніше інші структури, такі як фінансова бухгалтерія, були передані відділу контролінгу. Офіційно народження контролінгу в Німеччині указується німецькими фахівцями в середині 50-х pp. минулого століття.

Ідеї впровадження контролінгу на підприємствах в багатьох країнах Європи прийшли з практики його застосування на дочірніх підприємствах американських компаній. В Німеччині, Австрії і Франції до контролінгу ставились скептично, що було пов’язано з неправильним розумінням задач і функцій контролінгу. З часом прийшло розуміння контролінгу, який був об’єктивно високо оцінений в багатьох країнах, а Німеччина стала поступово ставати центром формування і розвитку контролінгу.

Особливе місце серед теоретиків контролінгу займають Р. Манн, Е. Майер, Дж. Вербер, Х-Дж. Фольмут, П. Хорват, в П. Брамземанн Р. і Д. Хан та ін.

Достатньо чітко показав взаємозв’язок управління і контролінгу в одній із своїх робіт Дітгер Хан, який є автором базового підручника з контролінгу – книги “Планування та контроль: концепція контролінгу”

Метою контролінгу є реалізація глобальної (стратегічної) і локальної (оперативної) мети підприємства. При цьому основною метою підприємства залишається збереження стабільності і успішний розвиток підприємства. З вищесказаного можна зробити висновок, що мета контролінгу – це похідна функція від мети самого підприємства.

Основні задачі контролінгу можна згрупувати таким чином:

– інформаційне забезпечення процесів бухгалтерського обліку, планування і прогнозування;

– координація і контроль виробничих і фінансових аспектів діяльності підприємства;

– інтеграція, системна організація підприємства;

– планування (поточне, середньострокове, довгострокове);

– контроль (порівняння заданих і фактичних показників, аналіз взаємовідносин, аналіз пріоритетів і недоліків);

– управління (проведення заходів щодо підготовки, коректування стратегій і задач);

– мотивація персоналу щодо виконання поставлених перед ними задач в частині фінансового планування, наприклад, через систему преміювання.

Загальна ідея організації контролінгу орієнтована на “вузькі місця”.

Вузьке місце – найслабша ланка підприємства. “Вузьким місцем” може бути ринок збуту, виробництво, ліквідність та ін.

“Вузькі місця” на підприємстві є стримуючими чинниками поступального розвитку підприємства в частині неможливості вчасного досягнення поставленої мети. Задача служби контролінгу полягає в розшуку і знищуванні економічними заходами “вузьких місць”.

Базу контролінгу складають оперативні показники фінансового аналізу, виробничого і фінансового обліку, які доцільно сформувати в єдину інтегровану базу техніко-економічних даних підприємства в ретроспективі.

На сучасному етапі розвитку контролінгу поміж фахівців по контролінгу немає єдності в думках з питань мети і орієнтації на результат.

Х.-Ю. Кюппер вважає метою контролінгу координацію системи управління підприємства. Контролінг, відповідно до позиції автора, орієнтований на систему мети.

Д. Шнайдер виступає за обмеження функцій контролінгу (розробка і координація окремих планів; внутрішньовиробничий облік і контроль).

Т. Райхман підтримує позицію економістів по орієнтації контролінгу на результат. Відповідно до цієї концепції, виділяє як головною задачею збір, обробку інформації, координацію і контроль за виконанням планів.

Й. Вербер, підтримуючи концепції П. Хорвата і Х.-Ю. Кюппера, вважає, що контролінг повинен виконувати функції підтримки керівництва.

Й. Вербер і Х.-Ю. Кюппер вважають, що контролінг не повинен бути пов’язаний з процесом постановки мети.

Можна зробити висновок, що така велика кількість підходів говорить про те, що контролінг як система має ряд шкіл, що розрізняються за багатьма параметрами концепцій. У зв’язку з цим мають право на існування різні концепції, які враховували б ряд особливостей в обліку, аналізі і управлінні в нашій країні. Таким чином, в нашій книзі ми зробимо спробу побудувати і впровадити систему контролінгу з врахуванням специфіки українських підприємств на прикладі харчової промисловості.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Контролінг процесів господарської діяльності – Ільїна С. Б. – 1.1. Контролінг: поняття, мета і задачі